Удар по акупунктурній точці Прихованим Цзінь

Розділ 87: Удар по акупунктурній точці Прихованим Цзінь

 

Дай Цзюнь ніколи б не подумав, що атаки Вана Чао стануть надзвичайно зловісними. Навіть орлиний кіготь був важким, а пальці випускали велику кількість Цзінь. Хвиля за хвилею, сила була короткою, швидкою, лютою, жорстокою і жахливою.

 

Коли він відступив і ухилився від смертельного кігтя Вана Чао, то ніколи б не подумав, що перш ніж зможе сказати супротивнику зупинитися, незліченні чорні плями з'являться перед його очима з легким дзижчанням, ніби це були шершні.

 

Ван Чао схопив жменю піску і безжально кинув її. Цей сильний кидок можна було порівняти з пострілом з рушниці. Якби він потрапив в обличчя людини, те розлетілося б на друзки.

 

"Недобре!"

 

Дай Цзюнь миттєво зрозумів зі звуків, що справи погані. Однак він був ветераном поля бою і бачив багато зловісних атак, але ніколи не панікував перед обличчям небезпеки.

 

Ха! Його ліва рука влетіла в руку. Зі звуком хрускоту його рука здригнулася, ніби він махав прапором, і повністю відкинула пісок.

 

Водночас Дай Цзюнь зробив крок назад і завдав прямого удару правою рукою на рівні серця в груди Вана Чао.

 

Коли його серце калатало, так само калатав і кулак! Неймовірна сила вийшла з його кулака; це вже був кулак, зроблений, скоріше, силою серця, ніж силою м'язів!

 

Ван Чао ухилився від спроби схопити пеніс. Жменя піску Вана Чао також була відхилена "розмахуванням прапора" Дай Цзюня.

 

Після ухилення Дай Цзюнь завдав удару кулаком, який вибухнув разом з його наміром.

 

Такий раптовий акт майстерності був абсолютно дивовижним і свідчив про багатий бойовий досвід Дай Цзюня.

 

Але він все одно був атакований Ваном Чао. Здавалося, його рухи ставали нестабільними, а дії тіла – нерівномірними й безладними.

 

Якби його супротивник був слабшою людиною, він би спробував ухилитися від такого сильного удару. В такому випадку Дай Цзюнь зміг би перевести дух і відновити сили, щоб повністю відновитися.

 

Але чи був Ван Чао такою людиною? Його очі були гострими, і він, природно, подбав про те, щоб не дозволити Дай Цзюню оговтатися.

 

Від кулака Дай Цзюня, що мав на меті його наміри, Ван Чао не намагався ухилитися, а натомість пішов уперед. З Рубальним Кігтем він кинувся прямо на нього.

 

Pa! Почувся ще один звук удару м'яза об м'яз, коли кісточки пальців Вана Чао затріщали зі звуком.

 

Рубальний Кіготь Вана Чао вже досяг стану досконалості, так само як і його перехід зі стійки тигра в стійку орла.

 

Коли людина продовжує атакувати, її сила продовжує зростати. Поки людина продовжує захищатися, її енергія продовжує ставати все більш хаотичною. Це правило відносності.

 

Коли Дай Цзюнь завдав удару, він вже міг сказати, що його кулак не зрівняється з кігтем Вана Чао.

 

"Його тигрова стійка та орлиний кіготь вже досягли рівня досконалості. Як страшно, один укус – і він вже пожирає небеса". Знаючи, що він не втримає кулака, він швидко відвів його назад, втративши таким чином можливість завдати ще одного удару.

 

Орлиний кіготь Вана Чао змусив Дай Цзюня відступити, ще більше послабивши його позицію!

 

Цього разу сила Вана Чао була повністю розкрита. Він був схожий на лютого тигра і хороброго орла, які полюють на свою здобич з такою силою, що не зважають ні на що і ні на кого.

 

У цих двох сутичках Дай Цзюнь був схожий на маленьку вівцю перед вовком. Він продовжував відступати й поспішно захищатися, поки його ліва і права рука несамовито рухалися. Добре, що вони билися на пляжі, а не на ринзі. Якби вони були на ринзі, то він би вже давно втратив місце для відступу і був би вбитий.

 

У битві знавців, коли один виявляв своє слабке місце, то інший одразу ж обрушував на нього шквал ударів. Там просто не було часу на зволікання, тільки час віддавати й отримувати.

 

Навіть попри широкий і відкритий простір для відступу, Дай Цзюнь не зміг би довго витримати цей шквал.

 

Це було тому, що від рухів Вана Чао Дай Цзюнь зовсім не міг перевести подих. Якби він міг хоч на мить перепочити, то зміг би завдати удару у відповідь.

 

З нинішнім Цзінь Вана Чао, навіть якби він вийшов проти чорношкірого боксера у важкій вазі, цей боксер закінчив би зі зламаними руками.

 

"Ця людина занадто жорстока! Його бойове мистецтво чудове, рухи вишукані, але я не можу з цим змиритися. Я не прийму цього! Ха!" — Саме в цей момент Ляо Цзюнь Хуа вже витягнув свої ноги з піску.

 

Вистрибнувши, Ляо Цзюнь Хуа обернувся, щоб подивитися на бій, і був вражений побаченим.

 

Його старший учень якимось чином був відтіснений Ваном Чао назад. Дай Цзюнь був здатний лише захищатися і нічого більше. Ще десять секунд – і Дай Цзюнь неминуче зазнав би поразки, а то й смерті.

 

Він не мав жодного уявлення, коли Дай Цзюнь вступив у бій, якщо повинен був діяти лише як підтримка. На думку Ляо Цзюнь Хуа, навіть якщо Ван Чао був трохи сильнішим, не було жодних сумнівів, що Дай Цзюнь переможе. Але всупереч його планам, небеса вирішили інакше. Результат поєдинку не повинен був диктуватися людиною.

 

Ляо Цзюнь Хуа знав, що в цій битві він програв у всіх сенсах цього слова.

 

Мало того, навіть якщо їх було двоє, Ван Чао підкорив їх собі. Якби про це стало відомо, то у світі бойових мистецтв з них би сміялися досхочу.

 

Навіть їхній господар Чжу Хун Чжи не зміг би витримати їх удвох.

 

"Шкода, що це приватний поєдинок, а не публічний! Однак, навіть якби це були змагання в інших умовах, я все одно був би розгублений".

 

Ляо Цзюнь Хуа не бажав миритися з поразкою, але коли він побачив, у якій небезпеці опинився Дай Цзюнь, то не став більше думати про це і негайно повернув свій розум у фокус. Наступної миті він стрибнув вперед, щоб принести смерть Вану Чао.

 

Ван Чао розгорнув обидві руки, одна з яких була рубальною, а інша – кігтями. Водночас було чути тигрове ревіння й орлиний крик, що стрясали небеса і збурювали хвилі. З іншого боку, обличчя Дай Цзюня було надзвичайно червоним, його вени почали випинатися, а дихання стало важким.

 

"Ще через два обміни я точно зможу його вбити! Але чи варто це робити?" — Ван Чао почав відчувати деякі побоювання.

 

У цей момент з лівого боку від нього подув порив вітру, сповістивши, що Ляо Цзюнь Хуа атакує.

 

Хоу! Не вагаючись, він зробив крок вперед і з усієї сили спрямував єдину руку з кігтями в живіт Дай Цзюня.

 

Цього прориву Цзінь було достатньо, щоб підошви Вана Чао вплинули на навколишній пісок так, що він ніби вдавлював його, поки той не просів.

 

Рукава Вана Чао затріпотіли, коли шкіра на його руках набрякла і набула металевого відтінку. Його пори були схожі на голки, спрямовані вгору. Кісточки його пальців тріщали блискавично, наче змія зсередини його кісток звивалася навколо.

 

Дай Цзюнь був повністю виснажений, і тому він не мав можливості захиститися від удару Вана Чао.

 

Підкорившись своїй долі й безсило відскочивши назад, Дай Цзюнь глибоко вдихнув і розслабив тіло, щоб відпочити.

 

У бою розслаблення тіла було смертельно небезпечним і більш ніж достатнім, щоб убити людину десять разів поспіль. Але Дай Цзюнь відкинув обережність на вітер; якщо раніше він почувався тріснутим глечиком, то тепер він був повністю розбитим.

 

"Якщо я розслаблю своє тіло, я помру. Якщо я не розслаблю своє тіло, я помру. Тоді я можу померти з комфортом". В ту мить Дай Цзюнь не знав, що й думати.

 

Фігура Вана Чао промайнула, коли він летів вперед. В наступну мить він полетів вперед завдяки силі своєї ноги з нахиленим вперед плечем. Далі він витягнувся на дюйм і торкнувся нижньої частини живота Дай Цзюня.

 

Його п'ять пальців вже торкнулися тканини Дай Цзюня і дісталися до шкіри.

 

Прихований Цзінь миттєво спалахнув від м'якого дотику до неї.

 

Ясний Цзінь у цьому кігті вже був найсильнішим, тож тільки Прихований Цзінь міг продовжувати вириватися назовні.

 

Коли пальці Вана Чао торкнулися шкіри Дай Цзюня, Дай Цзюнь одразу відчув печіння, яке не віщувало нічого доброго.

 

З хрипким звуком Дай Цзюнь обома руками схопився за підребер'я, і не реагуючи ні на що, впав на землю. Він був схожий на маріонетку з обрізаними нитками.

 

Водночас Ван Чао також впав на землю.

 

Па! Його рука продовжувала вириватися з Прихованим Цзінь, коли він замахнувся назад, як рухом кінського хвоста, і заблокував атаку Ляо Цзюнь Хуа ззаду.

 

Запозичивши свій попередній імпульс, Ван Чао відскочив убік, перш ніж розвернутися в п'яти метрах від нього. Прийнявши бойову стійку, він промовив:

 

— Ти справді хочеш напасти на мене? Двоє на одного?

 

Розправившись з Дай Цзюнем, Ван Чао більше не боявся. Нарешті він мав можливість говорити.

 

Ван Чао випадково торкнувся акупунктурної точки своїм Прихованим Цзінь. Коли ця точка була натиснута, Дай Цзюнь більше не міг битися.

 

Орлиний кіготь з Прихованим Цзінь Вана Чао був зовсім не глибоким, тому він не зміг повністю пробити кишківник Дай Цзюня.

 

Проте Прихований Цзінь вже встиг зачепити одну з акупунктурних точок нервової системи Дай Цзюня.

 

— Ми й гадки не мали атакувати тебе одночасно. Ти не розумієш! — Ляо Цзюнь Хуа негайно зупинився, коли побачив, що Ван Чао теж зупинився. — Це мало бути просто дружнє змагання, а не матч не на життя, а на смерть. Але через запобіжні заходи я міг лише попросити свого старшого прийти на допомогу. Незалежно від того, яка сторона була в небезпеці, він міг прийти в будь-який момент. Але я ніколи не очікував побачити такий блискучий показ бойових мистецтв від тебе... Сьогодні це поразка, яку я прийму...

 

— Я боявся, що твій старший також буде битися зі мною, тому виклався на повну. Зрештою, це був жорстокий поєдинок, де ніхто не міг контролювати результат, — коли Ван Чао побачив, наскільки прямолінійним був Ляо Цзюнь Хуа, то не став атакувати.

 

Змагання було справді досить небезпечним і неконтрольованим. Після чотирьох років занять бойовими мистецтвами Ван Чао зрозумів це, коли Чень Вуян викрав Цао Цзін Цзін і бився з Цао Ї.

 

Спочатку Чень Вуян мав намір використати сто тисяч юанів, щоб купити послуги Цао Ї. Але через свою природу обидві сторони вступили в бій, який закінчився повним знищенням сторони Ченші.

 

— Старший Дай, як ви себе почуваєте? Ах, ваша акупунктурна точка була вражена Прихованим Цзінь!

 

Ляо Цзюнь Хуа миттєво замовк, коли побачив, що Дай Цзюнь тримається за свій живіт.

 

— Яка... дивовижна... майстерність... — Дай Цзюнь почав говорити, зціпивши зуби, а піт стікав по його лобі. З кожним словом, яке він вимовляв, він виглядав так, ніби терпів неймовірний біль.

 

Після того, як Прихований Цзінь вдарив по акупунктурній точці, людина не рухалася. І не тому, що вона була нездатна це зробити, а тому, що при цьому вона відчувала неймовірний біль.

 

Це було схоже на вивих щиколотки. З нею ще можна було ходити, але це викликало б нестерпний біль.

 

Підребер'я було пов'язане зі здатністю дихати та з нервовою системою. Після того, як Ван Чао використав свій Прихований Цзінь, щоб завдати удару, Дай Цзюнь не промовив жодного слова і залишався нерухомим. Кожне слово, яке він вимовляв, завдавало йому сильного болю.

 

Використання Прихованого Цзінь, щоб завдати ударів по точках вимагало випадковості та точності, щоб подати в них м'який Прихований Цзінь. За цих двох умов він міг оминути пори.

 

Двоє експертів під час поєдинку билися запекло, як орел і заєць. Кожен обмін був запеклим, але коротким. Жоден з них не мав достатньо часу, щоб зупинити бій, і тому Прихований Цзінь міг легко вражати внутрішні органи супротивника.

 

Але коли Прихований Цзінь потрапляє в акупунктурні точки, достатньо лише одного дотику, і Прихований Цзінь може впливати на нервову систему та завдавати болю.

 

Такий трюк під силу лише майстрам найвищого рівня.

 

— Навіть я не знаю, в яку точку я потрапив. Але якщо не пошкодив внутрішні органи, то ще є шанс його врятувати, — Ван Чао не хотів розв’язувати питання з Ляо Цзюнь Хуа так швидко.

 

Він лише випадково влучив туди, а не навмисно під час бою. Але коли він натрапив на цю точку, то, природно, вирвався разом з Прихованим Цзінь.

 

У матчі вирватися вперед з Прихованим Цзінь було нелегко, але коли з’являлася точка для удару, що могло бути кращим моментом?

 

Ван Чао зовсім не вивчав меридіанні канали та акупунктурні точки, оскільки це було інтенсивне навчання. Навіть якби хтось присвятив цьому все своє життя, він ніколи не досяг би досконалості, тому ця сфера дослідження була зарезервована для лікарів.

 

Практик повинен був зосереджувати свій розум на великому з простотою і спритністю! Людина мала рухатися слідом за Цзінь.

 

Для того, щоб бойові мистецтва Вана Чао досягли Трансформуючого Цзінь, він повинен був би зрозуміти складність меридіанних каналів і акупунктурних точок. Наразі він навіть не досягнув духу та форми всіх дванадцяти позицій. Якби він зараз гнався за чимось іншим, він би знехтував фундаментальними основами, що не призвело б до вдосконалення.

 

— Учителю Ване, чи є у вас сьогодні час? Ваша майстерність вражає, і ми обидва, учні, розуміємо, наскільки ви сильні, — Ляо Цзюнь Хуа говорив з Ваном Чао щиро. — Я прийшов сьогодні не як керівник підприємства, а як майстер бойових мистецтв, який слідує тим же шляхом ідеалів. Я хочу запросити вас до себе додому як гостя. Мій старший потрапив у скрутне становище, коли йому натиснули на акупунктурну точку. Подивімося разом, який метод можна застосувати для його лікування? Інакше я можу лише відправити його до мого вчителя в Сполучені Штати.

 

Ван Чао на мить замислився, перш ніж кивнути головою: 

 

— Добре!

 

Переклад з англійської: Buruliy

Редактура: Moonrise Darkness

Бета-рідер: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL