Заважкий рух

Розділ 12 - Відшукати силу у пристрасті

Розділ 12: Відшукати силу у пристрасті — Чен Тін Хва, Шан Юн Сян, Фу Цзян Цю, Лі Цун'ї та Сюе Діян – всі вони були здатні на це. Мало того, їхні бойові мистецтва вийшли за межі людських можливостей. Коли я покажу тобі Тайцзіцюань – ти зрозумієш, що це означає, — побачивши, наскільки шокований був Ван Чао, вона продовжила. — Зайди всередину і прийми душ, я скажу принести тобі новий одяг. — Як я міг насмілитися турбувати сестру чимось подібним... — пробурмотів Ван Чао. Тан Цзи Чень махнула рукою, наче наказувала:  — Більше ніяких розмов. Протягом своїх канікул ти знаходитимешся тут, аби навчатися. Не сперечаючись, хлопець пішов у душ. Вілла Тан Цзи Чень була гігантською: ванна на третьому поверсі виявилася більшою за весь його будинок. Стіни були повністю білими із фіолетовими та золотистими малюнками. Прямо посередині цієї розкішної ванної виднівся басейн площею у вісімдесят квадратних метрів. Ван Чао почав купатися, водночас оглядаючи приміщення. Абсолютне багатство Тан Цзи Чень вразило його настільки, що він замовк. Попри те, що хлопчина дуже цікавився особою та історією сестри, він розумів, що краще не запитувати. Служниця залишила білизну та верхній одяг на шафі зовні. Переглядаючи його, хлопець помітив, що бірка досить гарна: можливо, там назва якогось бренду? Оскільки він ніколи раніше не купував брендованого одягу, то йому було важко зрозуміти, що це таке. Ван Чао одягнув білий спортивний костюм із золотою вишивкою. Коли він підійшов до великого дзеркала, йому здалося, що цей костюм нереально пасує до його фігури та зовнішності. Повернувшись до вітальні, Ван Чао побачив Тан Цзи Чень, яка терпляче сиділа на дивані. Помітивши його, вона кивнула головою, щоб хлопець теж сів. Жінка ввімкнула плазму на стіні. Екран ожив, перш ніж показати нерухоме зображення. Потім зображення прояснилося й показало м'язистого чоловіка, який бив кулаком мішок із піском. Він був дуже відомою персоною. Навіть Ван Чао знав, хто він такий. Це був чемпіон з боксу – Майк Тайсон. Запис на екрані був чорно-білим. Це вказувало на те, що відео зафільмовано давно, але зображення виявилося чітким. Майк Тайсон на цьому записі був ще молодиком, але продовжував бити по мішку з піском важкими ударами та з такою ж сильною наполегливістю. Піт з його чола стікав униз, але, попри це, його очі зберігали різкий блиск, поки він продовжував бити. Поспостерігавши деякий час, Ван Чао зрозумів, що правиця Тайсона була лютішою, ніж лівиця. Від кожного удару мішок з піском підлітав високо в повітря, а на оголеній правій руці Майка було видно татуювання. Саме тоді Ван Чао зрозумів, хто був зображений на тату. Це був голова Мао. "Пі!"... Тан Цзи Чень вимкнула телевізор і звернулася до Вана Чао:  — Щоб займатися бойовими мистецтвами, потрібно бути працьовитим і мати неабиякий ентузіазм. Найголовніше – мати пристрасть до цього. Якщо поет захоплений, його творчість буде поетичною і відкритою, й тоді він зможе написати дивовижні вірші чи пісні. Вивчення бойових мистецтв мало чим відрізняється. Якщо ти захоплений справою, то матимеш дивовижну техніку. — Майк знайшов щось у минулого голови, що дозволило йому відчути пристрасть, і в цій пристрасті він віднайшов силу. — Це глибока таємниця стилю Сін'ї Куан. Бойові мистецтва вимагають, аби в них була змішана пристрасть, і від цього ти будеш зачарованим! Інакше, скільки б ти не практикувався, ти ніколи не досяг би такого високого рівня майстерності. Щонайбільше, ти був би нічим іншим, як машиною. Це таємничий, але справжній спосіб життя. Ван Чао почав думати: "Знайти силу через пристрасть..." — Ти можеш зараз не розуміти, але попереду довгий і важкий шлях. Ти знайдеш силу, подорожуючи, — говорила Тан Цзи Чень. — Ходімо трохи поїмо, а потім я навчу тебе секретів бойового стилю Багуа. — А, дозволь мені спочатку сказати своїм батькам, що я знайшов роботу на повний робочий день, — Ван Чао раптом подумав про свою сім'ю. Поспішно зателефонувавши додому, він тільки через деякий час нарешті переконав і батька, і матір. Поклавши слухавку, Ван Чао зрозумів, що його губи раптово пересохли, тому він шумно сьорбнув чаю, що стояв поруч із ним. Чекаючи, доки він закінчить, Тан Цзи Чень засміялася. Тоді вони обоє пішли до їдальні, де на столі вже стояли різноманітні розкішні страви; все це складалося з жаркого, рибного супу та легких овочів. Ван Чао почав хапати їжу і радісно складати її на свою тарілку. На це Тан Цзи Чень ледь усміхнулася, демонструючи ніжну манеру, яку старша сестра проявила б до свого молодшого брата. Після трапези, Тан Цзи Чень привела Вана Чао у гігантський тренажерний зал. Коли Ван Чао увійшов до приміщення, він був шокований. Усередині здавалося, ніби це була точна копія стародавніх додзьо для бойових мистецтв. Інтер'єр складався з білих і чорних каменів, які були розташовані у вигляді символів Їнь і Янь та восьми триграм. У тренажерному залі було кам'яне корито завглибшки з метр, де можна було побачити пару свинцевих куль. Окрім цього, у лівій частині кімнати виднівся ряд зброї, починаючи від довгого списа, до модельної зброї. З правого боку знаходилося кілька мішків із піском. Мішки виявилися високо підняті в повітря, щоб навіть стрибком було не доскочити. Прямо під мішками був чан, наповнений водою. Коли хлопець побачив це, то одразу зрозумів, що чан для практики. Потрібно було стати на нього і вдаряти знизу по мішку з піском. — Мій час перебування у Китаї закінчується. Мої візити сюди назвати частими не можна, тому це додзьо досить просте. Я сподіваюся, що ти зможеш належним чином засвоїти всі вчення, аби одного дня, коли я помру, мої знання передавались у спадок. Якщо ні, це було б жахливою втратою, — здавалося, що Тан Цзи Чень більше розмовляла сама з собою, ніж з Ваном Чао. Він закрив рота, щоб не мовити більше ні слова. Ван Чао міг сказати, що сестра Чень була надто загадковою. Він також був упевнений, що світ, у якому вона живе, наповнений конкуренцією та небезпекою за кожним кутом. «Коли я закінчу навчання, я обов'язково знайду шлях у твій світ і прийду тобі на допомогу» — Ван Чао мовчки дав клятву, стискаючи кулак. — Підійди, стань у центрі Найвищої діаграми. Я навчу тебе стилю бою та пересуванню Багуа, — з цими словами Тан Цзи Чень почала описувати різні позиції. Вісім стійок повільно трансформувалися у шістдесят чотири способи бою, руху, і навіть ударів, бичів і рубань. Ван Чао спочатку вивчив бойову форму "Долоні Їнь" і зрозумів основи. Тож це не потребувало особливих зусиль. Знадобилося лише два дні, щоб повністю вивчити все. Протягом наступних п'яти днів хлопець проводив увесь свій час у додзьо, тренуючись. Удень він практикував форми, щоб зміцнити своє здоров'я та силу, а вночі – способи бою. Через деякий час Тан Цзи Чень дозволила йому відпочити, але навіть тоді дівчина використовувала золоті голки, аби проколоти кожен окремий суглоб у його тілі, що дозволило йому спокійно відпочивати. Він спав лише дві години на добу, а цей метод знімав усю його втому. — Коли люди впадають у глибокий сон, їм потрібно лише кілька хвилин, щоб позбутися від втоми, — сказала Тан Цзи Чень.  Отже, протягом п'яти днів поспіль Ван Чао практикувався усередині діаграми, і після цих п'яти днів він стояв на вершині чанів із водою і використовував способи Багуа Чжан, аби вдарити мішок із піском. Кожного разу, коли він застосовував силу, мішок шалено розгойдувався, перш ніж повернутися на місце. Крім того, мішок був розташований таким чином, щоб коли він відлітав, влучав у людину у центрі. Ван Чао був змушений ухилятися, але водночас йому доводилося втомлюватися від чана із водою під ним, що було не складно. Протягом наступних кількох днів Ван Чао підраховував, скільки разів він падав у чан або відлітав від мішків. У деякі моменти він ледь не ламав собі кістки. Але щоразу, коли він отримував травми, Тан Цзи Чень використовувала свій Прихований Цзінь, аби лікувати їх, дозволяючи Вану Чао наступного дня відчувати себе повністю відновленим. Удень і вночі протягом десяти днів хлопець витривало, міцно скрегочучи зубами, вкладав у свої тренування усю свою пристрасть до цього. "Якби сестра не лікувала мене, я б уже витратив усі свої дев'ять життів! Якщо вчителя немає поруч, то дев'ять із десяти учнів загинули б! Як сестрі вдалося такому навчитися?" Десять діб, він зосереджено тренувався. Хлопчина не знав, скільки разів падав, але нарешті він зміг пересуватися та змінювати центр своєї ваги. Мішки з піском все одно збивали його з ніг або змушували кілька разів покупатися у чані. Тан Цзи Чень, жодного разу не дозволила Вану Чао зупинитися. Він також жодного разу не просив її, оскільки вірив, що вона робила те, що було найкращим для нього. Ван Чао не міг не запитати, про те, що його цікавило:  — Сестричко Чень, що роблять ті сталеві кульки там у кориті? Тан Цзи Чень пішла туди, куди вказав Ван Чао, і сказала:  — Це не звичайні сталеві кульки, спробуй підняти одну з них. Ван Чао поспішно підійшов і спробував підняти кулю. Незалежно від того, скільки сил він використовував, це було все одно, що намагатися змусити пенсіонерку відштовхнути кам'яну вежу – найбільше, що він міг зробити, це насилу розштовхнути їх, але не підняти. Ван Чао був здивований цим дивним видовищем. Коли він обертав сталеві кульки, він відчув, що зсередини долинає резонуючий звук. — Кулі зроблені з дюймового шару свинцю, а внутрішня частина наповнена ртуттю. Тому вони набагато важчі за звичайні сталеві кулі, — Тан Цзи Чень підняла одну з них, показала хлопцю і поклала на місце. — Що!? Як ти підняла її!? Тан Цзи Чень засміялася. — Вчені вважали свинець і ртуть ліками, тому я взяла їхню концепці ю і використала її задля практики бойових мистецтв. Редактура: Moonrise Darkness Бета: Buruliy Подякувати: 4441 1111 3516 9708 T.me/KATARNOVEL