01

 

Давним-давно жив собі імператор.

 

Пішов імператор на полювання й побачив лисицю. Коли лук був готовий до пострілу, лисиця побачила його й перетворилася на красуню.

 

Незрівнянна зовнішність красуні була кращою за зовнішність трьох тисяч прекрасних жінок у гаремі.

 

У такий спосіб, настрій імператора пожвавився.

　　

02

 

Попри застереження придворних, імператор привів лисицю, яка стала красунею, до палацу й подарував їй титул Благородної дружини. Відтоді він віддавав перевагу лише демону лисиці й навіть не дивився на інших жінок.

 

Незабаром лисиця завагітніла й народила дитину. Це було лисеня.

 

Імператор узяв на руки новонароджене лисеня й з любов'ю промовив: 

 

— Поглянь на маленького принца, він так схожий на дженя*.

 

*Форма звернення імператора до себе.

 

Старий євнух, який служив імператору понад 20 років: 

 

— ...

 

Його Величність по-справжньому закоханий.

 

Імператор важко зітхнув: 

 

— Його брови такої ж форми, що й у дженя.

 

Старий євнух витягнув шию й подивився на сповите лисеня: 

 

— ...

 

А де ж брови!?

　　

03

 

Демона лисиці балували в імператорському палаці, і вона навіть народила лисеня. Інших дітей в імператора не було, і незабаром він нарік лисеня принцом. Придворні відмовилися прийняти це і зробили імператору зауваження. Але імператор не послухав.

 

Придворні спільно написали «Цін Ци», щоби принести жертву небу. Вони вибрали сприятливий день і спалили його, поскаржившись Богу.

 

Так демон лисиці, яка спочатку була за п'ятсот років від Небесної скорботи, була змушена зіткнутися з нею заздалегідь. У неї влучила блискавка, яка відколола половину її життя. Тож їй довелося перетворитися на свою первісну форму й повернутися в гори, щоб вдосконалюватися й відновитися.

 

Демон лисиці втекла, а імператор був настільки засмучений, що втратив будь-яке бажання їсти й пити. Пояс ставав усе ширшим і ширшим. За кілька місяців він помер від любовної туги.

 

Принц, який уже давно жадібно дивився на трон, швидко поспішив зійти на престол.

 

У принца був ще і власний син. Коли він помре в майбутньому, він, звичайно, хоче передати трон своєму синові.

 

Тож новий імператор взявся за меч і почав шукати всюди в імператорському палаці лисеня свого брата. Він планував викорчувати всі бур'яни, щоб уникнути неприємностей у майбутньому.

　　

04

 

Старий євнух, який вірно служив імператору понад 20 років, зібрав купу цінних речей і втік із лисеням. Вони знайшли невеличке село з гарними краєвидами й залишилися там.

 

Навіть якщо це лише лисеня, у ньому тече кров попереднього імператора, це неможливо змінити. У найгіршому випадку йому знадобиться по дві курки на день і вирощувати його протягом усього життя.

 

Тож старий євнух почав вирощувати лисеня в селі.

 

Маленький принц нового імператора став таким же великим, як лисеня.

 

Коли маленький принц навчився ходити, лисеня бігало по землі всіма чотирма лапками.

 

Коли маленький принц почав лепетати, щоб вивчити мову, лисеня та великий жовтий пес на в'їзді в село навчилися гавкати.

 

Коли маленький принц декламував чотири книги й п'ять класичних творів, лисеня вивчило сорок п'ять видів закликів, щоби приваблювати сук.

 

Коли маленький принц навчився їздити на коні на полювання, лисеня ходило до будинку селян і щовечора крало курку, щоб з'їсти її...

 

Старий євнух мусив платити від хати до хати.

 

Сусіди одразу ж звернулися до старого євнуха з проханням провчити лисеня.

 

Старий євнух був безпорадний: 

 

— Що я можу зробити, я теж у відчаї.

　　

05

 

Час минав.

 

Маленький принц став прекрасним юнаком, схожим на нефритове дерево, що стоїть на вітрі. Старий імператор також помер, і маленький принц успадкував трон, став новим імператором і об'єднав усю країну.

 

Лисеня також виросло у великого лиса, блискучого і гладкого, й об'єднав усіх курей, качок, котів і собак.

 

Одного разу вночі демон лисиці, чиї рани зцілилися, спустилася з гори. В одному з фермерських будинків вона знайшла в курнику свого сина, який народився понад десять років тому. Вона принесла в жертву власне ядро звіра, розрізала його навпіл і дала синові.

 

Лисеня з'їло серцевину й перетворилося з лиса, який крав курчат, на прекрасного хлопчика з голим задом, який краде курчат.

 

Людська форма лисеняти точно така ж, як і людська форма демона лисиці. Різниця лише в тому, що один із них – чоловік, а інша – жінка, один молодший, а інша – старша.

 

Щодо брів, то вони не схожі на брови старого імператора.

 

Демон лисиці була дуже самокритичною: 

 

— Поглянь на мене, я стільки років провела в горах, заліковуючи свої рани, і зовсім забула про тебе.

 

Прекрасний юнак нервово затиснув рот курчаті в руці, не даючи йому крикнути.

 

Демон лисиці начаклувала шматок одягу й накинула його на лисеня: 

 

— Ще не пізно почати, йди, мама навчить тебе чаклувати.

 

Тож коли маленький імператор почав вчитися переглядати меморіали, лисеня почало вчитися мистецтва спокушання та ілюзії.

 

Старий євнух був убитий горем: 

 

— …

 

Найперше, принц збився зі шляху.

 

По-друге, брови принца справді не схожі на брови імператора.

 

06

 

Минуло кілька років, і маленький імператор подорослішав. Придворні почали займатися підготовкою імператорського добору наложниць для нього. Гарем мусив налічувати три тисячі красунь.

 

Лисеня пішло за демоном лисиці та вчилося кілька років. Він нічого не вмів, лише знав, як за допомогою чаклунства вислизнути, та ще й добре тушковану курку зварити.

 

Демон лисиці старанно навчала лисеня: 

 

— Цей трон мав би бути твоїм. Три тисячі красунь у гаремі також мали б бути твоїми. Цей імператор, він мав би бути твоїм придворним, кланятися тобі в ноги. Якби не група старих пердунів, які написали того року «Цін Ци», поскаржившись на мене Богу, ти вже був би імператором, а ця стара пані* – вдовою-імператрицею. Ми могли б їсти смачну їжу й пити міцний алкоголь** кожного дня. Яке б це було щастя.

 

*Форма звертання, що використовується зверхньо, щоб підкреслити старшинство/авторитет, як-от «лаодзи».

 

**Їсти смачну їжу й пити міцний алкоголь: жити добре.

 

Лисеня, здається, зрозумів і кивнув головою: 

 

— Так.

 

Демон лисиці: 

 

— Насправді демон і людина не можуть народити дитину. Ти народився безпосередньо з моєї власної плоті та крові. Ти і твій батько-імператор не пов'язані кровною спорідненістю, але твоя особистість усе ж таки залишилася.

 

З обличчям, сповненим невігластва, лисеня кивнуло головою: 

 

— Так.

 

Демон лисиці: 

 

— Тоді ти повернешся до імператорського палацу й подумаєш, як повернути собі трон. Мама навчила тебе багатьох чарів, використовуй їх, як вважаєш за потрібне, і будь трохи розумнішим.

 

Лисеня героїчно з'їло цілу курку й заговорило з набитим ротом: 

 

— Гаразд.

 

07

 

Лисеня повернулося до імператорського палацу і створило ілюзію біля входу, щоб охоронці його не побачили.

 

Тож лисеня створило ілюзію на всю дорогу і, погойдуючись, йшло імператорським палацом. Він зайшов до імператорського кабінету й побачив імператора, який переглядав меморіали.

 

Імператор підняв очі від меморіалів, які нагромадилися, як гори: 

 

— Хто там?

 

Лисеня подивилося на цього дуже симпатичного маленького братика й через нервозність випадково застосувало техніку зваблення.

 

Імператор: 

 

— ...Чого ти підморгуєш дженю?

 

Лисеня набралося хоробрості й запитало: 

 

— Ти нинішній імператор?

 

Імператор злегка усміхнувся, сповнений краси: 

 

— Саме так.

 

Лисеня: 

 

— Моя мама сказала, що твій трон належить мені, віддай його мені. 

 

Імператор на мить замислився: 

 

— Зрозуміло, тож ти і є той лисячий принц.

 

Лисеня потерло дупу, переконуючись, що лисячий хвіст не оголився, а потім впевнено заговорило: 

 

— Тепер я людина.

 

Імператор: 

 

— За термінологією, джень має називати тебе двоюрідним братом.

 

Лисеня сказало прямо: 

 

— Не треба, я син лише моєї матері, а з батьком ніяк не пов'язаний.

 

Імператор: 

 

— ...

 

Лисеня підняло пальчик і притиснуло його до губ, прошепотівши: 

 

— Не кажи нікому.

 

Імператор не втримався й голосно розсміявся.

 

08

 

Лисеня:

 

— Поверни мені трон.

 

Імператор встав і підвів лисеня до столу в імператорському кабінеті. Він притиснув лисеня до місця, на якому щойно сидів: 

 

— Ось, трон, повертаю тобі.

 

Лисеня було ошелешене: 

 

— Так просто?

 

Імператор остовпів: 

 

— Так, місце, де сидить імператор – це трон.

 

Лисеня було глибоко вражене і стало щасливим. Він одразу ж почав говорити, як імператор: 

 

— Після зайняття трону, що повинен робити джень?

 

Імператор змінив тему: 

 

— Спочатку з'їж тістечко, а потім поговоримо.

 

Лисеня з радістю з'їло тістечко: 

 

— Дуже смачно.

 

Імператор: 

 

— Хочеш подивитися матч Цудзю*?

 

*Цудзю: стародавня китайська футбольна гра.

 

Лисеня було сповнене радості та очікувань: 

 

— Так.

 

Імператор: 

 

— А після того, як подивимося Цудзю, можемо піти на виставу. Як тобі така ідея?

 

Лисеня: 

 

— Добре.

 

Імператор злегка усміхнувся:

 

— Кілька днів тому дехто подарував нам чудового кречета. Після перегляду п'єси можемо погратися з ним.

 

Лисеня похитало головою: 

 

— Добре, добре, добре.

 

Імператор: 

 

— Ти любиш їсти [][]*?

 

*Найімовірніше, тут заховано сленг «півень», який означає член. Цензура страшна річ. 

 

Лисеня: 

 

— Люблю.

 

Імператор потайки усміхнувся і сказав: 

 

— Тоді сьогодні ввечері нехай імператорська кухня приготує для тебе цілий курячий бенкет. 

 

Голова лисеняти одразу ж заповнилася курами. Воно вже зовсім забуло про трон.

 

09

 

Через деякий час імператорський двір і простолюд дізналися, що поруч з імператором перебуває гарненька й кокетлива шльондра, яка дуже добре вміє прикидатися невинною.

 

І це чоловік.

 

Імператор виявився ґеєм, чиновники запанікували.

 

Імператор: 

 

— Джень любить чоловіків, джень не призначить імператрицю.

 

Чиновники волали до небес і билися головами об землю з різними протестами.

 

Імператор: 

 

— Як щодо того, щоб джень призначив імператрицею чоловіка?

 

Чиновники вдали, що хочуть покінчити життя самогубством, повісившись або стрибнувши в колодязь.

 

Імператор: 

 

— Забудьте про це, джень послухає вас і призначить жінку імператрицею.

 

Чиновники один за одним почали рекомендувати дівчат зі своїх родин.

 

Імператор: 

 

— Якщо ви не дасте дженю вибирати за нашим бажанням, джень нікого не призначить.

 

Усі чиновники по черзі почали повторювати: 

 

— Не треба, не треба, не треба! Призначайте, призначайте! Призначайте, кого хочете, аби тільки це була жінка!

 

Імператор був задоволений.

 

10

 

Цього ж дня всередині імператорського кабінету.

 

Імператор стояв, переглядаючи меморіал, а лисеня сиділо на троні.

 

Щоденна узурпація трону (1/1 завершено)

 

Затвердивши кілька меморіалів, імператор подивився на лисеня й запитав: 

 

— Чому ти сьогодні нещасний?

 

Лисеня: 

 

— Звідки ти знаєш, що джень нещасний?

 

Імператор усміхнувся: 

 

— Як тільки ти стаєш нещасним, твої лисячі хвіст і вуха вилазять назовні.

 

Лисеня доторкнулося до голови й до сідниць, і, зрозумівши, що вони справді вилізли, швидко заховав їх назад.

 

Лисеня: 

 

— Джень чув, що багато людей лають дженя.

 

Імператор: 

 

— O?

 

Лисеня образилося: 

 

— Вони всі кажуть, що ти справжній імператор, а я просто гарненька й кокетлива шльондра, яка сидить в імператорському кріслі.

 

Імператор: 

 

— Пф.

 

Лисеня подивилося на нього: 

 

— Я знаю, що ти збрехав мені. Ти так і не повернув мені трон.

 

Імператор подивився на нього з ледь помітною усмішкою.

 

Лисеня: 

 

— Моя мама сказала, що твій трон належить мені.

 

Імператор: 

 

— Щодня я супроводжую тебе під час їжі, граюся з тобою, допомагаю вчити меморіали й навіть співаю тобі пісні перед сном.

 

Лисеня: 

 

— ...

 

Імператор: 

 

— Навіть імператор належить тобі, навіщо тобі трон?

 

Лисеня не здавалося: 

 

— А ще моя мама казала, що твій тритисячний гарем мав би бути моїм.

 

Імператор: 

 

— Всі три тисячі кімнат гарему порожні, я сьогодні ж поверну їх тобі. Живи в тій кімнаті, яка тобі сподобається. Ніхто в тебе її не забере. Як тобі цей варіант?

 

Лисеня трохи помовчало й повторило: 

 

— Але ще моя мама казала, що ти повинен був припасти до моїх ніг і бути моїм придворним.

 

Імператор на мить замовк, а потім підняв лисеня на руки: 

 

— Іди за мною.

 

11

 

Імператор потягнув лисеня і привів його в опочивальню.

 

Імператор витягнув комплект одягу: 

 

— Спочатку одягни це.

 

Лисеня вдягнуло його.

 

У вишитій церемоніальній накидці, веселковій спідниці та зі смарагдово-зеленим нефритовим намистом, яке м'яко погойдувалося на шиї, лисеня стало ще більш прекрасним, наче фея високо в хмарах.

Імператор опустився на коліна, підняв кутиком рота весільну церемоніальну сукню імператриці й тихо промовив: 

 

— Бажаю стати чиновником під твоєю спідницею.

 

Лисеня було приголомшене і втратило дар мови: 

 

— ...

 

Імператор підняв голову й запитав: 

 

— Що ще?

 

Лисеня: 

 

— Моя мама сказала, що вона також бажає щасливих днів, коли ми будемо їсти смачну їжу й пити міцний алкоголь.

 

Імператор махнув рукою: 

 

— Немає проблем, я дам їй статус вдови-імператриці.

 

Лисеня добре все обдумало. Усі пункти, про які говорила демон лисиці, були виконані, і в цьому не було нічого поганого: 

 

— Більше нічого, трон мені більше не потрібен.

 

Імператор: 

 

— У минулому я чув, як ти казав, що демон лисиці може перевтілюватися в різні подоби. То чи можеш ти перевтілитися в жінку, яка має інакший вигляд, ніж теперішній ти?

 

Лисеня витерло обличчя й перетворилося на незнайомку: 

 

— Я можу підтримувати таку подобу лише протягом двох годин.

 

Імператор кивнув: 

 

— Двох годин достатньо.

 

12

 

Імператор нарешті одружився.

 

Імператриця – проста жінка невідомого походження.

 

Але незважаючи ні на що, це все ж жінка, яка ще й непогано виглядає. У країни з'явилася імператриця, тож придворні не наважувалися просити занадто багато, боячись спровокувати імператора на одруження із чоловіком.

 

Імператор і лисеня увійшли до покоїв наречених.

 

У покоях для наречених палацові служниці провели для них низку громіздких ритуалів. Мета – благословити імператрицю на швидке народження принца.

 

Коли всі розійшлися, лисеня повернулося до свого первісного вигляду й з тривогою заговорило: 

 

— Моя мама казала, що людина й демон не можуть народити справжню дитину. Я можу народити її лише з власної плоті та крові, і вона не матиме з тобою жодного зв'язку. Хіба це добре?

 

Імператор: 

 

— Це не має значення, на Заході є приказка, яка називається ПДБД*. Ніяких дітей, лише світ двох людей.

　　

Лисеня: 

 

— О.

 

Імператор: 

 

— Я вип'ю*.

 

*DINK: Double income, no kids – Подвійний дохід, без дітей.

 

13

 

Відтоді імператор і лисеня зажили щасливим життям.

 

[КІНЕЦЬ]