Том 1. Розділ 2

"Акціонерне товариство айдолів"

Це розважальна програма про виживання, яка була популярною в той час. 

Після успіху прослуховування, під час якого було зібрано та виключено шляхом голосування десятки, а може й сотні охочих айдолів, з'явилися й інші програми схожого формату.

Це "Акціонерне товариство айдолів" також було однією з тих програм масового виробництва, але була причина, чому воно стало особливо відомим.

Усе тому, що воно стало більш злісним щодо капіталізму. 

Для початку, розгляньмо рекламу першого сезону.

[Акції вашого айдола, що зростають разом з вашими покупками!] 

Так. Це означає, ви можете голосувати за "акції" доти, доки витрачаєте гроші.

Цього року вийшов третій сезон програми.

З деяких причин, після абсолютного провалу другого сезону, вони вдали ніби його не існувало і випустили його під новою назвою "Перезапуск"

Через що, було багато людей які висміяли це, кажучи що випускати третій сезон просто безглуздо, і він приречений.

...Як щодо мене? Я не мав жодних думок щодо цього, адже готувався до екзамену.

Та, на відміну від очікувань, третій сезон став неймовірно успішним.

Попри безліч суперечностей та критики, він породив айдолів, які стали обговорюваними темами, отримали високі рейтинги глядачів, залучили 80,000 користувачів на музичні сайти, й продали 600,000 копій альбомів за перший тиждень.

Я теж збираюся піти на цю програму.

Сьогодні я зроблю перший крок. 

— Так, ми закінчили! Я не надто підстригла з боку, як ви й просили.

— Так, дякую.

"Тепер я добре виглядаю" — подумав я дивлячись на своє гарно підстрижене волосся у дзеркалі салону.

Схоже хороше харчування та сон протягом останніх кількох днів вплинули на мене, оскільки похмуре відчуття депресії вже зникло. Тому я нарешті зміг підстригти свій скуйовджений чубчик і відкрити лоба.

Якраз вчасно, жінка середнього віку, яка робила завивку поруч зі мною, промовила: 

— О Боже, студенте, чудово виглядаєш~ Ти став вищим! 

Я подякував їй і пішов до каси, щоб розрахуватися готівкою. 

" Яке полегшення, що я мав якісь гроші на рахунку, коли пішов до банку це перевірити" 

Вдивляючись в деталі, здається він не використовував їх оскільки це були страхові гроші його батьків; Мені шкода, але доведеться їх витратити. 

"...Чи варто мені, якщо зароблю грошей, поповнити відсотки та пожертвувати їх організації захисту дітей?"

Було трохи гірко. Я зняв завірену копію та трохи дослідив її, відкриваючи мобільний телефон, здається самогубство цього "Пака Мунде" навіть не було імпульсивним рішенням.

Його кімнату забрали – (Я ледве отримав заставу, через затримку місячної оренди), а номер телефону було заблоковано.

Навіть покинув світ у свій день народження. 

Він, певно, справді хотів померти.

...Ну, розумію, теж таким був.

"Сподіваюсь, ти у хорошому місці."

Я закінчив свої думки й швидко, мовчки віддав плату. Потім одразу відчинив двері перукарні та вийшов. Було близько полудня, сонце кололо очі.

Лишилось ще багато роботи, яку я мав зробити, перш ніж досягти своєї мети, виходу у світ.

"Спершу переконаймося в цьому"

Я вже знав про програмні завдання, учасників, що дебютуватимуть, твісти* та тематичні пісні.

(П.п. твіст – поворот сюжету) 

Звісно під час підготовки до анонсу деталі трохи замовчували, але неможливо було знайти кращого шляху до успішного життя ніж цей.

Якщо я потраплю у другий раунд, завдяки успіху програми, в мене буде шанс привернути увагу якихось маленьких чи середніх агентств.

Єдина проблема в тому, що публічні прослуховування для цього сезону вже закінчились.

Але я знав декілька хитрощів. І планував ними скористатися.

Моя мета – стати учасником програми на виживання, публічне прослуховування для якої закінчилось.

Протягом тижня.

Не на телестанції, а в караоке-залі поруч із нею.

***

— АТА? А, Акціонерне товариство айдолів. Одна зі сценаристок справді божевільна людина. 

Це нісенітниця, сказана якимсь хлопцем у задній частині фотоклубу.

Він сказав що почув це від родича, який пішов до телестанції. Але цей хлопець часто розпускав чутки, тож він мені не дуже подобався.

— Вочевидь ця божевільна сценаристка набирала учасників з місць по типу караоке. Де це було?... Ну знаєш, район в якому розташована телестанція. О так, район Сон. Чув вона ходила по караоке і набирала звичайних людей там. Зрештою її на цьому упіймав продюсер. Маю на увазі це досить нахабно, правда? Така нікчема спричинила стільки проблем. Ну хіба ж вона не дурепа, га?

І після цього той нечема не міг припинити говорити про кастинг.

Це звична справа, пліткувати під час вечірки з випивкою, але рідко побачиш когось, хто говоритиме на таку незначну тему.

— Хто запросив цього придурка? 

— Не запрошуйте його більше.

— Так! 

Люди перемовлялися з гіркими очима.

Звісно я також не повірив цим нісенітницям. Я просто зосередився на безплатних напоях.

Та на здивування, знайшовся хтось, хто відповів:

— Лі Гійон була звичайною людиною, яку обрали.

— ...Га? 

Лі Гійон – айдолка, що дебютувала у першому сезоні. Вона отримала популярність через свій яскравий, усміхнений і сміливий образ з кумедним акцентом і чистою зовнішністю. 

Навколо пролунав поміркований вигук.

— Вау, вона та дитина, що дебютувала, правильно? 

— Так.

— Звідки ви знаєте? 

Вона говорила спокійно, як старша на факультеті журналістики та телерадіомовлення, яка от-от мала випуститись.

— Та "дурепа" моя старша сестра.

Нечема що говорив, цього разу не міг знайти слів.

Цікаво, що зневага посипалась на нього з усіх боків.

— ...Ох, хаха. Це не те що я мав на увазі...

— Але ти помилився. Вона не була покарана продюсером, він її підвищив.

— ...

Після цього він замовк і тихо сів.

Завдяки цьому я зміг комфортно насолодитися випивкою. Я просто пив Сомек* і слухав розмови старших про кастинг. 

(П.п. Сомек це – південнокорейський пивний коктейль із соджу (міцної корейської горілки) та пива) 

Так чи інакше, це була досить весела ситуація, тому вона запам'яталася.

Казали, вони ходитимуть по караоке поблизу телестанції протягом тижня після прослуховування, якщо кількість людей, які їм сподобались на прослуховуванні буде менше потрібного.

— Хіба не краще взяти тих дітей, що влаштовують щось на кшталт вуличного караоке? Це ж теж зручно для акторського складу. 

— Я чув що там вже багато співаків-початківців, тож вони уникають цього. Вони хочуть набрати звичайних людей, оскільки їм потрібні свіжі персонажі, на відміну від учасників виживання.

Тобто, вони не намагаються знайти учасників, що зможуть дебютувати, скоріше додати цікавості в шоу, набравши звичайних людей, які зовсім не знають ситуації.

В ці дні усіх охочих айдолів навчають в агентстві, щоб вони не говорили й не виглядали нерозважливо.

Врешті-решт це також значить, що звичайними людьми може бути пожертвувано заради задоволення трансляції.

"Звісно зараз важливо не це"

Те що справді було важливо це велика ймовірність того що сценаристка все ще використовуватиме цей метод у третьому сезоні.

Оскільки це спрацювало тоді, матиме сенс, якщо вона використає таку стратегію знову. 

До того ж через провал другого сезону і попереднє прослуховування, яке не досягло успіху, продакшн-група зараз, мабуть, у відчаї.

Тож, поміркуймо об'єктивно.

Тіло цього "Пака Мунде" худорляве, але він має гарне обличчя і хороший зріст.

Крім того, він добре співає, тож коли ми зустрінемось, точно є шанс, що вони зацікавляться цим.

Тим паче—

"Треба підвищити мій рівень"

Мені треба інвестувати у статистики аби здобути практичні досягнення. Хіба вони не спробують використати їх, якщо це буде щось особливе? 

Я взяв мікрофон і обрав пісню. Потім, глянув назад на двері караоке-зали крізь які я зайшов.

Двері були скляними. 

Це було для того аби створити яскраву і відкриту атмосферу 10-20-тих років, та водночас інтер'єр на який приємно дивитись ззовні.

Саме тому я обрав цю залу.

Людиною яку я шукав була сценаристка, яка працює на телестанції.

Якщо вона й справді пішла шукати звичайних людей під час підготовки до програми, швидше за все вона обрала місце поблизу телестанції, яке легко помітити.

Тож ця караоке-зала зараз була найкращим рішенням.

Не вагаючись, я заздалегідь обрав десять пісень і почав співати.

***

[ Отримано досягнення "10 спроб"]

Рівень 1 → 2 

Ви отримали 1 бал! 

Незабаром я вже отримав досягнення — 10 заспіваних пісень. Я знав що зможу закінчити швидко, адже це було найлегшим завданням. 

Я ще раз інвестував отриманий бал у вокал. Тож С+ змінився на В-.

Тепер, коли я заспівав ту саму пісню ще раз, база здається кращою.

Колір тону став глибшим, а також покращилась гучність. Схоже так працює ефект абетки.

Такими темпами, гадаю, на початку я міг би покращити свої здібності неймовірно швидко, але спершу мені треба сфокусуватись на дечому.

— Ось моя візитка.

Я не очікував так швидко потрапити на кастинг.

Я думав що почав трохи зарано, але несподівано це виявився ідеальний час. 

Я взяв візитку від жінки в окулярах.

Жінка виглядала втомленою, але її голос був цілеспрямовано яскравим.

Вона, здається, намагалася вразити мене, як і очікувалось, схоже я успішно зацікавив її. 

Ім'я на яке я чекав було написано на візитці.

[Лю Сорін]

Ім'я старшої, на факультету журналістики та телерадіомовлення, було "Лю Соджин" 

"Схоже це ім'я тієї сестри"

— Як тебе звати, студенте?

— Моє ім'я Пак Мунде.

— Ти також маєш унікальне ім'я. Добре подумай про це. Гадаю студент має зірковий потенціал. А наша програма добре вміє шукати людей з зірковим потенціалом. 

— ...Дякую.

Я не вдавав що щасливий. Якщо виглядатиму зацікавленим, може здатися що я націлився на цю ситуацію.

Впевнений вона хоче уникнути тих, хто зацікавлений у цій ситуації. Не те щоб це мало значення в моєму випадку: якщо хтось відвідував тренування це буде видно при попередньому перегляді профілю.

Напевно це був хороший підхід, жінка продовжила: 

— Студенте, в тебе гарне обличчя та ти добре співаєш. Думаю ти чудово впораєшся, якщо прийдеш на нашу програму. Гмм, хочеш спробувати зняти тестове відео сьогодні? 

— Що? 

Жінка злегка наполягала, ніби хотіла відразу закінчити прослуховування.

— Так. Будь ласка, зв'яжись зі своїми батьками. Вони зрадіють якщо дізнаються, що їх сина узяли у ТБ шоу і він відвідуватиме телестанцію.

— ...В мене немає батьків.

Коли я сказав це, в очах цієї жінки, яку я вважав сценаристкою, спалахнула іскра.

Здається це розсудили як провокативний матеріал. 

Зрештою, створення історії це невід'ємна частина шоу на виживання. Бути розкритикованим і вичавленим, навіть краще.

Я не знав чи використають вони це спеціально, але було б марнотратством втрачати таку можливість. 

Проте, сценаристка швидко сховала свій вираз обличчя. І м'яко, ніби їй було шкода, сказала.

— О Боже... Вибач. Не варто було цього казати.

— Все гаразд.

— Я мала на увазі, подумай про це, прийти, щоб комфортно подивитись на телестанцію. Таку можливість не часто можна отримати~

— ...Гмм. 

Чи варто погодитись зараз? 

Я помовчав хвилину, ніби сумніваючись, а потім повільно кивнув. Тоді, обличчя жінки стало яскравішим.

— Ох, ти зробив правильне рішення! Ми прямо перед телестанцією! 

Тож саме так я досяг своєї першої мети.

Це був кращий початок, ніж очікувалось.