Автор: Бойова сила Повелителя Полум'я – лише 5

Чорна обвуглена земля, з тріщин якої ллється лава, а екстремальна спека спотворює повітря. Червоно-чорний пейзаж виглядає дуже дико, наче вогняне пекло, описане в деяких релігіях. Кажуть, що лава утворена масивним штормом вогняних стихій, схожим на шторм темних стихій, який пережили Ду Дзе та Сьов, коли вперше прибули на зворотний бік континенту. Це місце демонструє жахи бурі вогняної стихії – бурі, яка фокусує майже всі вогняні стихії всього континенту в одній області.

 

Оскільки в цій місцевості щільна концентрація вогняних стихій, шанс на формування вогняної кристалічної душі є більшим. Ці душі можуть допомогти збільшити силу воїнів і чарівників, які володіють вогняним атрибутом. Щоб допомогти Алісі розвинути її вогняну силу, Вайолет хотіла отримати кришталеву душу полум'я, яку можна викрасти в Повелителя Полум'я, який живе на цій землі лави. Зі своїм поточним рівнем Вайолет не в змозі перемогти Повелителя Полум'я, тому вона звернулася за допомогою до Сьова.

 

Ду Дзе та його група вирушили на захід, слідуючи за лавовим потоком. Час від часу вони бачили вдалині полум'яного стихійного звіра. Хоча тут не було ворогів високого рівня, суворе середовище зробило це місце одним із найбільших кошмарів Ду Дзе.

 

Йому було надзвичайно жарко; його піт миттєво випаровувався, не охолоджуючи тіло. Обдування себе доджінші не допомагало, бо вітерець, який він створював, був надто слабким. Тендітний землянин знову почав сумувати за своїм високотехнологічним рідним містом. Ду Дзе дуже заздрив лічу, який стояв позаду нього, який мав такий тип конституції, що йому не буває ні жарко, ні пітно. Крижана температура Ліча мала б бути дуже приємною в таку спеку.

 

— Дуже спекотно?

 

Ду Дзе завмер, наче спійманий на тому, що крадькома охолоджується на тілі нежиті позаду себе. З іншого боку, Сьову було байдуже до спітнілої спини Ду Дзе. Ліч нахилив своє тіло, дозволяючи Ду Дзе щільніше притулитися до його грудей, насолоджуючись тісним контактом.

 

В іншому світі читач, який сумував за своїм кондиціонером, отримав крутого головного героя, який може, як зігріти, так і охолодити його тіло. 

 

У той момент Ду Дзе відчув, що перенестися в цей світ і познайомитися з головним героєм було справді добре.

 

Ця людина насправді дуже лагідна, але схильна до крайнощів, тому він не може допустити, щоб Сьов дійшов до трагічного кінця.

 

Через деякий час у полі зору всіх з'явився вулкан. Червона лава витікала з кратера густими потоками вниз по схилу вулкана.

 

— Там живе Повелитель Полум'я, – сказала Вайолет, витираючи піт із чола. — Я знаю де прохід, який веде прямо до вулкану. 

 

Вони дійшли до описаного Вайолет проходу – лавового тунелю, над яким нависали лавові сталактити, що віддзеркалювали багряне сяйво магми в глибинах вулкана. Хоча дно лавового тунелю було дуже плоским, це, звичайно, не те місце, де людина може проїхати верхи на коні. Тому вони залишили своїх коней біля входу.  Вайолет витягла меча й пішла попереду.

 

Печера довга й звивиста, а температура в ній набагато нижча, ніж зовні. Ду Дзе нарешті трохи оговтався від спеки й почав згадувати оригінальний сюжет «Змішаної крові». Ї Є Джи Цьов виділив лише півтора розділу для опису бою головного героя з Повелителем Полум'я, а іншу половину було присвячено отриманій здобичі. Тому в уяві Ду Дзе Повелитель Полум'я справляв враження гарматного м'яса з бойовою силою рівня 5 (дуже низька). Його основні вміння – полум'яні бризки, виклик кам'яної магми й відродження лави. Серед них для головного героя проблематичним було лише вміння відродження лави, оскільки Повелитель Полум'я завжди міг відновити своє тіло за допомогою магми, однак коли вона закінчувалася, бідолашна істота стає безпорадною.

 

Раптом він усвідомив серйозну проблему. Проблема була настільки серйозною, що йому довелося запитати: 

 

— Це згаслий вулкан?

 

— Вогняна стихія тут дуже активна, – відповіла Вайолет. — Він іще живий. Схоже, що пройде ще кілька років, перш ніж він повільно «помре». 

 

Помре лише через кілька років... Ці слова в одну мить спорожнили резервуар крові Ду Дзе. В оригінальному сюжеті головний герой бився з Повелителем Полум'я в згаслому вулкані, але зараз вулкан усе ще був активним, а це означає, що Повелитель Полум'я мав достатній запас магми. Часова різнице, не будь такою гнітючою!

 

Не встиг Ду Дзе обговорити з іншими цю жорстоку реальність, як величезна калюжа розплавленої магми раптом закипіла, випромінюючи напрочуд інтенсивну хвилю тепла.

 

Схоже, хтось уже дізнався про непроханих гостей. Із магми піднялося величезне тіло. Це був яскраво-червоний розплавлений гігант. Усе його тіло було створено з магми, волосся – з полум'я, а очі – яскраві, як сонце. Він піднявся з басейну магми, в той час як його нижня частина тіла залишалася зануреною в розплавлену породу. Трохи розпеченої магми вихлюпнулося назовні й із шипінням упало на землю.

 

Коли Повелитель Полум'я побачив, що група Ду Дзе менша за його передпліччя, його голос пролунав луною всередині вулкану: 

 

— Забирайтеся звідси, демони, нежите!

 

Маленьку й слабку людину Ду Дзе повністю проігнорували. Вайолет зробила крок уперед: 

 

— Можеш віддати нам кришталеву душу полум'я?

 

Повелитель Полум'я відповів, намагаючись розчавити її одним величезним кулаком. Молода демониця підняла меч. У цей момент Ду Дзе знайомо схопили за комір і відтягнули на кілька кроків назад, у куток лавового тунелю, де бій ззовні не міг досягти його.

 

Переконавшись, що Ду Дзе в безпеці, Сьов повернувся на місце битви. У цей час Вайолет відрізала руку Повелителю Полум'я і той гнівно заревів. Від його ревіння калюжа розплавленої породи повільно розширювалась і з неї виліз магматичний монстр, рушивши до позиції Вайолет і Сьова.

 

Повелитель Полум'я глибоко вдихнув і послав у бік Сьова струмінь лютого вогню. Вайолет стрибнула перед Лічем, її блакитна бойова аура вкрила їх обох своїм захистом. Вогняний струмінь розбився об цю ауру й розколовся навпіл.

 

Гаряче повітря розвіяло чорні кучері Сьова. У багряному світлі магми й вогню бліде обличчя ліча трохи почервоніло, надаючи йому ще більше краси. Сьов тримав у руці косу смерті й продовжував спокійно вимовляти слова магічного заклинання.

 

Ду Дзе на дні лавового тунелю відчував якесь безсловесне захоплення, спостерігаючи за їхніми діями. Як чоловік, він також відчував азарт боротьби й хотів би приєднатись, але міг лише смиренно стояти в кутку й спостерігати за всім, не тільки тому, що він слабкий, а й тому, що він лише читач.

 

Роль читача полягає в тому, щоб спостерігати за тим, як головний герой виконує свою роль, а потім запропонувати йому квіти або цеглу за межами п'єси.

 

Зі збільшенням інтенсивності вогняних бризок і атаки магматичного монстра Вайолет ставало все важче й важче триматися. Здавалося, Сьов накладав надзвичайно сильне магічне заклинання, тому час співу дуже затягнувся. Саме тоді, коли Вайолет ось-ось мала впасти, Сьов звернув тьмяні, мовчазні очі в Повелителя Полум'я й хрипким голосом виплюнув останні слова заклинання: 

 

— ...Кістяний списовий масив.

 

У порожнечі з'явилися брижі, і з них виринула незліченна кількість кістяних списів. Вони змінили свій напрямок, націлившись на магматичного монстра та Повелителя Полум'я, й раптово вистрілили.

 

— Бум!

 

Магматичний монстр був знищений, однак Повелитель Полум'я витримав атаку. Порожнеча знову затремтіла, і кістяні списи знову вистрілили. Цього разу Повелитель Полум'я не зміг устояти й був прострелений наскрізь. Величезне тіло розбилося об басейн магми й раптово зникло.

 

Але на обличчі Сьова все ще залишалася напруга. Лава деякий час була тихою, а потім раптом закипіла. Повелитель Полум'я піднявся, його тіло знову було цілим. Навіть рука відросла назад. 

 

— Помри!

 

Третій удар кістяних списів знищив тіло Повелителя Полум'я, але монстр знову піднявся з калюжі розплавленої породи. Сьов похмуро подивився на калюжу магми. Це нагадувало його бій з постійно регенеруючим кам'яним гігантом у місті Галфас. Різниця полягала в тому, що йому потрібно було лише один раз зруйнувати тіло кам'яного велетня, тоді як Повелитель Полум'я міг використовувати басейн магми, щоб створити собі нове тіло. Якби він усе ще був у своїй демонічній формі, він міг би знищити весь магматичний басейн одним махом, але йому не під силу це зробити у формі ліча.

 

Коли кістяні списи активувалися вчетверте, Повелитель Полум'я навіть не встиг випростатися, як його тіло було знищено. Вайолет помітила це й трохи занепокоїлась: 

 

— Ми повинні знайти спосіб витягнути його звідти. Перебуваючи у магмі, він продовжуватиме відроджуватись. 

 

Сьов подивився на неї, а потім відвернувся. Вайолет була приголомшена й у паніці запитала: 

 

— Що сталось?

 

Головний герой підійшов до Ду Дзе, а потім став обличчям до Вайолет і спокійно запитав: 

 

— Як далеко ми від моря Мертвих?

 

***

 

Ду Дзе вважав, що ніколи в житті не забуде цю сцену.

 

Під пурпуровим небом сотні мільйонів скелетів піднялися з моря Мертвих, вишикувалися в нескінченні ряди й попрямували до басейну лави. Здалеку це нагадувало білу річку, що витікала з білого моря на червоно-чорну землю. Сцена була настільки величною, що Ду Дзе здриґнувся з глибини душі, відчуваючи надзвичайний, наелектризований захват і глибокий трепет.

 

Усе в цьому світі можна розкласти на елементи – не хімічні елементи Землі, а щось зовсім інше – особливу енергію. Вони є основою цього світу, всі об'єкти у світі складаються з елементів. Це «світове правило» «Змішаної крові». Світ наповнений елементами, які приймають форму фізичних об'єктів або енергії. Елементи також можуть вільно парити в повітрі. Здатність магів, по суті, полягає в тому, щоб змусити ці елементи перейти з вільного стану у фізичний.

 

Перший скелет стрибнув у кратер і незабаром був поглинутий лавою, але за ним послідувала незліченна кількість інших. Увесь вулкан був укритий білим кольором скелетів, наче вони розмивали вулкан своїми життями. Повелитель Полум'я був розлючений і ревів знову й знову, коли побачив, що не може запобігти поширенню нежиті. Все більше й більше темних елементів поширювалося через вулкан; магма почала остигати й щільність вогняної стихії поступово зменшувалась.

 

«Білий потік» із моря Мертвих гасив вогонь вулкану.

 

Відповідальний за все це, ліч, схилився над Ду Дзе. Сьов здавався дуже втомленим. На його й без того блідому обличчі залишилося дуже мало кольору. Ду Дзе хотів висловити своє захоплення й хвилювання іншій людині, але він промовчав і просто дозволив Сьову спертися на нього, бажаючи, щоб йому було зручніше. Обличчя Вайолет, яка стояла позаду них, також було блідим.

 

Ця людина жахає.

 

Вони прочекали біля підніжжя вулкана день і ніч, а ввечері група знову піднялася нагору. На той час вулкан був мертвий, і нежить тепер була тут такою ж сильною, як і в морі Мертвих. Басейн магми перетворився на калюжу кісток. Посеред незліченних кісток вони знайшли величезне тіло мертвого Повелителя Полум'я. Вайолет побігла до нього шукати кришталеву душу полум'я, а Сьов, який ще не відновив свої сили, відпочивав у кутку. Ду Дзе вирішив допомогти головному герою, знайшовши всю хорошу здобич.

 

Знаючи сюжет «Змішаної крові», Ду Дзе не мав особливих проблем із пошуком бажаного. Він зняв коштовності з шиї Повелителя Полум'я, збираючись віддати їх Сьову, як раптом помітив пару сповнених ненависті очей, що дивилися прямо на нього.

 

Повелитель Полум'я гнівно втупився в Ду Дзе. Він лише прикидався мертвим, коли ця нікчемна людина забрала його скарби! Повелитель Полум'я не зміг стримати свою лють; його темне тіло почервоніло й почало набрякати.

 

Вайолет широко розплющила очі від шоку. 

 

— Обережно, він збирається вибухнути!

 

— Бум!!!

 

***

____________________________

 

Автору є що сказати: Бойова сила Повелителя Полум'я – лише 5.

 

Читач/Головний герой: ... ← Помилкова інформація! Можливе тотальне знищення групи.