Читач: Я вже зняв штани, а це все, що ти мені показуєш?!

Аліса притулилася до ліжка, а Вайолет не бажала йти. Вона взяла Алісу за руку, повернулася до Ду Дзе та Сьова й збентежено протерла почервонілі очі: 

 

— Можете сміятися, але це моя молодша сестра, Аліса, а також моя дружина.

 

Сестро, ти така смілива! У Ду Дзе розболілася голова, коли він подумав про це. Він здогадувався, що Вайолет наважилася сміливо заявити про свої стосунки з Алісою, бо вона побачила їхній поцілунок. Тепер вона думає, що вони хороші приятелі, які зламали одне й те саме табу. Дурненький Ду Дзе відкрив новий факт: маршрут головного героя «випрямити зігнутих сестер» зійшов нанівець! Сьову не вдалося запустити події «герой рятує красуню» та «науковий порятунок», аби підвищити свій рейтинг прихильності сестер. Головний герою... ти все ще можеш видалити збережений файл і спробувати зіграти знову.

 

Ду Дзе був приголомшений. Він подивився на Сьова, побачивши, що той також дивиться на нього. Вся увага Ліча була зосереджена на ньому, а його погляд був дуже серйозним. Ду Дзе не знав, як довго він дивився на нього. Їхні погляди зустрілися лише на мить, а потім Сьов спокійно відвів погляд.

 

Ду Дзе: 

 

— ?

 

Вайолет прошепотіла Алісі кілька слів, ніби представляючи Ду Дзе та Сьова. Аліса сором'язливо всміхнулася до двох незнайомців. Здається, вона була більш інтровертною, ніж її сестра, тож дозволила Вайолет вести всі розмови.

 

— Нарешті ми можемо подякувати вам за вбивство некроманта. Хоча я хотіла б запитати вас... що ви плануєте робити далі?

 

Ці слова вразили Ду Дзе. Весь цей час вони з головним героєм були в бігах, у них не було можливості зупинитись і подумати про свої подальші цілі. В оригінальному сюжеті «Змішаної крові», коли головний герой покинув Загублену землю, його метою була помста. Поки він переслідував свою мету, його ненависть до світу зростала настільки, що зрештою він вирішив, що світ і все і всі в ньому не повинні існувати.

 

Світ не має ніякої цінності, тому його треба знищити.

 

Ду Дзе не заперечував проти того, щоб головний герой помстився нерозумним людям, які його образили. Навпаки, він був у захваті від того, що головний герой розтоптав усіх цих людей; тремтіть, дурні смертні, за те, що посміли знущатися над моїм милим героєм!

 

Але коли головний герой змінив свою мішень з окремих людей на все людське суспільство, а потім і на весь світ, це було ознакою того, що головний герой з'їхав із глузду.

 

«Усі кажуть, що я помиляюся. Якщо це неправильно, то чому ніхто не зупиняє мене? Я продовжуватиму йти, поки смерть не доведе, що я помиляюсь.» 

 

Ця людина продовжувала робити помилку за помилкою, не усвідомлюючи, що вона помиляється, і не звертаючи з шляху, аж до самого кінця.

 

Ду Дзе мимоволі подивився на Сьова. Сестри-демониці також подивилися на нього. Ліч безвиразно підняв очі й промовив хрипким голосом: 

 

— Як людина може потрапити до Загубленої Землі?

 

Вайолет була ошелешена. Вона, мабуть, здогадалася, що вони прибули з іншого боку континенту, в чому власне не було нічого незвичайного. Завжди знаходилися люди, які потрапляли на зворотний бік континенту через розломи в часі й просторі. Такі люди або гинули в суворих умовах зворотнього боку, або осідали тут і ніколи не поверталися на континент, бо прохід був заблокований.

 

Вона не могла не нагадати їм про це: 

 

— Із цього боку континенту люди не можуть потрапити на протилежний бік, тому що… – Її голос ставав усе тихішим і тихішим. Побачивши вираз в очах Ліча, Вайолет зрозуміла, що сказала нісенітницю. 

 

— Загублена Земля знаходиться в місті Аґарес, у вас є дозвіл? – Сказавши це, Вайолет зрозуміла, що знову припустилася помилки, і почала пояснювати: — Аби потрапити до Аґареса, а потім до Загубленої Землі, треба мати дозвіл, виданий володарем Аґареса. – Вона на мить завагалася, а тоді продовжила: — Я можу допомогти вам отримати дозвіл. Але чи не могли б ви натомість допомогти нам з однією справою? – Як людина, що боїться отримати відмову, Вайолет швидко додала: — Є один Повелитель Полум'я, від якого я хочу отримати кришталеву душу, чи можете ви мені допомогти?

 

Очі Аліси заблищали, і вона схопила сестру за руку.

 

Система: Квест «Отримати кришталеву душу полум'я» доступний. Надано від: Вайолет. Бонус: Прихильність сестер-лілій +100.

 

Таким чином, Ду Дзе став свідком невтомних зусиль бога сюжету роману про жеребця. У «Змішаній крові» ця подія також була присутня. Щоб допомогти Алісі, головний герой допоміг убити Повелителя Полум'я й розграбувати його скарби. Аліса нарешті повністю одужала. Дві сестри-демониці були повністю підкорені, і обидві приєдналися до гарему Сьова.

 

Ду Дзе нервово витріщився на Сьова: Головний герою, швидко погоджуйся! Якщо ти не отримаєш прихильності цих двох лілій, ти станеш просто стороннім спостерігачем, а не учасником!

 

Ліч здавався похмурим, на його блідому обличчі не було жодного виразу. Вайолет була дуже налякана Сьовом, але продовжувала дивитися йому в очі. Ду Дзе, з іншого боку, знав, що той збирається відмовити, спираючись на свій досвід спілкування з Лічем у Загубленій Землі. У той момент гіркота в серці читача була настільки великою, що навіть прорвала його соціальний бар'єр і змусила зробити дещо незворотнє. 

 

— Добре. 

 

Усі погляди звернулися до дурненького, милого Ду Дзе. Читач відчув жаль. Він наважився переступити через свій статус і висловитися від імені іншого. Дурний він чи нерозумний?

 

— Дуже дякую, – сказала Аліса, яка до цього мовчала, повністю заблокувавши будь-яку можливість для Ду Дзе відмовитися від обіцянки.

 

Вайолет також відреагувала; вона схвильовано звернулась до Ду Дзе: 

 

— Дякую! Я все підготую!

 

На протилежному боці від двох щасливих маленьких лілій, один читач зіткнувся зі своїм особистим пеклом. Намагаючись знайти гарне виправдання, Ду Дзе повернувся обличчям до Сьова, його голос був рівним, коли він намагався пояснити своє рішення: 

 

— Там будуть корисні предмети.

 

Повір, що цей молодий чоловік робить це для твого ж блага. Коли ти будеш оточений красивими жінками, ти оціниш моє бажання!

 

Однак очі Ліча мали дивний, незнайомий вираз, який Ду Дзе не міг розшифрувати. Це не виглядало як докір. Почувши слова Ду Дзе, Сьов відвернувся й сказав: 

 

— Тоді зробімо це.

 

Ду Дзе:

 

— ???

 

Хоча той факт, що головний герой погодився, звісно, дуже добре, однак Ду Дзе почувався неспокійно через його дивну поведінку.

 

Чи він просто вигадує?

 

Коли Ду Дзе й Сьов повернулися до кімнати й побачили, що там було лише одне ліжко, милий хлопець зрозумів, що вони не розвіяли думку сестер про «дивні стосунки» між Сьовом і Ду Дзе. Тепер для нього було нереально повернутись і попросити іншу кімнату. Крім того, після вечері навушники розрядилися. Ду Дзе обернувся, щоби поглянути на Сьова, але побачив, що Ліч витягнув Цянь Б’яня й перетворив його на Магічний Кодекс. Сьов зосереджено читав і, здавалося, зовсім не збирався відпочивати.

 

Побачивши, як головний герой активізував свій режим старанного навчання, Ду Дзе вирішив зменшити свою присутність до мінімуму.

 

Думка про те, що Сьов так старанно працює, щоб стати достатньо сильним, аби помститися, викликала в Ду Дзе змішані почуття. Він подумав, що повинен знайти можливість поговорити з Сьовом про його майбутнє: перемога над покидьками й богом Світла це добре, однак не варто після цього знищувати світ. Це роль головного лиходія! Симпатичний господар не повинен брати на себе таку місію.

 

Він подумав про це й заснув.

 

Вайолет була в захваті від завдання, яке врятує життя Аліси, і вже наступного дня все було готово, але виникла невеличка проблема.

 

Ду Дзе подивився на жовту істоту, що стояла перед ним. Вона була заввишки два метри, схожа на велоцираптора пізнього крейдового періоду, із великими задніми лапами, які здавалися дещо мініатюрними порівняно з передніми. У фантастичних романах його часто називають драконом. На його спині було сідло, яке, очевидно, було підготоване як засіб для пересування. Однак, коли Ду Дзе наблизився до нього, наземний дракон схлипнув і зіщулився, намагаючись стати меншим. Коли він підійшов ближче, істота почала пручатися, немов незаймана, яку ось-ось мають зґвалтувати. Коли Ду Дзе спробував залізти йому на спину, у бідолахи пішла піна з рота, а потім він знепритомнів.

 

Натовп роззяв та інші дракони: 

 

— ...

 

Вайолет дуже злякалася. Від людини не може витікати ніяка енергія, тож, можливо, цей чорноволосий молодик і не людина. Легендарні високорівневі дракони можуть вільно перевтілюватися у свої людиноподібні форми. Цей низькорівневий демонічний звір не може витримав його близькості, тож чи може він бути... драконом?

 

Вітаємо! Читач розблокував титул «Високорівневий дракон» на додаток до його існуючого титулу «Високорівневий демон».

 

Сьов подивився на непритомного звіра, дістав Цянь Б’яня й за допомогою коси смерті намалював на землі магічне коло. Коли крайнє коло було завершене, магічний візерунок засвітився чорним світлом. Почулося коняче іржання, а коли світло згасло, з'явився біло-сірий скелет коня, темні очі якого горіли блакитним полум'ям душі.

 

У своєму минулому житті кістяк звик до вершників. Сьов поклав на нього сідло і, обернувшись до Ду Дзе, сказав: 

 

— Рушаймо.

 

Ох, ох, ох! Гарний, владний кінь!

 

Якийсь дурний, милий хлопчина підбіг до нього й ледве зміг видертися на сідло коня. Не встиг він випростатися, як кінь нахилився. Холодні груди притиснулися до його спини, а ззаду з’явилася пара блідих рук.

 

Зачекайте хвилинку.

 

— Тільки нежить може їздити на конях-скелетах. Він тебе скине, – пояснив Ліч.

 

Тіло Ду Дзе закам'яніло. Цього разу від шоку: він явно нічого не казав, тож як головний герой зміг дізнатися про сумніви в його думках?

 

Не було потреби користуватися батогом. Під контролем розуму Ліча скелет коня швидко побіг. Сьов обійняв Ду Дзе за талію, злегка мружачись від вітру.

 

Якщо уважно за ним спостерігати, цю людину насправді дуже легко зрозуміти, чи не так?

 

Житло Повелителя Полум'я знаходилося на південний захід від міста Беліаля, у полі лави, приблизно в 2-х днях їзди до нього. Тієї ночі вони розбили наметовий табір. Після цілого дня їзди верхи ноги Ду Дзе затерпли, і тендітний отаку страшенно засумував за машинами 21-го століття. Втомлений Ду Дзе після вечері одразу ж заліз під ковдру й заснув.

 

Можливо, останні кілька днів, проведених у місті Беліаля, були занадто комфортними; його сон був міцним. Десь вночі він прокинувся. Деякий час він дивився на вогонь, усе ще напівсонний, а коли повністю прокинувся, то побачив, що щось не так.

 

Своїм нечітким зором він міг розрізнити дві тіні у світлі вогню. Ду Дзе надів окуляри й побачив сцену, від якої його кров закипіла в жилах: Сьов і Вайолет не спали. Вони сиділи біля вогнища і, здавалося, розмовляли. Сьов сказав щось, що спочатку здивувало Вайолет, але потім вона щасливо всміхнулась у відповідь.

 

Ду Дзе ненавидів той факт, що його навушники нині не працювали, інакше він міг би повністю засвідчити цю класичну сцену. Що щойно сказав головний герой цій сестрі? Зізнання в коханні? Блін, який же ти скупий! Зберігати спокій і тишу, коли завойовуєш сестру, – це стиль переможця життя!

 

Симпатичний читач придушив своє хвилювання й продовжував спостерігати.

 

Вони знову про щось заговорили. Раптом Сьов присунувся до Вайолет ближче, і демониця нахилила своє обличчя вперед, заплющивши очі й виглядаючи дуже нетерплячою.

 

Ви збираєтеся поцілуватися? Хочете поцілуватися? Ну ж бо! Цілуйтесь!

 

Під гарячим, очікуючим поглядом Ду Дзе Сьов провів вказівним пальцем між бровами Вайолет і вимовив заклинання для контракту між господарем і слугою.

 

...Я вже зняв штани, а це те, що ти мені показуєш*?!

 

*Інтернет-сленґ, який означає: це так розчаровує, я очікував більшого.

 

До горла Ду Дзе підступив повний рот крові. Бісове творіння, таке відчуття, наче я провів три дні й три ночі в очікуванні любовного екшену, а все, що отримав у результаті, – це божевільний дитячий мультфільм! Чому? Ах!

 

Аргх! Лайно!!!

 

Бліде світло контракту поступово розсіювалося. Між бровами Вайолет з'явився слід, який поволі зникав. Вона шанобливо віддала честь Сьову й пішла. Сьов залишився сидіти біля вогнища. Ліч глянув у бік Ду Дзе, а потім утупився в стрибаюче полум'я, його думки плутались.

 

Через нічні злети й падіння настрій Ду Дзе був особливо похмурим, коли він прокинувся. Він незворушно сидів в обіймах Сьова, поки вони їхали на скелеті коня, думаючи про себе: що саме пішло не так?

 

Після денної подорожі вони нарешті прибули до поля лави.

 

***

 

Вона сказала: 

 

— Ви питаєте... чому я з Алісою?

 

Вона сказала: 

 

— Я сподіваюся, що супутницею Аліси буду тільки я, чи то в минулому, чи то в майбутньому. 

 

Вона сказала: 

 

— Аліса – моя єдина й особлива людина. 

 

Вона сказала: 

 

— Найголовніше, що мені подобається Аліса, це не має нічого спільного з ґендером та ідентичністю.

 

Вона сказала:

 

— Хіба ви з ним не пара? Чому ви не розумієте?

 

***

 

Цей чоловік може бути тільки поруч із ним.

 

Цей чоловік – інший.

 

Цей чоловік важливий, але чому він важливий?

 

- [чорний ящик]

 

________________________________

 

Автору є що сказати:

 

Автор: Я втратив свою моральну цілісність. Дозволите мені її відновити?

 

Читач: Я вже зняв штани, а це те, що ви мені показуєте?

 

Герой: Ти вже зняв штани, але не даєш мені займатись із тобою сексом?