Розділ 73

Перлина з бруду, яка завдала важких часів майстру меча Дієрі, зірка, яка сяйливо отримала третє місце в лицарських змаганнях. Коли я особисто завербувала Орікса Міркейна, який був темою всезагального обговорення, герцог Сеймур був здивований і навіть трохи зрадів.

— Ти привела досить корисного хлопця. Здається, він також здатний витримати біль. Він стане міцним щитом, який захищатиме спину Сеймурів.

Я швидко погодилась зі словами батька.

— Щоб талант Орікса засяяв і він став офіційним лицарем, він інтенсивно тренуватиметься з лицарями Сеймур... Ні, я хочу, щоб ви тренували його систематично.

— Звичайно. Я планую зробити з нього лицаря, гідного родини Сеймур до глибини душі.

«Дорога важкої праці була відкрита».

Хоча мені було трохи шкода його, я хотіла, щоб Орікс якнайшвидше став офіційним лицарем, який справлятиметься з аурою, і воліла, щоб він захищав мене.

— Я хотів відплатити принцесі Деборі за її доброту, але взамін отримав ще більше доброти.

Орікс сказав, що не образився на мене, навіть коли звалювався з ніг під час суворих тренувань.

Незважаючи на те, що Орікс був вражений систематичним навчанням лицарів Сеймур, яке включало також і магію, він, який не міг проявити свої таланти на віддаленій території через комплекс неповноцінності свого нерозумного брата, щойно переїхав до столиці, і йому було важко в невідомому лицарському ордені, знову й знову дякував мені.

— Здається, принцеса привела не людину, а чудовисько.

— Принцеса Дебора, яка має вплив на цього монстра, чому вона...

Крім того, здавалося, що навіть командир лицарів Сеймур втратив дар мови від надзвичайної сили Орікса.

«Сподіваюся, незабаром він стане офіційним лицарем, який справлятиметься з аурою».

Я зупинилась біля казарми, де мешкали васали Сеймурів, і поглянула, як Орікс легко орудує двухметровим списом, ніби він був не важчим за дерев'яну палицю, а потім повільно рушила до прибудови.

«Мені несподівано пощастило».

Я лише підтримала лицарів на турнірі, щоб прорекламувати іонні напої та функцію виносу, але удача до мене посміхнулась.

«Що ж, електроліти ефективні при симптомах зневоднення».

Після лицарських змагань Арманд випустив іонний напій під назвою «Супер Поміч».

Він продавався в двох смаках — лимонад та вишня, а також був посиланням на функціональні напої, які пізніше будуть прийняті як стратегія диференціації.

Супердопоміжний засіб для швидкого втамування спраги.

І кава для підвищення концентрації та активізації мозку.

Щоб продавати каву, вона має бути частиною загальної картини.

— Кава. Це добре. Не знаю, чи зможу я її продати, якщо не зроблю так, щоб вона виглядала добре.

Навіть Майстер, який позбувся її, оскільки напій був гірким і несмачним, здавалося, часто віддавав перевагу каві, коли було багато запитів.

Він був здивований і сказав, що, вживаючи той чорний диявольський напій, відчувається поява додаткової енергії, а коли є брак часу, то можна зробити майже вдвічі більше роботи завдяки ньому.

«Коли буде найкращий час для запуску кави...»

Арманд тільки закріплювався на ринку, тож я не думала, що настав час презентувати каву, яка була гіркою й мала неприємний колір.

«Відсутність бариста також є великою проблемою».

І все-таки через лицарський турнір я представила бізнес-ідею під назвою «з собою» та іонний напій перед численними громадянами Імперії.

«Це було справжнє полегшення, що імператорська родина дозволила роздати напої на арені».

Величезну роль у цьому зіграла вежа з годинником.

Офіс районної аміністрації, здавалося, отримав багато похвали від начальства за успішне залучення такого дорогого та корисного об'єкта, як годинникова вежа, не витративши ні копійки, і мав прихильне ставлення до Арманда.

«Дитячий благодійний фонд Арманда» був створений нещодавно, тому виглядав ще солідніше та надійніше.

«Гм. Чи будуть якісь наслідки?»

[Продажі після турніру]

Коли я без особливих роздумів відкрила бухгалтерськй звіт, що містився в коробці від торта з Мезонду, я не могла повірити в те, що побачила.

«Невже так багато продали?»

Результат був абсолютним успіхом.

***

Після лицарських змагань про Арманд часто згадували.

Все завдяки паперянкам з печаткою Арманда, які були виставлені на огляд великої кількості глядачів.

— Орікс, який, здавалося, от-от впаде під палючим сонцем, відновив свою енергію після того, як випив це, і гарно впорався.

Знайомий знайомого Орікса загомонів від хвилювання.

— Він сказав, що змагання були дуже складними. Цей напій дав Оріксу останній шанс стати лицарем.

Людям подобалися драматичні історії.

Історія успіху невідомого лицаря, ніким не поміченого, всіма сподобалася.

— Тепер до Орікса добре ставляться у Сеймурів, так?

— Я чув, що його навички вдосконалюються з кожним днем. Поговорюють, що горді лицарі Сеймур захоплюються ним.

— Гм! Ходімо швидше. Що випив Орікс, щоб спричинити цей галас?

Пани, які під час розмови прямували до Арманда, з благоговінням дивилися на натовп, одягнений у офіційні лицарські уніформи, перед фонтаном біля східних воріт.

В руках кожного з них були паперові стаканчики.

— Це той напій, який ви пили на лицарському турнірі? Я з нетерпінням чекав його, але не очікував, що він такий м'який. Смак також ледь відчутний.

— Він м'який, але хіба це не освіжає?

— Не знаю, що це, але п'ється легко.

— Це може мати драматичний ефект, якщо ви будете пите його, коли вам важко. Можливо, це і є «Супер Поміч»? Коли я пив цей напій у жахливу спеку, мені здавалося, що я знайшов оазу.

Іонний напій справив глибоке враження на лицарів, які брали участь у лицарських змаганнях.

Були лицарі, які зупинялися біля Арманда з колегами, згадуючи відчуття того моменту, а були й ті, які пили іонний напій у стані знемоги після навчання.

— Це місце з чуток...

— Точно.

Коли поширилася чутка, що це магазин, куди ходять відомі лицарі, знайшлися й такі, що приїхали здалеку щоб випити той самий напій, що й вони.

Це було схоже на те, як коли знаменитість відвідує якесь місце як постійний клієнт, цей магазин стає відомим.

Крім того, високі і гарні лицарі створювали чудове видовище для основної цільової клієнтури, молодих дівчат.

Не дарма на першому поверсі офісної будівлі розважальні компанії облаштували кафе.

Місця біля вікна на другому поверсі, звідки можна було чітко бачити лицарів, які проходили повз, йшли до магазину та з нього, безумовно, були гарячою точкою.

Територія навколо Арманда та фонтану на площі біля східних воріт щодня була заповнена людьми, і тут був постійний потік відвідувачів.

Крім того, через теплу погоду був великий попит на винос, а через низьку ціну на іонні напої чистий прибуток миттєво зріс майже вдвічі.

***

— Що це? Чому продажі Нарії впали вдвічі!?

Бруно, власник великого бізнесу, який керував кондитерською та різними іншими крамницями біля вхідних воріт Академії, був розлючений, коли побачив останній звіт Нарії з продажів.

— Прокляття! Якщо така ситуація продовжуватиметься, ми не зможемо заплатити суму, яку обіцяли герцогу Серігу.

Як дворянин середньої ланки, він був васалом родини герцога Серіга, і той захищав його бізнес в обмін на сплату великої суми грошей щомісячно.

Це також була ціна за крадіжку грошей імператорської родини та наповнення задньої кишені герцога.

Керувати справами родини було дорого, тому герцог Серіг дуже цінував Бруно, який мав хороші ділові здібності.

Однак довіра герцога була заснована на тому, скільки той принесе йому золотих монет.

Коли Нарія, яка мала найбільші продажі серед усіх магазинів біля західних воріт, стала неприбутковою, Бруно не міг не розлютитись.

— У чому причина! Чому ти відповідаєш так повільно?

— Ак!

Менеджер магазину Нарія, якого вдарила попільничка, кинута Бруно, відкрив рот із сумним виразом, хапаючись за закривавлене чоло.

— Це... Оскільки ми продовжуємо конкурентоспроможне зниження цін на наше комплексне меню, ми, можливо, й збільшили продажі, але наш чистий прибуток впав.

Незважаючи на те, що ставка дисконту була високою, правда полягала в тому, що кількість продажів не сильно зросла.

Благородні дівчата, на яких вони орієнтувалися, були не просто людьми, які любили дешеві речі.

Навпаки, вони вважали вульгарним бачити, як вони відкрито змагаються за знижки.

Крім того, оскільки ціна була знижена, виникли проблеми з якістю.

Щоб задовольнити щоденний обсяг продажів, який вимагав Бруно, менеджеру нічого не залишалося, як зменшити кількість грамів чайного листя на чашку, і вибагливі клієнти перестали приходити, помітивши, що смак не такий, як раніше.

Однак власник Нарії не був достатньо зацікавлений, щоб побачити вимоги цих основних цільових груп.

— То й що? Це все?

— Я думаю, що... однією з причин також є те, що клієнти стікалися до східних воріт Академії через Арманд.

— Цей клятий магазин...! Я не знаю, хто ним керує, але він досить розумний хлопець.

Бруно постукав по столу товстою рукою, на якій був золотий перстень.