Жертвоприношення та Духи Звірів

Порт-Еліас не лише носив титул Перлини Континенту Граду, але й містив у собі стільки різних рас, що навіть Лейлін був приголомшений. І це ще не все: по обидва боки жвавої дороги стояли численні крамниці, де продавали все, що завгодно ‒ від найнижчої якості обладунків і захисного спорядження до обладнання найвищого ґатунку, такого як високоякісні запечатувальні сувої та інші речі. У цих крамницях було все, що могло знадобитися.

 

Наскільки Лейлін розумів, істоти у Світі Чистилища належали до різних рас, кожна з яких покладалася на свої фізичні тіла та специфічні вроджені здібності до бою, притаманні їхньому роду. Їм не потрібно було тренуватися; їхній рід збільшував їхню силу з плином часу, поки вони не досягали свого піку.

 

У всьому світі використовувалися лише дві системи сили: жертвоприношення та духовні звірі.

 

Жертвоприношення означало принесення чогось або когось у жертву певній істоті. Отримавши їхнє благословення, мешканець отримував певний приріст своєї сили, чи то просто збільшення сили, чи то таємничі нові здібності.

 

Шлях підношень в очах Лейліна був більше схожий на обмін. Місцеві мешканці приносили в жертву речі, які мали цінність для обраного ними Вищого, і, в свою чергу, ці Вищі допомагали мешканцям збільшити їхню силу. Такі методи були дуже схожі на богів у Світі Богів, але водночас дещо відрізнялися від них.

 

Оскільки він не заглиблювався в цю тему, то не міг бути впевненим, у чому саме полягала різниця. Можливо, це було пов'язано з відданістю, з якою ці істоти ставилися до обраних ними Вищих, але вони не вимагали від істот приносити жертви щодня або через певні проміжки часу. Насправді навіть істоти, які раніше не приносили жодних жертв Вищим, могли отримати їхню силу, якщо приносили жертву, яка була надзвичайно цінною для Вищих. Цим вони виразно відрізнялися від богів Світу Богів.

 

«Схоже, що навіть енергетичні системи зі Світу Богів були асимільовані в давнину, і ті, хто пройшов 6-й ранг у Світі Чистилища, внесли в них деякі зміни…» - Лейлін торкнувся підборіддя.

 

У цьому величезному всесвіті Світ Магів і Світ Богів були схожі на дві крайності. Вони були найбільшими за розміром і містили наймогутніших істот.

 

Ці два світи володіли реальною інформацією про істот аж до 8-го рангу. Первісні істоти дійшли висновку, що лише тоді, коли одна з них зможе заволодіти ресурсами іншої й отримати їхні закони, системи сили та знання, вони зможуть перейти до вічності, до 9-го рангу.

 

Це і стало причиною Війни Древніх Магів. Вже досягнувши вершини 8-го рангу, не було більше нічого, що могло б привернути увагу Магів у незліченних інших світах. Лише настанови та розуміння, необхідні для досягнення 9-го рангу, запалили б їхнє бажання боротися за нього, попри те, наскільки мізерним був шанс!

 

Звичайно, оскільки ці два світи були приблизно рівними за силою, в результаті обидві сторони були серйозно покалічені. Колективна сила Світу Магів значно погіршилася, а Світ Богів зайшов так далеко, що повністю запечатав себе.

 

У війну були втягнуті не лише ці два світи, незліченна кількість менших і слабших світів також постраждали від супутніх втрат. Їхні унікальні системи сили та розвитку були виточені, і завдяки реальному бойовому досвіду ці системи були вдосконалені, щоб стати доступнішими.

 

Шлях жертвоприношень був, на думку Лейліна, еволюцією системи віри, яку використовували боги. Вони зняли обмеження між богами та їхніми послідовниками та перетворили її на систему еквівалентного обміну. Лише після цих змін вона стала придатною для умов Світу Чистилища.

 

Адже не всі світові закони підходили для поширення релігії.

 

Що ж до другого поширеного методу, шляху духовних звірів, то Лейлін раніше вислухав деякі пояснення про нього від Гейгера Доула.

 

Оскільки Світ Чистилища був домівкою для різних рас, де мешкали численні люті звірі та високоенергетичні сутності, деякі розумні істоти придумали полювати на цих лютих звірів і видобувати їхні душі. Після цього вони запечатувалися в тілі користувача і викликалися під час битв за допомогою певних технік.

 

Оскільки запечатані звірі відрізнялися за силою, це створило різні ранги для цих володарів духами звірів. Крім того, коли магія духу звірів досягала вищого рангу, відповідні майстри могли запечатувати ще більше духів.

 

Стародавні легенди навіть розповідали про майстра духовних звірів, який досяг небувалих висот. Він запечатав незліченну кількість звірів з рівнем Ранкової Зорі по всьому своєму тілу, і мав достатньо сили, щоб знищити цілий континент!

 

Енергія запечатаних духів могла навіть допомогти у культивації майстра духів, дозволяючи йому швидше досягти вищого рангу.

 

«Жертвоприношення та духовні звірі ‒ основні системи сили у Світі Чистилища» - бурмотів собі під ніс Лейлін, шукаючи очима крамниці з відповідними матеріалами.

 

Ці дві системи сили можна вважати основними шляхами до сили розумних рас у світі Чистилища. Дивлячись на те, яким величезним був світ, не було б дивним виявити, що менші раси-відгалуження мали свої власні системи. Лейлін навіть не здивувався б, якби тут існувала магічна спадковість.

 

За довгий період збору даних, а також враховуючи нинішню швидкість мислення власного мозку Лейліна, він вивчив багато поширених мов у Світі Чистилища за допомогою чипа. Принаймні, звичайні розмови вже не були проблемою.

 

«Ось і він» - подумав він невдовзі після того, як побачив крамницю, схожу на величезну відкриту мушлю. Він увійшов всередину.

 

Він відчув потужну ауру, що пронизувала крамницю, і, зважаючи на її розташування та ставлення до неї перехожих, вирішив, що в цій крамниці має бути щось варте його уваги.

 

«Ласкаво просимо до моєї крамниці, шановний Алебастровий Диявольський Змій, нащадку Високоповажної Зміїної Вдови!» - голос пролунав у голові Лейліна, щойно він увійшов до крамниці. Це здивувало його; хоча він все ще використовував родовід Алебастрової Диявольської Змії, щоб приховувати себе, дуже рідко хтось мав здатність навіть помітити цей шар приховування.

 

Власник крамниці явно прийняв його за члена сім'ї Алебастрових Змій, і його слова звучали досить скромно. Зрештою, Алебастрові Диявольські Змії досягали 5-го рангу по досягненні зрілості, крім того, вони були нащадками Повелительки. Їх статус був незрівнянно благородним.

 

«Де ти?» - Лейлін оглянув внутрішню частину молюска, яка була просто білим простором з різнокольоровими вогниками, що плавали в повітрі.

 

У свідомості Лейліна з'явилася інформація. Це була не духовна сила, а ще більш таємничий вид спілкування.

 

[Біп! Виявлено коливання сили душі. Відхилити чи прийняти?] - у цей момент було передано повідомлення чипа.

 

Тепер Лейлін знайшов форму життя, яка могла використовувати силу душі безпосередньо.

 

«Назви своє ім'я!» - губи Лейліна не рухалися, але таємнича сила душі була послана. В очах Лейліна навіть з'явився хаотичний блиск, який дозволив йому відразу виявити енергетичне ядро, розташоване посеред білого простору.

 

Зелений пучок світла був захований у шарах порожнечі, з незліченними зеленими нитками сили душі, які пов'язували його з кімнатою.

 

«Клієнт зміг знайти моє ядро?» - у цей момент інформація, що передавалася з ядра, містила в собі слід тривоги ‒ «І ця енергія ‒ сила душі?!»

 

Він був явно шокований здатністю Лейліна використовувати силу душі та був надзвичайно наляканий.

 

«Я вперше бачу, щоб хтось робив таку дурість, як впускати сторонніх у власне тіло» - Лейлін заклав руки за спину і почав переглядати товари, час від часу використовуючи силу душі для спілкування з ним.

 

«Хіба ти не знаєш, що як тільки хтось, хто може використовувати силу душі, виявить серцевину твоєї душі, він може знищити тебе в одну мить?»

 

Як тільки ці слова злетіли з його вуст, Лейлін відчув, як все навколо затремтіло, особливо серцевина. Саме тоді з'явилася тремтяча душа.

 

«Лорд Алебастровий Диявольський Змій, будь ласка, пробачте мені!» - маленька біла людина вийшла з ядра і припала до ніг Лейліна.

 

«Не хвилюйся, я просто звичайний клієнт» - Лейлін не міг не втішити цю істоту, побачивши її на межі непритомності.

 

«Звичайний клієнт? Чи можуть звичайні клієнти використовувати силу душі? Чи володіють вони такою жахливою аурою?» - думки маленької людини були гіркими, але вона могла лише обережно слідувати за Лейліном.

 

«Хоча твої методи можуть налякати інші раси, які не знають про систему сили душі, це все одно занадто ризиковано!» - Лейлін прочитав йому лекцію, коли він схопив блакитний пучок світла.

 

«Рев!» - м'яке ревіння передавалося від пучка. Крізь синій екран Лейлін ледь-ледь побачив маленьку вишукану морську рибку. Її рот був схожий на гостру щучу пащу, яка злегка блищала.

 

«Це лосось Золотого Спису! Цей дух дуже підходить для початківців, які прагнуть стати майстрами духовних звірів!» - побачивши, що Лейлін, схоже, зацікавився духом, маленька людина негайно підійшла до нього і почала представляти рибу з улесливим виразом на обличчі ‒ «Якщо моєму Господареві сподобається, я можу…»

 

Несподівано думка про те, що привертає до себе людину, яка може взяти під контроль його життя і смерть, викликала у маленької людини страх і тривогу. Можливо, навіть якби Лейлін захотів взяти безкоштовно все, що є в крамниці, маленька людина була б змушена погодитися.

 

«Ні, дякую. Мені такі речі не потрібні» - Лейлін махнув рукою.

 

«Чи маєш ти якусь конкретну інформацію про шлях жертвоприношення та заклинання духів звірів? Чим детальніше, тим краще!»

 

«Так, так, є!» - маленька людина посміхнулася і замахала руками. Два величезні червоні пучки світла пролетіли над ним. Промені розсіялися, і з'явився ріжок з коров'ячого рогу і рожева мушля.

 

Лейлін підняв ріжок і одразу ж отримав повідомлення від чипа.

 

[Виявлено інтерфейс передачі даних духовної сили. Прийняти чи відхилити?]

 

Очевидно, ці два предмети були подібні до кришталевих куль зі Світу Магів, діючи як предмет для зберігання інформації.