Переробка Маски

«Світ Чистилища……»

 

Здавалося, в очах Лейліна спалахнуло світло ‒ «У давнину це був надзвичайно відомий і грізний світ. Мало того, що там є Вдова, так ще й численні істоти того ж рангу, що стоять на сторожі. Більше того, Світ Чистилища не повністю занепав, як Світ Магів, оскільки він все ще володіє силою давніх часів…»

 

«Забудьте про небезпеку самого місця, навіть знайти координати Світу Чистилища вже є досить великою проблемою!» - Лейлін потер підборіддя в роздумах ‒ «Згідно з інформацією зі спадщини, залишеної предками клану Уроборос, в принципі можна підтвердити, що Світ Чистилища знаходиться в сузір'ї Спокійного Нефриту. Однак конкретне позиціонування все ще залишається проблемою!»

 

Кайдани Зміїної Вдови все ще були присутні, і предки клану Уроборос ніколи не припиняли досліджувати астральний план.

 

На основі інформації та досвіду, які вони накопичували з покоління в покоління, і додавши аналіз і дедукцію чипа, вже можна було зафіксувати координати Світу Чистилища в межах одного регіону.

 

Шкода тільки, що сузір'я Спокійного Нефриту було занадто великим. Знайти в ньому Світ Чистилища було все одно, що знайти стару Землю Лейліна у Чумацькому Шляху.

 

І те, що Лейлін зараз хотів зробити ‒ це з'ясувати положення цієї "землі" серед міріад зірок, планет та інших небесних тіл галактики.

 

Немає потреби говорити, що це було надзвичайно складне завдання. Хоча Лейліну допомагав чип, йому також довелося чекати дуже довго. Але зараз прокляття Зміїної Вдови, очевидно, не дозволяло йому такої розкоші.

 

«І навіть якщо координати Світу Чистилища будуть знайдені… Це прокляття!» - Лейлін не міг не потягнутися до щік, відчуваючи крижане відчуття, випромінюване Маскою Безсонного.

 

Хоча ця маска не давала йому потрапити в Край Снів, він постійно відчував злий намір звідти. Цей намір мав величезну жорстокість, і відбувалися постійні атаки на захист маски. Здавалося, що вони чекали, коли Лейлін розслабиться, або коли Маска Безсонного одного дня розлетиться на друзки.

 

«Зміїна Вдова ‒ володарка роду, боюся, її реакція по відношенню до моїх нащадків буде незрівнянно жорстокою. Не кажучи вже про Всезміїне Прокляття… Коли я з'явлюся у Світі Чистилища, що, якщо вона це зрозуміє? Хіба я так не доставлю себе до її дверей?»

 

Обличчя Лейліна потемніло. Попри те, що її сила була пригнічена, коли вона намагалася зв'язатися зі Світом Магів, вона все ж зуміла залишити його з долею, гіршою за смерть, як їй і хотілося. Якби він потрапив у Світ Чистилища…

 

Отже, перед тим, як потрапити до Світу Чистилища, було абсолютно необхідно мати ефективний метод маскування.

 

«Чип! Встановити місію, приховати мою ауру. Знайди спосіб запобігти виявленню Зміїною Вдовою!» - скомандував Лейлін.

 

[Біп! Місія встановлена, починаю збирати дані, встановлюю симуляцію……] - відповідь від чипа була дуже швидкою.

 

«Підготовка до відходу у Світ Чистилища дійсно занадто велика…» - Лейлін роздратовано звів брови ‒ «Мені потрібно знайти координати світу, розробити техніку маскування, а також знайти час для технології просторового приховування. Потім мені потрібно сховатися самому і знайти спосіб, щоб не викликати інтерес Світової Волі, а потім спробувати втекти від наглядачів…»

 

Якби це був звичайний невеликий світ, ці незручності можна було б трохи зменшити, але Світ Чистилища, в який хотів потрапити Лейлін, був гігантським світом. У стародавню епоху він поступався лише Світу Магів і Світу Богів, і в ньому існувало багато істот 7-го рангу або вище. Один невірний крок означав би смерть… Власне, навіть смерть була розкішшю, тому Лейлін абсолютно не міг дозволити собі бути необережним.

 

[Моделювання завершено! Ймовірність сховатися від Зміїної Вдови: 89,7%!] - чип швидко спроектував результати, викликавши посмішку на обличчі Лейліна.

 

«Ймовірність досить хороша, що мені потрібно зробити?»

 

[Програма експорту… носій повинен почати модифікацію духовної сили та сили душі, і Маска Безсонного повинна бути відповідно перероблена……]

 

Чип спеціально розклав кроки один за одним, сформувавши контрольний список, який з'явився у свідомості Лейліна.

 

«Мм… Чип зберігає матеріали та необхідні техніки. Мені потрібен лише час…» - Лейлін погладив підборіддя ‒ «Але його у мене залишилося не так багато, треба діяти якнайшвидше…»

 

……

 

Кілька місяців пролетіли як одна мить. Весь цей час Лейлін залишався в надрах гори, ізольований від зовнішнього світу.

 

Хоча ресурси та велика кількість знань підземного світу сильно приваблювали, під впливом Всезміїного Прокляття, він, очевидно, знав, що було важливіше.

 

Якби він не зміг зняти Всезміїне Прокляття і прорватися крізь кайдани родоводу, то його шлях вперед був би повністю відрізаний. Це була ситуація, яку Лейлін абсолютно не міг витримати! Тому він з усім ентузіазмом взявся за роботу, з головою поринувши в підготовку…

 

«Я наполегливо працював кілька місяців, але залишилося зробити ще дві речі…» - Лейлін подивився на чорну чашку Петрі перед собою, в якій безперервно розтікалася грудка темно-коричневої рідини.

 

«Суміш їдкої води з Басейну Скорботи та перемелених древніх кісток…» - у чашку Петрі всипали білий порошок, від чого темно-коричнева рідина одразу ж набрякла.

 

«Духи Плачу, що повзають у Безодні, в ім'я Мерзенного Брудноп таха, я закликаю силу хаосу…» - древнє прокляття пролунало, і на тлі похмурих і таємничих слів темно-коричнева рідина раптом перетворилася на безформну синю масу.

 

«Готово!» - в очах Лейліна з'явився натяк на радість, і він зціпив зуби з рішучістю на обличчі.

 

* Бах! *

 

Він зняв Маску Безсонного, кинувши її в темно-синю масу.

 

Дуже швидко злий намір прибув з далекого світу. Він ніби падав, і коли Лейлін зрозумів, що відбувається, то вже опинився у крижаному світі. Всюди стояли білі дерева, а стеля була усіяна уламками льоду, схожими на колючки.

 

Білий пітон клацнув своїм червоним язиком перед Лейліном.

 

«Алебастровий Диявольський Змій, ми знову зустрілися! Я думав, що цього разу тебе замінить триголовий пітон!» - Лейлін розсміявся в потворне обличчя змія, в його руках з'явилися хвилі темно-червоної сили сновидінь ‒ «У мене не так багато часу, боюся, я не зможу грати з тобою занадто довго. Мені потрібно швидко позбутися тебе!»

 

«Заклинання сили сновидінь—» - очі Лейліна спалахнули криваво-червоним кольором, а з його тіла безперервно виходили пронизливі промені світла.

 

* Гуркіт! *

 

Туманне світло вмить огорнуло Лейліна разом з Алебастровим Диявольським Змієм. Слабке тремтіння поширилося в кожен куточок цього світу снів.

 

* Па! Рев! *

 

З цим звуком величезна змія заревла, і туманне світло відступило, відкриваючи силует Алебастрового Змія. Тільки на підлозі було розкидано багато чистої білої луски, а на черепі змії була свіжа рана. З неї безперервно витікала червона кров, забарвлюючи білий сніг у червоний колір. Це було жахливе видовище,

 

«Як я міг змарнувати кров істоти 5-го рангу?» - Лейлін злегка хихикнув, і кров злетіла в небо. Вона перетворилася на багряні перлини, які зібралися в його долоні, утворюючи кулю темно-червоного кольору.

 

* Хссс— *

 

У цю мить за межами краю снів з льоду та снігу з'явився силует величезного пітона. Лише найменшої частки його аури було достатньо, щоб Лейлін відчув важке відчуття гніту.

 

«Це має бути істота щонайменше 6-го рангу? З цими нескінченними підкріпленнями навіть найсильніші будуть повністю виснажені. Яка шкода…»

 

Лейлін трохи схилив своє тіло, ніби залишаючи поле бою. Потім він вигукнув до Алебастрової Диявольської Змії та істоти зовні ‒ «Прощавайте, панове!»

 

* Гуркіт! *

 

З'явилося ніжне і приємне світло, і тінь Лейліна зникла у світлі, залишивши позаду марне ревіння двох пітонів.

 

[Біп! Час вичерпано. Починаю процес примусового пробудження] - холодний і механічний голос чипа вливався у вуха Лейлін, але він був більш зворушливим, ніж будь-яка музика.

 

«Фух… В цілому, в моїх розрахунках не було ніяких помилок» - Лейлін витер холодний піт, насправді його дії сьогодні були, безумовно, ризикованими. На щастя, кінцевий результат був непоганим, і здавалося, що доля була на його боці.

 

Кулька темно-червоної крові плавала в його руці, випромінюючи страхітливу силу, яка ледь-ледь змішувалася з силою сновидінь.

 

Це була кров Алебастрової Диявольської Змії, яку зібрав Лейлін. Сила сновидінь була одночасно ілюзорною і реальною, і якщо правильно використовувати цю силу, вона була страшнішою за будь-яке заклинання.

 

* Гуркіт! Гуркіт! *

 

Білі бульбашки пінилися навколо Маски Безсонного в чашці Петрі, і Лейлін кинув туди кульку з кров'ю.

 

* Бах! *

 

Шар демонічного криваво-червоного полум'я спалив поверхню Маски Безсонного. У супроводі особливих хвиль на масці почали повільно з'являтися сліди золотисто-червоних візерунків.

 

«Після того, як сила сновидінь переривається, знадобиться деякий час, щоб вона сконденсувалася. Зараз саме час» - очі Лейліна почервоніли, оскільки він використовував багато складних алхімічних технік на масці. Уся лабораторія осяялася яскравим світлом і кольорами.

 

В останню мить Маска Безсонного змінила свій вигляд: Вона все ще могла закривати лише половину обличчя, але тепер на ній з'явилося багато тонких зморшок. На поверхні маски навіть з'явилися дивні візерунки червоного і золотого кольорів.

 

[Біп! Ремоделювання Маски Безсонного завершено!] - пролунав голос чипа, і він навіть відобразив дані переробленої маски.

 

[Магічний предмет ‒ Маска Безсонного (покращена модель) Вага: 210 г Матеріали: Сплав Локе, ікла Одноокої Змії, кров Алебастрової Диявольської Змії.

 

Ефекти:

 

1. Може захистити від стеження з Краю Снів, захистити істинну душу від страждань від вторгнення з Краю Снів.

2. Може вивільнити кров Алебастрової Диявольської Змії та хвилі сили душі, а також приховати інформацію про носія…]

 

«Успіх!»

 

Лейлін поклав крижану маску на обличчя, і з однією думкою він випромінював ауру Алебастрової Диявольської Змії.