Вбивство клона

«То ти покладаєшся на це?» - холодно засміявся Король Лазурної Гори ‒ «Ти думаєш, що зможеш контролювати цей ураган? Це може бути можливо, якщо я прийду зі своїм основним тілом…»

 

Проте його обличчя було сповнене страху, і він несвідомо зробив кілька кроків назад.

 

«Якщо не спробувати, то як дізнатися?» - Лейлін хихикнув, і раптом потерла перстень на руці. Дивна енергетична хвиля, здавалося, пролетіла повз неї зі швидкістю світла.

 

Паркер, перебуваючи за кілька миль від неї, з суворим виразом подивився на комунікатор у своїх руках. Потім він наказав ‒ «Активувати!»

 

«Починаємо операцію! Готуємо енергетичний реактор номер 1!» - негайно закричав Снупі.

 

«Пристрій для збору елементів готовий. Починаю резонанс кори!»

 

Багато Чорнокнижників метушилися, наче мурахи, і один за одним на поверхні величезного пірамідального реактора засвітилися дивні символи.

 

* Гуркіт! *

 

У цей момент поверхня землі ніби ожила, оскільки велика кількість енергії була зв'язана і передана в напрямку Лейліна.

 

Цей сильний землетрус, як і очікувалося, не завдав Чорнокнижникам багато клопоту.

 

Снупі витер холодний піт з чола і підійшов до дідуся з явним виразом занепокоєння на обличчі ‒ «Дідусю, чи вдасться все Наставнику? Я ніколи раніше не чув про таке… Ні! Я не додумався до такого навіть уві сні! Якщо хоч один вузол дасть збій, то що чекає на Наставника…»

 

Він не встиг договорити, як пара товстих долонь натиснула йому на плечі ‒ «Снупі! Ти повинен вірити у свого Наставника!»

 

Очі Паркера не приховували його поваги до Лейліна ‒ «Він найглибший вчений і найсуворіший Маг серед усіх, кого я зустрічав! Як тільки Лорд приймає рішення, воно обов'язково буде правильним, нам потрібно лише виконувати все згідно з планом, розробленим Лордом!»

 

Після взаємодії з ними протягом більш ніж століття, чи то силою, чи то знаннями, Лейлін вже давно підкорив собі цих людей.

 

«Так!» - Снупі кивнув кілька разів, і його попередні тривоги одразу ж зникли.

 

…

 

В іншому місці Танаша робила те ж саме.

 

Товстий громовідвід, який, здавалося, пронизував небеса наскрізь, стояв прямо на вершині чорної скелі.

 

* Тріск! Тріск! *

 

Загримів грім і спалахнула блискавка. Численні сині електричні струми з ревінням кинулися до чорної голки, а потім за допомогою ритуалу розійшлися на всі боки.

 

«Пане! Сподіваюся, у вас все вийде!» - тихо молилася Танаша з відтінком хвилювання в серці.

 

…

 

[Вузол 1 готовий. Вузол 2 готовий. Вузол 3 готовий до зарядки…]

 

Дані продовжували безперервно витікати з чипа, і безліч блакитних інформаційних вікон миготіли перед очима Лейліна.

 

* Гу-у-уркіт! *

 

Бурю, яка ревіла у небі, здавалося, хтось контролював, і вона повільно почала трансформуватися і збиратися разом, сходячись позаду Лейліна.

 

Буревій ревів, розганяючи темний газ. Скелі та рослини, що зустрічалися на шляху, безшумно перетворювалися на попіл і розвіювалися, огорнувши Короля Лазурної Гори.

 

«Як… Як це можливо? Як ти можеш…?» - очі Короля Лазурної Гори мало не вискочили.

 

Як міг просто Маг Кристалічної Фази 3-го рангу володіти такою величезною силою?

 

Після того, як він прийшов сюди, він перевірив своєю силою душі, що тут немає інших Магів в засідці. Також не було ніяких ознак формацій заклинань!

 

«Я не в змозі нічого приховати від сканування силою душі, тому я нічого тут не влаштовував…» - Лейлін стояв над ураганом, немов божество з іншого світу.

 

«Отже, найближче заклинання, яке я створив, знаходиться в 45 кілометрах звідси. За допомогою великої кількості вузлів я можу контролювати потік Бурі Руйнації під землею і досягти тимчасового контролю! Я називав це заклинання ‒ "Формація Заклинання Дальньої Підтримки"!»

 

Використовуючи накладання невеликих впливів з інших областей, він врешті-решт отримав контроль над Бурею Руянації!

 

Це було легше сказати, ніж зробити. Для цього потрібні були жахливо складні розрахунки, які можна було б назвати збоченими.

 

Навіть невелика помилка в розрахунках призведе до того, що Буря Руйнації повністю вийде з-під контролю і Лейлін першим загине від руйнівної сили бурі.

 

Навіть Король Лазурної гори відчув запаморочення після легкої симуляції такої страхітливої кількості обчислень.

 

Лейлін зробив те, чого не могли зробити навіть Маги Ранкової Зорі завдяки своєму чипу, який після численних екстремальних перетворень і удосконалень володів неймовірними здібностями!

 

«Буря може знищити все, що нижче 4-го рангу, тобі судилося померти сьогодні!» - вираз обличчя Лейліна був спокійним, на ньому не було жодних ознак смутку чи радості.

 

Однак під його контролем Буря Руйнації раптово заревів. Велика кількість чорних штормів оточила Короля Лазурної гори і почала кружляти, немов намагаючись затягнути його у вир в центрі.

 

«Ні! Я ще не впав!» - очі Короля Лазурної Гори почервоніли, а м'язи обличчя сіпнулися, коли він раптом заревів.

 

* Бух! Бух! Бух! *

 

Кришталево чиста сила душі перетворилася на захисну плівку на його тілі. Страхітливі аксесуари, які досягли рівня магічного обладнання, почали вибухати один за одним.

 

Масштабний вибух викликав жахливу рушійну силу, і навіть Буря на мить була заблокована.

 

Скориставшись цим важко заробленим шансом, Король Лазурної Гори негайно кинувся прориватися крізь бар'єр.

 

«Ти не можеш втекти!» - великий фантом багаторукої раси позаду Лейліна заричав. Ураган зібрався в руках Лейліна, коли він стояв перед Королем Лазурної гори і завдав раптового удару.

 

* Бум! *

 

Немов рев стародавнього змія, велика кількість ураганів зі свистом пронеслися в повітрі, жахлива енергія миттєво погасила вибух, що стався раніше, прорвавшись крізь тіло Короля Лазурної Гори.

 

Навіть якщо це була сила душі, під натиском урагану вона вичерпалася надто швидко. Захисна плівка відразу ж потріскалася і розірвалася.

 

Тріщини почали з'являтися одна за одною, і через атаку Лейліна, Короля Лазурної гори знову відтіснили назад в око урагану.

 

Спостерігаючи за Лейліном, який стояв зовні, як бог війни, на обличчі Короля Лазурної Гори з'явився відтінок відчаю…

 

* Гуркіт! *

 

Це було так, ніби небо і земля вибухнули, і світ ось-ось буде знищений.

 

Серед безлічі темних штормів раптом вибухнув відтінок блакитного світла. Воно негайно посилилося, наполегливо компенсуючи темні бурі.

 

Жахливі енергетичні хвилі розсіялися, і в просторі з'явилися нескінченні смуги сріблястих тріщин.

 

Темні бурі вили, але й вони, здавалося, слабшали під блакитним сяйвом з плином часу. Водночас блакитне сяйво повільно почало тьмяніти.

 

Земля загуркотіла, і після того, як здавалося, що небо стряслось і стався сильний землетрус магнітудою 9 балів, все нарешті заспокоїлось. Тільки от околиці вже були зруйновані до невпізнання.

 

Навіть частина Каньйону Західного Моря була повністю стерта з лиця землі, перетворившись на велику кам'яні руїни.

 

«Майстре!»

 

Таку картину побачили Танаша і Паркер, які підбігли до нього. Їхні обличчя були сповнені паніки, оскільки вони безперервно шукали, і тільки коли вони побачили Лейліна, який гордо стояв на величезному камені, на їхніх обличчях з'явилася радість.

 

«Мгм!» - Лейлін кивнув.

 

Його становище було не найкращим. Мало того, що по всьому тілу були сині корозійні рани, на шкірі навіть з'явилися пухирі. Грудна клітка також була явно проламана.

 

У його руці була давно приготована кристалічна пробірка. Всередині спокійно лежав шматок обвугленої плоті, навколо якого звивалися щупальця.

 

«Я в порядку!» - Лейлін махнув рукою, зупиняючи привітання Танаші та Паркера.

 

«Даю вам годину часу, негайно обшукайте цю територію і шукайте закривавлені шматки плоті, подібні до цього! Незалежно від того, яким буде результат через годину, ми негайно забираємося!»

 

«Зрозуміло, майстре!»

 

Спостерігаючи за роботою своїх людей, на обличчі Лейліна з'явилася гірка посмішка.

 

Король Лазурної Гори дійсно був Магом Ранкової Зорі, з надзвичайно рішучим розумом. Зрозумівши, що надії на порятунок немає, він негайно наклав якесь таємне закляття, підірвавши свого клона.

 

Самознищення клону 3-го рангу Мага Ранкової Зорі могло завдати великої шкоди.

 

Мало того, що заклинання Лейліна було повністю розбите, він сам отримав серйозні поранення. Можна сказати, що це втрата для обох сторін.

 

«Але поки ці речі можна отримати, це буде того варте» - Лейлін безпечно відклав шматки плоті, перш ніж його серце полегшало.

 

Хоча самознищення Короля Лазурної гори призвело до того, що він втратив можливість отримати його тіло, його плоті та крові вистачить для аналізу чипом на довгий час.

 

А отримавши це, аналіз чипом царства Ранкової Зорі могло б зрости принаймні до 50%, а може й вище!

 

«Якщо все так, то умови більш-менш готові! Нам потрібно тільки підготуватися до контратаки Короля Лазурної Гори!» - Лейлін погладив підборіддя.

 

Раніше він і клан Дубового Серця вже були злісними ворогами. Тепер же, Маг Ранкової Зорі іншої сторони втратив свого клона від його рук. Безумовно, Король Лазурної Гори збожеволів би.

 

«Ми не можемо більше залишатися на цій території, ми повинні поспішати назад до клану і евакуюватися якомога швидше…» - Лейлін застряг у роздумах.

 

Хоча його Оніксовий Замок знаходився в центральному регіоні клану Уроборос і здавався мирним, а сім'я Робіна доведена до жалюгідного стану, чи так це було насправді?

 

Мабуть, у цей момент лише штаб-квартира в Фосфоресцентному Болоті ледь утримувала стабільність.

 

Хоча їм не вистачало бойової потужності Ранкової Зорі, за обставин, коли сторонні не могли бути в цьому впевнені, не було проблемою приховати це на деякий час.

 

Більше того, завдяки наполегливій праці клану Уробороса, а також заклинанням і захисним конструкціям, створеним численними поколіннями Чорнокнижників Ранкової Зорі, не буде проблемою перешкодити магу Ранкової Зорі на деякий час.

 

Зараз Лейлін найбільше потребував часу!

 

Штаб-квартира клану Уроборос, безумовно, стала б об'єктом нападу багатьох ворогів. Як тільки підтвердиться, що сили Ранкової Зорі зникли, з'явиться велика ймовірність того, що їх оточать і атакують численні Маги Ранкової Зорі.

 

На той час штаб-квартира перетворилася б на смертельну пастку!

 

Якщо вони втратять інші території, не досягнувши рівня Ранкової Зорі до того, як буде атаковано Фосфоресцентне Болото, всі Чорнокнижники в штаб-квартирі загинуть!