«Ви знали про наші плани з самого початку?» - коли Мія подивилася на те, як вони були щільно оточені, її обличчя похмурнішало.
Бойова сила високорівневих Чорнокнижників, особливо таких, як Лейлін і Джуліан, без сумніву, могла зрівнятися зі звичайними Магами Кристалічної фази.
Чорнокнижники Групи Кривавого Змія була елітною силою сім'ї Фреї, з якою не варто було жартувати. Вони були фактично відправлені всі разом, і навіть очолювала їх сама Фрея, Чорнокнижниця Кристалічної Фази!
Завдяки додатковій силі, що походила від їхнього родоводу, Чорнокнижники зазвичай були сильнішими за звичайних Магів. Як тільки вони переходили до Кристалічної Фази, вони одразу ж могли зрівнятися з найкращими Магами Кристалічної Фази.
З огляду на все це, не дивно, що обличчя Мії було похмурим.
«Ви всі сіяли хаос поблизу території клану Уроборос! Як ми можемо вас так просто відпустити?» - Фрея була одягнена в облягаючий мисливський костюм і виглядала надзвичайно героїчно. Звісно, якщо не зважати на дитяче обличчя.
«Пограбування складу на річці Аоґу, знищення родини Роліте, зникнення графа Окта. Хто стоїть за всім цим?»
Фрея втупилася в трьох Магів, випускаючи сильне відчуття небезпеки.
Підкорити і наказувати трьом злісним Магам у Кристалічній Фазі було не під силу жодній звичайній організації. До того ж, враховуючи ланцюжок подій, що сталися останнім часом, у Фреї з'явилося погане передчуття.
«Тільки клан Уроборос?»
На обличчях Мії та двох інших Магів з’явилися зневажливі посмішки.
«Не добре! Стережіться…» - побачивши такі посмішки, зіниці Лейліна звузилися, і він швидко попередив.
* Бум! Бум! Бум! *
Три інших чорних променя блискавично зіткнулися з Групою Кривавого Змія, долаючи сильні перешкоди, перш ніж опинитися поруч з групою Мії.
«Троє… Кришталевої фази!» - Фрея зціпила зуби, і її голос звучав гірко.
Вона не очікувала, що у супротивників буде підкріплення, а це, очевидно, означало, що вони підготувалися до її плану.
Вона вже була на межі своїх нинішніх сил, зіткнувшись з трьома Магами Кристалічної Фази. Але тепер, коли їх стало шестеро? Фрея відчула, як її серце завмерло.
«Як щодо цього? Якщо ти не хочеш, щоб еліта твоєї сім'ї загинула тут, відпусти нас!» - в голосі Мії пролунав відтінок самовдоволення.
«Цього недостатньо! Він повинен залишитися!» - троє Магів Кристалічної фази, що з'явилися, вказали на Лейліна.
«Що? Чому?» - Лейлін потер носа.
«Шкода, яку ти нам завдав, нелегка, і тільки нагороди Мисливця на демонів можуть її компенсувати!» - Хілл кинув погляд на Лейліна, а потім подивився на Фрею.
«Він не Чорнокнижник з вашої родини. Міс Фрея, я припускаю, що ви не захочете ставитися до нас як до ворогів тільки через те, що ви належите до однієї організації?»
Лейлін внутрішньо закотив очі. Неможливо було б посіяти розбрат такою простою тактикою. Однак через те, що були задіяні особисті інтереси, це могло призвести до більших неприємностей.
На щастя, Лейлін не планував віддавати власну безпеку в руки інших, і вже мав запасні плани.
«Мисливець на демонів?» - пробурмотіла Фрея.
Вона чула про те, як Лейлін і ще кілька людей образили того самого Мага Ранкової Зорі. Якби ці бандити Кристалічної фази були під крилом Мисливця на демонів, це було б зрозуміло.
Багато хто з Чорнокнижників подумав про це, і, почувши слова Хілла, вони подивилися на Лейлін в іншому світлі.
Хоча вони належали до однієї організації і раніше мали деякі дружні стосунки, Лейлін просто не був настільки важливим для них, щоб без вагань ображати Мага Ранкової Зорі.
Маги Ранкової Зорі на Центральному Континенті мали владу і статус, і їхню гідність не можна було ображати.
Хоча ці дві організації ворогували між собою, вони ще не посварилися остаточно. Як наслідок, багато хто з Чорнокнижників вважав, що варто пожертвувати Лейліном, щоб мати гарні стосунки з Сирілом.
Кілька Чорнокнижників одразу ж дистанціювалися від Лейліна. Серед них був і той самий Джуліан, який весь цей час бився на його боці.
Обличчя Фреї одразу змінилося. Вона зціпила зуби, дивлячись на численних Чорнокнижників з її родини.
«Лейлін ‒ маркіз нашого клану, ми ніколи не віддамо його!»
«Майстре!»
Серед Чорнокнижників піднявся галас. З їхньої точки зору, їхня сім'я не повинна була робити так багато для чужинця.
«Моє рішення тверде! Ви всі, швидко забирайтеся з моєї території, інакше ви пошкодуєте про це!» - твердо сказала Фрея.
«Тією, хто пошкодує, будеш ти!» - люто сказала Мія і разом з п'ятьма фігурами, що стояли за нею, розвернулася, щоб піти.
«Зачекайте хвилинку!» - саме тоді, коли Група Кривавого Змія почали відходити, пролунав несвоєчасний голос, який змусив обидві сторони озирнутися.
«Лейлін! Не роби ніяких дурниць!» - голос Фреї видавав її тривогу.
Незважаючи на те, що вони були пов'язані кровною спорідненістю, клан Уроборос був розділений на багато фракцій, які конкурували між собою. Це було найбільше, що вона могла зробити для Лейліна. Якби він просто спровокував їх, Фрея не стала б ризикувати сім'єю, щоб супроводжувати його.
Вона подивилася на спину Лейлін і закусила губи.
«Що? Юначе, сьогодні тобі пощастило сховатися під спідницею жінки. Наступного разу тобі так не пощастить!» - Мія підняла свій гігантський молот і пригрозила йому.
«Три Мага Кристалічної Фази для засідки, і ще три на підмогу… це має бути межею вашої сили!» - в очах Лейліна засяяло блакитне світло і він зітхнув ‒ «Не використовуйте Мисливця як прикриття, він цього не вартий!»
«Хммм? Що ти щойно сказав?» - на обличчях деяких Магів Кристалічної Фази з'явилася лють.
«Я сказав, що ви залишитеся тут. Навіть якщо ви використовуєте ім'я Мага Ранкової Зорі, це мене не зупинить!» - тон Лейліна був легким, але, здавалося, підкреслював його слова. У той же час з його тіла раптом вирвався жахливий тиск, ніби від гори.
«Криста-… Кристалічна фаза! Коли ти…» - Фрея прикрила рот від шоку.
Гігантські Змії Кемоїна зазвичай залежали від накопичення часу і допомоги родоводу, щоб прорватися. Прорив Фреї до Кристалічної Фази в її віці вважався геніальним.
Але Лейлін? Йому було лише 200 років, а він уже прорвався через вузьке місце до Кристалічної Фази!
Фрея відразу ж подумала про те, як змінилася ситуація на полі бою після того, як Лейлін показав свою силу.
На боці противника було загалом шість Магів Кристалічної Фази, а на боці Фреї ‒ двоє, до яких додався Лейлін, також були Джуліан та інші членами її організації, і вони могли щонайбільше протистояти атакам трьох Магів Кристалічної Фази. Загалом їхня сила все ще була меншою, ніж у їхніх супротивників.
Звичайно, в такому випадку, якби інша сторона захотіла завдати великої шкоди команді Фреї, їхні шанси на успіх були б значно мінімізовані.
З огляду на невелику нерівність у силах і побоювання щодо збитків з обох сторін, звичайні погрози не мали б жодного ефекту.
«Я розберуся з цими трьома Магами Кристалічної Фази! Ти можеш впоратися з рештою, так?» - Лейлін скасував маскування від заклинання зміни аури і без жодних докорів сумління вивільнив всю свою силу, вказавши на початкову групу Мії з трьох осіб.
«Без проблем!» - з силою Кристалічної Фази Фреї та підтримкою Джуліана і Групи Чорнокнижників Кривавого Змія, знищити трьох Магів не становило б жодних проблем. Це було б лише питанням часу.
«Але ти впевнений, що готовий до цього?» - Фрея подивилася на Лейліна, і в її очах з'явилася тривога, яку вона не могла приховати. Зрештою, вороги теж були Магами Кристалічної фази.
«Ха-ха… Не хвилюйся…» - Лейлін засміявся, і численні чорні язики полум'я вилетіли, як стріли, коли вони захопили Мію, Хілла і Файна в пастку.
Він насправді хотів одним рухом розправитися з трьома Магами, які були подібні до нього за силою, разом.
«Якщо ти так хочеш померти, я виконаю твоє бажання! Моєму Кровожерливому Молоту як раз не вистачає душі Мага Кристалічної Фази!» - Мія холодно посміхнулася, кинувшись вперед з металевим молотом.
* Бам! *
Важкий молот пульсував з жахливою кількістю енергії, створюючи величезний кратер на землі.
«Дівчина, яка використовує лише грубу силу! Останнім часом я відчуваю огиду до таких істот!» - силует Лейліна став напівпрозорим, випромінюючи сяйво, яке швидко з'явилося перед Мією.
«Хоч з ним я впоратись не можу, але підкорити тебе буде простіше простого!» - в очах Лейліна з'явився холод, з його рук повільно з'явився чорний промінь.
«Палець Смерті!» - чорний промінь смерті пробив діру в молоті і вродженому захисному заклинанні, і, як чорна блискавка, він пронизав чоло Мії та вийшов із потилиці, приносячи з собою велику кількість крові та мозкової речовини.
* Бах! *
Хілл і Файн відреагували на це лише тоді, коли труп Мії впав на землю.
Що вони побачили? Чарівниця, яка вже давно досягла піку Кристалічної Фази, сумнозвісна Коваль Мія, ось так померла від рук супротивника? Вони билися всього кілька секунд.
«Може, він уже перейшов до царства Ранкової Зорі!?»
Раптом в їхніх думках з'явилася ідея, яка шокувала обох, і від якої миттєво похололи кінцівки.
Лейлін і сам не очікував, що наслідки раптової атаки будуть настільки успішними.
Він уже досяг Кристалічної Фази, і його родовід був надзвичайно щільним. За допомогою кісточки Ламії він дозрів до нинішньої межі.
Наразі він не лише володів страхітливою духовною силою, але й інші його якості значно перевершували можливості звичайних Магів Кристалічної Фази.
Ця жахлива сила була підкріплена потужним заклинанням, спеціально створеним для нього Чіпом ‒ Пальцем Смерті
Всі фактори зійшлися разом, і, можливо, за допомогою самовпевненості Мії, йому вдалося досягти такого успіху. Навіть сам Лейлін був вдячний за цю удачу, яка прийшла вчасно.
«Здається, що в моєму нинішньому стані мало хто може зрівнятися зі мною, якщо тільки вони не перебувають на рівні сфери Ранкової Зорі або вище!»
Лейлін подивився на поле бою, яке миттєво затихло, і зітхнув з полегшенням.
«На що ви дивитесь?»
Фрея відволіклася лише на короткий час, перш ніж миттєво наказала зібрати Чорнокнижників Кривавого Змія. Жахливий вибух Лейліна дозволив їй побачити надію на знищення супротивників тут!
Думаючи про приниження, яке вона щойно зазнала, у ній пробудився авантюризм.
Далі
Том 3. Розділ 476 - Непереможний
«Оточити їх! Шикування номер 2!» - під командуванням Фреї Чорнокнижники Кривавого Змія міцно затиснула трьох інших Магів Кристалічної Фази в пастці. З досвідом та силою Джуліана в підступних атаках, троє Магів Кристалічної Фази були негайно оточені небезпекою. «Тепер ваша черга!» - побачивши, що троє Магів не мають надії втекти, Лейлін із сяючою усмішкою подивився на Хілла й Файна, що стояли навпроти нього. Однак для двох Магів ця посмішка була страшнішою, ніж посмішка демона. Побачивши посмішку Лейліна, вони зрозуміли, що він точно не відпустить їх, і негайно кинулися діяти першими. Як тільки Хілл подумав про це, вмить з'явилися численні чорні колючки, які вирвалися назовні в одну мить. «Жало Хейла!» * Сюу Сюу Сюу! * Безліч гострих шипів з вереском пронеслися по небу і полетіли вниз, як проливний дощ з шипів. «Марно!» - на тілі Лейліна з'явився шар щільної луски. Все, що могли зробити шипи при зіткненні з цими лусочками ‒ це здійняти гучний шум, перш ніж зламатися, лише спричинивши появу білих цяточок на чорній лусці. Статура Лейліна завжди вражала уяву, і зараз він практично міг битися з будь-яким Магом 1-го або 2-го рангу взагалі без заклинань. З додаванням луски Кемоїна, яка посилювала його захист, навіть якщо він вийде проти Мага 3-го рангу в Кристалічній фазі, будь-які заклинання, використані проти нього, не матимуть майже ніякого ефекту, якщо тільки вони довго не готуватимуться. Посеред чорного дощу Лейлін, здавалося, перетворився на гігантського дикого звіра, який наступав, ховаючись від численних іскор. Ця люта постава миттєво налякала обох Магів. «Що нам робити? Швидше придумай щось!» - крикнув Хілл до Файна, що стояв поруч, і холодний піт стікав по його лобі. Він чітко усвідомлював, наскільки жахливими були наслідки його заклинання, але супротивник несподівано встояв перед ним, вкрившись лише шаром луски. Наскільки сильним було його тіло? Мабуть, лише легендарні Маги Ранкової Зорі, чиї тіла були перетворені силою душі, могли з ним зрівнятися. «Клітка Геї!» - Файн теж не гаяв часу. Навколо нього з'явилося безліч жовтих кристалів, а він без упину бурмотів довгий нерозбірливий наспів. Коли він закінчив співати, земля здригнулася, змусивши ґрунт розпастися, відкриваючи блискучу нефритову структуру всередині. Клітка, переповнена сяйвом дорогоцінного каменю, раптово впала на Лейліна, накривши його і замкнувши всередині. «Земні ельфи Слухайте мої вказівки, поховайте його повністю в безодні…» На обличчі Фейна ненадовго з'явився веселий вираз, перш ніж він поспішно почав вимовляти нові заклинання, коли спалахнули численні промені тьмяно-жовтого світла. Велика кількість ґрунту згорнулася, утворивши ще більшу скелю, яка поховала його всередині. Земля навіть почала тріщати, ніби хотіла поглинути клітку глибоко всередину себе. «Молодець, Файн!» - Хілл, який був з іншого боку, одразу ж радісно закричав, але потім побачив вимушену посмішку свого товариша. «Обережно! Він бореться всередині, я більше не можу його контролювати!» * Бум…! Бум…! Бум! * Після гучних ударів, від яких прискорено билося серце, піднялося багато каміння та ґрунту, утворюючи величезні тріщини. Численні тріщини з'єдналися одна з одною, і звідусіль посипалися уламки каміння, наче всередині був замкнений якийсь жахливий монстр, який боровся лише грубою силою, від чого вся клітка деформувалася. З кожним ударом обличчя Файна ставало дедалі блідішим, наче йому завдавали сильних ударів. Наприкінці свого співу він виплюнув повний рот крові і виглядав майже мертвим. «Пе-… печатка!» - ледь зміг вимовити Файн, коли кров стрімко потекла з кутика його рота. * Бум! * Самі гори здригнулися, і величезна клітка породи полетіла в тріщини якраз перед тим, як все остаточно розвалилося. Земля повільно закрилася. «Чудово!» - радісно вигукнув Хілл, нарешті зумівши розслабитися. * Бабах! * У цей момент він побачив, що його товариш Файн знепритомнів, наче вже витратив усю свою енергію. «Не хвилюйся, друже! Я зараз тебе заберу!» Очі Хілла блиснули, коли він дивився на кілька чорних силуетів Чорнокнижників Групи Кривавого Змія, які були неподалік, він зціпив зуби і швидко пішов геть. «Майстре?» - Джуліан подивився на місце, де був похований Лейлін ‒ «Ми не допоможемо?» «Не хвилюйся. Цей хлопець ніколи не заведе себе в глухий кут, у нього точно все ще є щось в рукаві!» - Фрея закотила очі ‒ «Чому ти раптом за нього хвилюєшся? Ти ж раніше явно схвалював перемир'я!» «Тоді я ще не знав, що він настільки збочений!» - Джуліан внутрішньо вилаявся, але не наважувався показати це на обличчі. «Лорд Лейлін розкрив свої справжні здібності і, ймовірно, буде найбільшою надією в нашому клані. Його статус точно буде набагато вищим, ніж раніше…» Найвища влада в клані Уроборос належала трьом старійшинам Ранкової Зорі, за ними йшла ціла купа маркізів, між якими було поділено володіння. Але Джуліан знав, що над цими звичайними маркізами насправді була особлива група людей! Це були молоді Чорнокнижники ‒ діти, які вже досягли Кришталевої Фази і мали надію перейти до царства Ранкової Зорі! Таких людей було небагато в усьому клані Уробороса. Їхній статус був нижчим лише від Чорнокнижників 4-го рангу, і їм надавалися найкращі ресурси, адже вони прагнули лише одного ‒ досягти Ранкової Зорі. Хоча Робін був головним дворецьким Гілберта, його фактичне становище раніше було на щабель нижче, ніж у цих перспективних. Звичайно, після отримання невідомого прибутку його сила значно зросла, і після вступу в Кристалічну Фазу Робін зрівнявся з іншими. Тепер, коли Лейлін показав, що його потенціал не те що не поступається потенціалу Робіна, а навіть перевищує його, він, безумовно, отримає більше уваги з боку герцога Гілберта! «Тепер здається, що коли Майстер зустріла його вперше, ви вже зрозуміли, що він не звичайний. Ваша далекоглядність дійсно перевершує далекоглядність звичайної людини!» - Джуліан щиро висловив свою повагу, змусивши Фрею почервоніти. «Ти хочеш піти? Ти хоча б запитав мене?» * Бум! * Скеля вибухнула, оголивши глибоку зяючу діру в землі. Чорний силует розніс велику кількість уламків, вириваючись назовні. «Лей… Лейлін!» - Хілл дивився на Файна, який вже знепритомнів на землі, але не міг змусити себе навіть заплакати. У глибині душі він уже проклинав тих людей, які розробили цей план. Якими ж вони були дурнями, що націлилися на Лейліна, таку люту людину? Але у нього не було багато часу, щоб подумати про це. Лейлін, який випромінював зухвалу вбивчу ауру, вже з'явився перед ним. «Лорде! Пощадіть мене…» - голос Хілла спотворився, а різні аксесуари на його тілі вибухнули, утворивши безліч шарів променистої броні, яка попливла навколо його тіла. «Коли ти наважився влаштувати на мене засідку, ти повинен був бути готовим до того, що тебе вб’ють!» - Лейлін був черствим. Якщо не було Магів Ранкової Зорі, його мало що могло стримувати. Зрештою, оскільки він не міг продовжувати приховувати свою силу, він повинен був безжально продемонструвати її і залякати інших, хто хотів піти проти нього. * Бам! * Чорний кулак атакував зовнішній бар'єр світла, розбиваючи його на шматки. Інші шари захисту одразу ж почали хитатися, на межі колапсу. «Лорде! Я готовий розкрити того, хто стоїть за всім цим!» - Хілл зціпив зуби і нарешті витягнув свій козир. «Не цікаво!» - Лейлін справді не був зацікавлений у тому, щоб зазирнути за лаштунки. У ситуації, коли ось-ось спалахне війна, вбивство та знищення слабких для створення атмосфери паніки було найпростішим способом влаштувати шоу. Він не хотів бути втягнутим у це і зрештою спровокувати Мага Ранкової Зорі. У цей момент йому потрібно було лише безжально ламати пазурі, які простягнула інша сторона! Після того, як Лейлін розібрався в своїх думках, він став ще більш апатичним і байдужим до благань іншої сторони. Врешті-решт під розпачливим поглядом Хілла Лейлін повністю розірвав його вроджений захист. * Пам! * Зловісна голова зі стуком впала на землю, а тіло, до якого вона була прикріплена, випустило з себе струмінь крові. Це виглядало так, ніби вибухнув червоний фонтан. «Що стосується цього… Я залишу це їй» - Лейлін миттєво подумав про Фрею, дивлячись на знепритомнілого Файна. Оглянувши його, він виявив, що духовна сила Файна вичерпана, і швидко забрав усі його просторові предмети та запечатав море свідомості Фейна. З вилученим магічним обладнанням і зіллям, а також запечатаною духовною силою, навіть якби Файн був Магом у Кристалічній фазі, він не зміг би нічого зробити. «Хсссс…» На іншому кінці поля бою, в заклинанні, сформованому Групою Кривавого Змія, битва також досягла своєї кульмінації. Хоча Група Кривавого Змія складалася з еліти сім'ї Фреї, яка також володіла багатьма типами формацій, Фрея на свій подив виявила, що три Мага Кристалічної Фази також були експертами у всіх видах жахливих таємних технік. Об'єднавши свої сили, ці Маги досі могли вистояти під час нападу її війська, навіть якщо вони опинялися в пастці формації. Три Маги Кристалічної Фази, що стояли перед Фреєю, перетворилися на монстра. Це чудовисько було втричі більшим за звичайну людину, мало три голови і шість рук, а його тіло було вкрите рухомими чорними рунами. Виглядало це так, ніби воно було злиттям трьох Магів. Голова літнього чоловіка, розміщена прямо в центрі, розплющила очі і звернулася до Фреї з останнім застереженням ‒ «Відпустіть нас! Ви ж не хочете розплачуватися за наше утримування!» «Не довіряй йому!» - куточок заклинання розійшовся, дозволяючи променю світла проникнути всередину. Лейлін стояв поруч з Фреєю. «Хілл і компанія вже повністю знищені, а ти все ще хочеш піти? Мрій!» - Лейлін, природно, не стримуючись, зробив догану своїм ворогам. Побачивши, що злиті Маги зробили підозрілі рухи, Лейлін негайно звернувся до Фреї. «Ти відповідаєш за контроль над магічною формацією, я подбаю про фронт!» - сказав він, а потім кинувся до монстра. Формація заклинання Чорнокнижників було непоганим, але Лейлін ясно усвідомлював, що йому не вистачало стрижня, який би наважився боротися з іншою стороною в лоб. В його руках мерехтіли давно підготовлені промені смерті…
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!