Долорін

Лейлін швидко подивився на обличчя цих Магів.

 

Він пам'ятав кожного з Магів, яких бачив раніше в штаб-квартирі Саду Чотирьох Сезонів, але не впізнав жодного з тих, кого бачив тут. Могла бути тільки одна причина, чому ці обличчя були незнайомі!

 

Вони, мабуть, були прихованими силами Саду Чотирьох Сезонів і зазвичай не показували своїх облич.

 

Судячи з усього, Сад Чотирьох Сезонів витягнув усі свої козирі, щоб утримати контроль над входом до Таємної Площини.

 

Цезаря, триокого Мага, який очолював мисливську команду, теж не було. Якщо він не сховався десь, то, мабуть, виконував якусь особливу місію.

 

Лейлін відчув, як його серце завмерло, адже він виконував місію під прикриттям в якості шпигуна для Тисячі Рук Втручання!

 

Здавалося, що виконати його місію буде нелегко.

 

Лейлін записав цю сцену за допомогою чіпа і попрямував за дорожніми знаками, щоб знайти своє житло.

 

«Господарю!»

 

Лейлін підійшов до дерев'яного будинку, що знаходився в районі D9. Відчувши Лейліна, Великі лицарі, Номер 2 і Номер 3, негайно вибігли з будинку і опустилися на одне коліно, щоб привітати його.

 

Позаду дерев'яного будинку, за огорожею, Отруйна Віверна, Хоук, сонно підняв голову і здійняв збуджений шум.

 

«Хм!» - Лейлін оглянув своїх підлеглих, яких він переробив, і раптом пошкодував, що попросив їх піти першими.

 

Якби він цього не зробив, зі здібностями цих двох Таврованих Мечників, йому не довелося б бути доведеним до такого жалюгідного стану і бути так серйозно пораненим.

 

«Важливо, щоб я знайшов можливість і перевірив бойові здібності і силу Таврованих Мечників!»

 

Лейлін подивився на Номера 2 і 3, які шанобливо стояли на колінах, і потер підборіддя.

 

...

 

Сад Чотирьох Сезонів працював дуже швидко, і ввечері в двері будинку Лейліна постукав робітник у чорному костюмі.

 

«Лорде Лейлін! Від імені Саду Чотирьох Сезонів старійшини просять вас завтра відправитися до Таємної Площини. Ви візьмете під свій контроль зону 13»

 

Ця людина також була офіційним Магом. Він говорив дуже повільно, з чіткою вимовою. Прочитавши, він передав Лейліну шматок пергаменту з печаткою.

 

Лейлін простягнув руку і взяв його.

 

Поверхня пергаменту з наказом була темно-жовта. Папір був дуже товстим і створював відчуття міцності.

 

Зміст наказу був саме таким, як сказав чоловік, а на звороті наказу стояла печатка, що належала Саду Чотирьох Сезонів, разом з кількома підписами.

 

Лейлін провів пальцями по печатці.

 

* Сс-с-і-і! *

 

Чотири промені світла вийшли з печатки і затанцювали на пергаменті, поступово утворюючи чотириколірне кільце, яке безперервно оберталося. Через кілька миттєвостей світло згасло.

 

Це доводило, що підписи і печатка були справжніми!

 

Лейлін якусь мить мовчав ‒ «Хіба ми, Майстри Зілля, не прийшли сюди, щоб взяти на себе роль цілителя? Ніхто не казав мені, що я буду на передовій»

 

Навіть якби у когось не було мозку, йому було б очевидно, що це робота Цезаря. Лейлін все ще показував своє роздратування і злість.

 

«Я Майстер Зіллєваріння, а не боєць! Ви не можете ставити мене на один рівень з тими Магами, у яких руки заплямовані кров'ю. Я протестую!»

 

«Вибачте, але так вирішило вище керівництво Саду Чотирьох Сезонів! Якщо у вас є якісь проблеми, ви можете повідомити про них старійшинам протягом 24 годин. Однак, якщо старійшини не видадуть нових наказів, які зроблять ваші поточні накази недійсними, вам все одно доведеться поспішати в зону 13 до завтрашнього дня. Якщо ні, то вас буде затавровано як зрадника і відповідно покарано!»

 

Цей чоловік сказав все по суті, анітрохи не переймаючись думкою Лейліна. Потім він елегантно вклонився ‒ «Якщо це все, я піду, пане Лейлін!»

 

* Пак! *

 

Після того, як головні двері зачинилися, розлючений вираз обличчя Лейліна миттєво зник. Натомість Лейлін виглядав так, ніби він був глибоко занурений у роздуми.

 

Відколи він приїхав сюди, він був готовий до того, що люди будуть створювати йому проблеми і погано з ним поводитися. Всі ці розмови були лише прикриттям.

 

Причина полягала в тому, що якби Майстра Зіллєваріння відправили на фронт і він спокійно сприйняв би цю новину, це виглядало б надто підозріло.

 

«Але якщо часу так мало, я повинен почати підготовку вже зараз»

 

Лейлін замислено опустив голову, його очі блищали в ледь помітній темряві...

 

...

 

Величезні ворота з платинового металу, як завжди, стояли високо. Лише коли Лейлін опинився перед ними, він відчув, що все, що він бачив у минулому, ніщо перед цими величними воротами.

 

Тепер, коли він був так близько до них, Лейлін був у захваті.

 

Від воріт до Таємної Площини він відчував слід якоїсь древньої аури. Ще більше його шокувало те, що духовна сила ледь-ледь випромінювалася від усіх воріт.

 

Ця духовна сила не належала жодному Магу, а походила від самих воріт.

 

«Це жива істота, і вона має свої власні хвилі духовної сили. Можливо, через деякий час вона зможе розвинути свій власний інтелект і стати справжньою живою істотою!»

 

Лейлін захоплено зітхнув і оглянув місцевість.

 

Хоча був ще ранній ранок, багато Магів і Прислужників стояли в черзі перед воротами з квитками в руках.

 

Оскільки навколо стояли десятки могутніх Магів, все було досить впорядковано.

 

Як внутрішній член Саду Чотирьох Сезонів, він, природно, не мав потреби стояти в черзі, і натомість став разом з кількома Магами в оптимальному місці прямо перед брамою.

 

Номер 2 і Номер 3 несли великі сумки і тихо йшли позаду Лейліна.

 

«Вже восьма ранку! Активуйте!»

 

Лейлін подивився на годинникову стрілку свого кишенькового годинника, яка вказувала на цифру 8.

 

Споживання енергії, необхідної для відкриття входу в таку масштабну Таємну Площину, було величезним. Навіть Сад Чотирьох Сезонів відчув би біль від такої ціни.

 

Отже, вхід до Таємної Площини Рівнин Вічної Ріки в цей час відкривався лише один раз на день.

 

З гучним наказом десяток Магів, які досягли 50% Перетворення Елементарної Сутності, поклали свої долоні на раму воріт.

 

* Венг Венг! *

 

Посеред воріт швидко утворилося і розширилося сильне спотворення простору.

 

* Тріск! *

 

Ворота трохи прочинилися, і раптом - світло! Численні промені білого світла просочилися назовні, поглинувши всіх Магів і Прислужників перед ними!

 

Лейлін бачив лише сліпучу яскравість перед собою, і його голова йшла обертом від запаморочення. Коли він опанував себе, то вже стояв на вершині великого білого квадрата у Таємній Площині Рівнин Вічної Ріки.

 

«Ха!»

 

Лейлін глибоко вдихнув.

 

Перше враження, яке він отримав від Таємної Площини, було те, що в повітрі була надзвичайно щільна кількість елементарних частинок.

 

[Розрахована щільність енергії в навколишньому середовищі становить 371% від щільності енергії у зовнішньому світі!]

 

Чіп спроектував свої висновки Лейліну.

 

«Тут така концентрована кількість енергії, і на додачу до цього - стільки землі! Для Магів це, по суті, рай!»

 

Лейлін був вражений, коли він говорив.

 

«Слухайте мене! Я скажу це лише один раз!»

 

Після того, як Маги і присутні Прислужники ознайомилися з навколишнім оточенням, на сцену вийшов лисий, кремезний чоловік, який, здавалося, був головним. Він був одягнений у вбрання, яке носили Маги Саду Чотирьох Сезонів.

 

Його голос був гучним і резонансним, відлунюючи на площі.

 

«Увага всім Магам і Прислужниками, які не пов'язані з Садом Чотирьох Сезонів! Відтепер ви можете вільно пересуватися в Таємній Площині. Поки на них немає знаків світлого союзу Магів, всі здобуті речі будуть належати вам! Також, коли ви захочете покинути Площину, будь ласка, поверніться на це місце. Пам'ятайте, що не намагайтеся приховати свій заробіток! Як тільки вас викриють у цьому, ви пошкодуєте, що з'явилися на світ!»

 

Кремезний чоловік був дуже прямолінійним, але невдоволення мас швидко вщухло, коли позаду нього з'явився ряд офіційних Магів, які діяли як охоронці.

 

Після того, як лисий кремезний чоловік оголосив, що вони вільні, Маги і Прислужники зраділи і кинулися в різні боки, як дикі коні, випущені з клітки. За кілька миттєвостей вони зникли.

 

«Чудово! Ви також Маги з Саду Чотирьох Сезонів, так? Ходімо зі мною»

 

Кремезний чоловік звернув свою увагу на Лейліна та інших, і його тон та вираз обличчя стали набагато дружнішими ‒ «Мене звати Долорін, і я заступник командира команди захисту Саду Чотирьох Сезонів! Якщо у вас є якісь питання, не соромтеся звертатися до мене...»

 

Було очевидно, що цей чоловік набагато краще ставився до тих, хто був у тій самій організації, що й він сам.

 

«Я хотіла б знати, чи справді надання цим зовнішнім Магам такої свободи - це добре? Я намагаюся сказати, чи не боїтеся ви, що вони довше залишатимуться в Таємній Площині або вислизатимуть через інші входи?» - запитала маленька жінка-Маг.

 

«Хе-хе! Таємна Площина Рівнин Вічної Ріки дуже велика, і всюди чатує небезпека! Жоден Маг не може залишатися тут наодинці занадто довго, якщо не хоче померти дивним і загадковим чином або стати екскрементами високоенергетичних істот!»

 

Зневага, страх та інші вирази промайнули на обличчі кремезного чоловіка.

 

«Щодо твого питання про вихід, то в межах сотні тисяч квадратних кілометрів існує лише один вхід, який належить нам. Якщо вони захочуть піти до інших входів, їм доведеться пройти через надзвичайно небезпечні райони. Деякі з них є регіонами, які, по суті, вимагають дива, щоб навіть офіційні Маги могли пройти через них з мізерними шансами на виживання!»

 

«Крім того, наш альянс світлих Магів стандартизував плату і встановив суворі методи перевірки. Це не дасть їм жодного шансу вивезти свою здобич контрабандою!»

 

«Проходити такий складний шлях і йти на такий великий ризик не має сенсу, якщо тільки вони не хочуть перебігти до темних Магів... Однак я уявляю, що темні Маги зацікавлені в тому, щоб відібрати у них все, що вони здобули, а потім здерти з них шкіру і переламати кістки, щоб використати їх як інгредієнти»

 

Долорін знизав плечима й зробив перебільшений вираз.

---

P.S. ‒ я створив банку, тож, якщо хочете віддячити донатом - посилання в описі, але пам'ятайте: спершу на ЗСУ.