Прихована Вогняна Куля

Те, що Лейлін хотів зімітувати раніше, було захисним заклинанням.

 

Однак воно призначалося для використання Магами, які хотіли здійснити прорив за допомогою Грайнової Води, тому, природно, Лейлін, перетворившись на Чорнокнижника, більше не потребував його.

 

Немов під впливом натхнення, Лейлін додав кілька моделей заклинань 1-го рангу з Книги Велетенського Змія і дозволив чіпу вносити свої модифікації та оптимізації, розробивши заклинання 1-го рангу, яке підходило для його стихійної спорідненості.

 

Після того, як Лейлін став Чорнокнижником, його духовна сила значно зросла. Навіть чіп, який був прив'язаний до його душі, здавалося, отримав багато переваг. Лише два дні тому він нарешті зміг створити модель заклинання 1-го рангу.

 

[Біп! Дані зібрано, йде сканування...] - проінтонував голос чіпа.

 

[Прихована Вогняна Куля. Класифікація: Заклинання 1-го рангу: Темрява і Вогонь. Ступінь атаки: 30.3. Доданий бонус стихії: 0.3 ступеня]

 

Наразі перетворення стихійної сутності Лейліна становило 1%. Отже, він отримав 1% збільшення сили своїх заклинань стихії темряви.

 

Хоча здавалося, що приріст був незначним, як тільки перетворення елементарної сутності досягне 50% і вище, сила кожного заклинання Темряви збільшувалася на 50% порівняно з іншими Магами того ж рангу!

 

«Непогано! Цієї сили достатньо, щоб впоратися з вродженими захисними силовими полями більшості Магів!»

 

Лейлін продовжував аналізувати дані, на його обличчі з'явився задоволений вираз.

 

Не можна сказати, що сила захисних силових полів Магів завжди була однаковою. Однак, як правило, Маги, які щойно просунулися, мали захисне силове поле лише на 20 ступенів. Проте з розвитком їхньої духовної сили, а також у зв'язку з пошуком дорогоцінних ресурсів для збільшення потужності їхніх магічних заклинань, їхні захисні силові поля часто ставали сильнішими.

 

Діапазон варіювався для кожної людини, що було вірно для Магів, які культивували Просунуті техніки медитації.

 

Що стосується Лейліна, який був Чорнокнижником, а також розкопав свій родовід, захисна міць Луски Кемоїна також продовжувала ставати сильнішою.

 

Магічного заклинання силою понад 30 ступенів було достатньо, щоб розбити захисні силові поля більшості звичайних Магів 1-го рангу.

 

Тобто, окрім власного козиря у вигляді захисного силового поля, Лейлін мав ще один потужний метод для боротьби з іншими Магами в майбутньому.

 

Однак це могло бути тільки так.

 

Якби це було можливо, Лейлін, звичайно, хотів би, щоб чіп створив заклинання 1-го рангу, яке могло б охопити швидкість, силу, захист, виявлення і всі інші різноманітні аспекти.

 

Однак, на жаль, чіп зміг змоделювати заклинання "Прихована Вогняна Куля" лише завдяки тому, що Лейлін накопичив велику кількість інформації. Крім того, завдяки заклинанням Темряви і Вогню з Книги Велетенського Змія, Лейлін зміг створити Приховану Вогняну Кулю через довгий період часу.

 

Нечисленні заклинання 1-го рангу в Книзі Велетенського Змія належали великому Магу Серхольму, який також був Чорнокнижником з родом Кемоїна. Його стихія, природно, була пов'язана з елементами Темряви і Вогню, тому заклинання, які він зібрав, належали до цих двох стихій, що дозволило Лейліну отримати від них велику користь.

 

Що ж до подібних умов, то в найближчому майбутньому вони більше ніколи не повторяться.

 

Отже, за цей проміжок часу, якщо Лейлін не відкриє новий тип моделі заклинань стихій Темряви і Вогню, чіп не зможе симулювати жодних нових заклинань.

 

Думаючи про Книгу Велетенського Змія, Лейлін мимоволі торкнувся грудей, де лежав куточок чорного зошита в твердій обкладинці.

 

Це була Книга Велетенського Змія, яку він отримав з Садів Ділана, і яку Лейлін завжди надійно зберігав. Вона була зроблена з особливого матеріалу, сторінки якого викликали дивне відчуття на дотик. Наче зроблені зі шкури якоїсь істоти, кожна сторінка могла зберігати велику кількість інформації.

 

Усередині книги містився не лише десяток моделей заклинань першого рівня, але й три моделі заклинань другого рівня, а також досвід подорожей та лабораторні експерименти Великого Мага Серхольма. Інформації всередині було вдосталь, і це була найцінніша річ, яку Лейлін отримав, окрім повноцінної техніки медитації.

 

* Венг Венг! *

 

У цю мить кишеньковий щоденник, що висів як брелок, затремтів.

 

Лейлін відкрив щоденник і перегорнула сторінку, яка тремтіла.

 

Цей кишеньковий щоденник був розміром з дитячу долоньку. На блідо-жовтій сторінці таємний відбиток, що мав форму трьох каменів, покладених один на одного, злегка світився і тремтів.

 

Лейлін простягнув палець і мазнув по таємному відбитку.

 

«Ха-ха! Лейліне, ти вбив багато з них, чи не так? Король Стерв'ятників, де я перебуваю, вже відправив усіх Стерв'ятників Кері, тож будь обережним, коли ховаєшся!»

 

Голос величезного хлопця пролунав з таємного відбитка.

 

Цей кишеньковий щоденник офіційні Маги використовували для того, щоб збирати таємні відбитки своїх друзів, професорів, колег та інших людей, з якими вони хотіли підтримувати контакт.

 

Деякі Маги, однак, вважали за краще мати таємні відбитки на своїх тілах. Одним із таких був величезний хлопець. Лейлін побачив, що одна з його рук була повністю вкрита таємними відбитками.

 

Від цих щільно упакованих відбитків у Лейліна запаморочилося в голові.

 

Хоча це було досить клопітно, він вважав за краще використовувати щоденник для збору таємних відбитків.

 

«Гаразд, я зрозумів» - сказав Лейлін таємному відбитку.

 

Після цього він закрив щоденник і поспішно покинув це місце.

 

Дуже скоро Лейлін побачив темні фігури на далекому горизонті.

 

Це була фігура розлюченого Короля Стерв'ятників, який веде в небі всіх Стерв'ятників Кері!

 

Однак, порівняно з тим, що було кілька днів тому, коли вони могли вкривати небо, зараз зграя була досить розрідженою. Їх кількість зменшилася з понад сотні до половини, десь до сорока-п'ятдесяти. Це був плід праці Лейліна та інших за останні кілька днів.

 

Навіть з цієї відстані Лейлін міг відчути сильні енергетичні хвилі, що випромінював цей лютий Король Стерв'ятників.

 

«Га-га!»

 

З Королем Стерв'ятників в центрі, величезні енергетичні хвилі продовжували випромінюватись в навколишнє середовище. Ця королівська фігура вихлюпувала своє розчарування і лють через постійні втрати своїх підлеглих!

 

[Судячи з випромінюваних енергетичних хвиль, Життєва сила цілі перевищує 20, Сила оцінюється на рівні 17-19. Конкретні дані невідомі!]

 

Подібні істоти, які досягли стадії офіційного Мага, часто мали навколо себе шар захисного силового поля. Чіп Лейліна все ще не міг проникнути крізь нього і отримати конкретну статистику. Він міг лише проаналізувати силу, яку демонструвала ціль, і дати приблизну оцінку.

 

Проте вже сама ця статистика змусила Лейліна змінити вираз обличчя.

 

Такі істоти часто володіли величезною силою і життєвою енергією і навіть мали вроджені заклинання, з якими було страшенно складно боротися.

 

Дивлячись на Короля Стерв'ятників, який гарчав над кількома купками попелу, інші Стерв'ятники Кері, що знаходилися поблизу, також закаркали від болю. Лейлін пильно подивився на Короля Стерв'ятників, перш ніж покинути територію.

 

...

 

Глибокої ночі, в підземній кімнаті, яка була тимчасовим сховком.

 

«Сьогодні ми вбили ще 9 Стерв'ятників Кері, молодці!» - старий дід посміхнувся.

 

«Зараз ці кляті сміттєві птахи мають силу лише 50 з чимось!» - величезний хлопець також був схвильований.

 

Матеріали від Короля Стерв'ятників, який конкурував з сутністю Мага 1-го рангу, були надзвичайно цінними. Більше того, вони також могли отримати винагороду від обох сторін, які керували Великим Каньйоном Маргарет.

 

«Однак Стерв'ятники Кері, які ще живі зараз, дуже рідко полюють на свою здобич у тих місцях, які ми створили. Є також ознаки того, що вони скоро переселяться...»

 

«Ми повинні поспішати і знайти вихід. Інакше ми можемо втратити цю бонусну винагороду...»

 

Ленсі, яка стояла збоку, вилила холодну воду на їхню розмову.

 

Сім'ї, що правили по обидва боки Великого каньйону Маргарет, згадували, що вони можуть пройти через Золотий Оазис, коли зграя стерв'ятників перелетить. Однак проти Короля-стерв'ятника, сили якого значно зменшилися, а за нього призначена щедра нагорода, Ленсі та інші, природно, не хотіли відпускати Короля-стерв'ятника.

 

«Можливо, ми могли б...»

 

Після деякого мовчання старий запропонував ідею.

 

Сонце, схоже на вогняну кулю, висіло високо в небі, і теплові хвилі, що піднімалися з пустелі, спотворювали картину.

 

У кам'яному лісі, тимчасово створеному заклинаннями, Лейлін та інші п'ятеро тулилися один до одного.

 

«Як воно? Чи може цей старий дід це зробити?» - величезний хлопець говорив недбало, як завжди.

 

«Ти повинен вірити цьому старому. Зрештою він же офіційний Маг!» - Ленсі нахмурила брови ‒ «Засада була влаштована?»

 

Зі спалахом жовтого світла Лейлін вийшов з боку кам'яного лісу, навколо нього все ще виблискувало жовте світло ‒ «Сторона, якою я керую, завершена!»

 

«Тепер все готово!» - з іншого боку заговорили Маг-сторож і другий тихий.

 

«Чудово! Якщо цей дід зможе заманити сюди Короля Стерв'ятників, я розірву цього клятого птаха на шматки!» - величезний хлопець стиснув кулак, аж кісточки його пальців затріщали.

 

Дивлячись на нього, можна було зрозуміти, що він був Магом, який спеціалізувався на фізичній підготовці та зміцненні свого тіла, володіючи сильними м'язами та силою.

 

«Для матеріалів Короля Стерв'ятників навіть старий витрачає багато зусиль!»

 

Лейлін подумав, що якби не якийсь дорогоцінний інгредієнт, який мав Король Стерв'ятників, старий дід не був би таким завзятим і навіть не запропонував би стати приманкою, щоб заманити його сюди.

 

«Вони йдуть!»

 

Виявлення чіпа дозволило Лейліну першим виявити іншу сторону. Дуже скоро на горизонті з'явився тонкий шар чорних фігур.

 

Серед них була і людська фігура, тіло якої охоплював зелений ураган, коли він дико мчав над нею.

 

«Усім повернутися на свої пости і виконувати накази! Швидко!» - знервовано крикнула Ленсі.

 

В одну мить присутні Маги зникли.

 

Ближче, ще ближче!

 

Старий дідуган надзвичайно швидко кинувся навтьоки. Зі своєї схованки Лейлін навіть чітко бачив, що по боках його зморшкуватого обличчя з обох вух безперервно витікала кров.

 

* Вух! *

 

Старий дід швидко увійшов до кам'яного лісу, одночасно передаючи свій голос ‒ «Будьте обережні з саркомою Короля Стерв'ятників. Вона здатна випромінювати звукову атаку. Я сам отримав від неї удар!» (Прим. ‒ саркома - певний вид злоякісних пухлин (про неї на тілі Стерв'ятників раніше говорили))

 

Побачивши кам'яний ліс, Король Стерв'ятників завагався.

 

Однак, подумавши про здобич, яку він переслідував, чиї енергетичні хвилі були не такі сильні як його власні, і про те, що він вбивав його дітей...

 

«Га-га!» - очі Короля Стерв'ятників налилися кров'ю, коли він повів зграю на територію кам'яного лісу.