Численні могутні свідомості зібралися в таємному просторі, їхні потужні аури утворювали величезні чорні силуети. Серед них було кілька нових фігур, що містили в собі незбагненну силу.
* Гуркіт! *
В цю мить простір розколовся на частини, і сили світу та Первісного Гріха увійшли в простір.
«Всі!» - Лейлін виліпив форму з Первісного Гріха, дивлячись на силуети навколо себе. Кожна істота тут була на піку 8-го рангу!
«Боги стабілізували свої божественні царства, втручаючись у наші дії у вимірі смертних. Ще під час реалізації проекту об'єднання світу хтось розголосив нашу теперішню ситуацію»
«Ке-ке… То ти кажеш, що серед нас є зрадник?» - ще один голос, знайомий Лейліну, пролунав, несучи в собі явну ворожість.
«Звичайно, Спотворена Тінь. Крім того, це можеш бути навіть ти!» - Лейлін безстрашно дивився на Мага 8-го рангу, швидко обмінюючись думками.
«Я можу поклястися своєю чистою душею, що ніколи не розкривав ніякої інформації про план…» - Спотворена Тінь холодно подивився на Лейліна ‒ «Натомість, Володарю Первісного Гріха, чому ти не поглинув весь вимір смертних і не знищив богів одним махом? Ти виглядаєш дуже підозрілим!»
«Сонце ‒ це одне, але вимір смертних ‒ це зовсім інше. Це основа світу богів, основа всього сущого. Знищити його ‒ все одно, що знищити сам Світ Богів, а це не під силу піку 8-го рангу» - Материнське Ядро заступилася за свого союзника.
«Я відчуваю, що боги почали контратаку, і вони точно не упустять своєї можливості. Будь ласка, зачекайте і побачите!» - Лейлін холодно подивився на Спотворену Тінь, і його байдужість викликала у співрозмовника почуття страху.
«Все, що ми можемо зробити зараз ‒ це прискорити реалізацію плану двох світів…» - заговорила істота, оточена темрявою, і кожне її слово, здавалося, виходило з глибокої безодні. Це був Володар Темряви, пікова істота 8-го рангу зі Світу Темряви.
«Наші справжні тіла наразі перебувають за межами кришталевої сфери, і ми не можемо легко відправити їх…» - промовила інша фігура, випромінюючи зелене світло життя. Це було древнє Древо Життя, величезне дерево зі Світу Життя, яке опанувало силу магії.
Однак навіть коли численні піки 8-го рангу обговорювали це питання, з глибин Безодні пролунав гуркіт, немов на підтвердження слів Лейліна. Якесь священне природне сяйво запечатало всю Безодню, численні золоті силуети вийшли під гімни своїх послідовників.
«Боги! Вони діють своїми справжніми тілами!» - Материнське Ядро махнула рукою, виводячи на екран величезне зображення, яке дозволило присутнім побачити склад богів.
«Тир, Темпус, Талос, Огма і Груумш… Всі вони ‒ могутні боги, Володар Хаосу і Зле Око в небезпеці!»
Лейлін озирнувся навколо, не в змозі знайти свідомості цих двох. Як хаотичні істоти, вони сп'яніли від задоволення грабувати Безодню і втратили будь-який інтерес до зовнішнього світу. Вони не усвідомлювали, в якій кризі опинилися.
«Ке-ке… Рідко коли такі сильні істоти готові вийти зі своїх божественних царств…» - посміхнувся Володар Темряви ‒ «Якщо ми відсунемо план двох світів назад і підемо разом, принаймні половина з них помре»
Маги 8-го рангу були еквівалентні вищим богам у Світі Богів. Різниця полягала в тому, що їхня сила належала тільки їм, тому в сутичці за межами божественних царств Маги неодмінно перемагали. Не можна було не погодитися, що пропозиція Володаря Темряви була заманливою, і це змусило кількох Магів заворушитися.
«На вашому місці я б цього не робив…» - Лейлін виділився в цей момент, холодно промовивши.
«Обґрунтуй. Чому? Нелегко знайти шанс усунути стільки могутніх богів одним махом…» - як і очікувалося, Спотворена Тінь негайно вискочив, говорячи з прихованими мотивами.
«Хіба ви всі не зрозуміли, що найпотужніші істоти Світу Богів ще не з'явилися?» - Лейлін подивився на Спотворену Тінь, його голос був сповнений презирства.
Навіть серед могутніх богів існували відмінності. Огма, наприклад, не міг зрівнятися в бою з богом бою Темпусом.
Після 18-го рангу було кілька богів, які були відомі своїми битвами. Чотири боги стихій були прикладом. Акаді, Грумбар, Істішія та Косут були стародавніми богами, що перебували у своїх стихіях вітру, землі, води та вогню відповідно. Вони стояли осторонь від справ смертних, зберігаючи у своєму арсеналі таємниці, про які навіть більшість богів не знали.
Були також такі боги, як Убтао, Сильван, Джергал та Чантея. Вони були грізними істотами, достатньо могутніми, щоб бути монархами своїх світів, поступаючись лише самому Всевишньому. Те, що ці могутні боги ще не з'явилися в Безодні, змусило Лейліна стати пильнішим.
…
«О? Ви тут у своїх справжніх тілах? Вам наказали покинути свої мишачі нори та прийти до Безодні?» - лазурова сила зійшлася над тим, що колись було Срібним Палацом в Аззаграті, утворивши багатоокого велетня з розмитим обличчям ‒ «Оскільки ви все одно тут, ви станете основою моєї бездонної сили…»
Здавалося, Володар Хаосу зовсім не хвилювався, стикаючись з численними істотами такого ж рангу. Більшість очей, здавалося, були наповнені безоглядним божевіллям. Здавалося, Володарю Хаосу було байдуже, як з глибин Безодні виривається хаотична сила, змішуючись з темною енергією, яка розтікається навколо його гігантської ноги.
«Я обмежив його дії. Решту залишу вам…» - від тіла Огми поширювалося золоте сяйво, огортаючи весь Аззаграт. Тир і Темпус витягли свою улюблену божественну зброю, кинувшись назустріч Володареві Хаосу…
…
Нескінченним лабіринтом пронісся жахливий шторм, безперервний дощ утворив величезне розбурхане море.
«Тц… Чому я повинен бути в парі з тобою?» - могутній Бог Бурі подивився на золотого орка, що стояв поруч з ним, його обличчя було сповнене презирства.
«Це я повинен був сказати» - Груумш подивився на Талоса.
У лабіринті раптово з'явився палац, нескінченна сила якого сформувала гігантське зле око, що випустило рев, від якого мурашки по шкірі поповзли ‒ «JjjjGrrgrgrgrrr!»
«Стародавнє Зле Брудне Око, Маг, який колись убив великого бога…» - очі Груумша загорілися, коли з його спини витягнули яскраво-червоний прапор.
«Лиш орки є найсильнішими воїнами!» - заревів він, і його тіло миттєво розширилося, зіткнувшись із твердим жовтим оком.
Від поштовхів битви здригнулася вся Безодня. Демони, налякані грізною силою, безцільно бігали навколо, а численні архонти безжально проклинали богів. Вони ховалися у своїх замках, не наважуючись вийти назовні.
На краю Безодні з'явилися силуети двох могутніх архонтів, один з яких ‒ двоголова Демогоргона, а інший ‒ король нежиті Оркус. Разом із Грац'зтом це були три Повелителі Безодні, найсильніші з демонів.
«Боги діяли за планом, але, здається, це не приваблює інших Магів…» - Оркус насупився. Якби вони не втрутилися в силу походження Безодні й не допомогли богам, вони б взагалі не змогли так швидко проникнути в Безодню, запечатавши Володаря Хаосу і Зле Брудне Око там, де вони знаходилися.
«…» - дві голови Демогоргона подивилися одна на одну, на диво не сперечаючись ‒ «Це теж добре. Боги хочуть використати Безодню як головне поле битви, але Маги не попалися на приманку…»
«Після того, як хаос вляжеться, Безодня все одно буде нашою…»
«Рідко коли ваші голови можуть дійти згоди. Що ще я повинен сказати?» - неживе тіло Оркуса розсміялося, сила смерті змішалася з аурою хаосу, фрагментуючи навколишній простір.
«Ха-ха… Правильно, Безодня буде належати нам, демонам… Тільки ми можемо залишитися тут. Ніхто не зможе її забрати, ні Маги, ні Боги!» - промовила Демогоргона.
«А давайте потім вб'ємо тих богів!» - раптом сказала одна з голів.
«Ні! Спершу ми запануємо над Безоднею…» - заперечила інша, від чого Оркус несподівано похитав головою. Єдність цих голів здавалася тимчасовою. Хаос Демогоргони знову проявиться, коли загроза мине.
"Однак, це дійсно хороша можливість…" - дивне світло промайнуло в очах Оркуса.
Демони завжди прагнули до виміру смертних та богів. Другі Сутінки стануть чудовою нагодою для нападу.
А як же їхній договір з богами? З яких це пір хаотичне зло має поняття договору? З їхньою демонічною природою навіть Стікс не міг утримати їх і зупинити смерть їхніх ворогів!
Telegram
