* Гуркіт! *
Величезна кількість аури 8-го рангу, що з'явилася в цей момент, змусила Материнське Ядро здригнутися від жаху ‒ «Сила лиха… Тобі вдалося залучити Повелителів Лиха на свій бік?»
Лейлін лише посміхнувся, переводячи розмову на інше, коли кілька потужних фігур пройшли крізь кришталеву сферу, щоб увійти до Світу Богів.
«Світ Богів… Місце вічної невідомості та таємниць. Остання війна знову почалася…» - Посланець Ока і Моліна привели ще шістьох Повелителів Лиха в Баатор, що гордо стояв у порожнечі.
Одне лише зібрання таких сил спричинило лихо, яке поширилося по всьому їхньому оточенню, змусивши саму порожнечу застогнати. Досягнувши згоди зі Світовою Волею, їхні сили були відновлені. Звільнившись від своїх обмежень, вони більше не мусили замикатися у в'язниці світу.
Лейлін, посередник договору, був тим, кого жодна зі сторін не хотіла образити. Він міг сам придушити Світову Волю, і з кошмарною силою його влада тільки зростала. Повелителі Лиха з'явилися як безкоштовна допомога.
«Ці вісім приблизно такі ж сильні, як проміжні злі боги. Об'єднавшись, вони здатні зруйнувати цілий континент…» - Лейлін посміхнувся.
Звичайно, він не пригнічував і не експлуатував Повелителів Лиха. Він працював разом з ними, щоб отримати більше переваг. Край Снів дав їм величезний запас енергії для відновлення їхніх сил, і тепер вони повинні були шукати ресурси для поповнення сили походження світу. Що може бути кращим місцем для грабунку, ніж Світ Богів?
Разом з вісьмома Повелителями Лиха тут було ще двоє істот. Однією з них була молода жінка з надзвичайно світлою шкірою, її обличчя було вишуканим і витонченим. Вона оглядала навколишній світ, і врешті-решт зітхнула ‒ «Світ Богів… Я повернулася…»
Це була Шар, богиня, що перетворилася на Мага, яка прийшла правити Світом Тіней. Вона стала підлеглою Лейліна після того, як її примусили підкоритися, привівши сюди на війну.
«Хм…» - інша молода жінка пробурчала поруч з Шар. На її обличчі був чарівний вираз, вона виглядала більш дорослою, ніж її супутниця, і кожне пасмо її волосся тихо шипіло в повітрі.
«І Зміїна Вдова!» - Материнське Ядро впізнала це знайоме обличчя.
Зміїна Вдова не наважилася запізнюватися, розмовляючи з піковим Магом 8-го рангу, і вона злегка вклонилася ‒ «Могутня Захиснице Землі! Ми знову зустрілися…»
«Десять Магів 8-го рангу, разом з твоїм клоном і тілом Мага…» - Материнське Ядро зараз була повністю шокована.
Ця сила могла б дуже допомогти їм в останній війні. Тепер це було ще важливіше для неї, оскільки вона могла вплинути на всю війну.
«А ти… Твій шлях вже досконалий, і ти можеш піднятися на вершину 8-го рангу в будь-який момент, коли захочеш…» - Материнське Ядро подивилася на Лейліна зі складним виразом обличчя. Хоча вона високо цінувала Лейліна, вона ніколи не думала, що він так швидко досягне того ж рівня, що і вона. Його силу не можна було ігнорувати.
«Мм… Кошмарна Сила завершила мій фундамент. Тепер мені залишилося лише повністю поглинути сутність Асмодея, зливши всі мої закони воєдино, щоб сформувати досконалий закон Первісного Гріха…» - Лейлін не намагався приховувати свій шлях і плани, тепер його ніщо не могло зупинити ‒ «Я не буду брати участь у війні, поки не досягну піку 8-го рангу, і вони теж…»
Лейлін вказав на десятьох 8-го рангу, що йшли за ним, і жоден з них не заперечив.
Це ще більше здивувало Материнське Ядро; спочатку вона думала, що вони просто союзники, але він мав дивовижний контроль над ними, тож цього не могло бути. З одинадцятьма Магами 8-го рангу, які тепер стояли на сторожі Баатора, навіть великі боги не могли нічого вдіяти з просуванням Лейліна.
Це була абсолютна впевненість, отримана завдяки силі, яку відкрито демонстрував Лейлін. Кожна з цих істот принесла б величезну користь цілим фракціям!
«Я закінчую свої приготування, а як у тебе справи?» - Лейлін подивився на Материнське Ядро.
«Ти можеш бути спокійним. Я вже звернулася до Світової Волі, вона повільно відновлюється і буде готова. Світ Богів нещодавно знову був поранений, тому він буде в невигідному становищі» - очі Материнського Ядра відображали глибини Світу Магів ‒ «Ми в процесі підготовки заклинання, щоб принести Волю сюди. П'ять Магів Законів стоять на сторожі, і незабаром ми зможемо негайно перенести волю Світу Магів у Світ Богів, змінивши закони цього світу…»
У кількох реченнях, які вимовила Материнське Ядро, розкривався революційний план. Зухвалі Маги насправді хотіли принести Світову Волю Світу Магів у цей світ, знищивши Всевишнього одним ударом!
«Важко передбачити успіх, але навіть у найгіршому випадку обидві сторони отримають серйозні поранення, які зменшать пригнічення, що лежить на нас»
Лейлін, звісно, знав, що планують ці Маги. Як і боги, вони не хотіли, щоб їхня Світова Воля повністю прокинулася. Навіть він не хотів, щоб Світова Воля прокинулася і придушила його. Тому він не мав жодних заперечень проти їхнього загального плану.
«Гаразд. Тепер я піду на довгий період усамітнення. Залишаю це вам…» - з'явився фантом Кошмарної Гідри, який переніс тіло Мага Лейліна в найглибші куточки його божественного царства.
«Ходімо, всі» - клон з чипом вже досяг піку проміжного бога. Прихопивши з собою десятьох інших, він влетів в його божественне царство, як падаюча зірка. Навіть без захисту божественного царства такий склад нагнав би страху в серце будь-якого бога.
"Швидше за все, наступного разу він буде на піку 8-го рангу…" - Материнське Ядро подивилася на божественне царство, і в її очах спалахнуло світло, перш ніж вона повільно зникла в порожнечі.
Всі ці події були помічені богами. Однак сила одинадцяти проміжних богів за додаткової підтримки двох великих богів і божественного царства зруйнувала всі їхні плани. Навіть Тир і Латандер не наважилися битися з ними в божественному царстві Лейліна.
Що ж до Спотвореної Тіні, то всі його сліди зникли. Ніхто не знав, що він замислив.
…
Чума у вимірі смертних продовжувала поширюватися, і плани переміщення вірян у божественне царство почалися. Брудне Нечисте Око і Володар Хаосу сіяли ще більше хаосу в Безодні, до них приєднувалися нові істоти закону, занурюючись все глибше і глибше.
Ударні хвилі сліпучих боїв осяяли небо різних вимірів, але Баатор зберігав незвичну тишу. Лейлін з головою поринув у завершення та вдосконалення свого шляху Первісного Гріха, а інші мали свої завдання. З усім іншим добре справлявся його клон.
…
У вимірі смертних Дорон з усіх сил намагався скласти останні свої речі на візок і прив'язати їх мотузкою.
Йому здавалося, що всі події недавнього минулого були сном. Висловивши свою лють, кремезний чоловік і Червононосий зникли. Селяни та ще більше головорізів оточили віллу Старого Холдмана, забираючи все. Не залишили навіть дверей.
Вони пограбували все, що потрапляло під руку, а потім підпалили будинок, перетворивши його на руїни. Дорон жалюгідно поповз додому, без кінця ховаючись там, боячись, що будь-якої миті до нього увірвуться охоронці й повісять його.
Після кількох днів мовчання він усвідомив один факт. Господь простив їх, навіть не заарештувавши. Ця подія змусила його впасти на коліна і молитися богам про їхнє благословення.
Однак через кілька днів усе в будинку старого Холдмана було повернуто. Тоді Дорон зрозумів, що його життя анітрохи не змінилося, як і життя решти бандитів.
Однак Дорон був просто не в змозі цього усвідомити. Ця гора ячменю і зерна, золоті та срібне столове приладдя, стос коштовного каміння… Куди все це поділося?
Всю свою злість він несподівано спрямував на ломбард у місті, але не наважився діяти. Адже ломбарди належали могутньому панові.
Говорячи про цього пана, Дорон згадав ту віллу, що була зрівняна з землею. Все, чим володів старий Холдмана, тепер належало йому. Чомусь така звична річ тепер безмежно обурювала його.
«Ці вельможні пани… Вони радше дивитимуться, як народ помирає від голоду та хвороб, не бажаючи дати навіть бронзової монети…» - зазвичай він не плекав би таких підступних думок, але зараз все було інакше…
|Допоможіть нашим військовим вирізати чимбільше росіян, донатячи на дрони або інші їхні потреби, якщо маєте таку можливість|
