Кілька років пролетіли як одна мить. Відбулося багато подій, найяскравішою з яких була битва між людьми та орками на півночі.
Зазнавши поразки у божественній війні, орки відступали між кількома програними битвами. Врешті-решт їх відтіснили аж до Старого Срібного Місяця, і навіть такий природжений лідер, як Саладін, не зміг переломити ситуацію.
Старий Срібний Місяць витримав штурм лише завдяки своїм потужним укріпленням, яким допомагав Молот Бога Грому. Саладіну нарешті вдалося відбити Ельмінстер і Алустріель, завдавши Альянсу Срібного Місяця серйозних втрат і змусивши їх відступити, щоб знову консолідувати свої сили.
Однак шкоди вже було завдано, і орки також повинні були відновити сили. Навіть якщо вони були готові боротися за повернення втрачених земель, у них не вистачало сил, щоб розпочати нову війну. Таким чином, північ була розколота навпіл, увійшовши в моторошний, нестабільний спокій.
На пустках об'єднаного божественного царства розташувався пантеон орків.
Містра і Тир вже відступили, але Груумш вже постраждав. Падіння одного лише Юртруса завдало більшої шкоди, ніж втрата ста тисяч прохачів, навіть якщо це не вони зробили.
Слава про Лейліна знову поширилася серед богів, викликавши нову хвилю страху та ненависті. Проте його це зовсім не турбувало.
Одразу після битви він зустрівся зі знайомою людиною.
«Давно не бачилися, Рафініє» - сказав він зі свого трону, дивлячись на свою нову підлеглу, свою стару подругу.
«Я відмовилася від свого колишнього імені, мій Боже. Будь ласка, називайте мене Фенікс ‒ Пекельний Фенікс» - беземоційно промовила колишня паладинка, ставши на коліна перед Лейліном.
"Фенікс" сильно змінилася після свого падіння.
Вона стала ще більш чарівною, ніж раніше, її ніжна біла шкіра сяяла молочним блиском. Пара прекрасних крил зручно сиділа на її спині, роблячи її схожою на занепалого ангела. Вона була унікальною красунею, представницею естетики Дев'яти Пекл.
«Гаразд, Фенікс. Скажи мені, що означає справедливість і правосуддя?» - запитав Лейлін зі спантеличеним поглядом.
«Ця відповідь ‒ мета мого життя» - відповіла Фенікс, піднявши голову, і її вишукане обличчя сповнилося рішучості ‒ «Однак цей зіпсований, брудний світ не може дати мені цієї відповіді. Рівність може настати лише тоді, коли весь світ буде зруйновано і відбудовано з нуля; я використаю свій пекельний вогонь, щоб очистити цей брудний світ!»
«Слова мудрості…» - хоча Лейлін спокійно вихваляв її на поверхні, він внутрішньо закотив очі ‒ "Так тепер вона прихильниця очищення? Рафінія є Рафінія, навіть якщо вона змінилася…" - втім, все це не мало значення. Ще один легендарний диявол, який поклонявся йому, був того вартий.
Лейлін махнув рукою, коли Фенікс пішла вклонившись, і в його руках з'явилося дзеркало, з'єднане з виміром смертних. На поверхні дзеркала з'явився легендарний Мисливець на Дияволів, той самий, що подорожував з Торгівельною Групою "Неон" до Імперії Орків. Він шанобливо привітався з Лейліном.
«Кукулькан, мій Господи, ти ‒ Володар Різанини, Захисник Порядку. Ти ‒ Володар Дияволів…»
«Я зробив так, як ви бажали, мій Боже. Паладини та жерці, окрім Рафінії, вже мертві, їхні душі в пастці в їхніх палаючих скелетах. Я зможу перетворити їх, як тільки вони будуть перенесені в царство…»
Дзеркало Лейліна показало молитву і звіт, змусивши його злегка кивнути головою. Падіння Рафінії було чимось, що він давно спланував, але жоден паладин чи священник не зміг би зупинити її обернення, коли вона це зробила. Саме тому він зосередив своїх Мисливців на Дияволів на них, щоб вони не змогли допомогти Леді Надії. Так він здобув нову легендарну еріньєсу.
«Ти добре попрацював. Ми отримали все, що могли на півночі, і тепер настав час повертатися. Залиш необхідні інформаційні шляхи та жерців, але приведи Барбару та інших Мисливців на Диявола назад…» - наказав він.
Лейлін добре знав, що цей інцидент посварив його як з альянсом Містри, так і з орками. Тиск, з яким він зіткнеться, незабаром зросте в кілька разів, і за таких обставин краще відвести свої еліти назад, поки він не зазнав непотрібних втрат. Якби Містра і Тир мобілізували свої сили, він точно втратив би чимало прихильників.
Як новий бог, Лейлін не мав багато легендарних сил і багатств. Кожна втрачена річ буде йому боляче кусатися. Так чи інакше, він отримав Закон Смерті, який хотів з виміру смертних, тож тепер він не мав багато чого від нього хотіти. Віри, що прийшла з острова Дебенкс у його божественне царство, було б достатньо, щоб підтримати його.
Тому Лейлін відвів погляд від виміру смертних, ламаючи собі голову, обмірковуючи свій новий закон.
"Різанина і Смерть, ідеальне поєднання…" - Лейлін отримав новий рівень просвітлення щодо своєї ролі бога ‒ "Сила Закону Різанини посилюється смертю ворога… Між усім цим має бути каталізатор… Будь-який з цих законів може підтримувати великого бога, тож якщо я перетворю це на цикл…"
В очах Лейліна спалахнули дикі амбіції. Його корінням був корінь Мага, і з чипом та його розумінням законів він інстинктивно знав шлях, яким мав іти. Його майбутні досягнення стали для нього абсолютно зрозумілими.
Маги починали з культивування духовної сили, перш ніж трансформувати душу, щоб дозволити їм осягнути закони. Навіть будучи всього лише 7-го рангу, Лейлін вже бачив силует свого шляху як вершини 8-го рангу. Це було надзвичайно тривожною справою для всього астрального плану!
«Сфера Смерті…» - темна енергія поширювалася з палацу Лейліна, проникаючи в околиці. Він відчував контроль над життям і смертю всього, що знаходилося в межах її зростаючого радіусу дії, міг бачити кожен організм всередині.
"Смерть невіддільна від душі. На щастя, у мене достатньо досліджень душі, щоб не поступатися богам…" - Лейлін посміхнувся ‒ «Чип, який прогрес у моделюванні Закону Смерті?»
[Біп! Розуміння Закону Смерті 50%. Починаю симуляцію душі за допомогою збережених даних…] - проінтонував чип.
Незабаром на інтерфейсі чипа з'явилося ще одне повідомлення:
[Біп! Закон Різанини вплинув на Сферу Смерті, надавши йому здатність "Указ Смерті".
Указ Смерті: Користувач Сфери може спричинити смерть будь-якої істоти за своїм бажанням. Ті, хто не має божественної сили, втратять життя негайно, а вплив на божественних істот залежить від їхнього божественного рангу]
Потужні обчислювальні здібності чипа дозволили йому негайно отримати нову здатність.
«Сфера Смерті дійсно потужна…» - Лейлін різко вдихнув, побачивши результати ‒ «Легендарні сили без божественності негайно помруть, і навіть їхні душі перестануть існувати без винятку. Навіть напівбоги мають шанс померти п'ятдесят на п'ятдесят…»
Указ Смерті був би марним, якби зіткнувся з більш могутніми богами, але з силою Лейліна він ставав потужною зброєю проти інших менших богів. Він мав шанс вбити їх безпосередньо, і цей шанс збільшувався тим більше, чим слабшим був його супротивник. Ще жахливішим було те, що ця здатність буде рости разом з ним, а її ефекти з часом ставатимуть дедалі потужнішими!
"Указ Смерті… Яка чудова здатність… цікаво, Келемвор теж має її?" - однак незабаром Лейліна охопив сумнів ‒ "Зачекайте. Я не чув про таке ні про Келемвора, ні про інших богів смерті…"
У голові Лейліна з'явилася можливість, яка викликала у нього захоплення ‒ "Чи може це бути… Тільки Боги Різанини та Смерті отримують це, або тільки якщо вони виконують якісь інші умови? Якщо це так, то коли я засвою Закон Смерті, хіба я не зможу…"
Telegram
