Істинний Бог

Величезне чудовисько з мулу ревіло над просторими луками, маленьке полум'я з'явилося назустріч блідо-білим блискавкам у небі. Блискавки падали вниз, як краплі дощу, сила знищення, яку вони несли, руйнуючи навколишній ландшафт.

 

* Оооо! *

 

Силует ріки смерті з'явився знову, і мстиві духи простягли до монстра свої закривавлені руки, залазячи на його тіло, щоб потягнути його вниз, у підземний світ.

 

Чудовисько видало гучний рев, і його божественний вогонь спалахнув. Однак його божественна іскра врешті-решт згасла. Втративши свою божественність, тіло чудовиська затягнуло в Стікс, і воно повністю зникло.

 

…

 

Південне болото.

 

«Боже Укекелу!»

«Укекелу!»

 

Завдяки побожним молитвам численних шанувальників, левотілому напівбогу Укекелу вдалося пережити грозу і обурення мстивих духів. У його божественному полум'ї поступово формуються переплетені руни закону, що ось-ось стануть рушієм його прориву.

 

«Грішник! Як ти наважився вчинити таку єресь проти мого закону Дикунства?» - у цей час у небі з'явилася величезна постать, що несла в собі імпозантну ауру істинного бога. Багряна блискавка врізалася в божественний вогонь Укекелу, змусивши його затремтіти. Простір здригнувся на краях божественної іскри, а сила закону зіткнулася з рунами, утворивши такий хаос, що врешті-решт він просто вибухнув.

 

«Будь проклятий той істинний бог!»

 

Укекелу дивився в небо, гарчав і ревів, а сяйво в його очах поступово тьмяніло.

 

«Боже… НІ!» - закричали жерці на землі, незабаром відчувши, як божественна сила в їхніх тілах згасає, наче відплив. Страждання, яке прийшло з цим, було більш болючим, ніж якби їм витягли всі кістки.

 

«Пха!» - всі члени духовенства блювали кров'ю і втрачали свідомість під час жахливого нападу, а деякі старі та немічні зустріли свою смерть прямо на місці.

 

…

 

У небі над островом Дебенкс пліч-о-пліч стояли Богиня Плетіння та Бог Справедливості.

 

«Двох цих фальшивих богів переміг Груумш» - переконано сказала Містра, дивлячись на горизонт.

 

«Порівняно з іншими, скупчення цього Крилатого Змія досить жахливе»

 

«Безпосередньо подолати мстивих духів і силу походження… Схоже, його розуміння свого закону також надзвичайно глибоке, і для нього не буде проблемою увійти у свої божественні володіння…» - Тир подивився на Лейліна, оточеного Силою Походження, і злісна енергія змусила його нахмурити брови.

 

Як вони раніше не помітили цю величезну пухлину, що була прихована у вимірі смертних? 

 

«Наразі він захищений Силою Походження, за законом ми не можемо втручатися…» - однак Містра ледь помітно додала до цього твердження ще дещо ‒ «Якщо тільки…»

 

«Якщо тільки це не буде зроблено богом з тієї ж сфери, який може поглинути силу закону» - Тир подивився на примата, що з'явився в небі.

 

Аватар Малара заревів від люті, його величезні пазурі відійшли назад, коли закон Різанини опустився на Світ Богів. Це призвело до того, що божественна сфера Лейліна стала нестабільною, і багряна блискавка вдарила в його божественну іскру.

 

«Ця проклята мавпа. Одного разу я її вб'ю!» - Ізабель раптом заскреготіла зубами від люті.

 

«Ми ще недостатньо сильні, щоб впоратися з аватаром істинного бога…» - Тіфф стримав Ізабель ‒ «Однак, з рештою розібратися не проблема»

 

Він натякнув Ізабель, щоб вона подивилася вниз, і вона побачила кілька хитрих силуетів, що підкрадалися до священної гори.

 

«Ці прокляті істоти!» - загарчала Ізабель, коли два величезних драконячих крила вирвалися з її спини. Її перетворення зайняло лише мить, перш ніж легендарний драконячий Чорнокнижник кинувся до силуетів.

 

Земля потонула в морі крові.

 

…

 

Лейлін відчув, як блискавка вдарила в нього з неба.

 

«Малар» - холодно засміявся він ‒ «Як я міг тебе забути?»

 

Він нещодавно бачив, як бог-звір використав те саме проти Честера Поттера, тож як він міг не бути готовим?

 

«Настав час використати тебе. Вперед!» - руки Лейлін раптово розтиснулися, і виплеск божественної сили, змішаної з силою віри, на мить ізолював червону блискавку. Лейлін кинув кришталеву кулю, і велика кількість доблесних духів виринула зсередини, їхні очі були здивовані. Вони перетворилися на душевну силу і увійшли в божественний вогонь.

 

Ці духи зберігалися Акабаном, імператором колишньої імперії Сакартес. Невелика кількість з них була використана для випробувань у Бааторі, але тепер Лейлін викинув усіх.

 

* БУМ! *

 

Його божественний вогонь загуркотів, поглинувши стільки духів, його сила злетіла до небес, коли з'явився іскристий напівпрозорий кристал ‒ зображення його божественних володінь.

 

Цей кристал був бездоганним, лише кривавий відтінок у його кольорі вказував на те, що він належав виключно Богу Різанини.

 

«Як шкода. Малар, зрештою, лише менший бог. Якби тут був Сирік, цей напівбог міг би впасти…» - обличчя Містри було сповнене сумніву ‒ «Чому Сирік сидить склавши руки й спостерігає, як інші захоплюють його володіння?»

 

«Зараз немає сенсу гадати!» - вигукнув Тир, що стояв поруч з нею, з величезним мечем у руці ‒ «Все, що ми можемо зараз зробити, це чекати»

 

«Сила законів і вимір смертних перестануть захищати його, коли він вознесеться, і він буде викинутий геть. Меншому богові нікуди тікати перед моїм істинним тілом…» - як великий бог, Тир був упевнений у собі. 

 

«Це єдиний вихід» - зітхнула Містра.

 

Її серце було сповнене тривогою, але вона не мала іншого вибору.

 

…

 

Лейлін зараз був не в настрої піклуватися про зовнішній світ.

 

Як тільки кристал з'явився в його божественному вогні, він повністю заволодів його увагою.

 

* Бзз! *

 

Божественний кристал засяяв світлом законів, і на мить затремтів, перш ніж разом з божественним вогнем увійшов в тіло Лейліна. Вони злилися в одне ціле і більше не могли бути розділені. Це було так, ніби це було зроблено для нього.

 

Водночас Лейлін побачив видіння.

 

Могутній бог кричав з темних тіней, тримаючись за голову, коли якась сила миттєво проломила тріщину в його троні Різанини.

 

Зображення швидко зникло, замінившись підказкою чипа ‒ [Біп! Господар отримав божественну сферу Різанини. Розуміння Закону Різанини досягло 100%]

 

[Всі умови виконано. Вознесіння до Бога…]

 

[Біп! Носія автоматично класифіковано як легендарного священника. Всі заклинання розблоковано]

 

Всі послідовники Лейліна, здавалося, щось відчули в цей момент, їхні очі наповнилися сльозами хвилювання, коли вони почали молитися.

 

«Кукулькане, мій Господи, ти повелитель наших душ. Ти прихистиш нас у своєму царстві після смерті, бо ти ‒ володар усіх!»

 

«Кукулькане, володарю, ти володієш силою Різанини. Смерть твоїх ворогів принесе тобі владу, ти ‒ кінець усього!»

 

«Кукулькане, Боже, твоя воля формуватиме землю. Ми бажаємо, щоб твій трон зрівнявся із зорями на небі!»

 

Побожні молитви рознеслися по всьому виміру смертних, а за ним ‒ у Бааторі, Безодні, небесах і навіть усьому астральному план. Легенди, боги, дияволи, демони ‒ всі вони звернули свою увагу на це місце.

 

Тут народився Істинний Бог! Визнаний усім світом, він стояв на вершині Світу Богів.

 

Якби хтось вознесся до божества, навіть якби наступної миті впав, він залишив би слід в історії Світу Богів, який важко було б забути. Численні істоти побачили цей момент як можливість, роблячи свої кроки, поки Лейлін переживав радикальні зміни у своєму тілі.

 

Жаху закону Різанини було достатньо, щоб підтримати Великого Бога. Крім того, Лейлін не осягав закон крок за кроком. Натомість він силоміць наповнив його вірою і силою світу. Це змусило його миттєво відчути себе роздутим, оскільки жахлива енергія, змішана з вірою, поширювалася по його тілу. Якби не божественне тіло, яким він вже володів, Лейлін вибухнув би від величезної сили.

 

З такою страхітливою енергією його божественний вогонь і божественна сила, здавалося, злилися з його божественною сферою, в кінцевому підсумку сформувавши справжнє божественне тіло. У цю частку секунди Лейлін Фолен увійшов у сферу 7-го рангу і став істинним богом!

 

* Бзз! *

 

Весь світ почав ревіти, і простір навколо Лейліна почав руйнуватися. Світ починав пригнічувати його, вимір смертних не міг вмістити тіло істинного бога. Він спонукав його рухатися далі, у нескінченну порожнечу і встановити своє божественне царство.

 

"Заснувати божественне царство? Я не такий дурний!" - зі своїм вознесінням Лейлін мав розуміння процесу створення свого божественного царства, яке стало майже другою натурою. Він був настільки впевнений, що з прихильністю сили походження будівництво його божественного царства набагато перевершить звичайні володіння і заощадить велику кількість божественної сили.

 

Однак двоє великих богів чекали на нього в засідці, щоб підстерегти, щойно він вийде з-під захисту виміру смертних. Тільки дурень наважився б на це.

 

«Ха-ха… Містра, Тир, мені шкода вас розчаровувати…» - Лейлін дико розсміялася. Це була лише верхівка айсберга.

 

«Божественне царство? Мій вибір ‒ тут!» - Лейлін злетів у небо, несподівано вказавши на острів Дебенкс. Золотиста божественна сила вихопилася назовні, миттєво оточивши весь острів і змінивши закони простору і часу всередині.

 

Море Сили Походження, притягнуте під час його просування, ще не встигла розсіятися, що дало Лейліну великий запас енергії, який дозволив йому викликати радикальні зміни на великому острові.

 

* Гуркіт! *

 

Землетруси та цунамі стрясали острів Дебенкс, але всі послідовники Лейліна були захищені золотою божественною силою. Великі сліди божественної сили змусили багатьох тубільців почати шалено поклонятися.

---

|Своїм донатом на ЗСУ ви можете посприяти тому, щоб земля під ногами росіян горіла, а них самих розривало на частини|