Заворушення

«Тц-тц… Честер і справді жалюгідний…» - Укекелу, напівбог у лев'ячому тілі, похитав головою.

 

«Якщо нам не вдасться вознестися, ми нічим від нього не відрізнятимемося…» - цю думку видала маса чорного бруду, але поки напівбоги продовжували свою дискусію, кривавий дощ огорнув Деревний Замок. Всіх, хто вижив і поклонявся Честеру Поттеру, відправили на спалення на вогнищах.

 

З іншого боку, зі Шліффом обійшлися набагато краще. Його голова була відрубана безпосередньо легендарним паладином.

 

Лейлін озирнувся і запитав ‒ «Як вам це? Після того, як ви стали свідками цієї сцени, що ви думаєте про мою ідею?»

 

«З перешкодою істинного бога наші шанси на просування, безумовно, зменшаться… Твою пропозицію варто обдумати…»

 

«Я відповім тобі до закінчення терміну»

 

Інші фальшиві боги відповіли один за одним.

 

«Дуже добре. Я вірю, що, якщо ми працюватимемо заради спільної мети, стати істинними богами для нас не просто дика надія. Ми обов'язково досягнемо успіху!»

 

…

 

Коли інші напівбоги пішли, Лейлін подивився в бік лісу з поважним виглядом.

 

"Під час вознесіння з'являться мстиві духи, які спричинять хвилю забруднення…" - хоча ситуація з Честером Поттером була унікальним випадком, Лейлін не відкидав можливості того, що те саме може статися і з ним самим.

 

"Результати експериментів показують, що негативна енергія легко притягує такі мутації, а також призводить до виникнення потужних магнітних полів, які спотворюють простір…" - він погладив підборіддя.

 

Якщо говорити про карму, то кількість вбитих ним була не меншою, ніж Отруйним Скорпіоном. Навіть в одному лише Світі Богів кількість людей, які загинули від його рук, була астрономічною цифрою. Від його рук загинула незліченна кількість тубільців, а також численні високорангові Професіонали. Якби хоча б 1% з цих мстивих духів перемістився під час його вознесіння, це поставило б його в дуже скрутне становище.

 

"Я повинен попрощатися зі своїм минулим, перш ніж вознестися? До того ж тільки істинні боги Світу Богів можуть витримати вагу мстивих духів…" - його розуміння божеств поглибилося.

 

"Це ще не все, що я виніс з сьогоднішнього дня" - очі Лейліна засяяли ‒ "Сходження Світової Волі дозволило мені розрізнити сильні сторони різних таборів. Малар був живим прикладом, те ж саме обов'язково станеться і зі мною!"

 

Честера Поттера можна назвати піддослідним для ситуації Лейліна. Чип зібрав багато цінної інформації з цього живого експерименту, інформації, яка буде життєво важливою для розвитку Лейліна.

 

"Коли я повернуся, я дочекаюся завершення всіх приготувань, і тоді я відразу стану богом!" - в очах Лейліна з'явилися бажання та жага, а його впевненість досягла піку. Хто, як не він, міг знову розпочати війну з богами?

 

…

 

"Нехай твоя душа буде в спокої"

 

Рафінія стояла в баронському маєтку, залитому морем крові, і мовчки молилася.

 

Чистка від послідовників Злого Бога була завершена. Ті, хто вижив, природно, були прихильниками та послідовниками Злого Бога, і жодного з них не відпустили.

 

Вона взялася за справу, очистивши всю резиденцію своїм святим мечем.

 

Рафінія відчула, що її власне серце сколихнув цей кривавий вівтар. Двадцять тисяч невинних людей загинули, і навіть їхні трупи не були залишені. Від них лишилися лише мокрі сліди та розірваний одяг.

 

"Ці злі та фальшиві боги ‒ найбільша пляма на справі правосуддя!" - Рафінія відчула, як у грудях розгорілося полум'я, що ось-ось мало не вирвалося з тіла.

 

«Паладин Рафінія!» - підбіг жрець Бога Справедливості й поставив перед Рафінією водяне дзеркало.

 

На дзеркалі з'явилося зображення старого жерця, схожого на воїна. Чоловік мав доброзичливе обличчя, густі брови, вираз його обличчя був сповнений рішучості.

 

«Кардинале!» - Рафінія одразу ж привіталася зі старим. Її вчинок був зумовлений не лише різницею у статусі та силі, а радше повагою, що йшла з її серця.

 

«Рафініє! Я дізнався, що фальшивого бога знищено. Ти молодець» - похвалив кардинал.

 

«Це все завдяки Божому захисту. Під керівництвом нашого Господа ті злі та фальшиві боги отримали лише справедливу кару» - Рафінія стиснула губи, виглядаючи дуже впертою.

 

Побачивши цю сцену, на обличчі кардинала з'явилася добра посмішка. Потім він став серйозним ‒ «Рафініє, я маю для тебе ще одне завдання»

 

«Будь ласка» - Рафінія не хотіла, щоб ця трагедія повторилася. Вона поспішала вирушити в дорогу, розсікаючи злих фанатиків, щоб врятувати невинних мирних жителів.

 

«Дуже добре» - в очах літнього кардинала з'явився відблиск небажання, коли він дивився на теперішній стан Рафінії, але він швидко придушив його ‒ «Цього разу кілька напівбогів підтримали воскресіння і шаленство Церкви Отруйного Скорпіона…»

 

Обличчя кардинала було надзвичайно серйозним, воно нарікало на стан Всесвіту і жаліло долю людства.

 

«Ці фальшиві боги сильно порушують мир на континенті. Господь постановив, щоб ми розслідували сторони, причетні до цього інциденту, і працювали разом з іншими церквами, щоб усунути цих фальшивих богів»

 

«Як Господь захоче» - Рафінія опустилася на одне коліно і погодилася ‒ «Де я маю розслідувати?»

 

«Південні моря, острів Дебенкс. А саме, церкву Велетенського Змія» - щойно кардинал назвав місце призначення, тіло Рафінії затремтіло.

 

Кардинал заговорив повільно ‒ «Я знаю, що у тебе були добрі стосунки з тим Напівбогом-Чарівником. Якщо ти не хочеш—»

 

«Ні! Я приймаю це завдання» - Рафінія підняля очі, і на її обличчі з'явилася незрівнянна рішучість.

 

«Це правда, що ми з Лейліном були друзями. Але він загрожує миру на континенті! Мій обов'язок, як його друга, відвернути його від хибного шляху!»

 

«А якщо він перейде межу?» - байдуже запитав кардинал.

 

«Тоді я покінчу з його помилками раз і назавжди» - тіло Рафінії випромінювало справедливість, коли вона відповідала.

 

«Дуже добре! Господь побачив твою рішучість!» - кардинал задоволено кивнув, припиняючи зв'язок.

 

«Паладинко Рафінія! Кардинал наказав нам слідувати за вами» - до Рафінії підійшла команда могутніх паладинів і священників. Це була лише слідча група. Як тільки вона надішле підтвердження, туди будуть відправлені високорангові легенди та навіть аватари богів.

 

«Я не очікувала, що все так закінчиться, Лейлін…» - Рафінія дивилася на призахідне сонце, в її очах з'явився слабкий жаль. Здавалося, вона згадувала їхню першу зустріч, час, коли вони обидвоє були схожі за силою. Лейлін швидко позбувся її, ставши високоранговим Чарівником, потім легендарним і, врешті-решт, напівбогом. Вона могла лише спостерігати за його віддаленою спиною, не в змозі навіть стати його тінню.

 

"Яка ж я дурна! З його жагою до сили та його інстинктом самозбереження, мало бути зрозуміло з самого початку, що ми опинимося по різні боки!" - Рафінія опустила меч, на зміну жалю прийшла рішучість ‒ "У тебе свій шлях, а я наполягатиму на своєму. Віднині ми вороги!"

 

Свята Лицарка вказала своїм довгим мечем на південь, налаштована на непохитну рішучість ‒ «Вирушаймо. Наша мета на острові Дебенкс, Церква Велетенського Змія!»

 

Велика кількість кінного війська виїхала з Древного Замку, залишаючи пил на дорозі.

 

…

 

«Ромезе!» - аватар Хельма гукнув свого кардинала в іншому таборі.

 

«Боже! Ти охоронець і захисник істинних богів…» - Ромез став на коліна, його обличчя було сповнене щирості.

 

«Хоча цього разу ми перемогли, все не буде так просто…» - очі аватара сяяли мудрістю.

 

«Рушайте на південь і допоможіть військам справедливості повністю знищити Церкву Велетенського Змія» - наказав Хельм ‒ «Церква чинитиме тиск на прибережний народ, змусивши їх сформувати морську експедицію»

 

«Я зрозумів! Твоя воля ‒ закон!» - Ромез шанобливо погодився, але в його серці запанував глибокий шок ‒ "Не вагаючись, зібрати світські сили в експедицію? Це порушує звичай… Невже наш супротивник дійшов до такого жахливого рівня?"

 

Церква і держава мали певне мовчазне порозуміння. Ця акція кинула б могутність богів на світський світ; та привернула б багато негативу.

 

Існувала лише одна причина, з якої Хельм зважився на це ‒ небезпека дозволити Церкві Велетенського Змія продовжувати розвиватися значно перевищувала небезпеку, яку становила для них королівська влада. Це могло загрожувати навіть самому Хельму!

 

Подумавши про це, Ромез раптом відчув вагу завдання, яке лягло на його плечі…

 

Ситуація на континенті не заспокоїлася після ліквідації Церкви Отруйного Скорпіона, натомість стала ще дивнішою.

 

Численні напівбоги заворушилися, і густі хмари почали огортати вимір смертних. Саме в такій неспокійній обстановці загін Рафінії прибув до південних морів.

---

|Не забувайте підтримувати збори на ЗСУ, якщо є така можливість. Навіть кілька гривень принесуть свою користь|