Прорив

На той час повстанська армія під керівництвом Клайва успішно проникла в столицю. Вони прямували до палацу, коли у Клайва задзвонив комунікатор. Пролунало кілька слів, і вираз обличчя Клайва миттєво змінився.

 

«Це код з палацу, нас викрили! Палац закрито, а імперські війська мобілізовано…» - вираз обличчя Клайва став непривабливим ‒ «Без тих інсайдерів нам буде набагато важче проникнути до палацу…»

 

«Ми й не сподівалися, що нам вдасться уникнути великих неприємностей. Насправді, одна лише можливість проникнути в столицю варта того, щоб радіти, чи не так?» - Кроулі озирнувся.

 

Вони були на вулицях столиці, а за ними йшли всі носії крові та воїни, озброєні вогнепальною зброєю, а також частина військових. Цей строкатий натовп випромінював велич, коли вони йшли вперед.

 

Ще дивнішим було те, що всі жителі столиці ховалися за зачиненими дверима, час від часу поглядаючи на них, але не виділяючись. Було схоже на те, що всі охоронці столиці загинули. Група відчувала себе дивно, ніби імперська армія і вся столиця змирилися з їхньою присутністю.

 

«Схоже, що розповідь про існування Проекту X і Дерева Життя громадськості справді була ефективною…» - Боббі подивилася на оточення ‒ «Принаймні, ці солдати нижчого рангу не будуть воювати проти нас»

 

«Важливіше те, що викриття планів імперської сім'ї зруйнувало їхню довіру до свого уряду. Тепер ми повинні діяти окремо. Відключіть електроенергію в палаці; навіть якщо у них є запасні джерела, ми все одно зможемо скористатися плутаниною»

 

На обличчі Клайва з'явилася непохитна рішучість ‒ «У приміщенні штабу спецназу є детальна карта палацу. Вона може допомогти нам з нашим планом, я подбаю про це!»

 

«Ти хочеш звести рахунки з братом?» - Боббі закотила очі ‒ «Роби, що хочеш. Хоча я вже давно недолюблюю спецпідрозділ, але зараз наша мета ‒ палац»

 

«Дякую!» - Клайв випрямив спину, на його обличчі з'явився непохитний і рішучий вираз ‒ «Обіцяю, у мене все вийде!»

 

Частина відставних і діючих офіцерів відокремилася від повстанської армії, поспішаючи до штабу спецназу.

 

«А? Що відбувається?» - прибувши до штабу спецназу, Клайв був приголомшений, побачивши, що він перетворився на бійню. Численні тіла в чорних плащах падали на землю з невіруючим виразом обличчя.

 

«Це все зробила одна людина, і…» - Клайв приготувався і пройшов повз мертве тіло, входячи до штаб-квартири.

 

«Нарешті ти тут, мій доброзичливий брате!» - Джевіс вже давно чекав тут, його очі містили злу насмішку.

 

Не даючи іншим без розбору кинутися в бій, Клайв заговорив важким тоном ‒ «Ти вбив тих людей на вулиці? Чому?»

 

«Вони були групою дурнів. Почувши чутки, вони почали панікувати та думати про повстання, тож мені довелося особисто вигнати цей непотріб» - говорячи це, Джевіс дмухав на нігті так, наче він убив лише кількох мурах.

 

«Навіть зараз ти все ще не можеш відпустити це? Мені шкода, що так сталося, але наш брат не повинен бути причиною для того, щоб ти звернувся до зла. Час зупинитися!» - коли Клайв говорив, на очі йому наверталися сльози.

 

«Зупинитися? Ти знущаєшся? Проект буде успішним, і душа брата ось-ось повернеться. І в цей момент ти кажеш мені зупинитися?» - одяг розірвався, і з тіла Джевіса вирвалася хмара чорної енергії ‒ «Ти станеш на місце брата!»

 

«Хаа-… Я не очікував, що все дійде до такого…» - Клайв зітхнув ‒ «Ти був генієм від народження. Але тобі бракувало найголовнішої якості сильного, коли ти йшов до влади… Любові та прощення…»

 

Один із солдатів підняв лазерний пістолет, зробивши попереджувальний постріл у бік Джевіса.

 

«Ще не пізно передумати» - востаннє спробував переконати його Клайв.

 

«Це ти повинен змінити думку, а не я!» - навіть в оточенні повстанців в очах Джевіса не було й сліду страху. Навпаки, здавалося, що він дивиться хороше шоу.

 

«Погано!» - Клайв добре розумів свого брата, і він помітив цю аномалію. Проте, він не міг зрозуміти, що це було.

 

* Стук! *

 

Один з повстанців раптово впав на підлогу, смикаючись без свідомості.

 

«Що сталося?» - дивовижний зір Клайва дозволив йому миттєво помітити шар темно-зеленого кольору, що розтікався по поверхні шиї солдата.

 

* Стук! Стук! *

 

Здавалося, хвороба поширювалася, численні повстанці почали падати один за одним. Решта залишилися дивитися один на одного.

 

«Х-ген мутував! Вони почали діяти?»

 

Джевіс скористався нагодою, щоб атакувати ‒ «Тіньовий Вітер!»

 

* Фуууш! *

 

Сильне торнадо раптово здуло всіх геть. Скупчення тіней раптово перетворило тих, хто залишився стояти, на кривавий туман.

 

«Охорона!» - нестримний сміх Джевіса був дивно очевидним на вітрі.

 

* Трісь! Трісь! *

 

Металева підлога розсунулася, ряди озброєних роботів висунулися, щоб оточити Клайва та решту.

 

«І що тепер? Хто кого оточує?» - Джевіс подивився на брата ‒ «Якщо ти не зважаєш на смерть кількох солдатів, то ти зовсім не змінився. Все такий же лицемірний!»

 

«Навіть якщо я лицемірю, це все одно мій обов'язок. Так само, як і те, що я прибіг сюди не для того, щоб врятувати країну, а для того, щоб не дати тобі впасти ще нижче. Повернись, брате!» - Клайв раптом підвівся.

 

«Набридливі проповіді…» - Джевіс притиснув вуха і повернувся назад ‒ «Але я можу дати тобі шанс»

 

«Поєдинок між нами двома, в який наші люди не повинні втручатися. Якщо ти переможеш мене, я дам тобі все, що забажаєш. Хай це плани палацу або найважливіші розвідувальні дані…»

 

«Якраз те, що я собі уявляв!» - Клайв стиснув кулаки, і в повітрі вибухнула страхітлива аура.

 

«Тоді ходімо зі мною!» - увійшов Джевіс і привів Клайва до стародавнього колізею ‒ «Як тобі така арена? Згодиться як місце твого поховання, чи не так?»

 

«Якщо смерть може врятувати тебе, я не буду вагатися» - Клайв нарешті зрозумів, що його брат давно змінився. Він став демоном, як тільки вступив до спецпідрозділу.

 

* Бум! *

 

Два силуети люто протаранили один одного в запиленому небі, жахлива аура битви затопила весь Колізей.

 

…

 

За цей час більшість мешканців столиці тихо припали до землі. Чи то купці, чи то чиновники, чи то навіть члени імперської родини ‒ нікому не було пощади. У всіх, хто падав, з рота йшла піна, а по тілу розтікався шар темно-зеленого кольору. Особливо помітними були зміни в очах. Кровоносні судини потовщувалися, зіниці втрачали колір, очі ставали абсолютно білими.

 

Не тільки люди зіткнулися з такою ситуацією. Вся природа та екосфера постраждала від катастрофи. У більшості комах та інших дрібних тварин симптоми проявилися негайно, а незабаром до них приєдналися і ті, що мали більші тіла. Темно-зелені плями безперервно поширювалися навколо їхніх тіл, зрештою утворюючи величезну позначку ‒ літеру Х!

 

«Ген Х! Ця проклята Імперія, вони дійсно наважилися діяти!» - Кроулі в люті дивився, як його люди без кінця падали на землю.

 

Проте найбільших втрат зазнали воїни, майстри бойових мистецтв та лицарі. Захист надзвичайної сили дозволив Альянсу Кровних і Ордену Відьом уникнути катастрофи з мінімальними втратами.

 

«З активованим "Проектом X", "Дерево Життя" не буде відставати. Нам потрібно якомога швидше прорватися через палац і позбутися зла!» - Кроулі дивився на величезну столицю. Маси, які плакали через попередню катастрофу, отримали ще один удар, половина міста мертво мовчала, тоді як інша половина кричала.

 

Ген Х поширився більш ніж на 60% населення. Близько шістдесяти з кожних ста людей потрапили під контроль Імперії, як тільки вона активувала програму.

 

«Здається, вони втратили лише рухливість і свідомість? Вони ще можуть бути врятовані!» - Боббі полегшено зітхнула.

 

«Ні. Тобі не здається, що це підозріло?» - вираз обличчя Кроулі був натомість суворішим ‒ «Поглянь на поточну ситуацію. Хіба це не виглядає так, ніби Імперія очищає їхню первісну свідомість, щоб прокласти дорогу для активації Дерева Життя?»

 

«Доповідаю!» - якраз тоді підбіг офіцер зв'язку ‒ «Наші передові загони досягли палацу, але ворожі роботи стримують нас. Наразі ми в патовій ситуації!»

 

«Звичайно, Імперія підготувалася до цієї ситуації!» - Кроулі махнув рукою ‒ «Поспішаймо туди… Залишається сподіватися, що Клайв швидше розбереться з Джевісом…»

 

…

 

Вхід до Імператорського палацу.

 

Ксав'єр, який був у самому розпалі битви, раптом помітив, як захисне силове поле палацу слабшає, а в очах роботів зникає сяйво і він приємно здивувався.

 

«Клайву вдалося! Всі за мною!»

 

Моральний дух повстанців миттєво зріс. Хоча Імперія мала резервне джерело енергії для таких моментів, вони не встигли перейти на нього. Їхню оборону було різко прорвано.

---

|А різко збільшуючи загальну кількість донатів на дрони, або інші допоміжні речі, смертність "ваньок" також різко зростає|