Перехоплення Ініціативи

Зміїна Вдова надзвичайно захищала своїх нащадків у Світі Тіней. Вона навіть спеціально попросила Лейліна придушити будь-який можливий хаос в організаціях з надзвичайною силою, спрямувавши їх до столиці.

 

Лейлін відчував щось дивне в цьому.

 

«Я і ще кілька істот є джерелом всієї надзвичайної сили в Тіньовому Світі, тому ці нащадки будуть досить корисними…» - так пояснювала Вдова, але не встигла вона закінчити, як вираз обличчя Лейліна змінився.

 

Весь Тіньовий Світ почав вити, і над ним матеріалізувалася величезна мережа пурпурного і золотого кольору, сповнена чарівної краси.

 

«Сила Походження Світу кипить… Що задумала Володарка Ночі?» - пробурмотіла Вдова.

 

«Боюся, вона хоче розправитися з нашими союзниками, а також заманити нас у свою пастку. Пам'ятаєш моє пророцтво, яке я щойно зробив?» - Лейлін тепер виглядав похмуро.

 

«Око Суду та інші вже були виявлені?» - Зміїна Вдова зморщила свої прекрасні брови, а потім розправила їх ‒ «Це не має значення. Навіть якщо Володарка Ночі знаходиться всього в одному кроці від вершини 8-го рангу, Маса і решта також є істотами законів. Якщо у неї дійсно вистачить сміливості вийти з Тіньового Світу, це буде відмінна можливість для нас!»

 

Лейлін похитав головою ‒ «Вибач, але я все одно залишаюся при своїй думці. Якщо вона вирішила діяти, то повинна бути впевнена, що це спрацює. Краще нам залишатися в тіні»

 

На цей момент він відчув певну повагу до Володарки Ночі. Сміливість покинути Тіньовий Світ, чия споконвічна сила захищала її, була справді чимось надзвичайним, навіть якщо це був лише аватар.

 

Зрештою, цей її аватар містив у собі більшу частину її сили. Як тільки він загине, Шар впаде в стан, подібний до Вельзевула, або навіть гірший!

 

У цей момент, за межами Тіньового Світу.

 

 

Під світлом киплячого моря Сили Походження з'явилася Шар у своїй чорній мантії. Вона зробила крок вперед, і астральна площина утворила під її ногами найблискучішу з доріжок. Це дозволило їй миттєво досягти астральної площини.

 

Сила 8-го рангу вирвалася назовні, об'єднавши аури кількох законів разом, коли вона раптово пронеслася повз гігантську чорну гору в астральному плані.

 

* Тріск! Тріск! *

 

Суцільна гора розміром з невелику площину була миттєво розбита цією силою, а чорний пил, що утворився від неї, поглинули тіні. Ззовні це виглядало так, ніби в руці Шар була величезна чорна діра, яка всмоктувала в себе все, не залишаючи навіть порошинки.

 

«Попались!» - Шар раптом посміхнулася, як квітка, а її нефритові пальці вказали на пилинку, яка не була поглинута.

 

Простір несамовито здригнувся, і серед золотого сяйва повільно відкрилася прихована площина.

 

«Суд!»

«Правосуддя!»

«Справедливість!»

 

Золоте світло, здавалося, утворювало хвалебну пісню, формуючи руну у вигляді великої вертикальної зіниці. Таємнича руна спалахнула, коли вийшла з напівплощини, сила світла та електрики оточувала її.

 

«Око Суду, Вищий Суддя? Чому ти пішов проти мене?» - здавалося, що тіло Шар росло перед цим гігантським оком, яке, здавалося, охоплювало весь астральний план. Зрештою, вона стала на голову вищою за око, несучи з собою тиск цілого світу.

 

«Я охороняю контракти та забезпечую дотримання правил!» - Око Суду відповіло своїми діями: безмежне золоте світло утворило священний спис, на якому мерехтіли закони суду і справедливості.

 

«Як шкода… Я б хотіла, щоб хтось на кшталт тебе працював зі мною!» - вираз обличчя Шар показував, що вона відчувала жаль, коли в її руках з'явилося велике зелене павутиння назустріч спису.

 

Це було плетіння, утворене з її власної енергії, і хоча воно не було таким потужним, як Плетіння, що вкривало весь Світ Тіней, воно все одно придушувало Око Суду.

 

Сліди тіней обвивали золоту вертикальну руну ока, повільно розплавляючи її.

 

Очевидно, що Шар була могутнішою за Око Суду з точки зору власної сили. Хоча обидвоє були 8-го рангу, Шар була близька до вершини.

 

* Трісь! Трісь! *

 

Золотий спис був розплавлений павутиною, але Око не видавало жодних емоцій.

 

«Світло Суду!» - тонка біла смужка вилетіла з центру ока, розсунувши простір на астральному рівні, загрожуючи площинам і маленьким світам навколо.

 

Це була сила Суду, основний закон Ока Суду. Зіткнувшись з такою атакою, навіть Шар не могла не сприйняти її серйозно. В її оточенні утворилися жахливі енергетичні шторми, що пронизували небеса. Величезний вихор поглинав світло.

 

Здалеку це золоте сяйво було схоже на величезного дракона, що мчить вперед у страхітливому морі тіньової сили.

 

«Хе-хе… дурна жінко, ти справді покинула Світ Тіней…» - раптом голос пролунав глибоко у свідомості Шар, і перед її очима з'явився образ старого чоловіка в розкішному одязі.

 

«Духовна атака? Ні, це напад на мою істинну душу!» - Шар закусила губи, і шар тіней швидко огорнув її.

 

«Це марно… Я гросмейстер духу! Ніяка матеріальна сила не може перешкодити енергії моєї душі!» - Юр почав шалено реготати.

 

«То це енергія душі монстра, що висмоктує дух, диявола, що захоплює мозок?» - Шар закусила губи. Раптом на її обличчі з'явилася посмішка, сповнена впевненості ‒ «Ще один!»

 

«Припини приховувати це. Я бачу жах і слабкість, заховані в тіні твого розуму» - Юр продовжував атакувати її з усієї сили. Душевна енергія розсіялася в її тілі, і Шар відчула, що її контроль над власним тілом поступово слабшає, наче дві волі намагаються отримати контроль над її тілом.

 

«Яка дурість! Ти думав, що справді можеш бачити мої думки? Забирайся!» 

- вигукнула Шар, і жахлива сила душі поширилася навколо, наче гігантська невидима павутина, що натягується.

 

* Фу-уш! *

 

У небі з'явилася смуга чорної блискавки, яка вдарила вниз, відкриваючи старого в імператорських шатах.

 

«Покажи своє справжнє обличчя!» - надзвичайно потужна тіньова сила була перетворена рукою Шар, ефекти божественності та магії поєдналися всередині. Це хвилеподібна сила, щонайменше така ж сильна, як заклинання 7-го рангу.

 

Безмежна сила тіні перетворилася на чорний серп, який розсік потилицю Юра.

 

* Шлік! *

 

Лезо прорізало безшумно, і чорні лінії, які воно спричинило, одразу ж вийшли в розрізаний наскрізь світ.

 

Тіло Юра розтануло, а розкішні імператорські шати вмить впали й перетворилися на купу попелу. Тіло, схоже на розплавлений віск, знову зібралося, щоб сформувати нову фігуру, жахливого повелителя духів з десятками тисяч голів. З цих голів звисали численні щупальця, що робили його схожим на вербу, яка була навіть більшою за площину.

 

Однак у цей момент сотні його голів одночасно вибухнула, спричинивши витікання смердючого жовтого гною. Очевидно, атака Шар сильно пошкодила основне тіло.

 

«Я засуджую тебе!» - світло суду вирвалося з вихору під час обміну Шар з Юром і опинилося перед колишньою богинею. Блиск, здатний розтопити світи, затуляв чорний одяг, але права рукавичка Шар перетворилася на порох. На її обличчі з'явився стражденний вираз, від якого боліло серце.

 

Вийшовши з Тіньового Світу, її більше не підтримувала Сила Походження. Вона була досить сильною, щоб впоратися з однією істотою 8-го рангу, але боротися з двома було б складно.

 

А з трьома? Якщо тільки вона не була піком 8-го рангу або не мала особливу перевагу, спрямовану на слабкі місця ворогів, це було б неможливо!

 

Згусток темряви повільно звивався, поки не опинився під Шар, раптом відкривши свою криваву пащу ‒ «Ке-ке… Мені дуже подобається сила тіні на тобі!» - зсередини пролунав голос Маси.

 

Однак цього разу в її голосі звучали жадібність і жорстокість, зовсім не схожі на ту сором'язливу жінку, яку зустрів Лейлін. Це було схоже на те, як Білосніжка перетворилася на стару відьму.

 

Маса походила зі Світу Темряви, і її зачаровував закон тіней. Її розуміння закону темряви давало їй природну перевагу над Шар.

 

Три істоти 8-го рангу оточували Шар трикутником. Ситуація здавалася безвихідною.

 

«Що б це не було, це вже не Тіньовий Світ. Ти одна, і ти ніяк не зможеш протистояти нам трьом…» - дев'ять тисяч голів Юра випромінювали потужні хвилі духу ‒ «Давайте всі нападемо… Мені потрібен головний мозок цієї жінки!»

 

«Повідом Всезмії, нехай вона поспішає до нас з Лейліном. Це найнадійніший метод!» - Око Суду здригнулося, відокремивши від себе крихітне золоте око, яке раптово впало в Тіньовий Світ.

 

У червоній віллі на балконі стояли Зміїна Вдова і Лейлін. Вираз їхніх облич змінився, коли вони побачили золотий метеорит, що падав на землю.

 

«Аура відбитка глечика? Значить, його можна використовувати і так…» - Лейлін кивнув, відчуваючи, що дізнався щось нове. Золоте світло розділилося навпіл, потрапивши в очі Зміїної Вдови та Лейліна, дозволяючи їм дізнатися про події астрального плану так, ніби вони пережили це на власні очі.

 

«Здається, у них є великі шанси на перемогу, тепер, коли Шар відмовилася від підкріплення з Тіньового світу… Що ти думаєш?» - Лейлін подивився на Зміїну Вдову з напівпосмішкою.

 

«Насправді у мене ті ж думки, що і у тебе. Шар не з тих, з ким так просто мати справу, так що у неї повинен бути якийсь план. Я пошлю повідомлення, щоб вони всі негайно відступили!» - прекрасні очі Вдови ворухнулися, і слова, які вона сказала, трохи приголомшили Лейліна.

 

«Це марно. Масі потрібні тіньові закони, щоб поповнити власну темряву. А ще Юр дуже заздрісний. У такій ситуації, як ця, коли все йде так добре, твої пропозиції все одно…» - Лейлін похитав головою.

---

Telegram