Глечик

«Ях… Ях е мохливо?» - косоокий в невірі впав на землю.

 

«Навіть якщо закляття сильне, твої нерви занадто слабкі. Вони не встигають за швидкістю твоїх думок… Я можу вбити тебе більше десяти разів ще до того, як ти вимовиш заклинання!» - Ксав'єр кинувся далі.

 

«Джилл! Джилл!» - смертоносний і злісний Зміїний Кулак тепер використовувався Ксав'єром в жахливому ступені, і дуже скоро решті викрадачам розірвали горлянки.

 

Він піднявся на дах, але Ксав'єр побачив лише літак, що відлітав вдалині.

 

«Ні…» - Ксав'єр безсило впав на землю.

 

«Я ніколи не думав, що запізнюся!» - поруч пролунало зітхання, і Ксав'єр несвідомо завдав удару у відповідь.

 

Однак потужний Зміїний Кулак був зупинений, а інша людина заговорила ‒ «Я не ворог тобі. Я тут, щоб допомогти»

 

«Ти… Кроулі?» - Ксав'єр впізнав його, і підозра наповнила його обличчя ‒ «Чому ти тут?»

 

«Я поясню пізніше, зараз ми повинні покинути це місце. Йди за мною!» - вираз обличчя Кроулі був надзвичайно серйозним, коли він потягнув Ксав'єра і покинув це місце.

 

Ксав'єр відпустив руку Кроулі, коли вони опинилися на розі вулиці біля початкової школи

 

«Що відбувається?»

 

«Я вже казав, я тут, щоб допомогти!» - Кроулі зробив надзвичайно серйозне обличчя ‒ «Тобі відомі особи тих людей, які викрали твою сестру раніше?»

 

«Спецназ Імперії!» - Ксав'єр виплюнув назву. Дізнавшись про це, всі його надії на допомогу поліції були розбиті.

 

«Нн, це лакеї спецназу!» - у голосі Кроулі пролунав відтінок ненависті ‒ «Мало того, що вони безжально вбивають дорослих носіїв крові, вони захоплюють наших дітей і промивають їм мізки, щоб вони стали їхніми власними новобранцями!»

 

«Носії крові? Чи може це бути…» - Ксав'єр раптом згадав зміст успадкованої книги своєї родини.

 

«Цього разу я втягнув у це всіх тебе. Тобі краще зателефонувати батькам, і нехай вони негайно виїжджають…» - вибачливо сказав Кроулі.

 

«Зачекай…» - Ксав'єр знизав плечима. Він дізнався занадто багато сьогодні, і від цього у нього паморочилося в голові.

 

«Хто ти такий? Чому ти сказав "наших"?» - в очах Ксав'єра з'явилася настороженість, і кожен його м'яз напружився, як у леопарда, який ось-ось накинеться на здобич.

 

«Я належу до Альянсу Кровних, організації, створеної для опору імперії. Наша діяльність у Місті Тисячі Ведмедів привернула увагу спецпідрозділів…» - Кроулі повільно промовив.

 

«Ти ‒ головний винуватець!» - перш ніж Кроулі встиг закінчити говорити, Ксав'єр послав удар, який ніс фантом чорної змії.

 

* Хсс! *

 

Така ж гігантська змія з'явилася позаду Кроулі. Він вдарив так само, супроводжуваний шипінням стародавньої змії.

 

Кулак Ксав'єра потрапив у долоню Кроулі, не заподіявши жодної шкоди.

 

«Зміїний Кулак?!» - шок охопив обличчя Ксав'єра.

 

«Тільки слабак буде обурюватися на інших і нехтувати справжньою метою!» - Кроулі відпустив руку Ксав'єра ‒ «Твій дар у володінні Зміїним Кулаком набагато перевершив мої очікування. Навіть ті генії, які тренувалися з юності, не можуть з тобою зрівнятися…»

 

«То хто, ти, вбіса, такий?» - Ксав'єр наголошував кожен склад.

 

«Я? Я відомий як Кроулі, але моє ім'я ‒ Ксаньє! Деруз Ксаньє! Пригадуєш щось?» - в очах Кроулі було тепло.

 

«Ксаньє! Предок, який залишив нам Зміїний Кулак! Як це можливо? Хіба це не означає, що тобі більше п'ятисот років?» - першим інстинктом Ксав'єра була недовіра.

 

«Є багато речей, яких ти не знаєш про світ. Нелегко переконатися в правді та брехні… Я й не сподіваюся, що ти мені повіриш. То що? Ти більше не хочеш врятувати свою сестру?» Кроулі посміхнувся.

 

«Як нам її врятувати? Кроу… Ксан…» - Ксав'єр затнувся. Якщо те, що сказав Кроулі, було правдою, то чи не був цей чоловік його пра-пра-прадідом?

 

«Достатньо просто Кроулі!» - Кроулі посміхнувся, а потім його вираз обличчя став урочистим ‒ «За межами Міста Тисячі Ведмедів є база спецназу. Молоді носії крові, яких вони викрали, будуть утримуватися там, проходячи суворий процес відбору, перш ніж найкращі з них будуть відправлені в імперію. Ну що? У тебе вистачить сміливості піти зі мною?»

 

«Звичайно!» - Ксав'єр стиснув кулаки й рішуче кивнув.

 

……

 

"Альянс Кровних?" - Лейлін стояв на узбіччі вулиці. Він бачив усе, включаючи розмову Ксав'є з Кроулі.

 

"За словами Ксав'єра, саме в цій організації зібрано більшість носіїв крові… Це нащадки істот, які володіли законами, але зараз вони зведені до такого стану… Це досить сумно…" - Лейлін похитав головою.

 

«Гей, красунчику, хочеш поспілкуватися?» - мелодійний голос пролунав на узбіччі вулиці. Лейлін обернувся і побачив молоду дівчину, сережки якої відбивали сонячне світло.

 

Він трохи подумав, але потім загадково посміхнувся ‒ «Звичайно!»

 

Через деякий час вони вдвох сиділи в перегородженому приміщенні кафе.

 

Це місце було досить вишуканим за своїм дизайном та обслуговуванням, а кімната пари також добре ізолювала звук. Офіціант подав каву разом із закусками у формі звіряток, після чого тихо зачинив двері.

 

Лейлін змахнув рукою, і кімнату огорнув шар криваво-червоного світла. Лише тоді він повернувся і подивився на прекрасну жінку ‒ «Зміїна Вдово! Ти дійсно наважилася шукати мене зараз? Ти не боїшся, що тебе спіймає Володарка Ночі?»

 

Лейлін вже відчув, що ця дівчина була одержима, коли побачив її. Тіньове Плетіння могло легко виявити цей зв'язок.

 

«Все в порядку… Я використовую розбите тіло Привида Глечика, щоб зв'язатися з тобою…» - дівчина посміхнулася, спалахнувши фантомом розбитого шматка кераміки й розкривши силу законів всередині нього.

 

«Привид Глечика був істотою на одному рівні зі мною в стародавні часи. Він володів законом невидимості, а його чисті води могли миттєво перенестися в будь-який куточок Тіньового Світу…»

 

«Але тепер він перетворився на цей розбитий уламок…» - складні емоції промайнули на обличчі Вдови ‒ «Схоже, ти теж це виявив? Володарка Ночі ‒ єдина істота закону, що залишилася в живих в цьому світі…»

 

Лейлін серйозно промовив ‒ «Тож… Навіщо ризикувати й зв'язуватися зі мною?»

 

«Обмінятися інформацією і розробити план подальших дій» - ця дівчина перед ним спочатку була досить красивою. Однак володіння Зміїною Вдовою підняло її ауру, і в її гіркій посмішці, здавалося, з'явився натяк на кокетство.

 

«Вона вже позбулася всіх істот законів у Світі Тіней і тримає його під пильним наглядом за допомогою Тіньового Плетіння. Ця її псі-енергія замінила всі види палива у світі… Я не сумніваюся, що вона може знищити цивілізацію всього світу, якщо тільки захоче…»

 

Зрештою, Зміїна Вдова була уродженкою Тіньового Світу. Оскільки вона хотіла захопити контроль над цим місцем, то в ідеалі хотіла б, щоб воно залишилося недоторканим. Навіть тоді, у вирішальний момент, вона, швидше за все, не зважала б на знищення цілої цивілізації. Це була звичайна риса серед істот законів.

 

Лейлін замислився на деякий час.

 

Зрештою, зараз вона була його союзником, тож він вирішив поділитися деякою інформацією ‒ «Ось ще дещо. Моя лялька вуду вже зустрілася з Володаркою Ночі…»

 

«Що?» - на обличчі Зміїної Вдови з'явився нервовий вираз.

 

«Розслабся, їй не вдалося мене заманити. Я також не зазнав жодних серйозних травм» - Лейлін відреагував миттєво, він знав, про що вона думає.

 

«Прошу вибачення… Володарка Ночі вміє переконувати людей. Привид Глечика був заманений нею…» - вибачливо промовила Вдова.

 

«Нічого страшного» - кивнув Лейлін і продовжив ‒ «Наскільки я можу судити, я не бачив її справжнього тіла. Це був лише аватар»

 

«Аватар! Тоді де ж її справжнє тіло?» - ця інформація була досить важливою і могла визначити перемогу та володіння світом. Тому Зміїна Вдова негайно запитала.

 

«Я не знаю…» - Лейлін похитав головою і побачив, що Зміїна Вдова замовкла. Тоді він запитав ‒ «Ваша Високоповажносте, які у тебе тепер плани?»

 

«Перш за все, я збираю силу носіїв крові… і є ще кілька справ, які я маю зробити…» - Зміїна Вдова закусила губу й виставила палець, утворивши в повітрі дивну руну.

 

«Це відбиток Привида Глечика. Ти можеш зв'язатися зі мною через нього в будь-який час, його не може бачити Плетіння»

 

«Гаразд» - Лейлін простягнув праву руку, дозволяючи цій руні, схожій на глечик з двома ручками у формі вух, увійти в нього через шкіру.

 

[Біп! Власник отримав "Відбиток Глечика"!

 

Ефекти: Здатність необмежено спілкуватися з іншим власником відбитка в Тіньовому Світі. Цей ефект має пріоритет над світом.

 

Пояснення: Древній Привид Глечика ‒ це гігантський глечик з двома ручками-вушками. Легенди свідчать, що з нього витікає все джерело води Тіньового Світу, а його два вуха можуть прослуховувати будь-яку інформацію в Тіньовому світі!]

 

«Мені потрібна твоя допомога, щоб зв'язати носіїв крові!» - прекрасні очі Зміїної Вдови подивилися на Лейліна.

 

«Я не відмовлюся» - Лейлін не відхилив прохання. Він все одно вже поклав око на Альянс Кровних.

 

Вдоволена Вдова пішла, задоволено посміхаючись, лише залишивши за собою дівчину, яка знепритомніла на місці.

 

«Хаа… мені все одно потрібно прибрати цей безлад, як клопітно…» - Лейлін похитав головою і клацнув пальцями. Дівчина відразу ж сіла і подивилася в його очі, в яких не було ніякого роздратування ‒ «Після того, як ти прокинешся, ти забудеш…»

---

Підтримати переклад: MONOBANK
Telegram