Іспит

Плетіння та його заклинання вимагали багато енергії для підтримки. Навіть маючи Силу Світового Походження, яка підтримувала її, вона не могла використовувати її нерозважливо. Саме тому вона прийняла систему, схожу на ту, що у Світі Богів. Кожне заклинання забирало невелику частину сили душі заклинателя.

 

«Але це місце забирає у заклинателя набагато менше…» - Лейлін презирливо посміхнувся ‒ «Чип, починай аналіз!»

 

[Біп! Місія встановлена, аналіз тривимірної структури Тіньового Плетіння…]

 

Потік даних пробіг повз очі Лейліна. У порівнянні зі Світом Богів, аналіз Плетіння тут був набагато швидшим і точнішим.

 

[Біп! Час закінчення: 68 годин, 23 хвилини та 19 секунд]

 

[Біп! Заклинання 3-го рівня і вище запечатані. 78,55% шанс прорватися, нікого не попередивши. Приступити?] - повідомив чип.

 

«Не потрібно. Я можу просто піти та пройти тест на вищий доступ…» - Лейлін похитав головою і відкинув пропозицію чипа.

 

Погравшись зі Швидкісною Тінню, Лейлін одразу ж відкрив свій комп'ютер і переглянув море інформації, яке було доступне на ньому. Розділ розваг і дозвілля було пропущено, коли він перейшов до карти імперії, управління, військових новин і різних супутніх питань. Завдяки здібностям Лейліна до обробки інформації, йому вдалося швидко переглянути інформацію в Інтернеті. Поволі йому відкривалося все, що відбувалося в імперії.

 

«Хм? Що це?» - серед моря інформації Лейлін побачив щось дивне. Він відкрив нову сторінку, зайшовши на форум.

 

«Вибухова новина! Надзвичайна краса знайдена в Місті А! Я приголомшений!» - Пост привернув увагу багатьох шанувальників. Було також багато відповідей, але більшість з них кричали щось на кшталт "немає фотографій, немає правди".

 

«Я хотів сфотографувати, але не взяв з собою комунікатор!»

 

«Я приніс свій, але комунікатор зіпсувався. Я не зміг нічого сфотографувати, але вона була дуже красива, навіть спричинила кілька автомобільних аварій на вулицях…»

 

«Так! Ця жінка загадково зникла незабаром після цього. Багато багатіїв у Місті А пропонували захмарні ціни, щоб хоч мигцем побачити її…»

 

«Може, це привид?»

 

Лейлін прокрутив пости вниз. Багато дописів у темі були схожі на коментарі на кшталт "Оригінал просто тролить" або "Абсолютний байт", аж поки один зухвалий хлопець не опублікував нове зображення.

 

«Ха-ха… Ті, хто наді мною ‒ довбні! У мене була остання версія Швидкісної Тіні, і я встиг її сфотографувати!»

 

Істота 8-го рангу не залишила б після себе електронної інформації, навіть якби придушила власну ауру та випромінювання. Силове поле навколо їхнього тіла могло спотворювати простір навколо них, і навіть якщо фотографія була дійсно зроблена або їхнє справжнє ім'я було виявлено, це прийшло б з немислимою силою або навіть прокляттями!

 

Людина розмістила в цій гілці розмите зображення, на якому ледь-ледь проглядалася надзвичайно спокуслива фігура. Навіть куточок її сукні змушував людей бажати більшого.

 

«Фото у фронті! Благаю…» - багато "вовків" в інтернеті просили більше, але від людини, яка опублікувала зображення, більше не було жодної відповіді.

 

"Хм. Місто А, так? Але Зміїна Вдова повинна була рухатися швидко, не бажаючи зустрічатися з Шар…" - Лейлін міг тільки мовчки побажати їй удачі. Зрештою, Місто Тисячі Ведмедів знаходилося надзвичайно далеко від Міста А, і вимагало від нього подорожі через половину імперії.

 

До того ж, оскільки Зміїна Вдова привертала до себе всю увагу, то ймовірність того, що його знайде Володарка Ночі, була б меншою. З цією жінкою його пов'язували лише партнерські стосунки, тож лише після того, як йому буде гарантована власна безпека, а також рівноцінний обмін, він подумав би про те, щоб допомогти їй.

 

А зараз? Вдова колись жила тут, у Світі Тіней. Незалежно від того, наскільки він змінився, вона, безсумнівно, могла швидко до нього пристосуватися. Якби їй не вдалося навіть це, Лейлін вирішив би негайно піти звідси.

 

Зрештою, паршиві товариші часто були страшнішими за злісних ворогів.

 

«Зрештою, Зміїна Вдова ‒ істота 8-го рангу… Я повинен вірити в неї…» - Лейлін знизав плечима і почав розсовувати віконні штори. Зі свого місця він добре бачив двоповерховий будинок Ксав'єра. Світло в кімнаті все ще горіло, а це означало, що Ксав'єр старанно вчиться.

 

«Хм! Іспит почнеться через три дні, так?» - Лейлін дістав свій комунікатор і також зареєструвався на тест. Він хотів отримати більше повноважень у Тіньовому Плетінні, а також вищий статус.

 

"Коли я отримаю середній рівень Швидкісної Тіні, навіть деякі надзвичайні здібності не привертатимуть уваги центральної нейронної мережі. Це дозволить мені зробити досить багато…"

 

……

 

Три дні пролетіли дуже швидко, і настав день великого випробування.

 

Зібравши речі, Ксав'єр голосно видихнув і подивився в дзеркало. З тих пір, як у ньому відбулася ця загадкова зміна, він дуже подорослішав зовні. Його шкіра стала гладенькою і блискучою, що викликало заздрість навіть у його сестри Джилл.

 

«Гаразд, цього разу я повинен впоратись!» - підбадьорив себе Ксав'єр, дивлячись на своє відображення, перш ніж вийти з дому.

 

«Всього найкращого, брате!» - Джилл побачила, як він вийшов з дому, і помолилася, коли фігура Ксав'єра зникла. Її голос відлунював у провулку.

 

«Ого… Тут так багато людей…» - навіть якщо Ксав'єр морально підготувався, він все одно був вражений величезною кількістю людей на місці проведення іспиту.

 

«Іспит на вищу майстерність ‒ один з найскладніших іспитів в імперії. Після його проходження можна використовувати заклинання середнього рівня, що еквівалентно отриманню права на носіння зброї. Крім того, багато організацій будуть прагнути взяти тебе на роботу… Це цілком нормально, що так багато людей подають заявки…»

 

Позаду Ксав'єра пролунав знайомий голос, і він обернувся. Він побачив молодого чоловіка, який через довгі бакенбарди виглядав на середній вік.

 

«Що? Ти мене вже не впізнаєш?» - молодий дядько поплескав Ксав'єра по плечах і засміявся.

 

«Що? Дядько Кроулі!» - Ксав'єр одразу впізнав чоловіка.

 

«Я ж казав тобі не називати мене дядьком!» - Кроулі доторкнувся до власного обличчя ‒ «Моя борода і бакенбарди трохи заросли, але насправді я ще дуже молодий… Мені лише двадцять п'ять! Двадцять п'ять!»

 

"Хіба в двадцять п'ять років це не вважається "бути дядьком"?" - Ксав'єр внутрішньо не погодився, але все ж таки змінив форму звертання.

 

«Мм. Я пам'ятаю, що Старший Брат Кроулі вже має свою ліцензію? Хіба у тебе вже немає останньої версії "Швидкісної Тіні"?» - запитав Ксав'єр.

 

«Є таке. Я сьогодні не кандидат, я екзаменаційний персонал» - Кроулі прикріпив до грудей вишукане посвідчення ‒ «Навіть якщо ми добре знаємо один одного, не думай, що я буду з тобою панькатися… Кожен іспит контролюється комп'ютерною системою, так само як і аутентифікація Тіньового Плетіння. Обманювати немає сенсу…»

 

Закінчивши говорити, Кроулі обвів поглядом оточуючих кандидатів. У поглядах деяких з них проглядало занепокоєння, неспокій і заздрість.

 

«Дозвіл на проміжне Плетіння і використання заклинань вимагають неабиякої духовної сили, а також твердої волі. Ті, хто не має цих двох якостей, можуть йти додому… Інакше, якщо ви станете ідіотом, ми не будемо нести ніякої відповідальності згідно з підписаною вами відмовою від відповідальності…»

 

Однак ця порада не принесла жодних наслідків. Кроулі лише зітхнув, прощаючись із Ксав'єром перед тим, як вийти до зали.

 

«Прокляття…» - після того, як Кроулі пішов, Ксав'єр відчув, як палкі погляди сконцентрувалися навколо нього, немов здатні розтопити його тіло. Його відчуття були посилені Зміїним Кулаком, через що він відчував себе неспокійно.

 

«Так… Вибачте!» - пробурмотів він, перш ніж побігти в бік, де зібралося менше людей.

 

"Тут не так багато кандидатів, напевно вони не підслуховували мою розмову з Кроулі?"

 

* Бах! *

 

Коли він дивився вниз на землю, Ксав'єр врізався в когось, і пружна сила відскоку відкинула його, коли його низ вдарився об крижану підлогу.

 

«З тобою все гаразд?» - це був чорнявий юнак з чорними зіницями, красивіший навіть за суперзірок. Цей вибачливий погляд на його обличчі був таким теплим, що здавалося, ніби розквітла весна. Він простягнув руку і допоміг Ксав'єру.

 

«Я в порядку, дякую!» - Ксав'єр мусив визнати, що краса юнака викликала в нього заздрість. Йому майже хотілося вдарити юнака в обличчя.

 

«Хм, у вас велика сила…» - Ксав'єр швидко відреагував і побачив фігуру юнака, перш ніж той похвалив його.

 

Ксав'є вже опанував Зміїний Кулак.

 

Навіть якщо він придушував власну силу, а сама техніка не відрізнялася грубою силою, він мав гарне уявлення про свою нинішню фізичну форму. Він був би в порядку, навіть якби в нього врізалася машина, але зараз він був легко збитий з ніг.

 

«Так, я люблю регулярно тренуватися» - Юнак посміхнувся, відкривши повний рот білих і акуратних зубів.

 

Ця людина, звичайно ж, була Лейліном.

 

Його зовнішність майже не змінилася з тих пір, і була точно такою ж, як і на його посвідченні особи. Одягнений у джинси та куртку, він вирішив "випадково" привітатися з Ксав'єром.

 

«Мене звуть Лей, а як звати вас?» - риторично запитав Лейлін.

 

«Ксав'єр! Я Ксав'єр!» - Ксав'єр відповів тільки після того, як обтрусив з себе бруд і оглянув свої речі.

---

|А ви вже донатили на дрони сьогодні? Якщо ні, то хутчіш, а то десь сумує один мокша, бо йому не подарували дрон в пику|