Інтернет-залежний злий дух

12

 

Лу Янь нудьгував удома, тому навчив Є Тона грати в комп'ютерні ігри.

 

Є Тон із задоволенням маніпулював персонажами в грі, відправляючи себе на різанину та продаючи своїх товаришів по команді.

 

Є Тон: 

 

— О, я знову помер.

 

Лу Янь запалив сигарету й спокійно виніс вердикт: 

 

— Дві ліві.

 

Є Тон не бажав з цим миритися: 

 

— Це не так. Я не використовую руки, я використовую свій розум.

 

— Безмозкий?

 

Є Тон накинувся на нього й почав бити:

 

— Ти мертвий, ти всюди мертвий!

 

Лу Янь тримав сигарету й дозволяв Є Тону бити його, як тому заманеться: 

 

— Якщо в тебе є навички, ти виграєш раунд.

 

Є Тон сердито зціпив зуби, дивлячись на Лу Яня, а потім раптом щось згадав і кинувся до комп'ютера. Невдовзі його суперник утратив зв'язок.

 

Лу Янь: 

 

— ...Лайно, ти шахраюєш.

 

Є Тон гордо вискочив з комп'ютера: 

 

— Ну як? Я маю крутий вигляд, правда?

 

Лу Янь: 

 

— Зовсім непогано*.

 

*Втрачено при перекладі: використано слово «дяо» (diao), яке може означати «трахнути» або «крутий». Два варіанти перекладу: «Ну як? Я виглядаю круто, правда?» або «Ну як? Подивись на мене, як я трахаюсь». На що Лу Янь відповів: «Поглянув», явно маючи на увазі «трахнути», а не «приголомшливий». Тож я вирішила залишити як у англ перекладі, щоб це віддалено звучало так, ніби Лу Янь дивиться/говорить про сідниці Є Тона.

 

Є Тон на мить замовк, а потім накинувся на Лу Яня, знову вдаривши його: 

 

— Ти збоченець, ти смердючий збоченець!

 

13

 

Однієї ночі Лу Янь лежав у ліжку й читав книгу. Інтернет-залежний злий дух Є Тон, який пристрастився до ігор, із задоволенням грав у кабінеті. Час від часу він чув, як Є Тон звинувачував своїх товаришів по команді: 

 

— Ви дуже погано граєте! Чому ви не використовуєте навички та клавіші!

 

Лу Янь опустив голову й продовжив гортати сторінки своєї книжки з натяком на усмішку на обличчі.

 

Раптом Є Тон закричав і вибіг з кабінету, занурившись з головою в ліжко Лу Яня: 

 

— А-а-а-а-а-а-а! Лу Яню, Лу Яню, Лу Яню!

 

Лу Янь залишався спокійний: 

 

— Ти побачив привида?

 

— Бляха, звідки ти знаєш?!

 

— Справді?

 

Є Тон заволав: 

 

— Справді! Чоловік, весь у крові! Прямо за вікном кабінету, дивився прямо на мене! Налякав мене до смерті!

 

Лу Янь закурив сигарету, потім опустив голову й продовжив читати свою книгу:

 

— О.

 

— Тобі справді подобається бути таким спокійним?!

 

— А що?

 

Є Тон відчув себе вкрай скривдженим:

 

— Ти жахливий.

 

— Чому?

 

Є Тон заскиглив: 

 

— Навіть якщо чужий чоловік не може позбутися привида, він може хоча б спробувати трохи втішити іншого…

 

Лу Янь був дещо приголомшений, а потім хіхікнув і сказав: 

 

— Називай мене чоловіком.

 

Обличчя Є Тона почервоніло: 

 

— Чому ти раптом так поводишся?

 

Лу Янь обійняв його: 

 

— Ти сам сказав, чужий чоловік...

 

Є Тон прикрив рот: 

 

— Це була помилка.

 

— Справді помилка?

 

— Ні, не помилка.

 

— То назвеш?

 

Є Тон занурив голову в подушку й сказав приглушеним і похмурим тоном: 

 

— …Чоловіку.

 

Лу Янь ніжно погладила Є Тона по голові, потім встав із ліжка й пішов до кабінету: 

 

— Поводься добре, я піду перевірю.

 

Є Тон стрибнув на спину Лу Яня й обхопив його кінцівками, як восьминіг:

 

— Не треба, не залишай мене на самоті.

 

Лу Янь зітхнув: 

 

— Ти наймарніший привид, якого я коли-небудь зустрічав у своєму житті.

 

Є Тон сердито вкусив Лу Яня за плече.

 

Лу Янь усміхнувся й продовжив своє речення:

 

— …Але мені це подобається.

 

14

 

Лу Янь не мав іншого вибору, окрім як занести Є Тона до кабінету. Є Тон міцно заплющив очі, тримаючись за Лу Яня смертельною хваткою.

 

Лу Янь з усіх сил намагався розтиснути руки Є Тона: 

 

— Ти задушиш мене до смерті.

 

Є Тон неохоче послабив свою хватку.

 

Лу Янь закотив очі й обережно підняв руку, натиснувши на скло. Привид перед вікном перетворився на біле світло й зник.

 

Є Тон заплющив очі: 

 

— Ну як? Ти його бачив?

 

Лу Янь:

 

— Він уже пішов.

 

Є Тон з сумнівом розплющив очі, а потім зітхнув з полегшенням: 

 

— Ти справді чудовий.

 

Лу Янь спокійно виправив: 

 

— Твій чоловік справді чудовий.

 

Є Тон, скиглячи, повторив його слова.

 

Лу Янь поклав Є Тона на землю, на мить замислився, а потім пояснив: 

 

— Цей чоловік нещодавно загинув у автокатастрофі неподалік, близько семи днів тому. Сьогодні сьомий день після його смерті*, тож він хотів повернутися до свого дому, але заблукав. Тому він міг лише ходити від дверей до дверей і заглядати у вікна, щоб знайти дорогу. Щойно я вказав йому шлях додому. Після того, як його бажання здійсниться, він відправиться на реінкарнацію й більше ніколи тут не з'явиться.

 

*За китайськими віруваннями перші сім днів після смерті людині надається право відвідати місце свого проживання, перш ніж вона перевтілиться, або потрапить до пекла, якщо вона погана людина.

 

Є Тон здивувався: 

 

— Звідки ти стільки знаєш?

 

Лу Янь спокійно відповів: 

 

— Хіба ти не хотів дізнатися, ким я працюю?

 

Є Тон нервово стиснув кулаки: 

 

— Що це за…

 

Лу Янь кліпнув, а потім відповів: 

 

— Професійний екзорцист. Правда в тому, що я прийшов сюди, тому що мене замовив власник цього дому.

 

Є Тон був приголомшений: 

 

— Тож ти тут, щоб прогнати мене звідси?

 

Лу Янь похитав головою: 

 

— Можливо, я тут, щоб узяти тебе за дружину.

 

Є Тон похитав головою: 

 

— Досить жартувати.

 

Лу Янь нахилив голову до Є Тона й серйозно сказав: 

 

— Я не жартую. Я знав, ще з першого разу, коли побачив тебе, що ти нікому не заподієш шкоди.

 

Є Тон пирхнув: 

 

— Тому що я виглядаю таким добрим?

 

Лу Янь похитав головою: 

 

— Тому що ти виглядаєш таким дурним.

 

Є Тон: 

 

— ...

 

Лу Янь тихо засміявся й поцілував надуті щоки Є Тона:

 

— Але ти дуже милий.