Розділ завершальний: «Що лежить по переду»

1

Після знищення повстанців у близькосхідній коаліційній державі Селестія.

Онідзука повернувся до штаб-квартири Кокона, разом з Джудом, Крісом та іншими.

Однак, як тільки він повернувся, Онідзука був змушений йти прямо в певну кімнату.

До Клаудіо Фаріса, у лазарет Кокона, де перевірили стан здоров’я Онідзуки.

Під час порятунку маленької дівчинки від терориста-снайпера, у Селестії, він був поранений, захистивши її. Звісно, йому надали допомогу на місці, але довелося пройти ще медичну перевірку в штаб-квартири Кокона.

– ....Так, здається, все гаразд.

Пролунав тихий голос у цілковито білій кімнаті.

Оглянувши Онідзука, Клаудіо витягнув стетоскоп зі своїх вух:

Я чув, що ти відіграв певну роль у встановленні контролю над ситуацією, але я був здивований, коли дізнався, що ти потрапив під снайперський вогонь.

Ну, сказав він, перевівши подих:

– Звісно, мені сказали, що вони в безпеці, і я думав, що так і є.

– ...Не сумніваюся, ти.

Саме Клаудіо найбільше знав про ефекти клітин Фенікса, асимільованих в організмі Онідзуки. Той факт, що він був здивований пострілом, можна вважати своєрідним соціальним коментарем.

Зараз Онідзука Кенья перебував у стані, схожому на стан Танаки та Філа, з якими він зіштовхнувся, коли вони з Тіаною проникнули в найглибшу частину JPN Вавилон.

У стані напівбезсмертя, який може загоїти будь-які фізичні ушкодження.

Тому, до моменту огляду в місцевій лікарні, від кульового поранення, отриманого від снайпера, не залишилося й сліду.

Клаудіо, який добре знав стан Онідзуки, природно, мав би це знати.

Те, що не дозволили місцевим лікарям надати більше, ніж просту медичну допомогу, ймовірно було вказівкою Клаудіо, щоб таємниця тіла Онідзуки не стала відомою.

Онідзука саркастично виплюнув, а Клаудіо хихикнув.

– Не дивись з такою відразою. Ми не можемо дозволити громадськості дізнатися таємниці твого тіла. До того ж це правда, що я був здивований. Адже ти тепер маєш нормальну витривалість. А оскільки вбивство було задумане як демонстрація, та й куля могла бути спеціальною. Куля, яка при ударі спеціально змінює свою форму, щоб залишитися всередині тіла і завдати більшої шкоди. Насправді звіти вказують на те, що кулі не пройшли скрізь тіло, а залишилися всередині нього.

Проте:

– Схоже мої побоювання були безпідставними. Аналізи показали, що кулі у твоєму тілі не має. Навіть її складових частин. Якщо немає сумнівів, що вона проникнула, то, можливо, вона розчинилася в тілі. Можливо, клітини Фенікса в організмі Онідзуки розпізнали кулю як чужорідну речовину, так само як висока температура, що з’являється при застуді, вбиває вірус в організмі... Невідомо, чи розкладені компоненти кулі були виведені з тіла, чи перетворилися на якусь енергію в організмі...

– ...

Онідзука відповів мовчанням, на спостереження Клаудіо. Той факт, що в тілі не залишилося металевих компонентів, означав, що вони, ймовірно, повністю випарувалися. Це означало, що температура всередині тіла Онідзуки перевищувала точку кипіння металу. Клаудіо сказав це без вагань, але розплавити сталеві кулі у своєму тілі й змусити їх зникнути - це, безумовно, не під силу звичайній людині.

Але Онідзуку Кенью це не хвилювало.

Оскільки були речі важливіші за це. Тож:

– ...

Онідзука мовчав, втупившись у свою відкриту праву руку:

– ...Як почуваєтесь?

Питання з усмішкою, пролунало з переду.

– Нічого... особливого. Ви ж самі сказали, що все гаразд.

Підняв погляд Онідзука.

– О, я не це мав на увазі....

Сказав Клаудіо Фаріс перетворивши посмішку на своєму обличчі на багатозначну.

– Не просто бажати, не здаватися, мати можливість врятувати когось, скільки захочеш, як це відчувати в руках таку велику силу Онідзука-кун?

Слова які здавалося проникали в глибину серця:

– ...Що ви хочете сказати?

Коли Онідзука запитавшись звузив очі, ніби вдивляючись в нього, Клаудіо відбив цей погляд

– Полум’я, яке ти створив у Селестії, це не просто магія стихій. Це полум’я вищої форми життя, Фенікса, можливо найпотужнішого полум’я у світі. Тепер ти володієш такою ж силою, як і вища форма життя, що називається Фенікс, тільки без форми. Я чув твою історію на консультаціях, але ти дуже негативно налаштований до своєї самооцінки, через неможливість щось зробити у бійці між Кійоєю та Тіаною.

Але:

– Ти сам цього не усвідомлюєш, але тепер, коли пробудився до сили Фенікса, у тебе є потенціал, щоб досягти того ж рівня сили, що й у нас, Кокона і Багряних сутінків. Якщо ти хочеш заперечити своє слабке «я», це тому, що ти прагнеш сили. Якщо хочеш здатися, просто визнай та прийми свою слабкість і все закінчиться. Але ти не можеш, або не хочеш здатися. І ти отримав можливість отримати цю силу.

Однак:

– Звичайно, ти не можеш розпоряджатися своєю силою за власним бажанням, і, на жаль, ти все ще далеко позаду від нас, але у твоєму тілі є клітини вищої форми життя, поки ти живеш, і у тебе нульове відторгнення. І ти, чиє існування вже само по собі можна назвати дивом, можеш бути кращим від нас, Кокона, Багряних сутінків, а згодом і Оусави Акацукі-куна.

– За Оусаву?..

Онідзука мимоволі відреагував на згадку імені Акацукі, з вуст Клаудіо.

Можливо, йому вдасться дотягнутися до Оусави Акацукі, якого Онідзука вважав вищим за хмари, людини, яка вірила у себе і досягає поставлених цілей у будь-якій ситуації. Ці слова надали Онідзуці можливість, навіть якщо це лише можливість. Як тоді, коли він врятував дівчинку в Селестії. Він ставив собі питання, чи не доведеться йому більше відмовлятися від чогось, замість того, щоб бути просто зломленим реальністю, яка поставала перед ним.

Тоді Клаудіо зробив вирішальну для Онідзуки заяву.

– Так... можливо, одного дня ти зможеш захистити пані Тіану.

Саме так, Це те, чого зараз найбільше прагнув Онідзука Кенья:

– ...Правда?

– Що?

Запитав Клаудіо в Онідзуки, і той мимоволі уточнив тихим голосом.

– Справді, чи зможу я коли-небудь захистити її?

Замість того, щоб мовчки спостерігати, склавши руки. Він не залишиться безпорадним і марним, як коли вони билися з Кійоєю в найнижчій зоні JPN Вавилон. Він зможе битися за Тіану Ландхаудзен, чи справді він зможе бути таким. Потім.

– Так... Але це лише можливість. Все залежить від тебе. Якщо хочеш, ми можемо провести тебе туди, де стоїмо ми та Багряні сутінки. На вершину цього світу.

– ...

Коли Онідзука повернув мовчання на його слова, Клаудіо посміхнувся:

– Ну, ти заперечував себе все своє життя. Мабуть, важко повірити в це відразу. Подумай довше і ретельніше, проте, що ти збираєшся робити. Не нескінченний, але, на щастя, у нас є час.

А потім він продовжив:

– ...Ох, але переконайся, що правильно харчуєшся. Це правда, що тепер тобі більше не потрібно підживлювати себе їжею, завдяки клітинам Фенікса. Я розумію, що у тебе немає апетиту. Але якщо ти перестанеш їсти, твоє відчуття того, що ти людина буде слабшати й слабшати, і якщо не будеш обережним, ти більше не зможеш себе впізнати.

Зітхнувши:

– Тіана, напевно, теж помітила ці зміни в тобі, і я впевнений, що ти ж теж помітив, що вона хвилюється за тебе?

На зауваження Клаудіо, Онідзука клацнув язиком.

Те, що Тіана, хвилюючись за Онідзуку, намагалася годувати його з рук, також було правдою.

– ...Ви дуже настирливі. Це те, що може собі дозволити наймогутніший у світі Кокон.

– Ні, я просто даю тобі пораду, як лікар.

Легковажно сказав Клаудіо, якому пирхнули.

– Ну... Я не хочу, щоб Онідзука-кун змарнував свій потенціал.

– Іншими словами, вам було б зручніше, як би я став сильнішим.

Онідзука промовив слова, які прочитали справжні наміри Клаудіо.

І раптово в його очах сталася зміна.

Це був той самий погляд, яким Летія Крайзіс дивилася на Тіану в кафетерії.

На обличчі Клаудіо був вираз Кокона, який він показував лише людям, яких визнав:

– Випадок з антикоаліційним урядом в Селестії... Причина, яка змусила їх діяти таким чином, були Кійоя та Оусава Акацукі. Кійоя-кун розповсюдив світом брехню, яка похитнула їх абсолютну довіру до Кокона, а Оусава Акацукі-кун, хоч і зрадив нас, переміг Кійою-куна, який є Коконом... І Кійоя-кун, який мав би володіти силою надвисокої форми життя.

Що ж:

– Звичайно, саме наша аморальність дозволила Кійої-куну вийти з-під контролю, але що стосується найвищої форми життя, то про тих повідомили лише аудіо ефіром, і ніхто з громадськості не зміг підтвердити їх існування. Ми не знаємо, наскільки публіка повірила... Але Оусава-кун, - інша справа. Він точно переміг Кійою-куна, одного з Кокона, і показав світові нову можливість. Саме тому терористи, які помилково вважали, що з’явилася можливість скористатися цим світом, зробили те, що зробили. В результаті, він зруйнував ту стабільність, яка існувала в цьому світі.

– ...І що? Яке, в біса, це має відношення до мене?

Онідзука хотів стати сильнішим, але тільки тому, що прагнув набратися сил, щоб захистити Тіану, коли прийде час. Раніше він думав про це, але зараз він вже був не настільки одержимий Акацукі. Стабільність світу - тема надто велика для Онідзуки, щоб про неї навіть думати.

Однак Клаудіо не переставав крутити свої слова. Він просто продовжив говорити тихо.

– ...Відтепер, окрім Кокона та Багряних сутінків, світ рухається навкололо Оусави Акацукі-куна. Тому що тепер він має таку силу. Ним захоплюються і вірять в його ідеали.

Багато людей об’єднуються під його проводом. Але не всі такі сильні, як він.

Оскільки:

– У світі... Багато слабких істот, які не можуть боротися і пригноблені. Ти бачив це в Селестії. Горе тих, кого тільки силою можна гнобити та грабувати.

– Це...

– Ідеали Оусави-куна точно вб’ють когось слабкого. Насправді саме Онідзука-кун, а не він, врятував дівчинку, яку мали застрелити. Без тебе дівчинка б загинула.

– ...

Слова Клаудіо змусили Онідзуку замовкнути. Бо нарешті зміг собі це уявити.

Не щось розпливчасте грандіозне, на кшталт світової стабільності, а дівчинку, яка б загинула, якби він її не врятував, що такі ж, як вона, можуть з’явитися в майбутньому.

Онідзука Кенья продовжував думати про жалюгідне теперішнє становище, і майбутнє цього світу, який він продовжував вважати лайном. Тож:

– ...Що ж ви хочете, щоб я зробив?

Буркнув Онідзука, промовляючи ці слова.

– Хіба ти не розумієш? У нього стільки харизми. Ніщо не завадить Оусаві-куну стати новою силою у цьому світі. Світ не дасть йому спокою.... Але й ми не можемо сидіти склавши руки. Як адміністраторів цього світу, наша місія - запобігти майбутнім трагедіям.

Неквапливо розповідав Клаудіо Фаріс.

З певною інтонацією.

Незабаром Оусава Акацукі-кун очолить велику силу, яка зможе конкурувати з Коконом і Багряними сутінками. В той час цей, світ буде охоплений трагедією.

Тож:

Онідзука Кенья-кун, ми сподіваємося, що ти складеш гідну конкуренцію Оусаві-куну.

2

Квартира одинака в житловому районі третього округу.

Де на ліжку своєї кімнати лежав Кайдо Мотохару.

В кімнаті панувала тиша.

Тому, що Кайдо лежав на ліжку й дивився в стелю, не кажучи жодного слова.

– ...

Вже досить давно Кайдо навіть не рухався в такому стані.

Єдине про що він постійно думав, це про його майбутнє призначення.

Учора Кайдо бився з ним, після запрошення Акацукі.

Днями, в JPN Вавилон, у них була сутичка, але в той час їх перервали в процесі, тому вони не змогли її вирішити. Кайдо, який не міг вирішити, як йому діяти, і Акацукі, який не міг рухатися далі в такій ситуації, боролися один з одним, щоб визначити своє майбутнє.

І тоді все було вирішено. Кайдо Мотохару та Оусава Акацукі, переможець вже був визначений.

Тому Кайдо повинен змиритися і примиритися зі своїм минулим.

Тож:

– Нічого не поробиш...

Кайдо підвівся на ліжку і взяв до рук мобільний телефон.

Він обрав номер зі записаної адресної книги, натиснув виклик, і слухавка почала видавати цифрові гудки. Але:

– ...Що таке? Не відповідає...

Рідкісний випадок. Коли він дзвонив звідси, на дзвінок завжди відповідали відразу, ніби абонент знає час, але сьогодні це тривало довго.

Такими темпами дзвінок скоро, мав бути переадресований на автовідповідач.

«...Але.»

Як емоційно, так і фізично, було б краще уникати залишеного повідомлення.

Зрештою, цей телефонний дзвінок не те саме, що залишати напівпустотливе повідомлення Мемеко. А потім:

– Добре, добре... Ти зайнята.

Кайдо неохоче спробував припинити дзвінок, і в цей час. На дзвінок відповіли на іншому кінці лінії.

– ...Вибач. Що змусила чекати.

Тон голосу людини, яка відповіла на телефонний дзвінок, був незвично дещо стриманий.

– Що... Я думав, ви зайняті, а може вам погано?

Здивовано сказав Кайдо, мимоволі звівши брови.

– Ні...це не так.

Людина на іншому кінці лінії з кривою посмішкою сказала.

– Навіть у мене є телефонний дзвінок або два, на які я не хочу відповідати...

Зітхнувши:

– Особливо на прощальні дзвінки друзів.

На ці слова:

– ...

Кайдо мимоволі замовк. Але були слова, які все одно треба було сказати:

– Командире... Я...

Кайдо видавив з себе кілька слів до співрозмовниці на іншому кінці лінії.

Але перед тим, як сказав два вирішальні слова:

– Розумію, я поважаю твої почуття, Кайдо.

Перебив його слова голос Сесіль.

– Вибач... Якщо це правда, я, мабуть, повинна дати тобі сказати це правильно, щоб ти почувався краще. Я все ще напрочуд вразлива. Якщо хтось, хто вам подобається, обирає когось іншого, а не вас, ви отримуєте певний шок.

Що ж:

– Якби ти обрав когось нудного, я б пішла і вбила цього хлопця, в ту ж мить.

– Гей-гей.

Говорила вона легковажно, але Сесіль була серйозною. Він не міг сміятися з цього, але голос Сесіль був сповнений сміху:

– Однак якщо інший, це той Акацукі, я не можу цього не визнати. Зрештою, він мені подобається, так само як тобі.

– Дурниці... Командир зараз більше віддає перевагу Аккі, ніж мені.

Криво всміхнувся Кайдо:

– Ох, я не очікувала, що ти будеш мене ревнувати.

Радісно сказала Сесіль.

– Я не брешу. Почуття, які я відчуваю до тебе, відрізняються від почуттів, які я відчуваю до Акацукі. Хоча ви обидва важливі для мене.

Тож:

– На прощання я скажу тобі, чому ти не зміг перемогти Акацукі.

– ...

Цих слів, які Сесіль вимовила так недбало, було достатньо, щоб змусити Кайдо мимоволі зітхнути.

Зрештою, ця кмітлива командувачка бачила наскрізь, що тут відбувається. А потім:

– Кайдо... Не зважаючи на це, я досі високо оцінюю твої здібності. Можливо, якби ти зіштовхнувся з ним на повну силу, ти б переміг, якби бився з нинішнім Акацукі. Якби ти завершив з ним той бій, у JPN Вавилоні, ти б безсумнівно переміг. Якби опонент не отримав силу найвищої форми життя, навіть той Хікамі Кійоя не переміг би тебе.

Але: – Щоб рухатися вперед, Акацукі кинув тобі виклик і спробував зробити тебе союзником, перемігши, але Кайдо, ти вагався, приєднатися тобі до Акацукі, чи залишитися в Сутінках. Незалежно від того, наскільки ти сильніший, у стані, коли ти не можеш показати себе найкраще, через вагання, ти не можеш перемогти Акацукі, який продовжує нестися в перед. Різниця між перемогою і поразкою. між вами, була виключно різницею у становищі.

– Це...

Кайдо негайно спробував заперечити, але не зміг.

Бо це була правда. Що він не був упевнений у своєму рішенні, щодо того, що йому робити зі своїм майбутнім.

І, мабуть, правда, що Акацукі не вагався:

– ...

Коли Кайдо був вимушений замовкнути.

– ...Я так і знала…

На іншому кінці лінії, Сесіль, здавалося, насолоджувалася розмовою.

– Напевно, внизу твого шлунку закрутилося важке почуття. Це розчарування, Кайдо. Ти можеш прикидатися стороннім спостерігачем, але ти був набагато більш хлопчачим, ніж про себе думав.

– Що... Ви хочете сказати, що я дитина?

Коли Кайдо почув таке зауваження, його тон став дещо роздратованим, наче з ним поводилися, як з дитиною.

– Ні. Бути спокійним і холоднокровним важливо, але чоловік, який не може бути пристрасним, просто нудний. І ось ти нарешті знайшов когось, хто може тебе розпалити. Трохи шкода, що це не я, але я не можу дозволити собі такої розкоші.

Ну, хоча:

– Навіть якщо тут ми підемо різними шляхами, це не означає, що це кінець. Я з нетерпінням чекаю наступної зустрічі. Я впевнена, що твоя поразка і розчарування цього разу зроблять тебе ще кращою людиною. Покажи мені наскільки ти не такий, як Акацукі. Ти збираєшся мене залишити, і якщо я не побачу нічого, окрім невтішних змін, я переконана, що ти готовий до цього.

Що за погроза? На обличчі Кайдо мимоволі з’явилася крива посмішка:

– Ой... Я ще не хочу вмирати, тоді я буду старатися на краще, для нашої наступної зустрічі.

– Так. Тоді, коли прийде час, давай знову десь зустрінемось, Кайдо.

– Ага... Десь ще.

Говорячи це, Кайдо Мотохару почухав щоку і сказав. З усмішкою, без вагань:

– ...До зустрічі, командире.

3

Місячне світло, що проникало крізь вікно, освітлювало кімнату ніжно блакитним кольором.

Була друга година ночі, коли всі лягли спати, і надворі стояла тиша.

Оусава Акацукі відпочивав на своєму ліжку в кімнаті, насолоджуючись нічною тишею.

Він невиразно думав про події, що відбулися з моменту його перемоги над Кійоєю до сьогоднішнього дня.

Після того, як Акацукі переміг одного з Коконів, світових адміністраторів, світ почав стрімко рухатися.

Перебуваючи в центрі всього цього, Акацукі також обійшов цей штучний острів, щоб розповісти людям про майбутнє, звернувся за допомогою до Арашіномія Такако та Куроно Аі, а також розповів своє минуле дівчатам, які пообіцяли підтримати його.

Світ нарешті збирався втрутитися, тож це займе деякий час, але коли підготовка буде зроблена, ситуація повернеться на круги своя.

– Зачекай на мене…

Пробурмотів Оусава Акацукі в порожнечу.

Батькові та братові, яких він твердо вирішив перемогти, і неодмінно.

Він дав обітницю своїй сестрі, яка з глибоким сумом наклала на себе руки, що обов’язково зупинить цих двох.

І тут дещо сталося.

У двері кімнати Акацукі обережно постукали з коридору, ззовні. А потім:

– ...Це, я, ти не спиш?

Коли Міу запитала боязким тоном, Акацукі спокійно відповів.

– О, я прокинувся.

– Можна увійти?

Коли Акацукі кивнув «так», на повторне запитання, двері тихо відчинилися.

Однак, Міу не єдина, хто тихо увійшов.

Рісті, Чікаґе, Кудзуха і Харука також пішли за нею і зайшли до кімнати.

Тож:

– Йоу... Що сталося, усі зібралися разом.

Коли Акацукі підвівся на ліжку, всі п’ятеро зупинилися на невеликій відстані..

Наступної миті, в кімнаті Акацукі виникло магічне світло.

Піжами, в яких вони були одягнені, напевно були новим типом AD, який змінив свою форму.

Вони змінилися. На щось найбільш відповідне для жінки, яка відвідує чоловічу кімнату пізно в ночі.

На вбрання, яким чоловіки можуть насолоджуватися очима, і ще більше, змінюючи його, на сексуальну спідню білизну.

– Ви, малі...

Навіть будучи одягнуті в барвисті бюст’є та бебі-дол[i], що оголювали багато шкіри та чітко демонстрували лінії їхніх тіл, Міу та її подруги не були здивовані зміною свого вбрання. Натомість:

– ...

Вони в п’ятьох дивилися на Акацукі.

Їх очі були рішучі й водночас дещо гарячі та вологі.

Зрозумівши причину, чому вони прийшли в цю кімнату, Акацукі сказав:

– Дідько... У пані старенької Арашіномії, багато лайна в голові.

Потім.

– ...Це не так, Акацукі.

– Це... правда, що... Пані Арашіномія дала нам пораду, але це важливо.

Чікаґе та Кудзуха говорили тихим тоном. Крім того:

– Звичайно, нам завжди допомагав Акацукі... але.

– Так, відтепер, це не буде вулиця з одностороннім рухом. Ми будемо підтримувати тебе.

Рісті та Харука також говорили разом. Вони всі мали однакові думки та почуття. А потім:

Ти завжди давав нам... Але ми більше не хочемо цього.

Міу дивилася на нього і сказала.

– Ми хочемо бути корисними. З усім, що ми маємо, ми можемо бути корисними тобі, Оусаві Акацукі

Сказавши це, Міу зробила крок вперед. Вона підійшла до ліжка Акацукі:

– Ось чому... Ось чому.

Акацукі зітхнув перед Міу, яка дивилася на нього очима, які бажали цього.

Чітко сказавши.

– ...Це марно.

На слова Акацукі, які включали таке твердження:

– ...Чому?

Очі Міу розширилися від здивування. Заціпеніла:

– Хіба ми не можемо це зробити?..

– Я цього не казав.

Криво усміхнувся Акацукі:

– Після перемоги над Хікамі Кійоєю, ситуація навколо нас розвивається з запаморочливою швидкістю... Ми думали, що робити з цим шумним островом, щоб відтепер протистояти Кокону та Багряним сутінкам. Нам також вдалося домовитися зі старенькою пані Арашіномією. Коротко кажучи, це найкраща пора для мене. Крім того, я навіть змусив вас послухати мою минулу історію. Я розумію, що ви, дівчата, хочете зробити для мене більше, і я щиро ціную це?

Але:

– Не дозвольте своїм емоціям взяти над вами гору, ви зараз не спокійні. На вас впливає оточення і ситуація, і збуджує емоції. Я не можу зробити більшого, щоб відповісти вам, люди. Я розумію, наскільки важливі людські емоції та почуття. Однак зв’язок, сформований бурхливими емоціями, буде розірваний, як тільки буде втрачений імпульс. Хіба такий зв’язок ви хочете створити зі мною.

– Це...

Коли Міу та інші похмурнішали, Акацукі розсміявся:

– Не хвилюйтесь, я сам вирішу, коли вас обіймати. Чекайте з нетерпінням.

Коли він сказав їм це, ніби для того, щоб зробити зауваження, вони, здавалося, були поки що задоволені.

Міу та інші кивнули йому у відповідь. Але:

– ...

Не зважаючи на це, Акацукі звернувся до Міу та інших, які все ще залишалися з життєрадісними виразами на обличчях.

– Ну що ж, гадаю, час починати.

– Е?..

Спохмурнілій Міу:

– «Е?» Не може бути. Я сказав, що сьогодні не буду вас обіймати, але я не зроблю нічого, щоб збентежити жінку, яка прийшла до чоловіка в кімнату в цю пору часу.

Сказавши це, Оусава Акацукі простягнув руку і схопив Міу за ліве зап'ястя.

4

– А...

Почувши власний тихий голос, Оусава Міу вже була в обіймах Акацукі.

Її штовхнули на ліжко і легкою рукою зняли з неї бюст’є.

У найкоротші терміни, її великі груди оголилися до кінчиків.

– Я... Хм, ах.

Міу швидко прикрила груди руками.

Байдуже, що зі мною зробить Акацукі. Ця думка жодного разу не похитнулася.

Але тоді вона була готова стати Акацукі.

Сьогодні він вже не буде мене чіпати, думаючи так, Міу послабила свою наполегливість до того часу. Ніби зненацька, Акацукі обняв її й зняв з неї одяг, і її сором’язливість миттєво перемогла.

Проте:

– Це вже мої груди... Не ховай їх.

він дивився на неї з такої відстані, де вона майже могла відчути його дихання, і сказав це різким тоном.

Це був наказ Акацукі, від якого Міу не відмовилась. Тож:

– ...

Ніби для того, щоб стримати збентеження. Міу, повільно стиснувши губи, повільно прибрала руки.

Демонструючи. Акацукі власні груди, які рясно набрякли до самих кінчиків.

І водночас, Міу помітила.

Інші чотири дівчини бачать її таку.

Сильний сором миттєво запалив вогонь у глибині її тіла. – А... – Міу природним чином видала завмираючий голос.

– Хороша дівчинка... Тоді, я збираюся розважити тебе.

Як тільки це було сказано. Ліва пипка грудей Міу опинилася в роті Акацукі.

У момент як вона подумала, що смокчуть.

– У...Ха, хм-а-а-а-а!

Міу несамовито закричала.

Це було те саме, що було зроблено з Акацукі, коли він став дитиною, коли її пестили у ванній кімнаті.

Але задоволення і щастя, які Міу відчула зараз, були зовсім іншими, ніж тоді.

«...Дивовижно...»

Подумала вона. Той, хто може перетворити Оусаву Міу на жінку, і змусити її танути скільки завгодно.

Зрештою це той самий Акацукі.

Тільки такий Акацукі, сильний і не допускаючий жодного опору, може робити з Міу все.

Тож:

– ...Хм, у мене є прохання...

– Що таке... Скажи мені.

Міу, яку Акацукі, змусив кінчити, і з радістю знімав бюст’є.

Залишок інтенсивної кульмінації у вигляді солодкого жару, що стрясав власне тіло.

– Ем... Відтепер я... Хотіла б називати тебе Старшим братом... Старшими братом, час від часу.

Попросила Міу, втягаючи руки й вихиляючи стегна в такт рухам Акацукі, який роздягав її.

Вона не мала наміру розбивати серце Акацукі, який оплакував свою молодшу сестру, а навпаки.

Як молодша сестра, вона також намагалася тримати дистанцію від старшого брата, Акацукі.

У минулому, коли її привів у цей світ Акацукі.

Дочку короля демонів Ґаліуса, зі світу під назвою Арейдзард, М'ю.

Таким було її становище та ім’я.

«...Але.»

Це те, що він їй дав. Статус молодшої сестри. Ім’я Оусави Міу.

Та місце, під назвою Акацукі.

Але тоді вона все ще не могла повірити в те, що він їй дав.

Проте зараз все інакше.

Вона вірила в Акацукі й присяглася присвятити себе йому.

Вона стала власністю Акацукі.

Тому вона не могла назвати його «Старшим братом» при вступі до JPN Вавилон, не кажучи вже про те, що було потім.

Але Оусава Міу хотіла називати його так зараз.

Бо хотіла зберегти все те, що дав їй Акацукі.

...І.

Акацукі криво всміхнувся, поглянувши на неї задумливим поглядом.

– Гаразд... якщо це те, чого ти хочеш.

– А...А-а-а-а.

Він дозволив. Від однієї цієї думки, все тіло Міу здригнулося.

Щастя, що розросталося всередині тіла Міу, перетворилося на насолоду і враз розлилося по всьому її тілу.

Перша кульмінація, яку вона пережила, як молодша сестра Акацукі, була такою солодкою насолодою, що їй здавалося, ніби все ось-ось стане блудним.

Тож вона більше не могла зупинитися.

– Братику... Братику... Хм, а-а-а-а-хм, Братикуууу!..

Поки їй огидно масували груди, розтягували дупу, щоб все було видно, і пестили по всьому тілу.

Оголена Оусава Міу продовжувала кричати. За кількістю отриманих оргазмів вона назвала Акацукі старшим братом.

А потім:

«...А...»

Вона раптом усвідомила. Міу не встигла й оком змигнути, як опинилася на стегнах Акацукі з розсунутими ногами, а її груди масували ззаду.

Кінчики її грудей були напружені, а все тіло забарвилося в рожевий колір від задоволення.

Інші четверо витріщилися на жорстоко розпатлану фігуру Міу.

– ...

Очі всіх чотирьох були порожні. Напевно, побачивши Міу, вони згадували тай час, коли Акацукі, з насолодою різав їх самих. Спостерігаючи за хтивістю Міу, яка отримувала несамовиту насолоду, дівчата з червоними обличчями терлися внутрішніми поверхнями стегон, і їх стегна злегка похитувалися. Потім.

– Не стійте просто і вічно дивіться, дівчата, ви теж приєднуйтесь.

Сказав Оусава Акацукі. На ці слова:

– ... Так.

Рісті Шелфід. Ідзумі Чікаґе. Доумото Кудзуха. Нанаса Харука.

Відповівши йому хором, підійшли, ніби їх тягнуло до нього.

Пружини матраца затремтіли, і Рісті з іншими залізли на ліжко.

Акацукі вміло знімав з них білизну, продовжуючи пестити Міу однією рукою. Незабаром, після цього Міу та інші були розкладені пліч-о-пліч на великому ліжку Акацукі:

– Ходи, я дам тобі усі блага любові до самого ранку.

– А...

Обличчя Акацукі повільно наблизилося, а потім Міу обережно викрала його вуста.

Тож тіло Міу природно відповіло жіночою взаємністю.

– Хм... Ха, хм...

Вона обхопила руками потилицю Акацукі й обійняла його, переплітаючи свої ноги з його.

Вона вбирала в себе язик Акацукі, тепло його тіла і все що давав їй Акацукі.

Зрештою:

– ...

Оусава Міу, в обіймах Оусави Акацукі, повністю заплющила очі.