Зустріч

Гора Духовних Рослин була забороненим місцем. Вся гора була пронизана верствами бар'єрів.
Якщо ти не мав здібностей польоту, єдиним способом потрапити туди були спеціальні входи.
Усього було вісім входів на Гору Духовних Рослин і всі вісім охоронялися старійшинами. І лише під час Полювання на Духовні Ліки вони відкривалися.
У момент, коли вони відкрилися. Учнів внутрішнього двору, що мали жетон для входу, налічувалося понад сто тисяч людей, що прийшли з усіх боків.
"Ця Гора Духовних Рослин є досить загадковим місцем."
Чу Фен блукав Горою Духовних Рослин. Його погляд привернули величезні, що вкривали небо, дерева та густі кущі.
Це було вперше, коли він бачив такі гарні рослини. Навіть звичайні аромати квітів були дуже густими, і ця потойбічна сцена п'янила його.
"Трава Земного Духа?" Раптом Чу Фен побачив дивну рослину.
Вона мала висоту в 5 дюймів і чотири зелені листки та була вкритою слабким світлом. Це була низько рангова Трава Земного Духа.
"Пуу"
Але навіть так підійшовши близько до неї, Трава Земного Духа стиснулася і була готова втекти.
"Свист"
Побачивши це Чу Фен раптом рвонув, але він залишався на один крок позаду. Коли він добіг, Трава Земного Духа вже закопалась у землю.
"Вони дійсно мають духовну природу." Сухо засміявся Чу Фен, але він був нетерплячий. Він уважно оглянув округу.
Він знав, що Трава Земного Духа може втекти під землю, але через деяку відстань вона повинна повернутися на поверхню, і тікає вона як правило прямою.
Чу Фен відчував, що поки він помічає сліди Трави Земного Духа, що тікає, з його швидкістю для нього не важко зловити її.
"Свист"
Саме в цей час спалахнуло свтло, і Трава Земного Духа зявилася назовні.
Але тільки-но Трава Земного Духа показала себе, вона знову сховалася під землю і продовжила тікати.
Чу Фен тішився, він зробив кілька кроків, потім, як хитрий заєць, підстрибнув у повітря.
"Свист"
Як Чу Фен і передчував, коли він приземлився на землю, Трава Земного Духа знову з'явилася з землі.
Але цього разу Чу Фен виявився швидшим. Він не залишив і шансу для втечі.
"Джі" "Джі" "Джі" "Джі"...
Коли Трава Земного Духа відірвалася від землі, вона почала видавати звуки, що пронизували слух, і поштовхи сильного опору виходили від неї.
Але ця боротьба тривала недовго, вона ставала все слабшою і слабшою.
"Ця річ дійсно дуже незвичайна."
Коли духовні трави залишають грунт, вони втрачають свою духовну природу, і духовні трави, що втратили свою духовну природу, матимуть дуже маленьке тіло.
Але це були тільки чутки. Коли п'ятидюймова Трава Земного Духа зменшується до розміру всього в півдюйма, будь-хто буде здивований, бачачи подібне на власні очі.
"Хмм."
Подбавши про Траву Земного Духа, Чу Фен склав долоні у спеціальний знак. Сильна поглинаюча сила з'явилася з його дантяня, і миттєво він повністю очистив і поглинув Траву Земного Духа, що була між його долонь.
"Хе-хе, цієї штуки не вистачає тобі навіть щоб заповнити тріщини у зубах."
Чу Фен гірко посміхнувся. Трава Земного Духа була духовною рослиною низького рангу і духовної енергії, що містилася в ній у кілька разів менше, ніж у Траві Святого Духа. Йому знадобиться величезні її кількості, якщо він спробує наситити нею божественні блискавки.
Так як це не могло допомогти, Чу Фен продовжував блукати і вирушив прямо в глибокі хащі гірського лісу.
Гора Духовних Рослин була поділена на кілька зон: внутрішнє, середнє та зовнішнє кола.
У зовнішньому колі були духовні трави низької якості, у середньому колі духовні трави середньої якості, а у внутрішньому були духовні трави високої якості.
Чу Фен ближче знайомий із духовними рослинами високої якості, такими як Трава Святого Духа. Але він все ж таки знав, що Трава Святого Духа була недоброзичливою, коли та все ще мала свою духовну сутність.
Вона не тільки тікала, лише побачивши людину, але в неї була ще дуже потужна атака. За чутками, одна Трава Святого Духа була прирівняна до демонічного звіра шостого рангу. Це означало, що, не досягнувши шостого рівня духовної сфери, ви не могли здолати її.
Саме тому внутрішнє коло розглядалося як заборонена зона, і мало хто насмілювався входити туди. Чу Фен так само не планував полювати там, тож його метою було середнє коло.
Духовними ліками середнього рангу була Трава Небесного Духа. Згідно з легендами, вона могла швидко бігати поверхнею землі. Так само вона могла стати невидимою, так що її було дуже складно зловити. Але на щастя вона не мала ніякої бойової сили.
Хоча духовна енергія, що міститься в ній, була незрівнянна з енергією Трави Святого Духа, але все ж її там було більше, ніж у Траві Земного Духа. Саме тому полювання на духовні трави середнього рангу найкраща мета для Чу Фена.
Він продовжував йти і всі Трави Земного Духа, що він зустрічав уздовж дороги, були не в змозі захиститися від його демонічної хватки і всі вони були очищені і поглинені прямо на місці.
Коли настав полудень, він нарешті досяг середнього кола лісу і досить швидко знайшов одну Траву Небесного Духа.
Однак Трава Небесного Духа була дуже вражаючою. Вона не тільки могла змінювати маршрут своєї втечі, але також справді могла ставати невидимою.
Хоча невидимості вистачало лише на короткий проміжок часу, Чу Фен завжди відчував роздратування, коли вона зникала з поля зору.
З опівдня і до заходу сонця Чу Фен зустрів принаймні дюжину Трав Небесного Духа, але він так і не зміг упіймати навіть одну з них.
"Я не вірю, що я програю духовній траві середнього рангу."
Хоча обличчя Чу Фена все ще було сповнене рішучості, він нічого не міг вдіяти зі шлунком, який почав тарабанити з голоду, і йому довелося зупинитися на перекус.
Після того, як він з'їв свій пайок, не забувши про глузування Трави Небесного Духа, він поклявся зловити Траву Небесного Духа і поглинути її.
"Як я й казала, не варто було йти в середнє коло. Ці Трави Небесного Духа не те, з чим ми зможемо впоратися."
"Міс, не треба поспішати. Я вже повільно починаю розуміти, за яким принципом тікають Трави Небесного Духа. Дайте мені один день, і я вам гарантую, що ми зможемо зловити їх."
"Один день? За один день скільки Трав Земного Духа ми могли зловити у зовнішньому колі? Ти просто витрачаєш наш час."
Якраз у цей час почулися уривки слів із глибини лісу і Чу Фен відчув, що принаймні десять людей рухаються в його бік.
"Хех, здається я не єдиний хто страждає."
Чу Фен засміявся, але навіть не підняв голови щоб подивитися на джерело шуму і, уплітаючи за обидві щоки, продовжив доїдати залишок пайка в своїх руках.
"Міс, подивіться це здається Чу Фен." Пролунав здивований, але також сповнений глузування голос, Чу Фен знав, що зустрів своїх “заклятих” знайомих.
Він підвівся і озирнувся. Десять силуетів дивилися на нього і всі вони мали знайомі обличчя.
Молоду дівчину, яка була за головну, звали Чу Сюе. Вона була на рік молодша за Чу Фена, і можна сказати, що вона припадала двоюрідною сестрою Чу Фена.
Хоча Чу Сюе не була така мила і красива як Чу Юе, вона, як і раніше, мала привабливу зовнішність. Особливо її біла шкіра, яка відповідає її імені.
(Прим.пер. "Сюе" означає сніг.)
Але вона була такою самою як Чу Ченг і Чу Чжень. Їй не подобався Чу Фен ще відколи вони були маленькими, і вона належала до ворожих сил.
За Чу Сюе було дев'ятеро людей. Хоча вони мали прізвище Чу, строго кажучи вони не були частиною сім'ї.
Вони були прислугою в сім'ї і лише тому, що їхні батьки мали певний статус у сім'ї Чу, вони увійшли до Школи Лазурного Дракона одночасно. Але найсмішніше було в тому, що навіть ці люди дивилися на Чу Фена зверху вниз.
"Ой! Це ти Чу Фен."
Знову пролунав відразливий голос, вимовившим це виявився високий і худий юнак, що стояв за Чу Сюе.
Чу Фен так само впізнав цю людину. Його звали Чу Гао, і з малого віку він любив постійно перебувати за Чу Сюе. Він був її тінню.
Хоча Чу Гао і мав статус слуги, він мав непоганий талант, і цей Чу Гао вступив до Школи Лазурного Дракона в один час із Чу Сюе, і так само знаходився на четвертому рівні духовної сфери.
У групі Чу Сюе, сила Чу Гао була дуже пристойною, тому було очевидно, що він був основною силою цієї групи.
Все ж таки цей хлопець був ненадійний. Бачачи, як він привів Чу Сюе та інших у середнє коло, можна було сказати, що він був людиною, яка намагалася відкусити більше, ніж змогла б проковтнути.