[9]

[9]

Недільного ранку.

Як і було домовлено, Катсуто, на машині, забрав Маюмі з будинку Саєгуса.

Автомобіль Катсуто був розкішний. За розмірами, потужністю та міцністю.

Маюмі вражено оглядала автомобіль, який, здавалося міг перебувати в зоні конфлікту в Центральній Азії.

– Дзюмондзі-кун. – Це з надлишків Сил Самооборони?

– Це звичайний комерційний автомобіль.

Звісно, цей SUV9 не був ні спеціалізованим, ні повноцінно модифікованим. Хоча це модель з невеликої серії, що була допрацьованої оригінальною моделлю, яка мала вигляд спеціалізованого автомобіля, та все ж, це цілковито масовий автомобіль. Навіть якщо його вигляд був змальований з військового автомобіля.

Катсуто, що піддався несправедливим підозрам, як тільки прибув, насправді також мав що запитати.

– Саєгуса, здається, я не чув, що Ватанабе теж поїде?

Наскільки він пригадував, він вже озвучував подібне питання і погляд Катсуто був трохи гостріший, ніж зазвичай.

Марі, що стояла поряд з Маюмі, багаторазово кивнула, з виразом обличчя, що казало «скажи ще щось».

Маюмі натягнуто посміхнулася, з виразом, «Що, наприклад!».

– А що такого. Марі також хвилюється за кохая.

– Ей! Не кажи так, наче я сама зголосилась!

Висловила протест Марі, будучи здивованою такому безневинному перекладанню відповідальності від Маюмі.

Однак навіть ці слова протесту не могли приховати такої очевидної брехні.

– Знову ти за своє. Не потрібно цього соромитись.

– Ну ти...

Марі не знайшла слів, щоб відповісти Маюмі, що з усіх сил прикидалася невинною.

– Замість цього, нумо відправлятись! Часу мало.

І скориставшись цим розривом, Маюмі спробувала подовжити їх головний намір.

– Вірно...

Сьогодні у них не було інших планів, але й правда, що така ситуація проста втрата часу. Так розсудив Катсуто і повернувся за кермо.

З радісним виразом, Маюмі пірнула на заднє сидіння.

Марі, здалася і прослідувала за нею.

◇ ◇ ◇

Маюмі що так тріумфально відправилась до Ідзу, прибувши на місце, раптово впала духом.

– Я відмовляюся.

Сказав Тацуя.

Слова були спрямовані Катсуто, що сидів перед ним у вітальні вілли.

Міюкі сиділа поряд з Тацуєю, а її обличчя що зовсім не виражало що у неї на думці, було спрямоване на Маюмі, яка сиділа поряд з Катсуто.

Від тиску з боку Міюкі, Маюмі не могла навіть посміхнутися.

– Чому?

Важкий голос був спрямований на Тацую, але здригнулася Маюмі.

Проте, здавалося, не лише Тацуя, ай Міюкі не відреагувала на настільки потужний голос.

– Це я повинен питати. Дзюмондзі-семпай, чому, по вашому, я повинен брати участь у проєкті Діона.

Відмова Тацуї стосувалася прохання Катсуто. Він хотів, щоб Тацуя взяв участь у Проєкті USNA «Діона».

– Шіба, два роки тому я тобі говорив. Що ти повинен приєднатися до Десяти головних кланів.

– Так, я пам’ятаю.

– Десять головних кланів були створені патріархом Кудо, як частина системи взаємодопомоги магів цієї країни.

– Я вважаю це системою її управління, а не просто частиною системи взаємодопомоги, але це я теж розумію.

– Я вважаю, що ті хто має велику силу і ті хто мають чудову силу, теж несуть цю відповідальність. – Тацуя мовчав і чекав його наступних слів.

– Більшість магів не мають великої сили. Навіть з погляду грубої сили, більшість магів не мають сили й не можуть протистояти звичайним людям, що не мають магії, та вивчають бойові мистецтва.

– Думаю, це залежить від різних методів оцінки. А маги, що не служать в армії чи поліції, також є цивільними особами.

– Це софістика.

Роздратовано пробурмотіла Марі, що сиділа з боку Маюмі, через Катсуто.

Однак Тацуя проігнорував ці слова. Катсуто це теж не хвилювало.

– Але ті, хто не є магами, вважають магів іншою расою. І подібне відбувається по всьому світу, а не лише в нашій країні.

– Не всі так думають, але давайте поки що відкладемо це.

Тацуя поглядом запропонував продовжити.

– Я також не збираюся погоджуватися з думкою, що маги відрізняються від людей, як інша раса. Але ми не повинні забувати той факт, що маги становлять меншість серед людства Маги повинні допомагати один одному. У цьому сенсі, я думаю, що система Десяти головних кланів, створена Патріархом, є правильною.

– Я вважаю, що вона правильна, якщо взаємодопомога магів не призведе до зневаги та відсторонення людей, які не є магами.

– ...Хочеш сказати, що маги зверхньо ставляться до людей, що не можуть використовувати магію, наче якась еліта?

Запитала Марі, поруч з Катсуто, з нюансом: «ти не забагато думаєш?».

– В майбутньому це може стати реальним.

Цього разу, Тацуя не залишив поза увагою слова Марі.

– Шіба. Ти повинен стати частиною Десяти головних кланів і допомогти таким же магам.

Катсуто ж проігнорував питання Марі й відповів Тацуї.

– Шановний глава родини Дзюмондзі. Вибачте, але шановний Тацуя родич голови родини Йотсуба.

В перше заговорила Міюкі.

Після розмови з Тацуєю вчора ввечері, вона прийняла, що для світу він її наречений та шановний Тацуя.

– Я знаю, наступна глава родини Йотсуба. Однак Десять головних кланів це роль, а не родові зв’язки. Так я вважаю.

Катсуто повернув погляд з Міюкі на Тацую.

– Сильні маги повинні допомагати слабким магам. Сучасна громадська думка, що дня, все більше затискає магів в глухий кут. Все йде до того, що почнуть відкрито озвучувати безпідставний наклеп, що війни відбуваються лише тому, що існують маги.

Катсуто перервав свою промову і перевірив реакцію Тацуї.

Побачивши, що той навіть м’язом не ворухнув, він продовжив.

– Я не збираюся звинувачувати тебе за магію тактичного класу. Бо це абсолютна неправда.

Магією тактичного класу була Актів Аер Маін, якою скористалися бойові партизани в Центральній Азії.

Інцидент, що викликав великий резонанс серед старших шкіл магії, бо привів до скасування Турніру дев’яти шкіл, але Тацуя і бровою не повів, бо з самого початку не відчував провини.

Відчувши, що трохи прорахувався Катсуто продовжив говорити.

– Але цього разу, з твоєю участю у проєкті Діона, ми зможемо стверджувати, що магія не лише для війни. З оголошенням про участь в проєкті Нового Радянського Союзу, поширюється негативний образ Японії, наче ми не відповідаємо світовому використанню магії. Більше не можливо ігнорувати наростання несправедливих наклепів на магів в нашій країні. Нам необхідні ефективні заходи.

– Я розумію занепокоєння Дзюмондзі-семпая, але чому це повинен бути шановний Тацуя? В Магічному Університеті є професори з авторитетом світового рівня.

Катсуто не зміг відразу відповісти на зауваження Міюкі.

Він розумів, що воно справедливе і не потрібно звалювати національну проблему на одного старшокласника.

Однак, він намагався знайти відповідь, мотивований почуттям відповідальності голови одного з Десяти головних кланів.

– Тому що пані Міюкі...

Однак, заговорила Маюмі, виправдовуючи Катсуто.

Він не повинен нести усю відповідальність. Принаймні, слід взяти Міюкі на себе, так вона розсудила.

– Едвард Кларк назвав Тацую-куна Таурусом Сілвером.

– Що?!

На ці слова Маюмі, найсильнішу реакцією показала саме Марі.

Міюкі лише злегка нахмурилась.

Лицьові м’язи Тацуї навіть не здригнулися.

– Навіть якщо.

Спокійно висловила заперечення Міюкі.

Якщо Шановний Тацуя — Таурус Сілвер, що з того?

– Що?...

Зі спантеличено промовила Маюмі, на несподівані слова Міюкі.

– Навіть якщо шановний Тацуя — Таурус Сілвер, це не змінює того факту, що він неповнолітній.

Ці рядки змусили Маюмі помовчати.

– Однак родина Йотсуба не має наміру визнавати, що шановний Тацуя — це Таурус Сілвер.

Вона продовжила говорити.

Ці слова натякали, що якщо визнати, що Таурус Сілвер — це Тацуя, це може викликати повномасштабне протистояння з родиною Йотсуба.

Міюкі була готова стати ворогом родин Саєгуса і Дзюмондзі одночасно.

Маюмі була неготовою спричинити повномасштабний конфлікт між родиною Саєгуса та родиною Йотсуба.

Така різниця була між ними двома, у цій ситуації.

– Шіба.

Цей голос Катсуто зламав вимушений глухий кут.

– Зрештою, ти не братимеш участі в проєкті?

– Я не можу на це погодитись. Цей мотив має прихований аспект.

– Кажеш, що це поважна причина, щоб поставити магів цієї країни у складне становище?

– Можете розуміти й так.

Погляди Тацуї та Катсуто зіштовхнулися і посипались іскри.

– Зрозуміло... Я не хотів би цього робити, але цього не уникнути.

Катсуто встав.

– Шіба, вийдемо.

Тацуя встав, подовжуючи дивитися тому в очі.

– Дзюмондзі Катсуто, ви серйозно?

Здавлено викрикнула Маюмі чи то Марі.

Почало розтікатися холодне повітря.

Джерелом якого була не Міюкі.

Холод сталі випромінював Тацуя.

– Ситуація критична. Твоя відмова не припустима.

Скрегіт стиснутих зубів пролунав від Міюкі чи Мінамі.

Тіло Катсуто випромінювало тиск, що здавалося в кілька разів посилював силу тяжіння.

– Чудово.

Тацуя цілковито відмовився від етикету кохая до семпая.

– Піксі, CAD.

– Слухаюсь, господарю.

За наказом Тацуї, Піксі підійшла з Кейсом для CAD.

– Я піду в перед.

Катсуто повернувся до Тацуї спиною і пішов до виходу.

Він не боявся бути атакованим ззаду.

Мінамі кинулася, щоб відчинити вхідні двері.

– Саєгуса-семпай, Ватанабе-семпай.

Трохи послабив тон Тацуя.

Звільнивши двох від спантеличення.

– Ви теж приготуйтесь. Будь ласка, йдіть в перед.

– Ти не проти, якщо ми приєднаємось до Дзюмондзі?...

– Зараз вже пізно.

Холодно відповів Маюмі Тацуя.

– Ти надто самовпевнений. Не пошкодуєш?

– Незалежно від результату, я не шкодуватиму.

Від єхидного зауваження Марі, ставлення Тацуї не змінилось.

– ...Марі, ходімо.

Підвівшись, звернулась до Марі Маюмі.

– Так. ...Тацуя-кун, не забудь свої слова.

Кинувши ці слова на останок, Марі з Маюмі, пішла до Катсуто.

Трійка на чолі з Катсуто, чекали Тацую перед їх SUV/

Тацуя вийшов з вілли у супроводі Міюкі та Мінамі.

Він наблизився до Катсуто і пройшов повз.

– Слідуйте за мною. Тут ми пошкодимо віллу.

Сказав Катсуто Тацуя, проходячи повз.

Пропустивши Міюкі та Мінамі позаду нього, Катсуто з невеликим інтервалом прослідував за ними.

Маюмі та Марі, поспіхом, також прослідували за ним.

◇ ◇ ◇

Дехто ховався за деревом і спостерігав за розвитком ситуації між Тацуєю та Катсуто.

Чоловік впевнився, що Марі, що йшла останньою, відійшла достатньо далеко, і наблизив до рота, годинник на своєму зап’ясті.

– Це Пацюк. Шіба Тацуя покинув віллу. Здається, прямує до закритого поля для гольфу.

В ремінці годинника був вбудований мікрофон рації.

– Тепер, зрозумів. Згорнути спостереження та приєднатися до основного загону.

Пролунала відповідь напарника з динаміка, вбудованого в дужку бутафорського годинника.

– Не потрібно перевірити пункт призначення?

– У напрямку закритого поля спостерігає Мавпа, за напрямком на розвилці стежить Птах. Нема потреби ризикувати, продовжуючи стеження.

– Пацюк, зрозумів.

Чоловік, що використовував кодове ім’я Пацюк, був агентом підрозділу спеціальних розвідувальних операцій Відділу спеціальних операцій. Загін, який сьогодні планував атакувати Тацую, в основному складався з представників відділу контррозвідки, до якого належала Тоояма Цукаса, але щоб не загубити Тацую в горах, була залучена група спостереження з відділу спеціальних операцій.

Пацюк припуститися помилки, коли був пошкоджений запис дівчини, котра днями відвідувала Тацую. Дійшовши висновку, що проблема була у несправності обладнання, його не звинувачували.

Але для нього, який вже більше десяти років жив у цьому тіньовому світі, цей випадок досі турбував.

Хоча він чітко пригадав риси обличчя акуратної та невинної дівчини, що відвідала Шібу Тацую, портрет, на відміну від фотографії не можливо використовувати для аналізу скелета, щоб зняти маскування та перевірки збігу по базі. По факту, особистість цієї красивої дівчини-квіточки, від якої не віяло жіночністю, досі не ідентифікована.

Сьогоднішня місія, для Пацюка була, так би мовити, шансом повернути честь. Насправді він збирався продовжувати стежити, поки пункт призначення не буде підтверджено.

Однак, оскільки відданий наказав, нічого не поробиш.

Як йому і сказали, він пішов, щоб приєднатися до основної групи.

Він не помітив, що за ним ведуть спостереження.

◇ ◇ ◇

На півострові Ідзу було кілька полів для гольфу, які, під час останньої війни, були реквізовані для зенітних позицій. Після закінчення, їх мали повернути початковим власникам. Однак, від деяких полів для гольфу, керуюча компанія відмовилась, порівнявши затрати на відновлення і передбачуваний дохід.

Такі поля для гольфу стали державними землями, після того держава виплатила компенсацію, передбачувану законом, але всі вони залишилися без змін, після того, як зняли зенітну зброю.

На одне з таких закритих полів Тацуя і привів Катсуто.

– Тут не має потреби хвилюватися про пошкодження будинку.

Зупинившись і обернувшись до Катсуто, сказав Тацуя.

– Нічого що ми на такому відкритому місці?

Запитання Катсуто полягало в тому, що він сприйняв за провокацію те, що вони вступлять в бій на настільки відкритому просторі.

– Вельмишановний Дзюмондзі хоче виправдання?

Провокація Тацуї була класикою, але, схоже, певною мірою вона спрацювала.

– … Чудово. Шіба, я дам перший хід тобі.

Одночасно з цими словами. Розгорнувся магічний бар’єр Катсуто, розпочинаючи бій між ними.

Слова Катсуто ще одна провокація, «зламай мій бар’єр, щоб зламати захист».

Тацуя, навпаки, більше не виявив наміру продовжувати словесну битву.

Магічними виразами буде більш доречніше, у цьому випадку.

Не помітно для всіх, у руці Тацуя з’явився CAD у форматі пістолета.

Навіть не показавши протягування руки, Тацуя націлив Сілвер Хорн, моделі на замовлення «Трайдент» на Катсуто.

Навколо тіла Катсуто спалахнуло кілька спалахів світла.

Світла, яке не можливо побачити неозброєним оком.

Але усі присутні були вмілими магами.

Не було нікого, хто не міг побачити вибух мисленнєвих часток.

Всього виникло вісімнадцять спалахів.

Саме стільки атак провів Тацуя.

І жодна з цих атак не досягла тіла Катсуто.

– Область контролю, Зміцнення інформації, Стіна мисленнєвих часток.

– Те, що ти зрозумів, заслуговує похвали, але просто побачивши це мене не перемогти.

Слова Тацуї були відволіканням для Катсуто, але його намір легко розкрили.

Тацуя знову випустив магію Розпад.

Стіна мисленнєвих часток. Як і випливає з назви, ця магія утворює навколо вас стіну, зроблену зі щільно збитих мисленнєвих часток.

Ця магія схожа на бар’єрну версію Переривання техніки, але на відміну від вродженого захисту Томіцуки, структура утворюється на етапі затвердіння мисленнєвих часток. Тому її можна розібрати магією Тацуї.

Однак відразу після розпаду Стіни мисленнєвих часток, на перепоні поставав купол Області контролю. Розбирання поля Області контролю, відкривало екран Зміцнення інформації.

Якщо зламати його, знову Стіна мисленнєвих часток. Область контролю. Далі очікувалося Зміцнення інформації, але знову була область контролю. Стіна мисленнєвих часток. Зміцнення інформації. Область контролю. Зміцнення інформації. Стіна мисленнєвих часток. Стіна мисленнєвих часток. Область контролю. Зміцнення інформації…

Таким чином, один за одним, розгорталися три типи контрмагічного захисту.

Оскільки вони не розгорталися одночасно, їх не можна було стерти в один момент.

Оскільки не було постійного повтору, неможливо було заздалегідь активувати магію багаторазового розпаду.

Якщо одночасно застосовувалася магія одного виду, Тацуя міг розглядати їх як однакову магію. Тому міг їх розібрати одночасно. Це не обмежувалося Магічними послідовностями та сайоновими інформаційними тілами. Якщо об’єкти мають просту структуру та однакові властивості, їх можна розглядати як набір, і магія Розпаду може бути застосованою до набору, а не окремих об’єктів.

Однак магічні бар’єри Катсуто створювалися один за одним, використовуючи руйнування вже розгорнутого бар’єра, як активатор. Навіть Тацуя не міг розкласти те, що ще не існувало.

Як тільки відомо, що буде створено, можна знищити структуру, що його створює. Однак коли сама структура, що виконує роль «заводу», руйнувалася, вона щоразу відновлювалась. Якщо це буде відбуватися зі швидкістю Тацуї, Розпад не зможе встигнути.

Як він вже здогадувався, його магія, у своїй суті, була несумісною з оборонною версією Фаланги. І зараз він підтвердив цей факт.

Спалахи мисленнєвих часток, що супроводжували руйнування бар’єрів, зникли.

Щоб припинити атаку, що вже зайшла в глухий кут, Тацуя тимчасово припинив атакувати.

Відразу після цього, двовимірна стіна помчала на Тацую.

Магія подрібнення цілі, що безперервно вдаряла непроникною для матерії стіною.

Фаланга атакуючого типу.

І вона вже була активована, як магія.

Вона вже існувала.

Якщо воно вже справді існує, не має Магічної послідовності, яку Тацуя не зміг би розібрати.

Тацуя, одним махом, стер двадцять чотири шари магічного бар’єра.

– Хо...

Захоплено видав Катсуто й усміхнувся.

Хоча він одразу зрозумів, що наступальна Фаланга фактично не сумісна з магією Тацуї, здавалося, він зовсім не засмутився.

Катсуто присів.

Своїм Елементальним зором Тацуя міг бачити що Область магічних операцій Катсуто бурхливо огортається мисленнєвими частками.

Надмірна активація Області магічних операцій.

Це ознака перевантаження, від якого минулого місяця постраждав голова родини Ічідзьо, Ічідзьо Ґокі.

Це ознака перегріву, котра одного разу вбила колишнього голову родини Йотсуба, Йотсуба Ґендзо.

«Йде!..»

Приготувався Тацуя.

Велетенське тіло Катсуто злетіло.

На додачу до контрмагічного бар’єра, Катсуто огорнувся сферичним об’єктним бар’єром і, перетворившись на гарматне ядро, полетів в перед.

Тацуя виставив в перед ліву руку.

З її долоні вилетіли стиснуті, під високим тиском, мисленнєві частки.

Переривання техніки.

Об’єктний бар’єр, що оточував Катсуто зник, проникнувши через Область контролю, вони стерли магію Руху.

Проте.

Поки тіло Катсуто все ще висіло в повітрі, магія Руху та Об’єктний бар’єр відновилися.

Ні, вони були повторно активовані.

Катсуто наближався.

На межі зіткнення, Тацуя зумів зруйнувати об’єктний бар’єр. ...Однак магію Руху відключити не вдалося.

Катсуто завдав удару плечем.

Тацуя прийняв його своїм.

– Шановний Тацуя!

Гучно вигукнула не Міюкі, а Мінамі.

Тіло Тацуї було збито і впало на вкриту бур’яном землю.

Міюкі стиснула губи й стежила за Тацуєю.

Тацуя розірвав дистанцію з Катсуто на значну відстань, завдяки магії Руху, що активувалася моментами, під час його перекатів по імпульсу.

Катсуто не став його переслідувати.

Просто показуючи, що його ціль не перемогти, а змусити здатися.

– Навіть магію Зміцнення використав?

Піднявшись, пробурмотів Тацуя.

Будучи збитим, Тацуя зрозумів, що програв через магію Зміцнення, яку Катсуто наклав на куртку, в районі плеча.

– Хіба є якась причина, по якій не можна нею скористатися?

Тіло Катсуто знову випромінювало світло надлишкових мисленнєвих часток.

Надмірна активація, що призводила до перегріву Області магічних операцій.

Тацуя розумів, що Катсуто робить це свідомо.

Козир родини Дзюмондзі «Оверклокінг10».

Техніка, яка тимчасово збільшує магічну силу, підвищуючи активність Області магічних операцій поза можливостей носія.

Це техніка для перемоги ціною життя мага.

Це прокляття висічене на «Останньому щиті столиці», якому недозволено програвати.

Колишній голова родини Дзюмондзі, Дзюмондзі Кадзукі втратив свою магію саме через надмірний розгін.

Катсуто був свідком цього.

Однак, він використовував цю техніку, для перемоги над Тацуєю.

Тацуя розібрав Об’єктний бар’єр Катсуто, що влетів в землю, занурившись в неї, і ухилився, відступивши в бік.

Однак перед тим, як він пролетів повз, Об’єктний бар’єр огорнув Катсуто і швидко розширився.

Тацую знову здуло.

Катсуто наблизився до Тацуї, поки той котився по землі.

Опустивши ногу.

На підошві взуття був Об’єктний бар’єр, що повторював форму.

Тацуя ледве уникнув ноги Катсуто.

Однак, як тільки Тацуя підвівся на одне коліно, його вдарив кулак Катсуто.

Атакуючий тип Фаланги, з близької відстані.

Тацуя стер його, як тільки він показався.

Однак кулак, що наближався за ним, був огорнутий Об’єктним бар’єром і Областю контролю.

Область контролю заважає активації магії, окрім самого оператора.

Рука Тацуї що заблокувала кулак зігнулася під неприродним кутом.

Тацуя відступив і погасив силу кулака.

В момент, коли ноги торкнулися землі, слідів зламаної руки вже не було.

Однак відразу після приземлення опори ще було не достатньо, щоб знову стрибнути.

Для цього йому вистачило б кілька секунд.

Однак Катсуто не дав йому цього незначного часу.

Плече Катсуто знову вдарилося в Тацую.

Тіло Тацуї підлетіло майже на десять метрів.

Подібного не станеться, навіть якщо тебе зіб’є легковий автомобіль.

Можливо цей удар був порівняний з ударом важкої вантажівки.

Тацуя розвалився на землі.

На землі були бризки виплюнутої ним крові.

Певно, його внутрішні органи зазнали серйозні пошкодження.

– Тацуя-кун!

Викрикнула Маюмі, що мала бути його ворогом.

Міюкі міцно стиснула правою рукою ліву і поклала її на груди, мовчки стримуючи себе, не відводячи погляду від Тацуї.

Катсуто простягнув праву руку до Тацуї.

– Ей, припини!

Не звертаючи увагу на крик Марі, Катсуто вистрілив атакуючою Фалангою в Тацую, який все ще лежав на землі.

Двовимірний бар’єр, здатний роздавити навіть бронеавтомобіль, наближався до Тацуї.

Однак, за мить до контакту з Тацуєю, тридцять два шари бар’єра зникли.

– Що?..

Здивовано вигукнув Катсуто, який не думав, що у Тацуї ще залишився опір.

Руки Тацуї ворухнулися.

Обпершись обома руками, він підняв верхню частину тіла.

Потім повільно встав.

Слідів крові не було не лише в роті, але й на бур’яні, що покривав землю.

– Шіба. Це твоє «Відновлення»...

Як і слід було очікувати, Катсуто не зміг приховати свого подиву.

Але він швидко оговтався і перевів Фалангу в оборонний тип.

Тацуя нічого не говорив.

На обличчі не було емоцій.

Була повна відсутність людяності.

Його ліва рука простягнулася до Катсуто.

В лівій руці був CAD у формі пістолета.

Однак його форма трохи відрізнялася від того, що все ще залишався у правій руці.

Кінчик CAD - колоподібний предмет, приставлений до дула.

Металевий наконечник близько п’ятнадцять сантиметрів довжиною.

Охоплений якимось передчуттям.

Катсуто не наважувався кинутися в атаку.

Він спробував стрибнути в бік, а не в перед.

Однак, Тацуя швидше натиснув на курок.

Ніхто, включаючи Катсуто, не зміг побачити, що сталося.

Вони лише знали, що була використана магія.

– Кха...

Катсуто впав на коліна.

– Дзюмондзі-кун!?

– Дзюмондзі!?

Закричали Маюмі та Марі.

Його ліва рука, яку він затиснув правою, обвуглилась навколо ліктя, а решта лежала на землі.

– Що... Це було?

Відповіді очікувати не доводилося. Та знаючи це, Катсуто не міг не запитати.

Він не міг не запитати, що змогло пробити його бар’єр.

– Баріон ленс.

Однак, всупереч очікуванням Катсуто, Тацуя дав відповідь.

– Протипіхотна магія, що розкладає кінчик списа на електрони, протони та нейтрони, протони змішуються, поглинаючи електрони та випромінюється нейтронний промінь.

– Нейтрона гармата... Це ж зброя з радіоактивним забрудненням, заборонена Міжнародною магічною асоціацією!

Звинуватив його Катсуто, стискаючи зуби, терплячи біль.

– Радіаційне забруднення не відбувається. Радіаційних речовин не залишається. Всі використані в атаці нейтрони, були відновлені, залишивши результат атаки.

– Відновлення?..

– Саме так.

Тацуя знову націлив «Лансе Херд» на Катсуто.

Цього разу на серце.

– Вельмишановний Дзюмондзі, здавайтесь.

– Ах…

Ваша Фаланга не зможе протистояти моєму Баріон ленс. Ви вже повинні були це зрозуміти.

Тацуя пояснив роботу Баріон ленса, щоб підштовхнути Катсуто здатися.

– Дзюмондзі-кун!

Маюмі активувала CAD.

Однак, Послідовність активації завмерла на виході.

– Пані Міюкі?!

Маюмі різко поглянула на Міюкі.

– Контрмагія «Заморожування заклинання». Саєгуса-семпай, ви не зможете використовувати CAD.

Тихо заявила Міюкі, з ніжним виразом на обличчі, від якого навіть відчувалося співчуття.

– Якщо так!

Нині CAD був необхідним інструментом для магів, але необов’язковим для використання магії.

Початково, сучасна магія еволюціонувала з екстрасенсорних сил, що змінюють реальність лише однією думкою.

Якщо це звична магія, маг з великою магічною силою може використовувати її без CAD.

Для активації магії потрібен час, і «заклинання» для самонавіювання, яке стимулює побудову Магічної послідовності в Області магічних операцій

– Набір: зменшення ентропії ・ маніпуляція щільністю ・ фазовий перехід ・ конденсація ・ перетворення форми енергії・ прискорення ・ сублімація: вихід! Виконання модифікації події! Назва магії «Драй Метіа»!

Таким було заклинання сучасної магії.

Англійська та Японська мови змішувались, але мова не мала значення.

Якщо ви можете чітко усвідомити концепцію та ввести її в себе, не було потреби його промовляти.

Однак перед ворогом потрібно забагато часу. Водночас ви все одно, що підставляєте себе під прямий удар.

Щоб уникнути цього, сучасна магія відмовилась від заклинань і розробила CAD.

Однак, поки Маюмі читала заклинання, Міюкі не починала атакувати.

Бо в цьому не було потреби.

Драй Метіа Маюмі не активувалася.

– Область контролю… Такої сили...

– Не втручайтесь. Я не дозволю вам заважати шановному Тацуї.

Заявила Міюкі, стогнучій Маюмі.

Марі мовчки відштовхнулася від землі.

У її руці був бойовий ніж, який вона невідомо де ховала.

Оскільки вони не могли використовувати магію, схоже, вона вирішила нейтралізувати Міюкі фізично.

І ідея була правильною.

Якби Міюкі була одна.

Якби Мінамі була такою дівчиною, якою виглядає.

Мінамі стала на шляху Марі.

Направивши на неї пістолет.

– Шановна Ватанабе. Прошу опустити зброю.

Навіть у такий момент, мова Мінамі була ввічливою.

Марі стиснула зуби.

Пістолет був загрозою і для магів. Тим більше в момент коли не можливо використовувати магію, через Область контролю Міюкі.

Було очевидно, що руки Мінамі звикли до використання пістолета і не було шансу його уникнути.

Марі не сказала, що це боягузливо. У неї був лише ніж, а ця менша дівчина приховала пістолет. Вона була наївною. Гордість Марі не дозволила їй відвести погляд.

– Дзюмондзі! Незалежно від того, наскільки складно все відбувається, це все ще пучок нейтронів. Твій Нейтронний бар’єр повинен заблокувати його!

Натомість вона підбадьорила Катсуто, кажучи «не здавайся».

Однак Катсуто, стоячи на колінах, не рухався.

– На жаль, Нейтронний бар’єр не зможе перешкодити моєму Баріон ленс.

– Що?!

Знову звалася Марі

– Це блеф, Дзюмондзі-кун! Нейтронний бар’єр — це повноцінна техніка. Він зможе цілковито нейтралізувати нейтронний промінь.

Крикнула Маюмі.

Тацуя відповів таємничою відповіддю: «Саме тому».

Ні можна сказати, що «відповідь була загадковою для Маюмі та Марі».

Тому, що Катсуто зрозумів значення слів Тацуї.

Нейтронні промені мають надзвичайно високу проникну силу.

Оскільки характеристика речовини відображається в інформації про неї, в Ейдосі нейтрона відображена інформація, що він має високу проникну здатність.

Магія — це технологія, яка втручається в подію через інформацію.

За допомогою магії, важко блокувати нейтронні промені в інформації яких записано «висока проникливість». Це визначається, як «важко заблокувати».

Однак у перші дні існування сучасної магії, основною метою було запобігти катастрофі, спричиненій ядерним поділом.

Блокування нейтронів було неминучою темою сучасної магії.

Багато ресурсів досліджень було спрямовано на магічне блокування нейтронів.

Результатом став Нейтронний бар’єр.

Завершена магія просто блокує нейтрони.

Щоб блокувати нейтрони, Маг витрачає усю силу на Нейтронний бар’єр і не здатен використовувати іншої магії.

Це єдина повноцінна магія, що може блокувати нейтронні промені.

Магія вже була розроблена і дослідники магії не шукали інших технік, перш за все, не було жодного прикладу успішного блокування нейтронних променів іншими методами.

Теж саме стосувалося і магів родини Дзюмондзі.

Серед різноманіття магічних бар’єрів, що містила Фаланга, лише Нейтронний бар’єр блокував нейтронне випромінювання.

І якщо заздалегідь відома використовувана техніка, не існує магія, яку Тацуя не міг би «розкласти».

Баріон ленс включає процеси розкладання кінчика наконечника на нейтронні промені та їх випромінювання, процеси відновлення наконечника та ще один процес розкладання нейтронного бар’єра.

Навіть якщо захиститися Областю контролю, нічого не зміниться. З нейтралізацією Області контролю Нейтронний бар’єр також зникне. І в цей момент, пучок нейтронів досягне цілі.

Нещодавно Катсуто вже розгортав Нейтронний бар’єр. Оборонна фаланга — це магічний захист, що «може впоратися з будь-якою атакою». На додачу до захисту від високошвидкісних мас, проливання рідини, проникання газу, звукових хвиль, електричних хвиль, та хвиль мисленнєвих часток, також був включений бар’єр проти нейтронних променів.

Баріон ленс Тацуї пробив цей захист.

І Тацуя, і Катсуто розуміли, що якщо повторити теж саме, це призведе лише до того ж результату.

– ...Я програв.

– Дзюмондзі-кун!?

– Дзюмондзі!?

Під крики Маюмі та Марі, Катсуто підняв праву руку, показуючи знак капітуляції.

◇ ◇ ◇

Агент розвідки з кодовим ім’ям «Мавпа», котрий спостерігав за запеклим боєм цих двох через бінокль, був здивований таким фіналом.

Департамент розвідки очікував, що у сутичці між цими двома переможе Катсуто. На додачу до цього, вони планували, що в результаті поразки Тацуя ослабне.

Він поспіхом увімкнув комунікатор. Живлення було вимкнено через острах бути виявленим за допомогою детектора радіохвиль. Він використовував чисто оптичний бінокль, що зараз був старомодним інструментом, щоб не допустити випадкового визначення спостереження.

Навіть увімкнувши комунікатор, він не став чинити недбало, надсилаючи голос. Все що потрібно було зробити, це надіслати заздалегідь визначений сигнал.

Відповідь прийшла миттєво.

А саме силовий наступ.

Його серце завмерло. Він також був магом, але його дух був повністю подавлений, після того, як він побачив бій.

Це не той рівень, з яким він міг впоратися.

Мавпа належав до відділу спеціальних операцій. Попри те що вони належали до того ж Департаменту розвідки Сил Самооборони, вони не настільки довіряли магії родини Тояма, як відділ контррозвідки. Він не думав, що магія родини Тояма, яка не є частиною Десять головних кланів, може спрацювати проти мага з тих Йотсуба.

Проте наказ є наказ. Мавпа припіднявся, щоб приєднатися до основного корпусу.

Він втішав себе тим, що йому не могли наказати стріляти в цього монстра.

Обережно, озираючись, він відступив в місце з якого Тацуя та компанія сховалися за деревами.

Тієї миті, в його очі хлинув кольоровий потік. Наче тестуючи кольоровий зір, частинки світла усього спектру королів, перекрили поле зору і вирували навколо.

Щоб уникнути шаленства світла, його свідомість потонула в темряві.

◇ ◇ ◇

Тацуя та Катсуто дивилися один на одного.

Ліва рука Катсуто була відновлена «відновленням» Тацуї.

– Шіба. – Що ти зі мною робитимеш?

Запитав про умови здачі Катсуто.

– Я хочу, щоб ви повернулися з порожніми руками й більше не поверталися з подібними розмовами.

Це була єдина умова Тацуї.

– ...Зрозуміло.

Катсуто розсудив, що це правильно. Як переможений, він не міг сперечатися.

– Шіба. Як я вже говорив раніше, ситуація дійшла до моменту коли більше не можна відкладати.

Однак, він не міг не сказати цього.

– Магічна асоціація оголосить про те, що ти Таурус Сілвер, навіть якщо це викличе невдоволення родини Йотсуба. Якщо це станеться, громадський тиск змусить тебе взяти участь у проєкті.

Тацуя нічого не говорив. Він розумів, що Катсуто не повертався до розмови.

– Якщо ти відмовишся брати участь у проєкті, то втратиш своє місце в японському магічному суспільстві, ні у цій країні. Я впевнений, що тебе не зможе захистити навіть вельмишановна Йотсуба.

– Навіть якщо це станеться, я не можу взяти участь у проєкті Діона.

Без вагань сказав Тацуя.

– Чому ні?!

Вигукнула Маюмі, наче нерозуміння вирвалося з її серця.

– Чому ти так вперто відмовляєшся?! Штати не кажуть, що ти будеш використовуватися як лабораторний пацюк або, що ти працюватимеш безкоштовно. У певному сенсі, тебе запрошують до міжнародного проєкту з честю представляти Японію. Сам проєкт Діона прагне вирішити труднощі, що обмежують майбутнє людства! Ця відмова все одно що ізоляція себе від усієї Японії.

– Це тому, що перевагами мирного використання магії повинні користуватися самі маги.

Тацуя відповів Маюмі, тим же тоном, що і Катсуто

Маюмі перелякалася від цього потужного тону.

– ...Що ти маєш на увазі

Запитала Марі, замість Маюмі, що втратила дар мови.

– За проєктом Діона стоять кулуарні наміри.

– Що?

– На поверхні наміром є тераформування Венери. Наміром за лаштунками є вигнання набридливих магів з Землі.

– ...Що ти маєш на увазі? Тацуя-кун, про що ти говориш?..

З розгубленим виразом на обличчі, запитала Маюмі.

– Чим більше я думаю про проєкт Діона, тим більше переконуюсь, що цей проєкт має головною метою досягнення кулуарних намірів.

– Будь ласка, поясни.

Тацуя відповів на прохання Катсуто.

– На етапах проєкту Діона, велика кількість магів повинна бути розміщена на орбіті супутника Венери, в поясі астероїдів, на орбіті Юпітера та супутника Юпітера, Ганімеді. Враховуючи сучасні технології космічних польотів, підписавшись на роботу, ви тривалий час не зможете повернутися на Землю. Навіть якщо будуть зміни, як тільки завершиться реабілітація, вас знову повернуть на місце роботи.

– Неможливо щоб все було настільки...

– Не так багато майстрів, відповідають вимогам плану, на противагу необхідній кількості людей.

Коротко відхилив контраргумент Маюмі Тацуя.

– Маги яких кинуть на етапах виконання проєкту, стануть жертвами для майбутнього людства. Ситуація, коли маги використовуються як інструмент, нічим не відрізняється від поточної ситуації, коли магів використовують як зброю.

◇ ◇ ◇

Отримавши звіт від агента відділу спец операцій, який спостерігав за битвою між Тацуєю та Катсуто, загін викрадення Тацуї, відділу розвідки висунувся для штурму.

До них приєдналася і Тоояма Цукаса. Вона була шокована поразкою Катсуто, але не показала цього.

Інтуїція шепотіла Цукасі зупинитися і відступити.

Рішення про цю операцію прийняв заступник директора Департаменту розвідки. Вона не має повноважень приймати рішення про її скасування.

«Пан Катсуто, схоже, також не втратив своєї бойової сили...» Молода пані родини Саєгуса теж нам допоможе, у випадку надзвичайної ситуації».

Обманюючи себе подібними втішаннями, Цукаса, з іншими членами загону, продовжили безшумно рухатися.

Ціль, Тацуя, знаходився на закритому полі для гольфу.

Вони наближались не з дороги, що веде на поле, а з гір, що оточували його.

Нарешті вони досягли точки звідки було видно ціль. Це був момент початку бою.

У момент коли вони ступили на густі та лісисті схили.

Перед агентами розвідки з’явився хаотичний потік кольорів.

На перший погляд, частинки світла, що випадково мерехтіли, утворили кольоровий малюнок, що змусив людей впасти.

Половина атакуючої групи впала. Іншій половині вдалося уникнути проблем, захистившись проти світлової магії індивідуальними магічними бар’єрами, які миттєво встановила Цукаса.

Лейтенант, якому довірили командування цією групою, наказав відновити позиції. Однак, менше двадцяти з тридцяти членів загону, залишалося працездатними. З трьох офіцерів загону стояв лише один. Від розпаду системи командування, військові були розгублені.

Вона пробила прогалину й атакувала.

Раптом з вершини схилу кинулася маленька фігура.

Ні її мініатюрність була ілюзією.

Це була дівчинка середнього, для жінок, зросту.

Ніхто й оком не моргнув, як вона кинулася до передового солдата і попри перепону з гілок дерев, прослизнула і замахнулася вниз зброєю, що блищало срібним світлом.

Зброєю був меч.

Клинок врізався в індивідуальний щит, встановлений Цукасою, і зупинився.

Однак солдат, якого не повинно було рубанути, впав.

«Гіпнотична магія, що була перед цим!»

У той момент, коли щит перемкнувся на проти об’єктний, світлова магія, що змусила втратити свідомість половину солдат, атакувала солдата.

Спостерігаючи що відбувається, Цукаса не могла не відчути сум’яття.

Але лейтенант-командувач не зрозумів ситуації. Та не затримався з рішенням.

– Вогонь!

За наказом лейтенанта, дула штурмових гвинтівок націлились на дівчину.

Але перед тим, як кулі вилетіли перед дівчиною став великий чоловік.

Пролунали постріли.

Більшість куль потрапило в тіло чоловіка

Однак він не впав.

Крові не було.

А кулі просто розсипалися перед ним.

– Група гвинтівок підвищеної потужності!

Голос лейтенанта пролунав на межі крику. І все-таки рішення було точним.

Між дулами штурмових гвинтівок, в перед вийшло четверо солдатів, що тримали в руках гвинтівки підвищеної потужності, персональну вогнепальну зброю проти магів.

Пролунав грім.

Це були не постріли гвинтівок підвищеної потужності, а ні справжній удар блискавки. Ревіння лише струснуло повітря.

Індивідуальні щити Цукаси, могли протистояти й звуковим хвилям. Від потужного ревіння, жоден солдат не зазнав значної шкоди.

Однак передача наказів була ускладнена. Спусковий механізм штурмових гвинтівок залишався нерухомим.

Грім не припинявся. Він знову і знову струшував повітря, немов бог громовиці бив у барабан, як зображають на класичній картині. Це струшувало навіть тіло.

Через це солдати не помітили, що тремтіло не лише повітря.

Земля раптово потріскалась.

Тріщини проходили вертикально і горизонтально.

Коріння дерев оголилися і вони нахилилися.

Глибина тріщин була незначною. Але цього було достатньо щоб викликати паніку серед солдатів.

Відступити! Вийти з лісу!

У той момент, коли лейтенант віддав наказ, грім чомусь припинився.

Розвідники рідко беруть участь у групових боях на відкритому просторі. Зазвичай, їх поле діяльності це місто. Навіть коли йдеться про бої зі стріляниною, вони проводяться або сам на сам, або малими групами. Тож їх відступ був невпорядкованим.

Ноги чіплялися за траву підліска. Вони почувалися так, наче трава обплітала їх. Багато людей не могли встояти й падали.

Цукаса не могла зрозуміти заплутану ситуацію. Вона контролювала позицію союзників, що продовжували відходити на двох ногах, але втратила з виду координати солдатів, які падали та зникали з поля зору.

Водночас коли вони зникали з виду, зникав і індивідуальний щит, встановлений Цукасою.

На них полетіли блискавки.

Попри густий ліс.

Блискавки приходили не з неба, а між деревами.

Солдати, що змогли втекти з лісу, були в кращому становищі, ніж ті що потрапили під блискавку. Можливо нещасть на них не вистачило.

Зверху на них посипалися снаряди-сітки для захоплення.

Не дозволивши жодному солдату втекти.

Побачивши це, Цукаса, залишившись однією в лісі, стиснула губи.

Її індивідуальні магічні бар’єри не пропускають кулі, снаряди чи отруйний газ. Однак захисний щит не дає захищеному партнеру надлюдські фізичні сили.

Якщо сітка покриє увесь щит, не можливо буде вибратися чи встояти. Цукаса і подумати не могла, що сітка-снаряд, для боротьби з заворушеннями, стане природнім ворогом її магії.

– Ну, ви залишились одна.

Звернулася до Цукаси мечниця Чіба Еріка, направивши меч.

Цукаса знала про її наближення і що шляхи для втечі перекриті.

– Пані Чіба Еріка?

– Так, вірно.

Коротко відповіла Еріка.

Як і очікувала Цукаса, вона не була балакучою.

– Я старший сержант Сил Самооборони, Тоояма Цукаса.

– О, той що?

Вона намагалася визначити чи справді Еріка не зацікавлена, чи це просто акторська гра, але це не спрацювало.

– Пані Чіба Еріка. Ми були на місії.

Поки вона вирішила ігнорувати направлений на неї меч і атакувати словами.

– Хм, і?

– Оскільки ви нам завадили, вас можна звинуватити у нападі, у нанесенні травм солдатам, у перешкоджанні державним справам, порушенні закону про носіння вогнепальної та холодної зброї й стільки звинувачень випливає лише трохи подумавши.

Не звертаючи увагу на Цукасу, Еріка глибоко зітхнула.

– Ви нічому не вчитесь

Еріка, здавалося, зовсім не злякалася.

– Що ви маєте на увазі?

– Навіть представникам Сил Самооборони потрібен дозвіл на активність та повідомити про носіння зброї за межами бази та полігону. Ви носите вогнепальну зброю без санкції. То ж, це ви порушили закон «Про носіння вогнепальної зброї».

– ...Попри те, що ви старшокласниця, ви багато знаєте.

– Раніше, ви ж вже використовували зброю без дозволу, під час так званих навчань, чи не так? Поліція дуже незадоволена.

– Але ви ж теж не з поліції?

– Ті що чекають за межами лісу, діючі працівники поліції. І можна сказати, що ви вже про це знаєте.

Незадоволено сказала Еріка й опустила меч.

Однак, слабких місць у неї не з’явилося.

Недбалим рухом, вона прийняла «непроникну стійку11».

– Поліція може звернутися за допомогою до цивільних магів, для розслідування злочинів магів. Це досить відоме виключення. Серед нас, магів.

Цукаса посміхнулася.

У цій посмішці не було нічого, щоб можна було назвати емоцією.

– Тож слухняно дайте себе схопити. Чи ви хочете відчути трохи болю?

У ту ж мить, як Еріка закінчила ці слова, Цукаса огорнулася магічним бар’єром.

І відразу ж активувавши магію Руху.

Ціллю якої була вона сама.

Еріка не впала в паніку, вона боком розвернулася, щодо тіла Цукаси, в момент коли вона полетіла на неї, ухилилась, вдаривши її по тулубу.

З дзвінким звуком, меч зламався.

Лезо не змогло витримати тиск, з яким Еріка завдала удару по щиту.

Цукаса спробувала втекти в глиб гір.

Але раніше на заваді став Лео.

В стрибку, Цукаса розвернулась для удару плечем.

Лео вперся в землю і половиною тіла прийняв її удар.

Бар’єр Цукаси зіштовхнувся з його тілом.

Лео, а ні трохи не зсунувся з місця.

Цукасу відкинуло назад. В результаті, магія Руху зникла.

Плавними рухами, Еріка наблизилася до Цукаси.

Кроки були настільки стабільними, наче вона ступала на вимощену дорогу, а не бігла по покритій тріщинами землі та викорчуваних з землі коренів.

Не вдасться ухилитися ні вправо, ні вліво, ні назад.

Так здалося Цукасі.

Все, що вона могла — це захиститися бар’єром.

Цукаса побудувала бар’єр перед собою, щоб мати можливість рухатися в будь-який момент і не впертися в перешкоду.

Еріка змахнула зламаним мечем.

Лезо не дістало не тільки до тіла Цукаси, а й до магічного бар’єра.

Еріка неправильно оцінила довжину свого зламаного меча. Цукаса подумала, що це шанс і неймовірна удача.

Еріка залишилась в позі з опущеним мечем.

Ні, завмерла з нею.

Так це виглядало в очах Цукаси. Вона вперлась на праву ногу, щоб проскочити й ухилитися.

Коліно безсило зігнулося.

Не лише права нога. До лівої ноги теж не можна було прикласти жодної сили.

Вона не відчувала сили у всьому тілі.

Тіло Цукаси звалилося на землю.

Еріка вийшла зі своєї стійки.

Цукаса поглянула на її фігуру.

Тоді вона нарешті помітила, що на кінці зламаного леза Еріки було лезо з мисленнєвих часток, що нагадувало серпанок.

Серпанок жару леза зник.

– Техніка прихованого меча, розріз тіні.

Пробурмотіла Еріка.

Слухаючи її слова, свідомість Цукаси занурилося в темряву.

◇ ◇ ◇

– ...Ситуація, коли маги використовуються як інструмент, нічим не відрізняється від поточної ситуації, коли магів використовують як зброю. Подібне не припустимо.

Заява Тацуї подавила Катсуто, Маюмі та Марі.

Всі присутні, розуміли, що Тацуя не відмовився від проєкту Діона, нормально не подумавши.

– ...Але!

Рішучість Тацуї була зрозуміла. Також були зрозумілі його переконання. Ось чому Маюмі не могла мовчати. Зі сльозами на очах, вона не могла стримати крик.

– Навіть якщо міркування Тацуї правильні. Через це, Тацуя-кун втратить своє місце! Саме через це Тацуя-кун страждає в ізоляції!

«Він не повинен стати жертвою».

Ось що кричало серце Маюмі.

Маюмі хотіла донести, що було б добре удати, що вони підкоряються, навіть якщо це обман Америки, Японії та людей усього світу.

Однак її слова перервав голос, що пролунав з лісу.

– Тацуя не ізольований.

Зараз Тацуя з рештою перебував в зоні першої лунки, закритого поля для гольфу. Поруч — гора, що зберігала оригінальний рельєф.

З хаотично зарощених лісом гір спустилася знайома їм четвірка з хлопців і дівчат.

Еріка.

Лео.

Мікіхіко.

Хонока.

Вони не показалися, але Мідзукі та Шізуку, мабуть, були десь поруч.

– Бо є ми.

На плечі, Лео ніс жінку. Впізнавши її, Катсуто насупився.

Дзюмондзі-семпай, ви знайомі з цією людиною? Можете забрати її.

Лео без страху став перед Катсуто й опустив Цукасу на землю.

– М-ми не дозволимо ізолювати пана Тацую!

Хонока нервувала і, схоже, не могла приховати свій страх, але все ж висловила свою рішучість.

Нарешті, глядячи прямо на Катсуто, заговорив Мікіхіко.

– Ми друзі Тацуї. Ні, це ще не все. Я в неоплатному боргу перед Тацуєю. Тому навіть якщо він стане злочинцем, я ніколи не кину його. Я не підтримую ізоляцію Тацуї.

– Ей, Мікіхіко. Твої борги тут ні до чого, чи не так? Ми друзі. Чи потрібна ще якась причина.

Обнявши руку навколо шиї Мікіхіко, вперся на нього Лео.

– Вірно – з гіркою посмішкою відповів Мікіхіко.

Катсуто підняв Цукасу з землі й повернувся до Тацуї.

– Шіба. У тебе хороші товариші. Я трохи заздрю.

Катсуто розвернувся спиною і пішов до SUV, припаркованого перед віллою.

– Дзюмондзі-кун, почекай!

Маюмі поспіхом наздогнала його спину.

– Ну і ну. Ми програли.

Марі знизала плечима перед Тацуєю і пішла за Маюмі.

Тацуя з полегшенням поглянув на своїх друзів, що збилися в кучку..

Всі сором’язливо посміхались Лише Еріка відверталась, але вона не могла приховати своєї посмішки.

Тацуя повернувся до Міюкі.

Яка пальцями витерла сльози на очах.