Післямова

Післямова

Перш за все, я хотів би щиро подякувати всім, хто взяв цю книгу. Якщо ви вперше скористалися цією можливістю, приємно познайомитись, якщо ні, то заздалегідь дякую.

Цей том завершує перший рік брата і сестри Шіби, а також підсумковий том арки «Гість». Тож цього разу, трохи за лаштунками мені хотілося б поговорити, як написано «Бездарного учня старшої школи».

У моєму тексті не має відчуття живого. Я ніколи не відчував, що зійшов Бог роману, або персонаж почав рухатися самостійно. Я хотів би одного разу пережити подібний досвід, але, нажаль, здається бог роману відвернувся.

Коли я створюю історію, я спочатку думаю про композицію, далі формую контур, перш ніж розпочати кожну частину, складаю сценарій, звідси можна нарешті почати працювати над текстом. Створивши серію невеликих епізодів, де говориться «цей персонаж повинен рухатися в цій ситуації, у цій сцені», історія буде завершена як «Вступ» чи «Гість».

Але не завжди. У деяких випадках спочатку створюється образ «Я хочу описати цю сцену». У цьому випадку, додається елемент конвергенції історії до зображення сцени. Якщо бути конкретним.

Останньою танцювала сцена «Турніру дев’яти шкіл».

Сцени томів «Заворушення в Йокогамі»

І ця сцена комбінованої атаки брата і сестри, у цьому томі.

Читаючи, ви чітко бачите, що «Бездарний учень школи магії», це історія Тацуї та Міюкі.

Для Тацуї та інших, останній епізод першого року, також означає що третій рік випустився. Але не хвилюйтесь. Випускний не є закінченням цієї серії. Я не можу сказати, що всі нинішні персонажі з третього року, мають свою чергу, але шанси для участі не малі. ...Таким чином, кількість персонажів швидко збільшиться. Мені дуже шкода всіх причетних.

До речі, наступного разу, Тацуя перейде на другий рік. Становище Тацуї також різко зміниться. Ця історія стає більше схожою на «революціонера в старшій школі магії», але прошу, будьте впевнені, що назва все ще «Бездарний учень школи магії».

Дякую також за наступний том «Бездарний учень школи магії – Дабл севен».

(Цутому Сато)