Післямова

Післямова

Якщо ви читаєте це, то це значить, що ця книга вдало вийшла у світ. Я все ще не можу до кінця повірити, що моя робота перетворилась у справжню книгу.

Це моя дебютна робота і я взяв сміливий старт, розділивши першу арку на два томи, мало того, вони вийдуть протягом двох місяців поспіль, навіть під час написання цієї післямови, я не бачу кінцівки цього роману. Я сам запропонував, «хочу випустити дві частини одночасно», розуміючи що це прохання просто неможливе, навіть якщо важко боротися з жорстким графіком, я хочу вибачитися перед усіма співробітниками за моє неможливе прохання, включаючи, залучену до цього, пані Ішіду.

Чесно кажучи, чи правильно, що абсолютний новачок, який раптово увійшов до великої індустрії буде писати «продовження у наступному томі», я трохи цього побоююсь. Тому що, спочатку, ця робота писалася для Інтернету, де не треба турбуватися про кількість сторінок, адаптуючи його для видавництва, я розумів що слід обрізати чи стиснути частину тексту, як письменник я дуже був вдячний коли пані редактор сказала «не потрібно нічого різати», хоча з деякими проблемами я все ж зіткнувся.

Вже розуміння того, що це нестандартний продукт, викликає велике занепокоєння. Ну хоч і були в мене занепокоєння, коли пані редактор вирішила випустити першу і другу частину протягом двох місяців, я просто один чи два рази кивнув...

Говорячи про нестандартність, я мав на увазі головних героїв «Бездарного учня старшої школи магії», в різних ступенях, але вони не звичайні хлопець і дівчина. По-перше, концепція головного героя Тацуї - це хлопець, що має ярлик слабкого учня, тому що, в існуючих рамках, не можливо оцінити його здібності й люди що його оточують також не типові. Його молодша сестра Міюкі, яку також можна назвати ще одним героєм, визнана почесною ученицею, але вона зовсім не звичайна... Гадаю, що роз’яснення читачам, які прочитали основну частину, не потрібні.

Але вони не відчувають не зручності чи якогось конфлікту в тому, що вони не звичайні. І головні герої та основні персонажі усвідомили «що не так». Ні вони навряд чи це усвідомили.

Повстанці будуть насильно проштовхувати свої переконання... В цьому і може таїтися моя цікавість. Боротьба повстанців з існуючим порядком, до останнього, також має свій шарм, гадаю важко знехтувати історією повстанців, що ламають усталені бар’єри, говорячи «що не так», продовжуючи йти в перед.

Тацуя, Міюкі, Лео, Еріка, Маюмі, Марі й, крім того, багато інших відмінників та й слабких специфічних студентів...

Я сподіваюся, що зможу написати таку історію.

Ну, я вже розповів про свою мрію.

Пані Ішіда, що і цього разу додала чудові ілюстрації, кожному зі співробітників, що брали участь у створені цієї книги, включаючи пана Стоуна, який терпляче поставився до моїх егоїстичних побажань, велика подяка. Особливо пані М, я дуже перепрошую за неточності, які допустив у різних місцях.

І перш за все, кожному читачеві, хто придбав цю книгу моя найбільша подяка.

Сподіваюся зустрітися з вами у наступному томі «Бездарний учень старшої школи магії 3 - турнір дев’яти шкіл (частина перша)»