[6]

[6]

Двадцяте липня, субота. Сьогодні останній день першого семестру, але Тацуя й сьогодні не збирався йти до школи. Це не означає, що він спатиме допізна. Шоста тридцять ранку. Як завжди, Тацуя сидів за столом з Міюкі та Ліною, як і кожного дня.

– Старший брате, прошу.

Хоч це було перед школою, Міюкі запропонувала Тацуї, власноруч заварену каву.

Приймаючи чашку, Тацуя відповів «дякую» і відразу підніс її до губ.

– Дуже смачно. Шкода, що я деякий час не зможу насолоджуватися кавою, завареною Міюкі.

Почувши слова Тацуї, Міюкі повернувшись на своє місце, самотньо опустила погляд.

В очікуванні його наступних слів Ліна підсвідомо виправилася. – Сьогодні, як і планувалося, з острова Міякі, я відправлюся на Північно-західні Гавайські острови.

Сенатор Ваєтт Кертіс обіцяв надіслати есмінець до острова Міякі сьогодні вдень. Відтоді він не спілкувався з Кертісом, але дотримувався розкладу, тож сьогодні ввечері він відбуває на острів Мідвей і атолу Перл і Гермес.

– ...Так

Голос Міюкі видавався трохи болючим. Вона відчувала не лише самотність, а, певно, й хвилювання за Тацую.

– Ліна. Поки мене не буде.

Тацуя також хвилювався.

– Так, покладись на мене. Натомість прошу тебе потурбуватися про Бена.

Тацуя попросив Ліну охороняти Міюкі, а Ліна попросила його врятувати Канопуса. Причина того, що він знову наголосив на тому, що вже багато разів проговорювалося, полягає в тому, що Тацуя від’їжджає до острова Міякі вранці, до того, як вони повернуться зі школи.

– Залиш це на мене! Майора Канопуса і Мінамі.

– Так... Будь ласка, старший брате.

◊ ◊ ◊

Острів Міякі, чотирнадцята, нуль-нуль.

Тацуя стояв біля пристані, щойно збудованого порту на північно-східному узбережжі острова, і дивився на море. Хоча есмінця-гелікоптеронасця USNA Меттью К. Перрі не було видно за горизонтом, він має стояти на якорі у тій зоні, куди він дивився. Тацуя чув це від вартових (а ті ж від капітана гелікоптероносця), тож вийшов на пристань.

«Меттью К. Перрі» - есмінець, обіцяний Тацуї Ваєттом Кертісом, під час розмови трьох осіб. Точно не відомо, чи була якась ціль, направляти сюди корабель, названий на честь адмірала, який командував «Чорними кораблями», що змусили Японію до відкриття країни, в середині дев’ятнадцятого століття.

Тацуя стояв тут не для того, щоб побачити військове судно, якого звідси не повинно було бути видно. Праворуч від нього до виходу з порту готувалось невелике судно. На цьому судні він і відправиться до есмінця.

– Пан Шіба, ми готові вирушати.

Після очікування під літнім сонцем понад п’яти хвилин, Тацую покликав капітан. Попри те, що це не великий човен, це не прогулянковий катер загальною довжиною від десяти до двадцяти метрів, а загальною довжиною п’ятдесят метрів і місткістю до двадцяти осіб, він від початку побудований як катер охорони. Той факт, що при наявності всіх двадцяти членів команди, повідомити прийшов капітан, відображає позицію Тацуї на цьому острові.

І не тільки тому, що він з прямої гілки родини Йотсуба і наречений наступної глави. Він є центральною особою Зоряного реактора, що будується на цьому острові. Крім того, всі хто перебував на острові в той час, знають, як були знешкоджені головні сили Паразитів, які атакував на початку цього місяця. Не всі поважали Тацую, але ніхто не міг зневажати його.

Це буде небезпечна подорож, але щиро вам дякую.

Вклонився капітану Тацуя.

– Я розумію. Навіть якщо відстань не велика, я сказав своїм підлеглим бути на готові.

Капітан відповів Тацуї салютом. Але він, ймовірно, не розуміє, що саме Тацуя назвав «небезпечним рейсом». Він, мабуть, вважав, що це загально прийнята небезпека під час наближення неозброєного корабля до військового корабля іншої країни.

Тацуя не став пояснювати й на цей час, але знову схилив голову й сів на човен «Ракуймару10».

Тацуя завершив процедуру виїзду за офіційним паспортом, підготовленим Тодоу та отриманим від Якумо. А точніше, затвердження було завершене, на момент отримання паспорта. Ім’я: «Тацуя Шіба, також відомий як Таурус Сілвер, прямує до USNA для технічної співпраці. Якби Тацуя брав участь у проєкті Діона, то, напевно, це було б в такому форматі. Звичайно, цього разу це немало жодного відношення до проєкту Діона. Передбачається, що він надає технологію, пов’язану з термоядерним реакторам, союзнику, USNA.

Есмінець «Меттью К. Перрі» відповідав принципу охорони важливого технічного співробітника. Невеликий корабель, на борту якого перебуває Тацуя, і есмінець USNA йтиме пліч-о-пліч і Тацуя планує перейти на «Меттью К. Перрі» поблизу Японського жолобу11.

У співпраці з Тодоу Аобою, виїзд Тацуї було задокументовано без жодних проблем. Зміст описаний у документі, є великою юридичною проблемою, оскільки там записано ціль і місце прибуття, але це буде з’ясовано коли вже все закінчиться. У цей момент, не було жодних доказів, що він збирається здійснити злочин.

Проте берегова охорона мала компетенцію проводити огляд в територіальних водах. Тому те, що корабель охорони «Аґуні» наказав «Ракуймару» зупинитися для огляду виглядало не дивним.

Есмінець «Меттью К. Перрі» стояв на якорі неподалік від територіальних вод навпроти берегової лінії острова Міякі. Місце, де берегова охорона наказала «Ракуймару» зупинитися знаходилося безпосередньо перед кордоном територіальних і міжнародних вод. А корабель охорони «Аґуні» наближався маршрутом, що перетинав зближення «Меттью К. Перрі» та «Ракуймару», із заходу.

Тацуя спостерігав за наближенням «Аґуні» на палубі «Ракуймару».

– Пане Шіба, на палубі небезпечно. Краще вам повернутися до каюти...

Сказав капітан, котрий підійшов до Тацуї позаду. Здавалося, він хвилювався не лише на словах, але й голосом.

Звичайно, хвилі були трохи високими. Схоже, це ефект від тайфуну, що рухався з півночі на захід від островів Огасавара. З погляду капітана, Тацуя, як морський любитель, хитався не так сильно, щоб втратити поставу. Тож хвилювання було зайвим.

– Зрозумів.

Не було потреби змушувати капітана додатково хвилюватися. Тацуя замовк і дотримався його поради.

Каюта, відведена Тацуї, знаходилася з лівого боку. Корабель охорони наближався із заходу від «Ракуймару», що рухався на північ, тобто з лівого борту, тому його було видно через ілюмінатор.

Однак, навіть якщо каюта знаходилася б з правого борту, у Тацуї не виникло б проблем зі спостереженням. Він відстежував інформацію «Аґуні» своїм «поглядом», відтоді як побачив його з палуби.

Тацуя неозброєним оком і «духовним поглядом» бачив, що сторожовий корабель безупинно наближався.

« ...Занадто дивно для випадковості. Невже місце знаходження цієї каюти просочилося з головного дому?»

Без жодного хвилювання думав Тацуя.

Корабель охорони «Аґуні» увірвався прямо в середину, направивши ніс прямо в бік каюти Тацуї.

Він просто дивився, нічого не роблячи.

Ніс корабля охорони пробив лівий борт «Ракуймару», якраз в зоні каюти Тацуї.

З розвитком проти корабельних ракет і швидкісних великих торпед, важка броня кораблів втратила сенс. Військові кораблі цього століття покладаються на зенітну артилерію, перехоплювачі торпед, скритність і мобільність для захисту, лише з мінімальною кількістю броні.

Проте кораблі берегової охорони мають справу з флотами нелегальних іммігрантів, кораблями та піратами, озброєними стрілецькою зброєю, а не протикорабельними штурмовиками, підводними човнами та безпілотними торпедами. Хоча ризик потрапити під удар потужної артилерії є низьким, існує ризик зазнати міжнародної критики з боку правозахисних груп, якщо їх потопить перший удар.

Якщо супротивником є військовий корабель, замаскований під біженця, такі звинувачення самі по собі є чутками, але зазвичай завдають незначної дипломатичної шкоди. Тільки після отримання доказів того, що інша сторона не є біженцями, ви можете розпочати атаку.

Тому корабель охорони, який в певні моменти, першим зазнає удару гармати та ракетної гармати, оснащувався бронею, яка витримає таран підозрілого корабля, який намагається втекти, що було протилежним підходом, ніж до чисто військового корабля. Інакше кажучи, це означає наявність корпусу, який топить інші кораблі, зіштовхуючись з ним. Як і очікувалося, у нього немає анахронічних замінників, таких як морські тарани, але цю техніку, часто використовують сучасні прикордонні кораблі, щоб перекрити шлях відступу підозрілих кораблів, навмисно таранячи їх, задля виведення з ладу.

Однак «Ракуймару» вже зупинився. Кораблю охорони не обов’язково таранити зупинене судно замість того, щоб блокувати шлях евакуації.

Від початку «Ракуймару» будувався як корабель охорони, але броню демонтували, коли було вирішено переобладнати його в приватне судно. Корпус не витримав удару важко броньованого сторожового корабля.

З лівого борту, куди занурився ніс «Аґуні», розійшлася тріщина. Спочатку отвір був вище ватерлінії, але тріщина вже поширилася нижче. З погляду кожного, затоплення «Ракуймару» неминуче. Мало того, що він затоне, а й здавалося, що це лише питання часу, коли корпус розламається навпіл.

За п’ятсот-шістсот метрів есмінець USNA піднімає якір. Напевно, для того, щоб врятувати екіпаж «Ракуймару». З острова Міякі також один за одним відходили кораблі морської поліції.

З іншого боку, «Аґуні, який спричинив непоправну шкоду «Ракуймару», збирався рушити назад і відійти від нього. Створений для таранів, вісімдесятиметровий «Аґуні» переважав п’ятдесятиметрового «Ракуймару» не лише міцністю, але й розміром. Конструктивні елементи, які підтримують структуру також товстіші, товстіші та відповідно міцніші. Наскільки було видно ззовні, на «Аґуні» не було помітних пошкоджень. Здоровий глузд говорив про те, що після відходу на певну відстань, «Аґуні» також має приєднатися до участі в порятунку. Якщо зіткнення це нещасний випадок.

Проте корабель охорони «Аґуні», який був найближче до людей, які плавали в морі в рятувальних жилетах, не намагався їх врятувати. Він не сповільнився навіть тоді, як відстань між ними перевищила п’ятдесят метрів. Мало того, мала гармата «Аґуні» була спрямована на «Ракуймару».

Попри невеликий розмір, гармата, яка має більший калібр, ніж у винищувачів, має руйнівну силу, яку можна назвати надлишковою, для невеликих цивільних кораблів, таких як «Ракуймару». Для тих хто все ще залишався на борту, це виглядало, як контрольний постріл.

Спалахнуло полум’я. ...Не зі ствола, а з основи гармати.

Заряджений боєзапас відразу вибухнув.

З гелікоптера, що наближався, схилився молодий чоловік.

Молодий чоловік, з розтріпаним одягом і зачіскою, щоб підтримати тіло, лівою рукою вхопився за верхню частину дверей кабіни, а правою виставив щось, що нагадувало пістолет.

Юнака звали Цуцумі Каната. Друге покоління модифікованого тіла «серії Музикант», Страж наступного голови родини Кацушіґе, гілки родини Йотсуба, Шібата Кацушіґе.

Каната натиснув пусковий гачок CAD, який тримав у правій руці. Від точки на відстані в тридцять сантиметрів від кінчика CAD, у нормального пістолета це було дуло, до корабля охорони простягнувся квантовий ультразвуковий промінь.

Магія системи Вібрацій «Фононний мазер». Саме ця магія випустила нагріті ультразвукові хвилі, які запалювали боєприпаси гармати.

«Фононний мазер», випущений з гелікоптера, який пройшов перед сторожовим кораблем, підірвав іншу гармату, що залишилася.

Корабель охорони почав розвертатися. Він відмовився від спроб зупинити «Ракуймару» і почав тікати. Звичайно, маги родини Йотсуба, що розташовувалися на острові Міякі, не могли відпустити «Аґуні».

З заходу до нього наблизився транспортний гелікоптер з подвійним гвинтом і десантував війська. Маги гілок Йотсуби і сім’ї Шібата, що висадилися на палубу, почали захоплення корабля охорони.

Однак це не завадило потопленню «Ракуймару».

Навколо невеликого тонучого корабля, кораблем морської поліції та катером спущеним есмінцем «Меттью К. Перрі», була проведена важка рятувальна операція.

◊ ◊ ◊

Наданий момент, Тацуя вже був широко відомий, як інженер магії. Звісно новина проте, що він став жертвою морських терористів, висвітлювалася багатьма засобами масової інформації

Згідно з розслідуванням, яке провела морська поліція спільно з Силами Самооборони Острова Міякі, сторожовий корабель «Аґуні», що здійснив напад на невеликий човен «Ракойомару», був захоплений радикальними антимагами з військово-морських сил Самооборони. Повідомлялося, що антимаги зі сторожового корабля «Аґуні» зізналися в спробі вбити членів екіпажу «Ракойомару».

Через п’ять хвилин після затоплення «Ракойомару», Тацую витягли з моря, в одязі вкритому кров’ю. Його негайно доставили до лікарні острова Міякі та доправили до відділення інтенсивної терапії.

Міюкі, яка дізналася про поранення Тацуї, прибула в лікарню через годину після інциденту. Кадри з Міюкі, яка ридала і впала на підлогу, коли побачила Тацую, що лежав в лікувальній капсулі, зняті через вікно реанімації, викликали сльози у людей, які бачили відео.

В той самий час, ЗМІ, що зробили зйомку хворого і випустили це в ефір, отримали критику, «як аморально».

◊ ◊ ◊

Двадцятого липня о двадцять першій.

Під островом Міякі знаходився секретний об’єкт, який можна назвати підземним портом, з якого можна було вийти під воду поза наглядом розвідувальних супутників та стратосферних платформ.

Зараз на кромці води, у льотній броні «Фрід Сюїт» стояв цілковито неушкоджений Тацуя. Для тих хто знав справжню силу Тацуї, це не повинно виглядати дивно. Однією з двох магій, яку він міг використовувати від природи, «Відновлення», він міг позбутися ушкоджень, як у себе та інших, так і неживого. Вона не загоює травми. Це фактичне відмотування часу, повернення до стану до травми та реалізація стану, коли час пройшов без травм.

Ця магія робила більше, ніж просто створювала «стан не ушкодження». Якщо це відбулося протягом двадцяти чотирьох годин, вона реалізує «поточний образ», відміченого проміжку часу. Наприклад можна провернути такий трюк, як зупинитися всередині відновлення від серйозної травми, створивши стан легкої травми.

Це правда, що Тацуя отримав серйозні травми в результаті зіткнення зі сторожовим кораблем. Спочатку він перезаписав свої травми до такої міри, що вони вже не були смертельними та пішов під воду разом з кораблем, після надання першої допомоги в лікарні, він перезаписав стан до травм.

– Старший брате.

– Тацуя.

До Тацуї підійшли й одночасно звернулися, дві дівчини. Міюкі та Ліна. Протягом дня у Ліни були чорне волосся й очі та світло коричнева шкіра, тому вона не могла розкрити свою справжню особистість, але зараз вона вже повернулась до своєї справжньої зовнішності.

– Міюкі, це був чудовий виступ. Завдяки тобі, обґрунтувань для підозр не буде... І мені ніхто не завадить.

У лікарні лежала лялька — точна копія Тацуї. Зовні лікарняної капсули їх було важко розрізнити. Ті, хто знав про «Відновлення» Тацуї, з підозрою поставляться до «факту», що він залишається в лікарні, але не так багато з тих, хто бачив її плачучою, спробують вторгнутися в реанімацію.

– Це була не гра.

На похвалу Тацуї, Міюкі, надувшись, відвернулась. Ліна більше, ніж Тацуя, здивувалась її незвичній поведінці.

– Я дійсно була шокованою. Незалежно від того, що це було сплановано, було помилкою думати, що я буду спокійною, коли побачу вас в крові.

Коли Міюкі прийшла до лікарні, з нього зняли закривавлений одяг, а тіло покривали лікарняний одяг і пов’язки. – Міюкі не повинна була бачити «закривавлений одяг». Однак Тацуя не був настільки дурним, щоб зараз вказувати на це.

– ...Вибач.

– Я розумію, що демонстрація травм була ефективною. Я розумію, що буде багато зручностей, якщо ви будете госпіталізовані. Але все ж...

– Зрозумів. Я більше ніколи не використовуватиму такий метод.

Поспішно пообіцяв Тацуя, побачивши сльози в очах Міюкі.

Прихилившись до нього, Міюкі слабкими імпульсом вткнулася в груди Тацуї. Він не чинив опір і обняв її.

– …Ей. Може, вже достатньо?

Запитала, наче їй набридло, Ліна, що відвернулась.

– Я змусив хвилюватися.

Після відповіді Тацуї, Міюкі покинула його груди. Зараз її вираз був свіжим.

Натомість у Ліни було обличчя, наче вона вже не могла терпіти. Вона знала, що між Тацуєю та Міюкі були серйозні стосунки, і все ж Ліна не могла не відчувати, що їй показують показну гармонію.

– ...Отже, ти йдеш?

Ось чому вона сказала це настільки недружелюбно. Однак вона прийшла сюди не за компанію з Міюкі, а провести його.

– Ага, усе за планом.

– Он як... Не думаю, що варто хвилюватися, якщо це ти, Тацуя, але будь обережним.

Всупереч цим словам голос Ліни не приховав її тривогу.

– Старший брате. Ми з нетерпінням будемо чекати вашого безпечного повернення.

Потім Міюкі щиро висловила свої слова, глядячи на Тацую.

– Обіцяю. Я повернуся неушкодженим, щоб ти зустріла мене з посмішкою.

Обіцянкою відповів на молитву Міюкі Тацуя.

– ...А я?

Пожалілась проігнорована Ліна.

– Ти ж не хвилюєшся за мене. Хіба ні?

– Й- я і не хвилююся!

Зашарівшись, відповіла Ліна Тацуї, що усміхався.

Тацуя і Міюкі одночасно хихикнули.

Можливо Ліна цього не хотіла, але саме завдяки їй тимчасове розставання було не таким гірким.

– Тоді, я пішов.

Тацуя сів у щойно закінчений великий аеромобіль. Мало того, що кількість місць зросла до чотирьох, це також був позашляховик, оснащений великою кількістю бойового обладнання.

Сівши на водійське сидіння, Тацуя завів великий легковий автомобіль, що виглядав як низький позашляховик. Під поглядами Міюкі та Ліни, пройшовши по воді десять метрів, аеромобіль повільно опустився під воду.

◊ ◊ ◊

Керований Тацуєю аеромобіль, пройшов під водою близько п’ятдесяти кілометрів і сплив на поверхню моря. Звідти він перейшов до низького польоту.

Особливостями цього нового аеромобіля було покращення скритності, а не збільшення місткості та корисного навантаження. Завдяки функції зберігання магії штучної реліквії, такої ж, що вбудована в зоряний реактор, підтримувалася мало потужна, але високо ефективна магія блокування звукових хвиль і магія електромагнітного камуфляжу, вони активувалися на дванадцять хвилин, незалежно від майстерності мага на борту.

Низька потужність означала, що навіть невелика сила втручання забезпечувала заздалегідь визначений ефект. Це також ускладнювало виявлення магії. Новий аеромобіль не виявлявся не лише звуковими, світловими, тепловими, радіо- та магнітними хвилями, а й мав характеристики, через які було важко виявити його датчиками мисленнєвих часток.

Однак цей автомобіль теж не був універсальним транспортним засобом. Можливість космічного польоту і підводного плавання були лише додатковими функціями, як і у двомісного покоління автомобіля. Незалежно від того, наскільки він прихований, ризик бути поміченим у воді нижчий, ніж у повітрі. Однак, Тацуя перейшов на низький політ, тому що було не зрозуміло, який негативний вплив матиме тривале занурення на транспортний засіб.

Через п’ять хвилин, після прибуття, в запланованій точці зустрічі сплив гігант. Гордість військово морських сил USNA, таємний підводний авіаносець «Вірджинія». Таємним він був, бо у цього підводного човна — бойова машина на ядерному реакторі, забороненому міжнародним договором.

Верхня частина зовнішньої оболонки «Вірджинії», відкриваючись, розсунулася по сторонах, і з’явилася посадкова палуба. Тацуя посадив на неї аеромобіль.

Есмінець «Меттью К. Перрі» був приманкою.

Атомний підводний човен і був засобом подорожі до північно-західних Гавайських островів, обіцяний Ваєттом Кертісом.

Розсувний люк зовнішньої оболонки човна зачинився. Дотримуючись вказівок працівників палуби, Тацуя завів аеромобіль до ангара. Член екіпажу дав знак «OK» і Тацуя вийшов з аеромобіля. До нього підійшли двоє.

– Тацуя-кун, схоже, тобі вдалося без проблем вибратися.

Тим хто, заговорив з Тацуєю був Шібата Кацушіґе, а його супроводжувала Цуцумі Каната. Схопивши терористів, які захопили сторожовий корабель «Аґуні», вони змішалися з екіпажем есмінця USNA, що проводив рятувальну операцію і сіли на борт «Меттью К. Перрі». Звідти, на вертольоті, їх з есмінця перевезли на «Вірджинію».

– Пан Кацушіґе. Мені спокійніше, коли ви прийшли.

– Ми не могли залишити тебе одного на іноземному кораблі. Справа не в тому, чи довіряємо ми, чи не довіряємо союзникам, а в тому, що ти є важливою силою для родини Йотсуба.

– Я розумію.

Те, що Кацушіґе, разом з бойовими магами з сім’ї Шібата, підніметься на борт корабля USNA, який доставить Тацую на Північно-західні Гавайські острови, було сплановано заздалегідь. Як і сказав Кацушіґе, причина в тому, щоб Тацуя випадково не потрапив до чиїхось рук, крім Йотсуба. До задач також входило запобігти наданню притулку за його власним бажанням.

Поки Міюкі залишається в Японії, Тацуя не міг відправитися в імміграцію, але деякі члени клану цього не знали. Відправлення Кацушіґе мало не захистити Тацую, а заткнути заперечення проти цієї операції.

Однак йому не заборонялося виступати як підкріплення. Завдання Кацушіґе і підлеглих полягало в тому, щоб «не віддати Тацую жодній силі, крім родини Йотсуба». Якщо Тацуя потрапить до рук армії Штатів на Мідвей або Перл і Гермес, загін Кацушіґе, з сім’ї Шібата, витягне його.

Перш за все, те що вони «не ізольовані» має велике значення.

– Вдячний за підтримку в цій операції.

– Навзаєм..

Вклонився Кацушіґе Тацуя, а той кивнув, злегка вклонившись.

◊ ◊ ◊

Після десятої вечора, в головному домі Йотсуба.

Мая, у халаті поверх тонкої нічної сорочки, у своїй особистій кімнаті, слухала звіт від Хаями.

– Шановний Тацуя успішно зустрівся з шановним Кацушіґе.

У своєму костюмі — трійка, що сидів на ньому належним чином, незважаючи на середину літа, Хаяма, передавав Маї інформацію, щойно отриману через телепатичний зв’язок

– Он як. Цікаво, чи вдалося обдурити спостерігачів сил самооборони.

– Принаймні, я думаю, що ми змогли запобігти відкритому вторгненню.

– Якщо так, то це було варто зусиль.

Пробурмотіла, надпивши з чашки чорний чай з ароматом бренді, Мая — режисер сьогоднішнього інциденту.

Причина, чому антимаги захопили корабель берегової охорони «Аґуні» і чому вони протаранили «Ракойомару», була в тому, що Мая віддала наказ своїм підлеглим, які вправно маніпулювали свідомістю. Історію з госпіталізацією Тацуї та зйомка папараці ридаючої Міюкі, написала Мая особисто.

– До речі, що трапилося з солдатами антимагами, які проникнули на «Аґуні»?

– Сили Самооборони вимагають видачу. Поліція опирається, але вони будуть передані протягом кількох днів.

– І солдати, які спричинили теракт, вирішать здійснити самогубство, щоб продемонструвати свою рішучість, перед допитом в армії.

– Вірно, як і планується.

– Цікаво чи втрутиться її ясновельможність Саекі?

– Це скандал у військово-морських силах. Навіть якщо її ясновельможність, з сухопутних військ, спробує втрутитись, думаю, до для завершення процедури знадобиться деякий час.

– Все ж, прискормо план. Так... Перш за все, нехай поліція відпустить злочинців.

– Зрозумів. Я все організую.

– Так, будь ласка.

Посміхнулась і кивнула Мая Хаямі, який шанобливо вклонився.