[5]

[5]

Станом на дев’яте липня, кораблі Нового Радянського Союзу залишалися біля півострова Ното. Військова загроза ще не зникла.

Однак результати битви, в якій вчора було потоплено дванадцять ворожих кораблів, хоча і невеликих, дуже підбадьорили японський народ. Оскільки основні кораблі ворожої армії, такі як авіаносці все ще були цілі, напруга все ще залишалася і до оптимізму було далеко, але почуття що «Нового Радянського Союзу не варто боятися» поширилось по всій Японії.

Люди хотіли знати про засіб атаки яким вдалося досягти таких результатів, і природно, що засоби масової інформації наполягали на відкритті цього для публіки.

Якщо вони дізнаються, що це не випадковість, тривога в суспільстві зменшиться ще більше. Так вирішив і уряд. Станом на вчора, вже повідомили, що ворожі кораблі були потоплені стратегічною магією, хоча й у формі припущень. Уряд офіційно це визнав і вирішив, затвердити Ічідзьо Масакі, як національно визнаного стратегічного мага.

О десятій нуль-нуль, у залі пресконференції Міністерства оборони. Відповідаючи на запитання журналістів, що зібралися, Міністр оборони оголосив про існування «Оушін Бурст», що знищила флот невеликих кораблів Нового Радянського Союзу, та ім’я мага, який її використав.

– ...Ічідзьо Масакі, з Третьої старшої при Національному магічному університеті?

Запитала Міністра журналістка, з фанатичним поглядом. З об’єктивного погляду зовнішність Масакі була не такою яскравою, як у Мінору. Однак, на відміну від Тацуї, він був загально визнаним красенем. Подекуди він був відомий, як «маг красунчик».

– Наразі, Ічідзьо Масакі навчається на третьому році Третьої старшої школи при Національному магічному університеті. Уряд затвердив його як другого Національно визнаного мага Стратегічного класу Японії.

Цими словами, Міністр Оборони підтвердив припущення журналістки.

◇ ◇ ◇

О десятій п’ятнадцять ранку. ЗМІ вже визначили місцезнаходження Масакі та стікалися на базу Комацу.

– Чому і я!..

– Не кажи так! Хіба ми не близькі. Джордж, ти ж звик до пресконференцій?

Заспокійливим тоном, Масакі вмовляв Кічідзьодзі, що скаржився йому за лаштунками сцени для пресконференцій.

– Репортери прийшли розпитати Масакі. – Не думаю що мене викличуть.

– Нічого подібного. «Оушін Бурст», магія розроблена тобою, Джордж. Я думаю, що вони захочуть почути розповідь розробника.

– ...Ха...

Зітхнув Кічідзьодзі, поки Масакі плескав його по плечу.

Коли співробітниця бази сказала: «вже час», Масакі жестом покликав Кічідзьодзі та вийшов до мікрофона в центрі, піднятої над підлогою зали, сцени.

Кічідзьодзі, з беземоційним виразом, послідував за ним.

Двоє хлопців у формі Третьої старшої вклонились і відразу засвітились спалахи. З урахуванням світлочутливості сучасних камер, в додатковому джерелі світла потреби не було, але на пресконференціях досі використовували електронні спалахи, наче стверджуючи, «такі правила».

Масакі ледь помітно примружився від надто сильного світла. У Кічідзьодзі, з іншого боку, було спокійне обличчя. Масакі не помилився, коли сказав, «ти ж звик до пресконференцій».

Як тільки Масакі та Кічідзьодзі сіли на відведені для них місця, розпочалася пресконференція.

– Це був подвиг. – Люди дуже захоплені вашим досягненням, пан Ічідзьо.

– Для мене честь, бути корисним.

– Ви самі зголосились перехопити флот Нового Радянського Союзу?

– Так. Зі згоди мого батька, я зголосився піти добровольцем до Сил Самооборони.

– Тому, що були впевнені, що зможете знищити ворожий флот новою магією Стратегічного класу?

– Так. Тому що в мене була «Оушін Бурст», створена Кічідзьодзі, що сидить поряд.

Після цих слів, інтерес репортерів перейшов на Кічідзьодзі.

– Пан Кічідзьодзі. Чи правда, що саме ви розробили нову магію Стратегічного класу «Оушін Бурст».

– Так.

– Пан Кічідзьодзі, ви ж не лише навчаєтесь в Третій старшій школі, а ще й працюєте в Інституті магічних наук Канадзави, розробка нової магії Стратегічного класу, це ініціатива інституту.

– Ні, Інститут магічних наук Канадзави не проводить військових досліджень.

– Тобто, пан Кічідзьодзі, ви розробили «Океанічний вибух» самостійно.

– Так.

– В очікуванні вторгнення Нового Радянського Союзу?

Від цього питання Кічідзьодзі трохи завагався з відповіддю.

– Як ви й сказали, «Оушін Бурст» розроблялася для підготовки до вторгнення Нового Радянського Союзу.

– Ви справді талант, яким пишається наша країна, Кардинал Джордж, розробити магію Стратегічного класу самостійно.

Цього разу, після слів добре обізнаного репортера, обличчя Кічідзьодзі стало зовсім розгубленим.

Потім, через коротку мить, він вимовив рядки щирості для нього і клопітні для людини про яку в них йшлося.

– Ні, «Оушін Бурст» я розробив не один.

– Базову частину магії надав Шіба Тацуя з Першої старшої школи.

◇ ◇ ◇

– Це було зайве...

Несвідомо, гірко і з розчарованим обличчям пробурмотів Тацуя, що дивився пресконференцію Масакі і Кічідзьодзі, по телевізору.

Міюкі, що сиділа поряд, не спростувала його слова. В інших випадках, вона б сказала: «я рада, що досягнення старшого брата оцінили належним чином», але цього разу вона розуміла, справжню причину, чому Тацуя надіслав базову схему нової магії Стратегічного класу Кічідзьодзі.

І що зізнання Кічідзьодзі зруйнувало задум Тацуї.

– Чесність і щирість не завжди найкращий життєвий шлях.

Продовження скарг Тацуї базувалось на англійській приказці Honesty is the best policy (Чесність — найкраща політика). Він не збирався говорити «брехня керує світом», але в нього могла промайнути думка: «Слово — срібло, а мовчання — золото»

–– Думаю, Кічідзьодзі-кун не хоче бути боржником старшого брата.

Стримано заспокоїла його Міюкі, подаючи каву з льодом.

– ...Вірно. Я не правильно оцінив його характер.

Після цих коротких слів, Тацуя припинив скаржитися, подумавши, що жалітися телевізору не розумно.

Міюкі дбайливо вимкнула телевізор.

Тацуя відвів погляд від екрана, на стіні, що до цього транслював новини.

– Старший брате, хочете булочку?

Тацуї, що зробив лише один ковток і поставив чашку, Міюкі запропонувала свіжо спечені булочки до післяобіднього чаю. Насправді їх планувалося подавати з морозивом, щоб охолодитися влітку.

– Вірно. Можна трохи перекусити.

– Зрозуміла.

Для обіду і навіть для ранкового чаювання, було ще зарано, але битва з Мінору, в інформаційному вимірі, фізично виснажила Тацую. Він вирішив з вдячністю прийняти кмітливу пропозицію Міюкі.

◇ ◇ ◇

Пресконференція Масакі та Кічідзьодзі транслювалася лише внутрішньо національними каналами. Однак вони не були зашифрованими. Ворожа країна не могла не цікавитись інформацією про магію Стратегічного класу.

Але це не означало, що вищі урядові та військові чини Нового Радянського Союзу дивилися новини з субтитрами в реальному часі. Збір інформації, зрештою, це задача структури, що за це відповідає. Завдання вищого керівництва — перевіряти результати, узагальнені підлеглими.

Проте Безобразов, фактичний керівник уряду Нового Радянського Союзу, дивився на монітор, що показував перехоплену пресконференцію з самого початку, в розкішному гуртожитку в Хабаровську.

«Знову...»

«Це знову той хлопець!»

«Невже він викрав мою магію?!»

Придушуючи свої бурхливі емоції всіма силами, він зберіг їх лише у своїх думках.

◇ ◇ ◇

Мінамі, що незацікавлено переглядала новини, у перервах між домашніми справами, рефлекторно натиснула кнопку вимкнути на пульті дистанційного керування, в момент, коли Кічідзьодзі назвав ім’я Тацуї.

Невеликий телевізор в їдальні вимкнувся.

Звісно це було не через неприязнь до Тацуї. Просто для Мінамі, зараз, було боляче чути імена Тацуї та Міюкі.

Провина знову піднімалась в її думках. Мінамі не намагалася її придушити. Вірніше, вона сказала собі, що повинні прийняти ці емоційні муки.

Однак вона не могла знову увімкнути телевізор.

Мінамі вирішила вийти на вулицю.

Мінору не забороняв їй виходити. Навіть якщо вона вийде з-під бар’єра, Мінору її не зупинятиме. Мінамі розуміла це інтуїтивно. Вона відчувала, що може вірити словам Мінору: «я вас не змушуватиму».

Однак, наразі, Мінамі не мала наміру тікати від Мінору. Але це не означало, що вона хотіла бути з Мінору. Це було через думку, що навіть якщо вона втече, їй не має куди піти.

Зрадивши Міюкі, вона не могла просто повернутися додому. Так думала Мінамі.

Якби лише це зараз тривожило її, вона б спілкувалася з Мінору зовні.

Вони сплять під одним дахом, тому уникати його не можливо. Мінамі й не збиралася так чинити.

Зараз вона чомусь не хотіла зустрічатись з Мінору. ...Ні, вірніше, треба сказати, що вона не хотіла, щоб Мінору бачив її обличчя.

Навіть якщо вона провела з Мінору в одній будівлі ніч, свідомість Мінамі займали лише думки про Міюкі та Тацую. Якщо бути точним, то лише про Міюкі та Тацую, що її супроводжує.

Деякі з однокласниць з Першої старшої неправильно це розуміли, але Мінамі не цікавилася Тацуєю, як протилежною статтю. І вона вже не звертала на це увагу. Для Мінамі, Тацуя лише старший брат, а зараз наречений її господині, Міюкі.

Для Мінамі Міюкі була усім. Ось чому її захопив жаль, що вона не може спокутати зраду Міюкі власним життям.

Мінамі цього не знала, але її свідомість була підготовлена так, щоб зберігати вірність господарю. Не через генетичні маніпуляції або вплив медикаментів. Щоб долати в свідомість людини лише одну цінність, в особливих заходах потреби не було. Треба лише підготувати закрите середовище і забезпечити добре підготовлене виховання і навчання.

Мінамі, що від самого народження виховувалася в головному домі родини Йотсуба, не вважала себе ненормальною, бо була абсолютно вірною Міюкі, що була призначена її господинею. Вона не могла дійти до такої думки.

Перш за все, менталітет, вбитий в Мінамі, наголошував, що людину визнану її господарем зрадити не можливо. Міркування Тацуї про те, чому вона завадила магії Міюкі були правильними. Але, на жаль, сама Мінамі не могла так про себе думати. Вона наче не намагалася побачити вихід, що був перед нею і сама себе мучила докорами.

Відсутність бажання бачити Мінору — це частина психічного ефекту цього само катування. Вона не хотіла показуватися перед людиною не із сім’ї, з таким потворним обличчям, котре виникло через те, що вона не змогла отримати покарання за свою зраду. Таке жіноче, ні, дівоче серце, побудувало стіну між нею і Мінору.

«Все добре... Минуло майже дві години, як він вийшов перевірити бар’єр...»

Мінору вже повинен був повернутись до своєї кімнати. ...Це було скоріше бажання, ніж здогадка Мінамі, що розсипалось, як тільки вона вийшла з вихідних дверей.

Але, як вона і хотіла Мінору її не побачив.

Мінору лежав у дворі.

Мінамі кинулася до нього.

– Шановний Мінору?!

Навіть коли вона покликала його, він не відреагував. Схоже він був без свідомості.

Лише мить вона розмірковувала, що їй слід робити.

Керуючи CAD, що вона дістала з кишені фартуха, Мінамі активувала магію Зменшення ваги. Вона підняла тіло Мінору, що явно стало легшим, і віднесла до його кімнати.

Вона змусила себе думати, що легкий біль її голови, це лише її уява.

◇ ◇ ◇

...Співавтором нової магії Стратегічного класу, що відкинула ворожий військовий флот, був Шіба Тацуя, також відомий як Таурус Сілвер, який нещодавно став гарячою темою.

Засоби масової інформації не могли залишити поза увагою матеріал, який, напевно, принесе високі рейтинги для привернення аудиторії та реклами.

– Я б хотіла, щоб ти, пан Тацуя, дав коментар. ЗМІ стікаються до штаб-квартири та дому в Футю.

– ...Прошу вибачення за незручності.

Тацуя з покірним виразом вклонився Маї, що посміхалась на екрані.

Схоже, вона була зацікавлена. В іншому випадку, вона б не дзвонила особисто через таку дрібницю.

– Я дійсно вражена їх активними діями. Залишається лише оцінити старання Засобів масової інформації. Їх спроби взяти інтерв’ю спричиняють клопоти.

Тацуя був згідний з цією думкою, але не наважувався озвучити згоду, в нинішній ситуації. У виникненні неприємностей у FLT та клопотів в околицях їх колишнього дому, була вина і Тацуї.

– Однак, Його Ясновельможність святійший, схоже задоволений цим результатом. Я отримала комплімент.

– Дякую.

«Його Ясновельможність святійший», про якого говорила Мая, це Тодоу Аоба, найвпливовіший спонсор родини Йотсуба.

Тацуя пообіцяв бути військовим чинником стримування, в обмін на підтримку цього старого для проєкту установки із Зоряним реактором, «ESCAPES».

Якщо в точності виконувати цей договір, можливо, Тацуя повинен був взяти на себе основний тягар в боротьбі з вторгненням Нового Радянського Союзу. Однак непряма участь, наданням Стратегічної магії іншому магу, здавалося, влаштовувала старого Тодоу.

Можливо, це тому, що його причетність була розкрита таким чином.

– Але я переживаю за пані Міюкі... Добре, що зараз школа закрита.

– ...Так.

З цими словами Маї Тацуя також не міг сперечатися.

Порівняно з довоєнними часами, засоби масової інформації були більш стримані. Можливо вони боялись реакції влади, але не так вже багато з них тикали мікрофоном в непричетних, лише тому, що вони лише сусіди, колеги чи навчаються з причетними в одній школі.

Але той факт, що Міюкі — двоюрідна сестра, наречена Тацуї, можна зрозуміти, дослідивши доступні данні. Буде неминуче, що Міюкі потрапить під тиск бажаючих взяти інтерв’ю.

Вже те, що ЗМІ просто турбують Міюкі, для Тацуї було непростимим. Але ще більш тривожною була можливість наближення злочинців і викрадачів, під виглядом журналістів.

Сама Міюкі мала незмірну цінність. Однак за нинішніх обставин багато людей намагатимуться захопити Міюкі, щоб нейтралізувати Тацую. Для Тацуї це було абсолютно не прийнятним, оскільки Міюкі піддавалася ризику через нього.

– Пан Тацуя, пані Міюкі, маю одну пропозицію.

Мая розмовляла з Тацуєю, але камера показувала і Міюкі, що стояла біля нього. Вона назвала ім’я Міюкі, тому що вона повинна була стати частиною плану.

– Чому б не приставити до пані Міюкі нову дівчину в супровід, що зможе залишатися з нею в школі.

– Супровід?..

Запитала саме Міюкі. В її голосі звучало невдоволення.

Лише вчора Мінору забрав Мінамі. А вже ж наступного дня приймається рішення про нового супроводжуючого. Так Міюкі здавалося, що Мінамі просто викидають.

– Це тимчасово, поки ситуація не заспокоїться.

Слова додані Маєю, схожі на ті, що враховували почуття Міюкі та заспокоювали її. – Дякую за вашу турботу.

Тацуя також не виступив проти позиції Маї.

Вражений несподіваною реакцією Міюкі, переводячи з неї «здивований» погляд, Тацуя запитав Маю про деталі плану, – Але чи зможете ви так швидко підготувати потрібну людину.

– Я думаю, перевести до Першої старшої Аяко, – «непогано», подумав Тацуя.

Магія Аяко здатна обдурити і ЗМІ, і ворога, що ховатиметься серед них..

– Не думаю, що це буде не на користь Аяко.

Однак Тацуя не погодився на пропозицію. Причина саме в тому, про що він щойно подумав. Тацуя вважав, що Міюкі найважливіша, але Аяко теж важлива — цінний союзник. Він не любив вдаватися до жертвування союзниками, якщо є альтернатива.

– Ох... Пан Тацуя має якісь ідеї?

Запитала Мая.

– Так. Чому б не приставити до Міюкі Ангеліну Кудоу Шіелдс, яку ми захищаємо.

Не вагаючись, відповів Тацуя.

– Пані Ангеліну...

Задумливо промовила Мая, легенько припіднявши кутики губ.

– Вона є оператором «Костюмованого параду». Не настільки ефективно, як у Кудо Мінору, але думаю достатньо, щоб обманути очі злочинців.

Насправді Тацуя розмірковував, чи можна використати Ліну, як охорону Міюкі, ще до того, як Мая розпочала розмову про супровід.

Зокрема, одразу після того, як почув інтерв’ю з Кічідзьодзі.

Нехтувати бойовою силою Ліни, даремна трата часу. В майбутньому, внаслідок політичних інтриг їй, можливо, доведеться повернутися до USNA, але хотілося б добре нею скористатися, поки вона перебуває в Японії.

Ліна, що володіє бойовою силою на рівні з Міюкі й особливою майстерністю обманювати навіть очі мага високого рівня, це рідкісний людський ресурс, якому можна сміливо довірити Міюкі. ...Існує певне занепокоєння стосовно деяких рис її характеру, але Міюкі, яка виступатиме в якості супроводжуваної, не повинна комплексувати.

– Чи нормально буде привести пані Ангеліну в Токіо.

– Американські військові вже побачили її присутність, коли вона відбивала вторгнення на острові Міякі. Думаю, залишати її на цьому острові більш ризиковано.

Судження Тацуї полягає не в тому, що Ліна небезпечна, а втому що безпека острова Міякі знаходиться під загрозою.

– Ху-ху, це точно.

Схоже, причина, чому Мая трохи розсміялася, полягала в тому, що вона бачила його справжній намір, про який Тацуя не сказав.

– ...Тож, добре. Дозволимо пані Ангеліні приєднатися до супроводу пані Міюкі.

– Дуже дякую.

– Також ми домовимося про її переведення до Першої старшої. Але було б краще, щоб і пан Тацуя особисто попросив про послугу пана Момояму.

Зайве говорити, що «пан Момояма, про якого говорила Мая, це директор Першої старшої школи, Момояма Хігасі. Директор Момояма був людиною, яка б не стала слухати, навіть якщо йому говоритиме людина, за спиною якої стоїть вся родина Йотсуба.

– Зрозумів. Візьму Ліну і піду запитати.

– Скажу пані Ангеліні прибути туди завтра. Ви ж зможете жити на одному поверсі, вірно?

На верхньому поверсі кондомініуму, де живе Тацуя, поряд з апартаментами Тацуї та Міюкі, є три кімнати для прислуги. Одна з них була зайнята Мінамі, а дві інші вільні.

– Звичайно.

– Я влаштую прибирання будинку.

Тацуя і Мая обговорили точний графік.

Міюкі просто розгублено стояла поряд з ним.

◇ ◇ ◇

Між тіткою, племінником та племінницею родини Йотсуба все вирішилося в мирній атмосфері, але «зізнання» Кічідзьодзі викликало нову напругу не лише в Новому Радянському Союзі.

Штаб-квартира Зірок, одного з найелітніших підрозділів військових магів USNA, розташована на околиці міста Розуелл, штат Нью-Мексико. Ця база має штаб, відокремлений від штабу «Зірок», а командуючий не належить ні до Зірок, ні до магів. Згідно з початковим ланцюгом командування, командир бази не керував Зірками, але відтоді, як Ліна, яка має погану військову кар’єру, стала командувачем Зірок, замість допомоги їй, командувач бази Пол Уокер, крім командування в бою, став фактичним командувачем Зірок.

Особливо зараз, за відсутності майора Канопуса, який фактично був генеральним командувачем Зірок, Уокер фактично був командиром Зірок. Безпосередньою причиною даної ситуації став спалах Паразитів всередині бази, але сам Полковник Уокер не став Паразитом. Наскільки можна було підтвердити, розповсюдження Паразитів в цьому місці припинилося. У Білому домі та Пентагоні немає жодних доказів зараження Паразитами.

Зараз Уокер дивився на стелю над своїм столом. Не так давно він тримався за голову, спершись ліктями на стіл. Він полишив думати, тому що, якби не хвилювався, вдіяти нічого не міг.

Він був у повній розгубленості. Причина криється в наказах Генерального штабу. Він солдат, тому, якщо йому доручать операцію, він буде діяти й переміщати своїх солдатів. Однак раніше отриманий наказ полягав у тому, щоб передати Уокеру планування стратегії.

У старшому командуванні USNA (і в уряді).

Між фракціями примирення з Японією та конфронтації існував серйозний конфлікт. Конкретніше, конфлікт був між фракцією, що виступала за використання Шіби Тацуї, мага стратегічного класу в глобальній стратегії Америки, та фракцією, що вважала його загрозою і виступала за усунення.

Сам Уокер займав нейтральну позицію. Не можна заперечувати, що через вплив Паразитів, що змішалися з Зірками, полковник Уокер вважав, що Тацую слід знищити. Але мало того, як солдат не маг, який уважно стежить за діяльністю Зірок, відчував загрозу від появи стратегічного мага, порівняного з цілою армією. Крім того, він визнавав Тацую занадто небезпечним.

У цьому сенсі Уокер не відчував поганих почуттів особисто до Тацуї. Він вважав, що Ліну, яка покинула американську армію, і Безобразова, який зараз працює за лаштунками, також слід усунути.

Тож сьогодні Уокер відчув, що нетерплячість, яку демонструвало агресивне командування Генштабу, була надмірною. Якщо вони відчувають загрозу з боку нової магії стратегічного класу, то до цілей знищення слід негайно додати Ічідзьо Масакі та Кічідзьодзі Шінкуро, які щойно завершили магію. Давно відомо що у Шіби Тацуї є інженерний бік. Шіба Тацуя також є Таурусом Сілвером. Директиву «сформувати та реалізувати план ліквідації Шіби Тацуї протягом місяця», просто тому, що стала відома причетність Шіби Тацуї до створення нової стратегічної магії, яка зупинила вторгнення флоту Нового Радянського Союзу, Уокер вважав надмірною. – Не «сформувати план впродовж місяця», а «здійснити план впродовж місяця».

Уокер був не задоволений зазначеними термінами.

– ...Чи можна сьогодні очікувати результатів від Іллігал MAP.

Саботаж Зоряного реактора, на жаль був невдалим, але подальші операції вже були організовані. Уокер неухильно вживав заходів щодо ліквідації Шіби Тацуї, навіть не отримавши вказівок від фракції конфронтації в Генеральному штабі.

Йому не потрібен термін в місяць.

Шіба Тацуя має бути знешкоджений як найшвидше.

Полковник Уокер мав намір прискоритися до отримання сьогоднішньої директиви.

◇ ◇ ◇

Тацуя пообіцяв Міюкі «що на сьогодні все», але він зупинив лише непрямий пошук через інформаційний вимір. Він не мав наміру припиняти пошук Мінамі.

У другій половині дня, подолавши супротив Міюкі, яка турбувалася за його фізичний стан, Тацуя вийшов на дорогу, що перетинала ліс Аокігахару. Це була точка, де підрозділ переслідування родини Дзюмондзі вчора втратив з виду Мінору.

Тацуя і сьогодні носив мобільний костюм «Фрід Сюїт», але він не летів в ньому. Він рухався по землі на спеціальному мотоциклі «Увінглесс», що був комплектом з цим мобільним костюмом. Все для того, щоб не бути надто помітним.

В останній момент битви в інформаційному вимірі. «Костюмований парад», який замаскував інформацію про місцезнаходження Мінамі, зник.

Атака Тацуї не увінчалася успіхом. Мінору відключив його, або, з якоїсь причини, не зміг втримати магію.

У будь-якому випадку, місцезнаходження Мінамі звузилося до вузького радіуса, близько ста метрів.

«Остання перешкода, це Примарний крок»

Але поки не можна бути оптимістичним. Тацуя міг здолати Примарний крок, лише вистріливши маркером з інформаційного виміру. Неважливо, чи в сто метрів цей радіус, чи в один метр, не можливо влучити сайоновою кулею через інформаційний вимір, якщо не вдасться вказати координати.

 

«Не залишається нічого іншого, як шукати відповідну область...»

Побудований тут бар’єр Примарного кроку — це магічний лабіринт, який порушує відчуття орієнтації, за допомогою просунутих заклять. Він покриває ілюзією, яку не розпізнали навіть розвідувальні супутники.

«Це напівпостійна ілюзія? Це незручно.»

Мабуть, він підтримується закляттям класу Реліквія. Можна сказати, що це вища версія магічної системи зберігання, вбудованої у зоряну піч. Чесно кажучи, цікаво, як це працює...

«У всякому разі це не добре.»

Майже напевно, цю схованку побудував Чжоу Гонґцзінь. Цілком можливо, що використовується той самий тип технології, як і «Генератор» та «Сорсері Бустер». Ці технології, базуються на людях, і не допустимі з етичних причин, а Тацуя не бажав їх використовувати через власні почуття. Інтелектуальна цікавість та почуття добра і зла — це різні речі

Однак ефект гарантований і потужний. Спостереження з використанням електромагнітних або звукових хвиль, крім видимого світла, не зможуть його розкрити. Отже, немає іншого вибору, як наблизитися на відстань, де можна виявити сліди бар’єра.

Тацуя, на своєму мотоциклі, в’їхав в стіну, висаджену фантомними деревами.

◇ ◇ ◇

Бар’єр попереджав про наближення зловмисника.

Сповіщення передане мисленнєвою хвилею, пробудило свідомість Мінору.

– Шановний Мінору?! Ви прокинулися?! Ви мене впізнаєте?!

– Пані Мінамі? Що сталося...

– Ох, як же добре!

Зі сльозами на очах і посмішкою, Мінамі підвелася зі стільця біля ліжка.

– Я принесу вам свіжого чаю. Прошу, почекайте хвилинку.

– Пані Мінамі?

Мінору намагався зупинити Мінамі, кажучи: «я вже у свідомості, все нормально», але перед цим, вона, вклонилася і вискочила зі спальні.

«...Спальня?»

Тут Мінору помітив провал пам’яті.

«Я повинен бути на дворі...»

«Пан Тацуя атакував мене невідомою магією і збирався зруйнувати «Костюмований парад».»

«Я ледве перевершив атаку пана Тацуї.»

...Знепритомнів там.

Мінору поспішно шукав годинник.

В цій, абсолютно старій будівлі, в кожній кімнаті були встановлені старовинні годинники, деякі з них старі навіть за структурою. Те, що всі стрілки вказували правильний час, мабуть, теж було наслідком магії.

Поточний час Тринадцята п’ятдесят вісім. Він не пам’ятав коли втратив свідомість, але минуло що найменше три години.

– Бар’єр?!

Мінору скочив з ліжка, і відчув таке запаморочення, що схопився руками за голову.

Намагаючись встояти на ногах, він збив одноногий столик.

На щастя, на столі нічого не було, але він впав на підлогу і видав досить гучний звук.

– Шановний Мінору, що сталося?! Ви в порядку?!

Звук можна було почути за дверима. За дверей донісся схвильований голос Мінамі.

– Все добре! Я просто збив стіл.

Поспішно відповів Мінору, щоб вона не турбувалась з цього приводу, але це мало зворотний ефект. Це лише підбурило хвилювання Мінамі.

– Вибачте!

Двері відчинилися і з’явилася Мінамі, зі схвильованим виразом обличчя. Проте вона не видала гучного шуму, а вміст чашки на таці, що тримала на одній руці, не розлився. Треба сказати, що лише цього достатньо для визнання її професіоналізму покоївки.

Навіть побачивши, що Мінору похитується, Мінамі залишилася спокійною. Вона поставила тацю на письмовий стіл, і потім підбігла до Мінору.

– Ви справді в порядку, ви ще погано почуваєтесь?

– Все добре. Зачекайте хвилинку...

Мінору зупинив руку Мінамі, якою вона хотіла допомогти йому встояти на ногах, і переставши себе силувати, сів на ліжко.

Потім він закрив очі та зосередився на бар’єрах, що захищали особняк.

Ряд магів ходили туди сюди, прямо перед бар’єром приховування. Зараз Мінору вперше помітив, що військові обшукують ліс Аокігахару.

Але це не викликало у нього хвилювання. Вчора, поки він не втік під бар’єр приховування, за ним стежив автомобіль родини Дзюмондзі. Те, що ліс обшукуватимуть цілком очікувано. Він обрав цю схованку, тому що був впевнений, що його не знайдуть навіть після масштабного пошуку.

Більше його хвилювало інше...

«… Добре. Ефект Примарного кроку досі діє.»

Чи був зламаний «Примарний крок», що приховує будинок. Більш конкретно, чи знищив бар’єр приховування Тацуя, що приїхав сюди для пошуку.

Мінору не сумнівався, що Тацуя шукав це місце. Він вважав, що тимчасово переміг та захистився від атаки в інформаційному вимірі. Водночас він був переконаний, що Тацуя не може відступити.

З моменту як прокинувся, Мінору ігнорував бажання направити «погляд» на Тацую. Для того, щоб уникнути ризику бути відстеженим, якщо направить «погляд» і того, що Тацуя дізнається місцезнаходження цього будинку. Натомість Мінору налаштував бар’єр так, щоб сигнал тривоги відправлявся, кожного разу, якщо порушується хоча б один шар бар’єра приховування, що складався з шістнадцяти шарів.

Єдиним магом, що пробився через бар’єр, був Тацуя. Так вважав Мінору. Об’єктивно це був тунельний зір, але Мінору вважав, що якщо бар’єр буде пробитий, це буде свідченням того, що наближається Тацуя.

Наразі був пробитий лише зовнішні шар і він швидко відновиться. ...Поки, все гаразд.

Нарешті Мінору знайшов вільний час, щоб поглянути на Мінамі

◇ ◇ ◇

Поки Мінору знайшов вільний час, Тацуя відчув, що потрапив в глухий кут.

Мережа переховування розкидана по території, була набагато більшою, ніж він очікував.

Тацуя розраховував, що якщо наблизиться до схованки, де утримують Мінамі, він зможе якось знайти ознаки зміни події магією. Однак насправді кілька разів пройшовши виявлену зону, радіусом в сто метрів, він зміг лише кілька разів відчути існування ілюзії, і жодних додаткових підказок не знайшов.

Він не міг заперечувати, що недостатньо підготувався. Але цього разу він не міг не визнати, що недооцінив древню континентальну магію східної Азії.

В основному, принципи древньої магії такі ж, як і у сучасної. У цьому не було жодних сумнівів. Однак навіть якщо основа однакова, сучасна та древня магії — це різні технічні системи. Крім того, навіть відносячись до однієї категорії «древня магія», принципи роботи японської древньої магії та східно-азійського континенту відрізняється.

Якщо виділити час, він зміг би поглибити розуміння, але він думав, що зможе скасувати будь-яку техніку без підготовки, що було занадто самовпевнено. Ось про що думав Тацуя, з гіркою посмішкою насміхаючись над собою.

«Я, певно, мав би серйозніше вивчити магію Чжоу Гонґцзіня та Ґу Дзіе...»

Тацуя не мав на це часу. Усі інтелектуальні ресурси у вільний час він присвячував проєкту «ESCAPES».

Тацуя міг розуміти, що не може собі цього дозволити.

Проте він не міг не шкодувати про це.

Зрештою Тацуя не зміг знайти схованки, де утримували Мінамі, на цьому невеликому клаптику землі, радіусом близько ста метрів.

◇ ◇ ◇

З іншого боку, Загін мечників, який шукав увесь день на ширші території, ніж Тацуя, не змогли знайти жодних підказок про місце знаходження Мінору. В результаті цього пошуку, в Загоні мечників дійшли висновку, що «Кудо Мінору не переховується в лісі Аокігахару».

◇ ◇ ◇

Після сімнадцяти годин пошуку пошуковий загін Сил Самооборони залишив ліс. Він не знав про рух Тацуї, тому що не наважився «дивитися» на нього, але втручання в бар’єр приховання припинилося після п’ятнадцятої години. Зрозумівши, що його сьогодні не знайшли, Мінору видихнув.

Він знаходився в кабінеті, який одночасно був спальнею, цю кімнату Чжоу Гонґцзінь підготував для себе. Офісне та комунікативне обладнання, яке Чжоу Гонґцзінь використовував у своєму повсякденному житті, також були тут, і все ще працювали.

ЗМІ не повідомляли про смерть Чжоу Гонґцзіня. Він не був знаменитістю, він довго переховувався, щоб зберегти таємницю свого нестаріючого тіла, тому заклад в китайському кварталі Йокогами, яким він керував, мав систему, з якою продовжить працювати навіть за відсутності власника.

Крім того, влада сприяла приховуванню смерті Чжоу Гонґцзіня, неофіційного посередника нелегальної міграції з Великого Азійського Союзу, з метою виявлення шляхів контрабанди.

З цієї причини, партнери, з якими Чжоу Гонґцзінь вів справи, не знали про його смерть.

Тому і запити до Чжоу Гонґцзіня все ще надходили на його електрону пошту. А в кімнаті, яку використовував Мінору, її можна було отримати та розшифрувати.

Таке повідомлення прийшло на термінал Чжоу Гонґцзіня, коли Мінору розслаблявся за письмовим столом. З невдоволеним виразом, він поглянув на декодований текст. Мінору не мав наміру брати на себе роботу Чжоу Гонґцзіня, тому цілком природно, що не був в захоплені.

Однак прочитавши його, Мінору зробив серйозний вираз обличчя. Але не від того що в нього з’явилась мотивація зайнятись бізнесом. Вмістом листа було не прохання про притулок. Прохання було від підрозділу секретних операцій Сил Великого Азійського Союзу.

– Вони хочуть підтримки у проникненні оперативника?.. Безумовно, цей підпис належить Чень Сян Шеню, командувачу сил спеціальних операцій військ Великого Азійського Союзу. Тож оперативник, що хоче проникнути — це Тигр людожер, Люй Ґанху.

Перш за все, це повідомлення привертало увагу, бо свідчило про існування таємної змови, що завдасть великої шкоди Японії. Мінору вважав, що не може це проігнорувати, з огляду на національні інтереси.

Однак він швидко змінив хід думок. Навіть переставши бути людиною, він не міг стати противником, коли мова йшла про любов до рідної землі. Навіть він розмірковував чи можна використовувати цю змову, щоб виграти час.

Чень Сян Шень хоче отримати допомогу з проникненням на базу Комацу. Хоча і без подробиць, але зараз вже ні для кого не секрет, що Лю Лі Лей, національно визнаний маг Стратегічного класу Великого Азійського Союзу, втекла до Японії і зараз охороняється на базі Комацу. Хоча це офіційно не визнано урядом Японії, цей факт облетів весь світ у вигляді сенсаційної новини в інтернеті. Метою Великого Азійського Союзу було повернути або ліквідувати Лю Лі Лей.

Мінору вважав, ймовірність останнього не мала, але певно Сили Самооборони, у будь-якому випадку, спробують зірвати намагання Чень Сян Шеня. Якщо проникнення Люй Ґанху буде успішним, воно, певно, переросте у кричущу битву.

Тацуя, в минулому, вже перетинався з Чень Сян Шенєм та Люй Ґанху. Він не зможе ігнорувати їх розгул. Якщо це частково його відволіче, може з’явитися можливість переїхати звідси до наступної схованки.

Мінору вже прийшов до висновку, що залишатися тут буде важко. Ні «Костюмований парад», ні «Примарний крок» не можуть бути перешкодою для Тацуї так довго. Таке передчуття було у Мінору.

Використовуючи підпис Чжоу Гонґцзіня, Мінору надіслав відповідь про згоду допомогти Чень Сян Шеню.