[12]

[12]

– Я не міг уявити що монстер оволодіє роботом.

– Це через гуманоїдний тип. Цукумоґамі16, неймовірно.

Міюкі говорила тоном, ніби не могла в це повірити, а Тацуя відповів так, ніби не хотів в це вірити.

Місцем розмови брата і сестри, була не вітальня їх нього дому, а автомобіль на автопілоті. Це був не громадський пасажирський транспортний засіб, а приватний автомобіль Тацуї. Хоч зареєстрованим він був на батька, але придбали його на прибутки Тауруса Сілвера.

Попри те, що можна було користуватися громадським транспортом, так само дешево, як автобусом, півстоліття тому, Тацуя володів автомобілем для безпечного і престижного перевезення Міюкі.

Мало хто знав, але Міюкі була дочкою з хорошої родини, «панянкою». До того ж високого класу.

Навчання поза школою, незамінні для розвитку смаку юної леді.

Завдяки особливим обставинам Йотсуби, досі не було необхідності з’являтися в тих же соціальних колах що і Маюмі, але вона повинна відвідувати уроки, з поводження у вищих колах суспільства, навіть якщо вони були приватними, вона повинна була прибувати туди стильно.

Звичайно за керування відповідав штучний інтелект, у розкішному автомобілі з куленепроникними, жаростійкими та ударостійкими властивостями, рівними з військовим автомобілем, Міюкі, одягнена інакше, ніж зазвичай, продовжила говорити з похмурим виразом, що не личив розкішному одягу.

– Отже, старший брате... Що ви робитимете?

– Тобто, що нам робити з Піксі?

З іншого боку Тацуя, у темному жакеті, але не настільки формальному, в якому був схожий на старшокласника, невдало спробував гірко посміхнутися, а вийшла напівгірка посмішка.

– Я ж не можу привести її до дому. Потрібно вигадати підходящий привід, або запитати дозвіл у школи.

– Ви не можете взяти його до дому? Невже Піксі хоче цього...

Запитала Міюкі з деяким страхом в голосі.

– Не можна пускати його в наш дім.

Цього разу Тацуя посміхнувся відверто.

– Про біологію та природу Паразитів відомо мало. Немає гарантії, що він не бреше.

Легенди говорять, що Йокаї не брешуть, брешуть лише люди, однак існує поширена думка, що демон Аманодзяку17 порушив цей принцип. Монстри, що брешуть і ті, що ні, є лише в історіях, ніхто не сумнівався в словах Паразита, який оволодів Піксі, але Тацуя не міг в це вірити.

– Твердження, що він побуджений думками Хоноки, має підстави. Оскільки Мідзукі бачила «візерунок», що це підтверджує. Але крім цього, у нас є лише його слова. Ми не знаємо його здібностей, тож не можемо повноцінно довіряти. Найгірше, якщо Піксі може спілкуватися з іншими Паразитами та покличе їх поки ми будемо спати. Принаймі, ми маємо переконатися, що в неї є здібність спілкуватися з іншими, оскільки ми не можемо запитати відкрито.

Почувши відповідь, яку він говорив м’яким тоном, тінь з обличчя Міюкі зійшла в одну мить.

– Але ви не можете знати, чи можете довіряти її відповідям?

– Те саме стосується допиту військовополонених. Істинність наданої інформації можемо визначити лише ми самі.

Хоч на обличчі залишався деякий жорсткий вираз, Міюкі всіма силами намагалася стерти сліди скорботи.

◇ ◇ ◇

Тацуя передав свої повноваження ескорту біля будівлі в західному стилі, хоча справа не така велика, і не далеко від здорового глузду звичайних людей.

Хоч це і називалося передачею, він просто перевірив обличчя наступника.

Заклад, де Міюкі відвідує уроки фортепіано та манер (можливо, краще назвати школою), заборонений для хлопців. Навіть якщо це охоронець найвищого класу, його все одно не пустять в середину.

– Я, як завжди, заберу тебе в потрібний час.

– Так. Я з не терпінням чекатиму, коли знову побачу вас.

Тому вони, неминуче обмінювалися подібними репліками.

До речі, забере він її через дві години. До дому їхати годину, тому він чекав у найближчому ресторанчику.

Тацуя обрав сімейний ресторан і увів його назву в навігатор. Якби він, одягнувся як дорослий і увійшов до закладу де подають алкоголь, його б не вигнали, але сьогодні, у нього не було бажання робити так.

Він повечеряв дома, тому замовив лише напої. Клієнти, які майже за дві години п›ють лише напої, зазвичай дратують персонал, але щоразу, чекаючи Міюкі, він, у будь-якому, закладі намагався зробити замовлення на досить велику суму. Йому не доведеться турбуватися про ненависні погляди.

Навіть якщо були недоброзичливі погляди, він удавав що не помічає їх.

Тацуя сів біля вікна, не відкриваючи сайту закладу, а просто дивився у вікно.

Він виглядав замріяним.

Сам Тацуя не усвідомлював, що зосередився на чомусь.

Те що він робив було абсолютно протилежне «мрійливості».

Він не зосередився, а розширив свідомість.

Ширше й ширше, сфокусувавшись на собі та Міюкі, охопив увесь район.

Наче з висоти пташиного польоту він дивився на них через інформаційний вимір.

Тацуя зосередив «погляд» на відносному просторі, що визначався силою зв’язків закону причинності, що на відміну від Еліптичної системи координат18, не залежить від фізичної відстані.

Він не пропустить нічого, що нашкодить Міюкі.

Завдяки своєму «погляду» він міг супроводжувати свою сестру самостійно, оминаючи гендерні обмеження.

Однак, це був не звичайний його «погляд». Те, що він зазвичай робив несвідомо, зараз здійснював свідомо і навіть підсилив.

Щоб перемістити своє поле зору у відносний простір, йому довелося зупинити своє тіло у фізичному вимірі, де часто трапляються «нещасні випадки», іншими словами, якщо його поранять, він не зможе вилікуватися. І все ж він спокійно повністю поринув у «спостереження».

Хоч він і називав це Простором відношень, це не означає що такий вимір існує.

Це своєрідний спосіб розпізнавання структури того що він бачить.

Також відношення не означає, що вони пов’язані чорними та червоними нитками або ланцюгами, можна лише прочитати інформацію про наявність причино-наслідкових зв’язків. Але якби хтось застосовував подібний образ, то міг би побачити нитки та ланцюги, але в уяві Тацуї відображалися причино-наслідкові зв’язки істот і явищ, що оточують ціль спостереження.

В принципі, цей метод повинен давати можливість передбачати майбутнє, але Тацуя може читати лише «сьогодення» та «минуле» за останні двадцять чотири години. Натомість це дуже ефективно в пошукових операціях. «Ворогів» можна ідентифікувати на неймовірній дистанції, з такою ж чи більшою точністю, ніж вроджені навички дистанційного зору.

В полі зору з’явилася інформація про наближення ворогів.

Вони за ним, а не сестрою.

«Я провалився, як супровід».

Якщо ви самі стаєте мішенню, то піддаєте ризику того кого супроводжуєте. Хоч він не сильно хвилювався що провалився як супровід.

Однак думки не стали голосом ні розчаруванням, ні емоціями.

◇ ◇ ◇

Почувши, що розгортання завершено, полковник Вірджинія Баланс злегка кивнула.

Перед операцією вона аналізувала ареал пересування цілі й була здивована, що у неї занадто мало можливостей для нальоту.

Зрештою, підліток (?) не мав жодного нічного життя.

Місце, яке він кожного ранку відвідує для тренування, це додзьо ніндзя, на яке вона не посміла б нападати. (Більшість американців досі допускаються тієї ж помилки)

Схоже, він кудись їздив на мотоциклі у неділю, але його одразу загубили й навіть супутникове спостереження не змогло з’ясувати куди він поїхав.

Єдине, що вона помітила за ці два тижні, це те, що він не простий старшокласник. Більшість могли б подумати, що він оперативник якогось спеціального підрозділу. Оскільки ця підозра могла дозволити ідентифікувати ціль (точніше припустити), розслідування було не марним.

Складність наближення, коли поруч сестра, була доведена майором Сіріусом. Об’єкт рідко, надовго залишається на одинці, тим паче в місцях де навряд чи втече, цього вечора була одна з не багатьох можливостей.

– Майор Сіріус, ви мене чуєте?

Як тільки Баланс заговорила в комунікатор, прямого зв’язку Ліна відповіла негайно. Як було заплановано, вона чекала в сусідньому парку.

План був наступним.

Члени Стар Дуст, прикидаючись грабіжниками, вриваються в ресторан, уникаючи смертей. Якщо зможуть захопити на місці, то здійснять викрадення. Якщо під час атаки він спробує втекти, з ним вступлять в бій і направлять до парку, де чекає майор.

План був приблизним, та в умовах великої кількості невизначеностей, він був настільки практичним наскільки це було можливо, Баланс навчалася практиці бою не для того, щоб хизуватися перед начальством.

У шахах видно всі рухи супротивника, тому там корисна детально пророблена стратегія.

«Хвилювання викликає те, що Стар Дуст можуть бути знищені вже на першій стадії плану...»

«Хоч шанси не великі» заспокоювала себе Баланс.

Стар Дуст це вдосконалені маги, продукт магічної інженерії USNA, хоч і вважається невдалим і від них відмовилися. Немислимо, щоб їх знищив один підліток, причому при співвідношенні один проти п’яти.

Хоч і очікується, що їх суперник стратегічний маг, але більшість стратегічних магій призначені для масштабних знищень і марні в міжособистісних боях. Навіть якщо це стратегічна магія подібної руйнівної сили, навряд чи нею скористаються, якщо не готові покінчити з життям самогубством.

Якщо в нього немає спеціального інструменту, на зразок Бріонака.

«Навіть якщо вони будуть знищені, їх особу встановити не можливо, оскільки всі записи стерто».

«Тож якщо операція провалиться, не потрібно буде хвилюватися про наслідки», додала полковник у своїх думках.

Вона свідомо не зважала на закон Мерфі19

◇ ◇ ◇

Після розмови з полковником Баланс, Ліна проводила остаточний огляд тактичної магічної зброї «Бріонак», у фургоні на парковці парку.

Суперзброя розроблена для неї та може бути використана лише нею, але навіть вона, командуючий магічного підрозділу USNA, не може використовувати її на власний розсуд. Не зважаючи на її портативність, її потужність можна порівняти з головою зброєю лінкора і при такій руйнівній силі, її потужність і дальність легко контролювалися, це була товста палися довжиною близько чотирьох футів20.

Дві третини, в зоні прикладу, товщиною як рукоятка тенісної ракетки, третина, в зоні дула, вдвічі товщий циліндр, в місті їх з’єднання, перпендикулярно, перетинав квадратний, видовжений циліндр товщиною якраз під її руку, а на вершині перетину знаходився невеликий коробчастий стержень.

Хоч це і був огляд, зброя працює на чистій магічній силі.

Магічна зброя з інтегрованим CAD.

Бріонак не мав електронних компонентів, чи навіть пружин. Звісно не було жодної можливості провести механічну перевірку. Навіть так оглядом називали, запуск магії та переривання безпосередньо перед активацією та перевірку реакції.

Вона знала, що по своїй природі, цей інструмент не міг мати складної структури. Однак, тримаючи Бріонак, що був схожий на посох, спис, та булаву, в неї з’являлося відчуття, що вона героїня фантастичного роману (чи навіть гри).

До речі, говорячи про відчуття.

«Я не сумніваюся у здібностях полковника... Але чи спрацює це?»

Ліна дійсно сумнівалася, чи зможе така жорстка стратегія спрацювати проти Тацуї.

Ліна розуміла, що дуже складні операції не практичні.

Але головною запорукою стратегії було те, що з п’ятьма операторами рівня «Стар Дуст» було важко впоратися. Вона побоювалася, що їх швидко знищать. Тацуя - класу супутник, він мав досвід бою з чотирма членами Зірок.

Тацуя важкий супротивник, але, на початку Ліна вважала, що Міюкі більш небезпечна.

Але тепер ця думка повністю зникла.

Зараз вона вже не сприймала Тацую зневажливо, як нижчий клас.

Ліна лише нещодавно почала думати, що програла не через якусь хибу.

Коли вона відійшла від злості, здібності супротивника здалися моторошними та невідомими. Вона зрозуміла, що насправді не знала, що він зробив.

«...Що за магія перетворила Дансінг Блейдс на пил?»

«...Що здатне відключити «Муспельгейм?»

В той момент вона подумала, що розірвалися самі молекулярні зв’язки.

Але дійшла до висновку, що нейтралізували саму магічну процедуру.

Але в той момент, коли вона задумалася, як це можливо зробити, її розум застиг.

Вона зрозуміла, що це неможливо.

Принаймні, ніхто, включаючи її, не може цього зробити.

Одна справа розірвати міжмолекулярні зв’язки.

Але відключення Муспельгейм.

Щоб нейтралізувати магію, сила втручання повинна бути потужнішою.

Навіть якщо він перевершив силу втручання самої Сіріус, в тій точці також діяла магія Міюкі.

В тій області було протистояння її «Муспельгейму» та «Ніфльгейму» Міюкі.

Навіть якщо зіткнулися протилежні техніки, вони лише компенсували ефект, а не нейтралізували магію. Щоб нейтралізувати магію, необхідно застосувати техніку, яка б переписала її.

Іншими словами у той момент, якби Тацуя застосував нейтралізацію магії, то мав би продемонструвати вдвічі більше втручання, ні ж Ліна.

У той момент Ліна не змогла контролювати свій тремор.

Якщо це можливо, Тацуя має метод, щоб приховати стільки сили.

Якщо ви нейтралізуєте магію будь-якими іншими способами, окрім Нейтралізації, це можливо зробити, лише знищивши саму магічну послідовність

Ліна також знала, що існував метод вдарити високим тиском сайонів і тим самим знищити магічну послідовність, але подібної реакції не було.

Замість знищення зовнішнім впливом, вона була зруйнована, втручанням в саму інформаційну структуру, віцекомандувач Зірок, Бенжамін Канопус, міг би зазначити, що магія, яку використовував Тацуя - це «Грам Демолішін». Але Ліна не знала магію Грам Демолішін.

Вона приєдналася до Зірок в ранньому віці (доречніше сказати «дитиною»), порівняно зі звичайним хлопцями та дівчатами, вона має великий практичний досвід, але разом з тим їй бракує знань. Звичайно, вона знала набагато більше, ніж звичайні (маги) старшокласники, але кількість знань обмежена кількістю часу, на їх засвоєння. Але якби добре ви не запам’ятовували, знання, яких ви ніколи не засвоювали, не можуть існувати у вашому розумі.

Тривожність Ліни пов’язана з відсутністю у неї можливостей до розширення досвіду через нестачу часу на навчання. Зрештою, вона занадто молодий командувач Зірок.

Можна сказати, що це прояв негативних наслідків меритократії21.

Досі негативних ефектів не проявлялося, але місія поза домом, у ситуації коли підтримка обмежена, проти бійця, такого як Тацуя, наповненого знаннями та вміннями, що компенсував кількість бойових можливостей якістю, по всяк час, показувала недоліки надмірного зосередження на бойовій силі.

◇ ◇ ◇

Тацуя не любитель битв. Принаймі, як він думав, він вступав у битву, лише за певних умов. Зокрема, лише при необхідності захисту безпеки та честі Міюкі.

Та це не означає, що він не опиратиметься. Він був носієм юнацької (?) думки, що боротьба та допомога також необхідні для збереження миру.

«П’ять чоловік...»

Тацуя трохи завагався, коли побачив кількість ворогів у фургоні, що зупинився по той бік дороги, які вже були готові вистрибнути.

Якщо хотів, він міг би втекти. Автомобіль можна забрати пізніше, через дистанційний контроль.

Рішення було прийнято через секунду.

Заповнивши рахунок у терміналі на столі та встав.

Мабуть, за ним спостерігали, двері фургона швидко відкрилися.

Тацуя швидко рушив до входу.

Фургон стояв прямо перед рестораном.

Майже в той же час, коли Тацуя вийшов з закладу, на вулиці з’явилося п’ятеро людей в лижних балаклавах.

Очі, що проглядали за маски, були різнобарвні: блакитні, червоні, чорні, коричневі та сірі.

Це кольорові контактні лінзи, які використовували, щоб приховати, що злочин здійснювали іноземці, а, можливо, ні. І навпаки, можливо, вони не дуже сильно прагнули приховати свою зовнішність. Можливо, вони були впевнені, що особистість не буде встановлена, навіть якщо вони не приховуватимуть своїх облич.

Здається, зловмисники трохи збентежились, побачивши Тацую перед собою.

Однак обмін поглядами тривав не довго.

Тацуя рушив.

Замість того, щоб рушити в перед або відступити, він відвів погляд від чоловіків і пішов вздовж дороги.

Атмосфера заповнилася ошелешенням.

Тацуя віддалявся від них, не змінюючи темпу.

Коли відстань, з п’яти метрів, збільшилася до п›ятдесяти, опоненти прийшли до тями.

Вух Тацуї дістався слабкий, дзвінкий звук зведення пістолета.

Збройний девайс з вбудованим у пістолет-кулемет CAD, замість великого CAD у формі пістолета-кулемета.

Лише цим спорядженням, вони зізналися, що є магами USNA

Ні країни Західної, ні Східної Європи, ні Новий Радянський Союз, не використовують зброю з таким складним механізмом.

За межами американських штатів таку складну зброю використовує, певно, лише Японський Окремий магічний батальйон.

З розгорнутої послідовності активації видно, що м’якій кулі з кремнієвої сполуки надається ефект електричного заряду, що буде випущений під час пострілу. Це свого роду пістолет-тазер. Схоже, їм наказано узяти Тацую живим.

Права рука Тацуї вже стиснула CAD в кишені. Палець лежав на вимикачі, що імітував курок.

Тацуя активував CAD, спиною до чоловіків у масках.

Швидко озирнувшись назад, він відштовхнувся від дороги.

Утікаючи, Тацуя чув сухий звук частин пістолетів-кулеметів, розсипаних по тротуарі.

Все це він стиснув в ту мить, коли опоненти застигли у здивуванні.

Після цих неймовірних дій Тацуї, закляклість супротивників остаточно розвіялась.

Він вважав, що вони будуть занадто шокованими, але тут нічого не поробиш.

Для того, щоб магічно вплинути на об’єкт під впливом чужої магії, необхідно мати силу втручання, яка явно перевищує силу опонента. Якщо між об’єктом і оператором є фізичний контакт, складність значно зростає. Ось чому кажуть, що знищити CAD та бойовий девайс, безпосередньо магією практично не можливо.

Але, те що вони будуть здивовані з цієї причини, це непорозуміння

Магія, яку вони намагалися використати, полягала в тому, щоб надати кулі ефект заряду та розряду. Магія накладалась на кулю, а не зброю. Ствол був підключений до CAD, але затвор і ударник були ізольовані від нього.

Від самого початку, з магією Тацуї, було легко розібратися з елементами вогнепальної зброї, які легко знімалися для обслуговування.

Можливо, причина шоку полягала в тому, що американці мали культ вогнепальної зброї, подібно до того, як японці колись мали до мечів.

Звісно, Тацуя не думав про все це просто так.

Тільки поглянувши на здивовані обличчя опонентів і рефлекторно бігаючи по таких думках, свідомість була зосереджена на тому як вороги атакуватимуть.

У Тацуї не було жодних причин не скористатися їх становищем.

Однак навколо був жвавий рух.

Це не людний район міста, але зараз не ніч і на вулиці скрізь встановлені вуличні камери. Вбивство може зумовити велику проблему.

З цієї ж причини, він не хотів демонструвати магію Розпаду знову і знову перед скількома свідками. Краще не використовувати часткове розкладання.

Тому він вирішив скоротити розрив.

Тацуя виставив долоню у перед.

Ціль живіт.

Поцілити в сонячне сплетіння не було проблемою.

Він одночасно скористався Флеш кастом і ударом долонею.

Активувавши магію Коливань.

Хвиля коливань потрапила в тіло противника при контакті з долонею.

Однак його магія відскочила. Тацуя зрозумів це не через контакт долоні, а завдяки погляду.

Він одразу відскочив в бік.

Відчувши, як знизу піднімається вітер.

Кулак ворога, в блискучому кастеті, пробив його залишковий образ.

Він ковзнув за спину і знову атакував хвилею коливань.

Удар зі сліпої зони змусив чоловіка впасти на землю.

Все-таки, дивовижна магічна стійкість.

Хоча броню підсилену Зміцненням інформації атакували в ослаблену частину, через тілесний контакт, але протидіяли рефлекторним втручанням. Попри те, що магія виходила з обмеженої в силі віртуальної магічної області, в нормальних обставинах подібне не можливо.

«Модифіковане тіло... Ні зміцнена людина».

Відстрибнувши назад і уникаючи атаки ворога, що знову відновив стійку, він отримав доступ до інформації про фізичний стан опонента та вивчав його організм.

Спотворена структурна інформація, що не була лише генетичною модифікацією, повинна бути результатом неодноразового та необґрунтованого вдосконалення.

«Як ці хлопці можуть рухатися в такому стані».

Для Тацуї, що бачив сотні помираючих людей, було очевидно, що вони в будь-який момент можуть впасти.

Замість того щоб розмахувати пістолетом чи ножем, набагато доречніше було лежати під капельницею на лікарняному ліжку.

Однак, ця життєва сила.

Ніби як метеор, перед тим як згорить.

Ніби зоряний пил захоплений тяжінням Землі, ніщо інше, як сяйво горіння їх власного тіла. Він не думав, що програє на цьому рівні, але він не знав, що можуть вчинити ці безрозсудні чоловіки.

Певно, ризиковано, та потрібно вирішити це швидко.

Тацуя змінив ціль. Швидко окресливши майбутній план у своїй свідомості.

Відстрибнути подалі назад і забезпечити дистанцію, щоб дістатися до CAD у кишені.

Одночасно витягаючи його, активувати чотирьох разову магію Розпаду.

Це однозначно зупинить його опонентів.

За збігом обставин, в момент, як Тацуя прицілився.

У сцену вторглися.

Ввірвався Чіба Наоцуґу.

Не очікувалося, що дійсно розпочнеться раптовий вуличний бій. Ґрунтуючись на особливо хороших оцінках з класного журналу, у нього існувало упередження обачної особистості.

Він слідкував за хлопцем, що був цілю його охорони з тераси третього поверху середньо поверхової будівлі, приблизно у вісьми сотнях метрів від місця. У досьє було написано, що ціль чуттєва до оточення, тому він тримався на відстані.

Бігти по сходах - трата часу.

Він оцінив ситуацію і стрибнув в низ.

Наоцуґу просто відштовхнувся від дороги.

Наоцуґу, що оволодів магією Божої ноги (початкова техніка Сенджуцу), міг бігти на великі відстані зі швидкістю сто двадцять кілометрів за годину.

На цій відстані бігти швидше ніж їхати на машині.

Щоб дістатися до місця знадобилося тридцять секунд.

По дорозі він двічі відчув магію вібрацій.

Було видно, що нападник впав на землю після того, як його штовхнули ударом заду.

Наоцуґу, подумки пробурмотів «хлопець використав магічне мистецтво?»

Цієї інформації не було вказано в досьє.

Оскільки, це була інформація яку не варто було приховувати, тож він розсудив, що відділ інформації чомусь приховав її.

Крім того, схоже, є ще багато прихованих деталей.

Інтерес Наоцуґу, до нинішньої цілі спостереження і супроводження, Шіби Тацуї, зріс.

Які бойові навички він може показати...

Але будуть інші можливості. Наоцуґу був людиною, що розмежовував особисті та ділові справи. (Так думав він сам)

Натиснувши перемикач бойового девайса, що тримав у руці.

Дубинка перетворилася на кодачі.

Наоцуґу налаштував під себе новий продукт, що розробила та почала поставляти до поліції родина Чіба.

Він віддавав перевагу використанню товарів загального призначення, перед високо продуктивними продуктами, такими як Ікадзучімару та Оручімару.

Зброя - це інструменти та розхідний матеріал. До того ж незалежно від користувача, навіть чудовий меч може затупитися.

Це був зворотний бік гордості того, кого називають одним з найсильніших бойових магів у світі, у межах трьох метрів.

Хлопець, якого він супроводжував силою відстрибнув назад.

В пам’яті Наоцуґу винирнув звіт про підрозділ з яким мав справу хлопець.

Супротивник «Стар Дуст» посилені маги, що належать до армії USNA, ні, магічна зброя з живого тіла. Загін смертників, з магів що не витримують корегування та підсилення й обов’язково помруть протягом декількох років. Стар Дуст має групи що спеціалізуються на різних властивостях. Наоцуґу повідомили, що група, з якою зараз зіткнувся хлопчина, це солдати, які спеціалізуються на ближньому бою.

Якщо вони не зможуть довго жити, вони не хочуть померти даремно... З таким мисленням це, певно, якась промивка мізків, але Наоцуґу не вважав це злом. Швидше, симпатизував тому, що вони поставили життя на виконання місії не образно, а буквально.

Але це клопітний супротивник.

Воїни смертники - найжорстокіші солдати у світі.

Яким би хорошим він не був, старшокласник буде переможений.

Наоцуґу втрутився між Тацуєю та Стар Дустом.

Тацуя знав що за ним стежать. Він міг відрізнити їх від військових USNA.

Але було несподівано, що вони втрутяться за такий короткий час. Тацуя передбачав, що вони триматимуться за кулісами.

Те що він повернувся спиною, означало, що це не його ворог, принаймні зараз.

Він пізнав чоловіка по його профілю, коли той встряв.

Другий брат Еріки.

Однак він не знав чому той допомагає йому.

– Шіба-кун.

Також несподівано, що той з ним заговорив.

– Я Чіба Наоцуґу. Я старший брат твої однокласниці Чіби Еріки.

Ще неочікуваним було те, що він назветься.

– Я займуся цим. Тобі потрібно відійти назад.

Як і очікувалося, пояснень не прозвучало, в такій ситуації вони були зайві.

– Дуже вам вдячний.

Якщо він хоче, щоб це залишили на нього, Тацуя не мав вибору.

Коли він швидко відійшов назад, по спині Наоцуґу пройшли ознаки, що він збирається замахнутися від плеча.

Можливо він очікував такої заяви, як «я буду битися!».

На жаль, Тацуя не мав такого егоїстичного характеру. Якщо експерт каже відступити, він просто слухняно так і вчинить. ...Поки йому це корисно.

Супротивник лише кілька секунд був спантеличений раптовим втручанням.

За винятком того, хто вже вибув, четверо в масці звідкись витягли вогнепальну зброю і націлилися на Наоцуґу.

Сучасна магія - це систематизовані техніки, що підкреслюють швидкість, а CAD відповідає на цей запит.

І все-таки швидше зняти запобіжник та задіяти спусковий механізм, ніж обробляти послідовність активації та створювати магічну послідовність. На даній відстані, не було потреби витрачати час на прицілювання.

Ці чоловіки достатньо звиклі до бою. Замість того, щоб покладатися на свою особисту майстерність магії, вони, без вагань, обрали засіб для швидкого усунення перешкоди. Замість того, щоб відмовитися від магії та не використовувати її взагалі, одночасно була активована магія типу Руху, щоб зупинити летючий в них об’єкт. Можливо, щоб запобігти снарядам вогнепальної зброї супротивника.

Вогнепальна зброя як списи і магія у ролі щита.

Це було правильне використання кожної здібності. Як він і думав, вони не могли продемонструвати усю свою бойову силу проти Тацуї, через необхідність «взяти живим». Вбивати ворогів, не ставлячи питань, певно, такий їх стиль бою. Раціонального стилю бою достатньо, щоб перемогти більшість ворогів.

Однак Чіба Наоцуґу не був звичайним противником.

Швидше ніж чоловіки встигли спрацювати, він скоротив відстань. Напевно, для усіх, крім того, до якого він наблизився, Наоцуґу зник з поля зору. Швидкість була такою, що швидше за все, Тацуя теж його втратив би, якби не зосередився.

Коли він пройшов повз, блиснув кодачі. Ріжучий край був облямований чорною лінією.

Рука, що тримала пістолет, від зап’ястя впала. Коли кодачі замахнулися зліва на право, відштовхуюча сила на краю леза розрізала шкіру, м’язи та розрубала кістку.

Та чи помітили чоловіки, що миттєве відсічення зумовлене магією типу Вага «Хешікірі».

Попри крики товариша, троє чоловіків націлили стволи на Наоцуґу.

Куля пронизала лише залишковий образ Наоцуґу.

Під звуки розбиття скла та наляканих криків, Наоцуґу скоротив дистанцію.

Хоча мова не йде про швидкість Бога, солдати не могли прицілитись.

Віртуальний образ накладався на реальний і закривав усе їх поле зору.

Тацуя що спостерігав позаду, не був упевнений, що зможе відслідкувати реальний образ Наоцуґу, якщо зійдеться з ним на короткій дистанції.

Суть альтернативного зображення - прискорення та зупинка.

Наоцуґу створював зображення на сітчатці ока, противника шляхом повторення прискорення, зупинки, зміни напрямку, прискорення та зупинки.

Спочатку техніка меча не сприймала зупинки, тобто їй не подобалося поняття «завмерти». Якщо не вдаватися в деталі, завмирання напружує м’язи, а зупинка ніг, напружує м’язи ніг і зафіксовує їх в такому стані, що може стати причиною падіння.

Але таке відбувається коли використовується лише фізична сила.

Наоцуґу переходив від повної зупинки до максимальної швидкості, без часу на затримку, керуючи магією «Початок», першим рухом тіла.

Але сказати легко, а на практиці це надзвичайно складно.

У світі бойових мистецтв, природно, що рухи передують думкам і можна сказати, що не можна стати першокласним, якщо не зможете рухатися перед тим як думати.

Те що робив Наоцуґу - це активація магії, передбачаючи рухи тіла, що передують мисленню.

Говорячи про «Хешікірі», що згадувалося раніше, для опонентів і тих хто спостерігав збоку воно активувалася в одну мить і зупинялася в одну мить. У такому випадку, опонент не зможе прочитати дії і не зможе вжити заходів.

Тацуя вважав, що швидкість, з якою вимикається та вимикається це перемикання, повинна бути сутністю техніки, яка за обставиною, зробила Чібу Наоцуґу одним з десяти кращих у світі.

Поки Тацуя аналізував силу Наоцуґу, всі чотири чоловіка в масках були нейтралізовані.

Наоцуґу опустив руку з кодачі.

Він, здавалося, не насторожився, але почувався дещо розслабленим.

Як і Тацуя.

Він направився до Наоцуґу, щоб подякувати за допомогу, і на третьому кроці...

Напружене відчуття небезпеки накрило Тацую.

Ймовірно Наоцуґу відчув теж саме. Майже в той же момент, Тацуя впав на землю, а Наоцуґу виставив меч.

Відразу після цього.

Блискуче сяйво вразило Наоцуґу.

Кодачі зупинив промінь світла, пучок високоенергетичної плазми.

Перед тим як вдарити в лезо, промінь розділився наліво і направо.

Цілком ймовірно, що потік плазми відхилене полем відштовхування сили «Хешікірі» сформованого на ріжучій кромці.

Але цього було недостатньо, щоб блокувати вплив електромагнітних хвиль.

Сяючий промінь зник.

Цікаво, що промінь плазми зник перед тим, як досягти будівель, що вистилали вулицю.

Тіло Наоцуґу, що стояв з піднятим кодачі, здавалося тремтіло, ймовірно, тому, що його м’язи стиснулися під електричними хвилями, що огорнули його, атакуючи в упор. Це ніби він отримав удар з потужного паралізуючого пістолета.

Тацуя повернув погляд тули, звідки передбачалося, вийшов світловий промінь.

Вдалині, посеред проїжджої частини під прикриттям темряви.

Розмірено пливучі під вуличними ліхтарями.

Багряне волосся і золоті очі.

Направивши предмет, схожий на палицю, маг у масці, «Анджі Сіріус», запрошуючим поглядом дивилася на Тацую.