[4]

Увечері одинадцятого серпня, сталася ситуація, яку, в контексті прибирання наслідків інциденту на острові Міякі, не можна було ігнорувати.

Старшокласники, що випадково опинилися там, заявили в програмі новин, що стали свідками збройного нападу,

Виступили вони на каналі кабельного телебачення, а не каналі офіційного мовлення, в якому переважають традиційні медіа. Це був канал яким керує медіакомпанія «Культурно комунікаційна мережа», широко відома як «Калнет». До речі, власником і президентом «Калнет» був батько Савамури Йошіо, відомої актриси, з якою Тацуя мав зв’язки через Шіппо Такуму, минулого квітня.

І само собою зрозуміло, що «старшокласники, які там випадково опинилися» - це Еріка, Лео та Мікіхіко. Після уточнення, що вони старшокласники старшої школи магії та друзі Тацуї, трійця розповіла про напад та оборону острова Міякі.

Відгук на програму був чудовим.

Дехто з глядачів висловлював думку, що це учні школи магії та друзі Тацуї, тому вони упереджені, але більша аудиторія звернула увагу, що про це розповідають учні, що стали свідками таких подій.

Говорила в основному Еріка. Лео та Мікіхіко спочатку взагалі не хотіли з’являтися на телебаченні, але Еріка змусила їх, оскільки якби з’явилася лише вона, це могли не правильно зрозуміти.

Правду кажучи, до позавчорашнього дня, Еріка й сама не мала наміру виступати на телебаченні. Відразу після її повернення до Токіо, шостого числа, вона отримала кілька запитів, виступити в ефірі, невідомо звідки взагалі вони про неї дізнались, але вона від всіх відмовилась.

Проте коли позавчора, коли вона дала інтерв’ю певному ефірному телеканалу, за умови, що вона не покаже свого обличчя і не назве імені, вона подумала, що вони можуть перекрутити факти, оскільки телеканал вперто слідував своєму сценарію інтерв’ю.

Того дня її залишили на острові Міякі, за умови, що вона стане свідком, третьою стороною, але якщо нічого не зробити, вона може стати джерелом неправдивих новин, незручних для Тацуї. ...Попри те, як це виглядає, Еріка, що мала сильне почуття обов’язку, була настільки стурбована, що вирішила з’явитися у випуску новин, за умови прямого ефіру, де був малий ризик викривлення висвітлення.

Сценарій який намагався втілити той певний телеканал, полягав в тому, що Тацуя за спиною нареченої, Міюкі, зустрічався з Ерікою, боровся не лише проти військ Нового Радянського Союзу, а й проти американських, щоб захистити Еріку. Фраза «неправильно зрозуміти», яку вона промовила, затягуючи Лео та Мікіхіко в цю появу, мала на увазі цей сценарій. Як і згадувалося вище, були ті, хто вирішив, що вони захищають мага, зі своєї школи, через особисті стосунки, про які, повідомила Еріка з хлопцями. Їх було не багато, але вони були голосними.

Проте, якщо судити за кількістю, позитивних голосів було більше. ...Треба також зауважити, що серед них були й голоси на кшталт, «хто ця красуня?», та тут вже нічого не зробиш.

Таким чином Еріка блискуче дебютувала в момент вітання і разом з Лео та Мікіхіко виконала місію стати справжніми свідками. ...Було відчуття, що ведучий та гості помінялися місцями, але поки початкова мета досягнута, ця проблема виглядала тривіальною.

◊ ◊ ◊

Понеділок дванадцяте серпня.

Тацуя з Міюкі і Ліною приїхав на аеромашині. Взагалі, приїжджати до школи на самохідній машині було заборонено, але через значне занепокоєння, що користування громадським транспортом спричинить переполох і під приводом, що зараз літні канікули, йому був наданий спеціальний дозвіл.

Він вперше, за довгий час, приїхав до Першої старшої, щоб зустрітися з друзями, які вчора добре постаралися.

Першого він знайшов в кафетерії.

– Еріка, гарно постаралась. Дякую.

– Дійсно. Еріка, дякую, що допомогла шановному Тацуї.

Підійшовши до Еріки, що розсіяно сиділа, підперши рукою щоку, Тацуя і Міюкі похвалили за досягнення та подяку за вчорашню появу на телебаченні.

– Нема за що.

Відповіла Еріка з втомленою посмішкою і досить виснаженим голосом.

– Еріка, ти маєш поганий вигляд, тобі не погано?

Схвильовано запитала її Ліна.

– Все добре. Я просто втомилася. ...Розумово.

– Розумово?

Ліна, схоже, не зрозуміла, але Тацуя та Міюкі показали переконані вирази.

Навіть на території школи, на Еріку було спрямовано на п’ятдесят відсотків більше поглядів, ніж зазвичай. Такою була ситуація навіть у Першій старшій, де добре знали її в лице. За територією школи погляди були б ще більш дратівливими.

– Можливо, тобі сьогодні слід було залишитися дома.

– Я б так не скала.

Похитала головою Еріка, на рядки співчуття Тацуї.

– До товариської гри залишилося небагато днів.

Сказала Еріка, поспішно вставши.

– Побачимось.

Перекинувши сумку, зі змінним одягом, через плече, Еріка помахала вільною рукою.

– Вона напрочуд серйозна.

Проводжаючи спину Еріки, промовила Ліна, здивована її несподіваною поведінкою.

◊ ◊ ◊

Штаб-квартира Магічної асоціації в Кіото.

Сьогодні тут відбулася позачергова нарада, на якій зібралися президент, керівники відділень та підрозділів.

– ...Нахабство цього хлопця вражає! Якщо не вжити рішучих заходів, репутація нашого товариства постраждає!

З почервонілим обличчям, наполягав директор відділення Канто Домекі. Саме Домекі був ініціатором цього зібрання.

На порядку денному, покарання Тацуї.

– Проте ми маємо справу з родиною Йотсуба. Хіба це матиме ефект?

Хоча вони обговорювали покарання, у магічної асоціації не було права застосовувати насильницькі засоби.

Найбільше, що вони могли, це виключення. Якщо ви отримаєте подібне покарання, ви не зможете використовувати свою ліцензію мага, тому не зможете отримати роботу, що вимагає магічних навичок, але оскільки не буде заборонено використовувати саму магію, можна було знайти власних клієнтів і працювати не покладаючись на ліцензію. Те ж саме можна було сказати й про найм через особисті зв’язки.

У цьому відношенні, Тацуя був членом родини Йотсуба і не потребував пошуку роботи та не має потреби покладатися на ліцензію.

Крім виключення, «не застосування взаємодопомоги» та «оприлюднення імені, як правопорушника» нічого більше не зашкодить. Ймовірно Домекі й сам повинен це зрозуміти.

– Вплив родини Йотсуба не буде вічним! Навіть якщо зараз це не спрацює, колись він отримає урок!

Агресія Домекі не стихала. Але під іншим кутом, це виглядало як блеф.

– Здається, це правда, що Шіба-кун зневажає Магічну асоціацію, і пропоную ухвалити дисциплінарне рішення, яке запропонував керівник філії Домекі. Що скажете, президент?

– Так… ви маєте рацію.

Не виразно відповіла Томіцука Хісуі, коли запитали її думку.

Вона розуміла, що не варто робити родину Йотсуба ворогом, не з погляду логіки, а інтересів.

Однак, з емоційного боку, їй сильно хотілося відповісти Тацуї за те, що вона пережила через проєкт Діона.

– ...Для початку, вирішимо чи карати. Як саме, обговоримо пізніше.

– Вірно.

– Зрозуміло.

– Згоден.

На пропозицію Хісуі, що несвідомо мала на увазі покарання, піднялися голоси підтримки.

– Тоді ті, хто згоден з покаранням, підніміть руку.

Однак, коли вони вже збиралися проголосувати, пролунав екстрений виклик.

Це була внутрішня лінія з суворою конфіденційністю, вона б не активувалася якби це не був справді екстрений виклик. Перервавши голосування, Хісуі натиснула кнопку відповісти.

– Що таке?

На питання Хісуі, з неприхованим незадоволенням.

– Терміновий дзвінок з міністерства оборони.

З динаміка прозвучав квапливий голос.

– Терміновий? Зрозуміла.

Відповіла Хісуі в мікрофон і звернулась до присутніх у конференц-залі, – я ненадовго вас залишу.

Покинувши конференц-залу, щоб прийняти дзвінок, Хісуі повернулася приблизно через п’ять хвилин.

– Яка справа у Міністерства оборони?

Запитали у Хісуі, що сіла на своє місце з серйозним обличчям.

Голосування скасовується і закрито.

– Чому!?

На раптову заяву Хісуі, з гнівом запитав Домекі.

– …Що сказав міністр?

Запитав, зі страхом, у Хісуі інший керівник.

Міністр оборони сказав: «уряд визнає, що цього разу не було жодних проблем із діями пана Шіби Тацуї».

У конференц-залі повисла тиша.

– Схоже, вони хочуть, щоб Магічна асоціація, діяла відповідно до цього рішення.

«Бах», почувся удар об стіл.

Тремтячий від гніву, керівник відділу Канто Домекі вдарив по столу.

Інші присутні на зібрані, глядячи на нього з жалем, один за одним, вставали зі своїх місць.

◊ ◊ ◊

– ...Ось як. Дуже вам дякую. ...Так, якщо є можливість хотілося б зустрітися..

У розслабленій манері, тримаючи класичну телефонну слухавку, що передавала лише голосовий зв’язок, Мая елегантним рухом поклала слухавку.

– Мадам, що сказав міністр оборони?

Поставивши чашку перед Маєю, запитав Хаяма, тому що бачив в якій манері говорила його господиня.

– Схоже, він розповів магічній асоціації яку оцінку пану Тацуї дав уряд.

– Ось як. От і добре.

– Уряд також не хоче псувати стосунки з паном Тацуєю.

– Вони також довідались про контакт пана Тацуї та Сполучених Штатів. Вони не знають деталі угоди, тому ще більш обережні. Тацуя може переїхати до Сполучених штатів і залишити Японію, разом з родиною Йотсуба.

– Вони потрапили в пастку підозри.

Злісно посміхнулась Мая.

– Цікаво, вони встигли зупинити Магічну асоціацію, поки вони не вчинили зайве.

– Хотілося б.

– Ну... Це ж пан Тацуя, можливо це зайві клопоти.

– Навіть у сильних світу цього є свої слабкості. Пан Тацуя зріліший за свій вік, але йому лише вісімнадцять. Я вважаю, що старші повинні компенсувати те, чого людина не помічає, навіть якщо кажуть що це зайве.

Мая знову посміхнулась.. Цього разу посмішка була щира.

Пан Хаяма, думаю, що лише ви можете сказати таке про пана Тацую. Якщо ви помітите, щось з чим він не впорається, допоможіть йому.

– Звичайно.

Шанобливо та в досконалій манері, вклонився Хаяма.

◊ ◊ ◊

Після того як вони розлучилися з Ерікою, Міюкі та Ліна, розділившись з Тацуєю, пішли до штаб-квартири Клубного комітету.

– ...Ось як. Значить проблем з участю Еріки в товариському матчі немає?

– Так, я отримав згоду інших шкіл.

Підтвердив Ігараші, після слів Міюкі.

– Скоріше школи сказали «ну, гаразд» і загалом, разом з нашою, є п’ять шкіл, які дозволили дівчатам брати участь.

– Більш ніж половина.

Думаю, це очевидно, дівчата також хочуть взяти участь в Турнірі дев’яти шкіл... О, вибачте.

Попросив вибачення Ігараші, оскільки загальноприйнятою була думка, що Турнір дев’яти шкіл було скасовано через Тацую. Він подумав, що Міюкі, можливо, неправильно зрозуміє, що він шкодує про скасування Турніру дев’яти шкіл, і вважатиме рівнозначним звинуваченню Тацуї.

– За що?

Але це було лише побоювання Ігараші.

Однак Міюкі не забула про цькування Тацуї, через скасування Турніру дев’яти шкіл.

Злі плітки про Тацую з’явилися в травні.

Відтоді трапилося стільки всього, що їй вже було на це байдуже.

Ігараші цього не зрозумів, але поки що він відчув полегшення, побачивши, що Міюкі не сердиться, і з полегшенням видихнув.

– Натомість Ігараші-кун.

– Так, що!

Незабаром після того, як він розслабився, Ігараші, почувши своє ім’я, витягнув хребет, наче новобранець, на якого нагримав злий сержант.

Міюкі схилила на бік шию, помітивши його надмірну реакцію.

– Які правила для участі спортсменок?

Однак розсудивши, що хвилюватися не варто, Міюкі поцікавилася про пораду, яку дав Тацуя.

– П-правила?

Ігараші не зрозумів суті питання, тому і запитав у відповідь.

– В університеті, якщо у Коді моноліту беруть участь жінки, їм дозволяється використовувати бойовий девайс із записаною магією об’єктного бар’єра. Думаю, що ми повинні позичити принаймні захист.

У відповідь, Міюкі, слово в слово, передала зміст пропозиції Тацуї.

– О, правильно...

З реакції Ігараші, здавалося, він знав про правила в університеті.

– Я негайно поговорю з іншими школами.

Сказавши це, Ігараші підійшов до системи відеоконференції.

Міюкі й Ліна подивились на його нетерплячість за його спиною, і вийшли зі штаб-квартири клубного комітету, щоб не заважати.

◊ ◊ ◊

Сам Тацуя прийшов до тренувального лісу за будівлями школи, де проходила підготовка до Коду моноліту.

В полі його зору, Еріка, з непомітною для ока швидкістю, проривалась крізь стіну магічних атак.

В результаті, здавалося, безрозсудного прориву, Еріку не зачепила жодна атака. Рухливість її тіла досі була чудовою. Тацуя вважав Еріку «найшвидшим магом» і це враження залишилося незмінним і сьогодні.

Якщо мова йтиме про змагання лише швидкістю і прискоренням, у світі знайдеться не багато магів, швидших за Еріку. Однак, за оцінкою Тацуї, Еріка була найкращою у контролі тіла за власним бажанням, в момент прискорення, за допомогою магії, іншими словами, не в тому наскільки вона прискорюється магією, а наскільки оволоділа магією Самопискорення.

Її брат Чіба Наоцуґу також вміло використовує магію самоприскорення, але тип був іншим, ніж в Еріки. Причина, через яку Наоцуґу називали «Ілюзорним клинком» була в тому, що він тонко перемикався між прискоренням і зупинкою, не даючи ворогу прицілитись. Він не контролював техніку на межі людського сприйняття, як Еріка. Так би мовити, Наоцуґу гнучкий ловкач, а Еріка це блискавка.

Але Еріка, котра ухилялася від зливи магії, перед його очима, була і блискавкою й гнучкою. Використовуючи, повною мірою, техніку прискорення Наоцуґу, зупинки та перемикання між прискореннями, вона не давала противнику з тренування прицілитись по ній.

Хоча вона була блискавичною, вона була пластичною. Ілюзорна хода все ще не досягла рівня Наоцуґу. І все ж не було жодних сумнівів, що Еріка неухильно стає кращою.

Проте учні, що з нею тренувалися, також були талантами Першої старшої. Прорив Еріки завершився боєм із взаємним знищенням, з учнем що захищав моноліт.

Зрештою, як і очікувалося, правило що забороняє прямі атаки, ставило її в невигідне становище.

– Еріка, ти в порядку?

Гукнув Еріку Тацуя, ігноруючи хлопця захисника, що лежав, отримавши удар безсистемної магії Еріки та втратив свідомість від ілюзії, що йому відрубали голову.

– Боляче... О, Тацуя-кун? Ти не з Міюкі?

Тацуя гірко посміхнувся від слів Еріки.. Все ж, їх з Міюкі вважають одним комплектом. Це не було неприємним для Тацуї.

– Міюкі пішла до клубного комітету, щоб дізнатися ситуацію. Ти поранена?

– Кістки цілі. Лише синець. Ну, боляче, але... Це повсякденна справа.

Еріка потрапила під магію прямого тиску. Ця магія, під назвою «Лінза тиску», здійснює той же ефект, що й сильний удар по місцю, встановлюючи фокус, який збільшує тиск, націлюючись на все тіло.

Еріка невимушено посміхнулась, але виходячи з магічної сили, яку бачив Тацуя, це, мабуть, був жахливий синець.

– Болить суглоб лівої ноги?

– Так, вірно... Показати?

Посміхнулась Еріка, з пустотливим дитячим виразом.

– Роздягатися не потрібно.

Зі спокійним виразом обличчя, сказав Тацуя, простягнувши до Еріки ліву руку.

Срібне кільце на його зап’ясті, являло собою CAD з повноцінно мисленнєвим контролем «Сілвер Торус». Він отримав мисленнєвий сигнал від контролера у формі підвіски й в мить вивів Послідовність активації.

Активувавши магію «Відновлення». Це виглядало як повноцінне лікування та відновлення, але її суть — це магія повернення в минуле на обмежений проміжок часу. Ні, певно, точніше описати це як «зміна ходу часу». Це магія, що змінює «сьогодення, яке було зумовлене зовнішнім впливом в минулому», «на сьогодення з минулим, де цього зовнішнього впливу, з певної точки минулого, не було».

«Відродження» спрацювало на Еріці.

Синяк на її лівій нозі, спричинений зовнішнім впливом, магічною атакою, зник, наче йог й не було.

– … Дякую. Вибач.

Еріка знала про «Відновлення» і її ціну. Вона поглянула на його обличчя, з виразом страшного вибачення, тому що уявляла яку компенсацію поніс за це Тацуя.

– Я звик до такого.

Сказав Тацуя, явно не прикидаючись і простягнув праву руку Еріці.

Еріка скористалась його допомогою і встала.

– Здається, тобі складно ухилитися від магії з безпосередньою дією.

– Якщо це слабка магія, бойовий дух зробить свою справу.

– Бойовий дух... Думаю ти не помиляєшся.

Стривожено втрутився в розмову Мікіхіко, що прийшов зі свого тренування, щоб побачити ситуацію Еріки.

– Ти учениця старшої школи магії, то чому б не сказати «тиск сайонів, вивільнений тілом»?

– Це довго. А «бойовий дух» це лише одне словосполучення, тому так швидше.

Легковажно відповіла Еріка.

– Думаю прямі атаки можна, до певної міри, пом’якшити за допомогою захисного одягу, але й контрмагію також потрібно підготувати.

Тацуя навпаки говорив серйозним тоном. Його голос ніс переконливу силу.

– А… Але я ж не можу використовувати контрмагію, чи ні?

Контрмагія — це та, що нейтралізує магію. «Зміцнення інформації» та «Область контролю», «Переривання техніки» та «Розпад техніки».

– Але ж слабку магію можна збити «бойовим духом»? Коли є можливість. Ну тоді...

Тацуя приклав руку до підборіддя і на деякий час задумався. Чомусь стримані таким його образом, Еріка та Мікіхіко мовчки чекали, доки Тацуя заговорить.

– Еріко, ти можеш розрізати магічну послідовність мечем?

– Га?

З виразу обличчя Еріки було зрозуміло, що вона не зрозуміла сказаного.

Основою, тілом. магії є магічна послідовність. Якщо можеш знищити магічну послідовність, ти можеш знищити магію.

– ...Це я знаю. Але розрізати магічну послідовність... Де я маю рубати? Магічна послідовність на поверхні тіла не малюється ж?

– Звичайно ж в інформаційному вимірі.

– Яким, чорт забирай, чином?!

– Так само. як ти використовуєш магію. Еріка, коли ти використовуєш магію Самоприскорення, як ти обираєш цілю своє тіло? Ти ж не малюєш магічну послідовність фізично, руками?

– Звичайно ні, будую образ... Відповівши, Еріка вигукнула, – А!

– І тут те саме. Вловивши магічну послідовність ворога, відчуттям розпізнавання магії, в момент активації, треба лише змахнути «сайоновим лезом», яке наче тримаєш в «уявній руці».

– Зрозуміло...

– Що стосується леза для розрізання магічної послідовності, то ми підготуємо послідовність активації. Так... Почекай дві години. Я підготую прототип CAD з наявних деталей і елементів.

– За дві години?!

– З того що є... Ахаха.

Шалено прокричав Мікіхіко, а Еріка сухо посміялася.

– Ви поки продовжуйте тренуватися.

Не звертаючи уваги на реакцію обох, Тацуя повернувся до будівлі школи.

Він повернувся на поле тренування Коду моноліту через дві години, як і обіцяв. З ним прийшли Міюкі та Ліна і в якийсь момент приєднався Лео.

– Еріка.

Тацуя вручив Еріці CAD у вигляді подовженого мобільного терміналу. Еріка нахмурилась, ймовірно тому, що форма мобільного терміналу, яка займає руку, не підходив її стилю бою.

– Магія створення сайонового клинка завжди активна. Після активації, Послідовність активації підтримуватиметься циклічним викликом, поки не буде використана магія для її припинення.

Звичайно, Тацуя не міг це не врахувати.

– Хм... Тоді можна залишити CAD в кишені?

Тацуя кивнув на запитання Еріки, яка прибрала зморшки між бровами.

– Це схоже на користування двома мечами, матеріальним і не матеріальним. Спочатку це може збивати з пантелику, але, Еріка, ти повинна з цим впоратись.

Після цих слів Тацуї, вуста Еріки вигнулися в усмішці.

– Якщо ти так кажеш, я не можу не докладати зусиль.

– ...Якщо йому підлестити, навіть кошеня полізе по дереву.

Пробурмотів Лео.

– Що ти сказав?

– Тобі здалося. Ти щось чула?

Ніби не розуміючи відповів на миттєву реакцію Еріки, Лео.

– Дурником прикидаєшся? І що це за... Кошеня, хм?

Еріка намагалася продовжити, але відчула що ця фраза може загнати її в глухий кут і раптово замовкла.

– Тоді я подивлюся звідти.

Лео розвернувся спиною до Еріки й помахавши піднятою рукою, попрямував до зони рятувальників.

– Давайте трохи відійдемо.

– Так, шановний Тацуя.

– Добре.

Погодилися зі словами Тацуї Міюкі та Ліна.

– Еріка, якщо виникнуть питання, не соромся запитувати.

– Т-так. Дякую.

Відповіла Тацуї Еріка, але виглядала наче сумнівається.

– Слухай, Тацуя.

На відстані, де їх не почує Еріка, пошепки заговорила з Тацуєю Ліна.

– Що мав на увазі Лео? Хіба зазвичай не кажуть «свиня також полізе на дерево, якщо її похвалити»?

– Ти чула про ситуацію, коли кошеня лізе на дерево і застрягає на високій гілці?

– Ах, ось у чому суть..

З переконаним голосом, приєдналась до розмови Міюкі.

– Думаю я чула щось таке, і як це пов’язано? Міюкі, якщо ти зрозуміла, поясни мені.

– Іншими словами, Ліна. Кошеня піднімається на дерево не усвідомлюючи на яку висоту і коли намагається спуститися, воно ціпеніє, від страху висоти, Сайдзьо-кун попередив її цією аналогією про кошеня: якщо бути надмірно впевненим у своїх силах, можна отримати травму.

– Говорячи уїдливо, Лео мав рацію. Там є обмежувач для безпеки, але давайте уважно стежити за матчами, щоб Еріка не перестаралася.

У відповідь на репліки Міюкі, пробурмотів Тацуя, тоном, наче говорив сам собі.

На момент, коли небо на заході, того ж дня, пофарбувалося в червоний колір, Еріка оволоділа контрмагією «Розсічення магічної послідовності», що розрізає послідовність магії.

Далі

Том 32. Розділ 5 - [5]

[5] Чотирнадцятого серпня Тацуя та інші повернулися на острів Міякі. Наступного дня, п’ятнадцятого числа, група інженерів з USNA що планували перейняти технологію Зоряного реактора, відвідає острів Міякі. Тож вони приїхали підготуватися до цього. Побачивши список інженерів, наданий Джеффрі Джеймсом, Тацуя був приголомшений, – То це була правда. Пробурмотів він це у вітальні окремої квартири, у присутності чотирьох людей. І його голос досяг вух присутніх. – Що саме? Запитала Міюкі. Ліна, здавалося, не зацікавлено попивала холодну каву з молоком, нахиливши келих, а Мінамі скромно мовчала. – До списку інженерів, що відвідають Японію, внесено ім’я Ебігейл Стюарт. – А що з нею не так? Замість відповіді на повторне запитання, Тацуя повернувся до Ліни. – Ліна, ти її знаєш? Міюкі, інтерпретувавши його лінію зору як «запитай Ліну», звернулась вже до неї. Ліна повернула склянку на низький столик, на мить поглянула на Тацую та, прикидаючись спокійною, відповіла «Так». – Еббі... Доктор Ебігейл Стюарт є технічним радником Зірок. Спеціалізується на магічній зброї з використанням заряджених частинок. Я також у неї в боргу. – Магічна зброя з використанням заряджених частинок... Це вона розробила твій Хеві Метал Бурст і Бріонак? Після того, як Міюкі запитала, схиливши на бік голову, Ліна округлила очі й широко відкрила рот від потрясіння. – ...Як ти так багато зрозуміла з цих слів?! – Як, кажеш... Думаю це не так важко, виходячи з логічного міркування. На відповідь Міюкі, що говорила так, ніби нічого не відбулося, Ліна голосно зітхнула. – Тацуя не єдиний тут з дивною головою. – … Вибач Ліна. Я погано розчула. Чи не можеш повторити це ще раз. На несвідоме, чесне враження Ліни, Міюкі м’яко посміхнулася, чисто-білою, як сніг, блискучою, сухою, холодною посмішкою. – Хик! Ліна зрозуміла, що зробила помилку і стиснулася від почуття страху та провини. – Ди... – Ди? Міюкі збільшила тиск на Ліну, що обливалася потом. – Ди... Дивно кажу, що Тацуя не єдиний настільки кмітливий. Ліна, з молитовним виразом, дивилась в обличчя Міюкі. – От що! Посмішка Міюкі змінилася з сухого снігу, на живу квітку. – Якщо так Ліно. Чого ж тут «дивного»? Є більш підходящі слова. – Я не настільки оволоділа японською. – Якщо ти так говориш. Після того, як вона почула слова Міюкі, плечі Ліни розслабились. Насправді вона відчула себе настільки стомленою, що захотіла зараз же звалитися на диван. Однак якщо вона так вчинить, це викличе підозру Міюкі. Ліна терпіла з усіх сил, поки у неї не буде можливості вибратися з цієї ситуації. Міюкі повернулася до Тацуї, не помічаючи внутрішнього конфлікту Ліни, або прикидаючись, що не помічає. – Старший брате. Невже така важлива людина приїде до Японії, лише заради Зоряного реактора. Ні, невже уряд Штатів дозволить виїзд? – Такі підозри виправдані. Але я не думаю, що треба занадто турбуватися з цього приводу. – О... – А, чому це? Відповідь Тацуї більше здивувала Ліну, ніж Міюкі. – Тацуя, чому ти повірив? – Якраз через занадто високу вагу людини. Якщо вони щось затіяли, то не можуть використовувати таку важливу людину, як розробник стратегічної магії. Затрати занадто високі. – Затрати... Схоже, Ліні був не приємний спосіб мислення Тацуї, де об’єктом розрахунку вартості використовувалася людина. Навіть чимось таким вона не підходила для військової служби. – Це лише припущення, але доктор Стюарт, часом, не з тих, хто ставить на перше місце цікавість? Навіть, більше, ніж власне життя. – ...Угу, вірно. Трохи побігавши очима, Ліна нарешті рішуче кивнула. – Еббі часто здається далекою від цього світу. А це вона отаку. – Отаку? Воно досі використовувалося, але Міюкі схилила голову на не так популярне слово ще з початку цього століття. – Може Гік? В цьому випадку, Міюкі використала слово «гік» у значенні «людини що захоплюється передовими технологіями». В її уявлені, людина, що є технічним радником Зірок, не отаку, а технічний Отаку. – Це трохи інакше... Ну це не викличе конфлікт, тож, Міюкі, можеш вважати й так. Еббі одержима дівчатами по менше. – ...Але ж вона дівчина, вірно? Ага, двадцяти двох років... Ні, може, їй вже двадцяти трьох? У будь-якому випадку, вона жінка років двадцяти. – Ось тому їй подобаються маленькі дівчатка?.. – Ах, ні, вона лоліконщиця... Це воно? У всякому разі, вона не робить нічого неприпустимого, тому можна не хвилюватися. – Он як. Міюкі не розвивала тему далі. Якщо поглянути на її обличчя, можна було сказати, що вона не переконана, але вона відчувала, що ніхто не буде радий, якщо запитати більше. Через тему її нахилів, питання що стоїть за приїздом Еббі чи дійсно вона приїжджає вивчати Зоряний реактор, не розкрити. ◊ ◊ ◊ Четвер, п’ятнадцятого серпня дві тисячі дев’яносто сьомого року. Цей день не став подією для світу. Зустріч Тацуї та доктора Ебігейл Стюарт лише іноді, історики нащадків згадуватимуть, як подію в області магічної інженерії. Однак для них це була значима зустріч. – Ласкаво просимо, докторе Стюарт. – Містер Шіба, дякую за прийом. Потиснувши руку вченій, зростом сто п’ятдесят сантиметрів, якій явно не вистачало фізичних вправ, Тацуя подумав: «То це і є геній, що застосував теорію FAE на практиці...». «Це геній що вирішив дві з трьох технічних проблем магії Ваги...», подумала в душі Еббігеїл, потиснувши руку Тацуї. «Три основні технічні проблеми магії Ваги» - це три теми, що вже давно є предметом магічної інженерії, про які казали «теоретично це повинно бути можливим, але не може бути технічно реалізовано»; зокрема, йшлося про «термоядерний реактор з контролем сили тяжіння», «загально доступна магія польоту» та «псевдо вічний рух за нескінченою інерцією». З них, «Реактор термоядерного синтезу з контролем гравітації» та «загальнодоступну магію польоту» технічно ввів в практичне використання Тацуя. «Теорія FAE», що також називається «Free After Execution theory», яку японською також називали «теорією запізнілої зміни події», але японські вчені частіше використовували термін «теорія FAE». Зокрема, за гіпотезою, «Оскільки дія, що сталася внаслідок зміни магією, це подія, яка від початку не повинна була існувати в цьому світі, відразу після модифікації, обмеження фізичних законів зникають. Тому, під час внесення нових модифікацій до події, що є продуктом магії, бажаний результат можна отримати з набагато меншою силою втручання в подію, ніж зазвичай». Однак ця гіпотеза не може бути підтверджена, оскільки час, який вважається «відразу після», настільки короткий, що вираз «миттєвий» зовсім не перебільшення. Саме доктор Ебігейл Стюарт не тільки вперше довела теорію FAE, а й застосувала її на практиці, як магічну зброю. Цього року, Тацуї також вдалося втілити теорію FAE на практиці, в новій магії «Баріон ленс». Однак про це досі знали лише ті, хто причетний до родини Йотсуба, Дзюмондзі Катсуто, який програв «Баріон ленс», Саєгуса Маюмі та Ватанабе Марі, що були присутні при цьому. Але лише тому, що він зміг застосувати її на практиці, повага Тацуї до Ебігейл не зменшилася. Його «Баріон ленс» заснований на «Бріонаці» створеному Ебігейл. Ця нова магія існувала лише завдяки її досягненням. Тацуя не мав омани, що до цього. – Бажаєте відразу побачити завод? – Так, ходімо Помітивши непосидючість Ебігейл, Тацуя пропустив усі церемонії, віддавши пріоритет її бажанням і повіз всіх з аеропорту до заводу із Зоряним реактором. Провівши їх по заводу, Тацуя запросив техніків, що приїхали до Японії на вітальну вечірку. Час вже був близько полудня, але коли він запитав Ебігейл та решту, вони сказали, що не мають особливого апетиту через різницю в часі, тому все обійшлося легкими закусками. – Еббі, давно не бачились. Ліна також була на святі. Мабуть, через те що не була японкою, вона привернула увагу американської команди техніків. Ебігейл була єдиною серед них, хто знала, що вона «Анджі Сіріус», зі справжньою зовнішністю. – Привіт, здається, у тебе тут все добре. Ніхто не спробував втрутитись в розмову Ліни та Ебігейл. Схоже, серед технічної команди, відправленої до Японії, до Ебігейл ставилися легковажно. Якщо подумати це не безпідставно. Зараз Ебігейл лише двадцять два. Незалежно від того, наскільки меритократичні Сполучені Штати, не дивно, що якщо молода дівчина, років за двадцять потрапить в групу людей років за сорок і старше, вони не звикнуть до цього. Чим більш інтелектуальна еліта, тим більше вони визнають здібну молодь років двадцяти раціонально, але не емоційно. Така суть людей, тривалість життя яких обмежувалося менше ніж сотнею років. – Докторе, я хотів би вам представити. Це моя наречена. – Приємно познайомитися, докторе Стюарт. Я Шіба Міюкі. Для мене велика честь зустрітися з вами. Тацуя та Міюкі, які якимось чином відчули атмосферу відсторонення, підійшли, проявивши природну турботу, як господарі. – Приємно познайомитися, принцесо Йотсуби. Я про вас чула. Ебігейл, здається, не вразила краса Міюкі. Схоже, стосунки з Ліною зробили її стійкою до красивих дівчат. Однак техніки з групи візиту до Японії не могли так вчинити. Через ауру двох красивих дівчат, Міюкі та Ліни, до столика Ебігейл ніхто не наважувався підійти, але з іншої причини, ніж раніше. Навколо Тацуї, Ебігейл, Міюкі та Ліни утворилася порожня область. – Якраз вчасно. Помітивши це, посміхнулась Ебігейл. – Містер, у мене для вас повідомлення. Багатозначущим тоном звернулась вона до Тацуї. – Так? – Мені сказали, що людину яку ви шукали, знайшли. Тацуя навіть мускулом на обличчі не повів, але Міюкі, що слухала поруч з ним, здивовано витріщилася на Ебігейл. Навіть якщо не було названо імені, Тацуя та Міюкі зрозуміли, хто це. – Я чула що вона в Лос-Анджелесі. Як і припускав Тацуя, Мінору знаходився на західному узбережжі USNA. Але коли я покинула Бостон, шукана людина, схоже, залишила країну на невеликій яхті з порту Лонг-Біч. – Ви знаєте куди прямує крейсер? – Цього я не чула. Зрозуміло... Дякую. – Не нема за що. Зрештою Ебігейл не запитала, кого шукає Тацуя. ◊ ◊ ◊ Було вже п’ять годин вечора, коли Тацуя, завершивши всі заплановані на сьогодні справи, після вітальної вечірки, повернувся до своєї резиденції на західному узбережжі острова Міякі. ...Міюкі брала участь лише під час вітальної вечірки. Відповівши Міюкі, що його привітала, «я в дома» і залишивши тонкий легкий портфель Мінамі, що чекала за нею, він сів на дивані у вітальні. – Втомилися? Міюкі поставила перед ним холодний напій. Він випив вміст склянки на половину і повернув на стіл. – Не так вже сильно... Інженери USNA суворі. Залишилися жвавими в день прибуття, не зважаючи на різницю в часі. Що ж, для цих людей, не спати всю ніч — звична справа. Вклинилася в розмову Ліна. – Краще скажи, що ти збираєшся робити? Схоже, викурити вдалося, як і планувалося... Проте ти ж не можеш відстежити корабель, вірно? Коли Ліна попросила полковника Баланс розшукати Мінору, вона навмисно використала код, який Сім мудреців і знаючі люди легко дешифрують. Розуміючи що Реймонд, який був з Мінору зламає його, вона використала звичайний код. За вказівкою Тацуї. Метою було саме те, про що говорила Ліна. Дізнавшись, що його шукають, Мінору втік зі схованки. Однак, як зазначила Ліна, від тоді його місце перебування невідоме. – Чи повернеться Мінору-кун до Японії?... Пробурмотіла Міюкі, тоном, який не міг приховати її тривоги. Тацуя очікував, що залишивши свою схованку, Мінору повернеться до Японії. – Думаю, що повернення до Японії це небезпечна ставка, для Мінору-куна. Однак, як і сказала Міюкі, якщо Мінору повернеться до Японії, багато магів, у тому числі древні, суть існування яких вигнання «демонів», мабуть, націляться на нього. Цього разу, Якумо також приєднається до полювання на Мінору. Мінору повинен повною мірою це розуміти. – Мінору повернеться. Ствердно відповів Тацуя. – Він не відмовиться від Мінамі. Так само як і ми ніколи не відпустимо її. Що стосується цього, я вірю Мінору. Слова Тацуї мали силу змусити повірити, що передбачення — це пророцтво. – Вірно... Саме Мінору настільки прагнув врятувати Мінамі, що відмовився від себе, як людини. Незалежно від правильності його методів, він не втече просто так... Слова Міюкі були спрямовані їй самій, але вони глибоко, глибоко пронизали серце Мінамі. Ні Тацуя, ні Міюкі, ні Ліна цього не помітили. Це була не уважність чи байдужість, а результат нестачі досвіду. Тацуї вісімнадцять років. Міюкі та Ліні сімнадцять. Незалежно від того, наскільки вони потужні. Навіть якщо вони володіють магією, що здатна протистояти цілій нації. Вони були лише незрілими старшокласниками.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!