[15]

[15]

– Хтось зрадив нас...

Нахмурив красиві брови Чжоу Гонґцзінь, проглядаючи звіт на автоматичній прокрутці. Нахмурити брови. Для нього було незвично так явно проявляти невдоволення.

Щойно дата на календарі змінилася з двадцять шостого на двадцять сьоме квітня. Але він цього не помітив. Настільки сильно Чжоу Гонґцзінь був зосереджений на цьому звіті.

Прокрутка зупинилася і Чжоу підняв погляд на інформаційний термінал. Злегка зітхнув і потягнувся за бокалом вина на столі. Він вже в третє перечитав цей звіт. В описі помилок не знайдено. Насправді він і не думав що там є помилки, але врешті-решт потрібно було скористатися силою алкоголю, щоб стерти відчуття даремності роботи, що в кінцевому випадку виходило з неприємних фактів.

Цей звіт описував тенденції громадської думки. Це результат дослідження вражень не магів, утому числі здобутих незаконними засобами.

Звіт, що був би достатньо товстим, якби був надрукований на папері, вказував, що негативні настрої стосовно магів були поширеніші, ніж у кінці минулого року. Особливо це стало помітно в кінці минулого місяця. Його робота зі ЗМІ, безумовно, окупилася.

Однак результат не відповідав очікуванням Чжоу. Мабуть, він не досяг рівня, на який розраховував. Безумовно, є й несподіваний фактор презентації Першої старшої. Однак був розрив між запланованими та фактичними значеннями, який не можна було пояснити такими нерівностями.

– Пояснень немає, навіть якщо врахувати втручання Розен... Зрештою, ви маєте на увазі, що деякі ЗМІ не працювали відповідно до інструкцій.

Те що він вивів на екран, це загальна кількість годин відео на день, в якому критично повідомлялося про магів. Було очевидно, що тих хто слідує плану бракує. Іншими словами, деякі компанії, які керують рекомендованими новинами, включаючи телевізійними, не дотримуються домовленості.

– Вони нерозумно порушили наш контракт... Я не полюбляю агресивних заходів, але.

Всі свої дії Чжоу проводив не офіційно. Тож договору, який підтверджує його юридичну силу, не існує. Ось чому він мав забезпечити ефективність договору. Навіть якщо це словесна обіцянка, ні, тому що це словесна обіцянка, будь-якими способами, нагороджуючи за виконання. Караючи за недотримання.

– До речі, вже пів року, як ми запросили племінника старшини Сун... Пора попросити їх зробити дещо для нас.

Чжоу Гонґцзінь вирішив покарати зрадників за допомогою своїх друзів.

◇ ◇ ◇

П’ятниця, двадцять сьоме квітня. Цього дня Такума пропустив школу.

Він цьогорічний представник першорічок і є відомим серед них. Багатьом однокласникам було відомо про переполох, що стався вчора. Через відсутність наступного дня. На адресу першорічки лунали різні чутки.

Він програв сестрам Саєгуса і не виходить з дому.

Ні, він залишився дома як покарання від старшокласників.

Він не постраждав, але не прийшов через шок від програшу.

Він переміг, але добровільно залишається дома, беручи на себе відповідальність за спричинену метушню.

Зрештою на нього наклали покарання, але, сидячи дома, він планує помсту старшокласникам.

Ці чутки здебільшого ґрунтувалися на зловмисних намірах. Однак деякі з них наближалися до фактів.

– Пан брат Тацуя. Сьогодні Шіппо Такума відсутній.

Будучи обізнаний в фактах, ще до того, як Мінамі покірно надіслала йому електронний лист, він практично здогадувався про причини.

Такума не був покараний. Це не чутка, а факт. Правдиві чутки (скоріш за все) базуються на майбутньому матчі зі старшим учнем.

Міліон Едж, який можна назвати унікальною технікою сім’ї Шіппо, це колоніальний контроль, яка активується без використання CAD. Суть його полягає в умовній затримці магічної техніки, що перебуває в режимі очікування до безпосередньої активації сайонами оператора. Крім складності колоніального контролю, сама ідея використання техніки з затримкою, щоб оминути процедуру маніпулювання CAD, не є рідкісною. Наприклад, Магічна куля Татлум дому Голді, містить той самий принцип.

Те що робить Міліон Едж унікальним, це його метод підтримки режиму очікування. Він записаний у вигляді заклинання, що активується безпосередньо перед активацією. На перший погляд, техніка схожа на техніку гравірування, але у гравіруванні мисленнєві частки перетікають від символу до символу, для побудови магічної формули, змінюючи подію, тоді як у випадку з Шіппо, це техніка умовної затримки, що не потребує безпосередньої побудови магічної послідовності. Перед ворогом, вам не потрібно витрачати час, щоб активувати техніку.

Натомість потрібно заздалегідь записати магію в стані очікування. Гравірування може бути вирізане машиною, якщо вона містить інформацію, необхідну для побудови магічної послідовності. Оскільки, по суті це те саме, що записувати стартову церемонію в CAD. Однак методика Шіппо вимагає від мага записати магію в тій же процедурі, що фактично й активує її.

Запис є одноразовим. Оскільки він активує лише ту магію, яку зупинили безпосередньо перед її активацією, вона, він, звісно, відрізняється від «запису магії багаторазового використання», до якого прагне Тацуя. Іншими словами, Міліон Едж - це магія, що потребує попередньої, ґрунтовної підготовки.

Такума буде наполегливо працювати над тим, щоб створити середовище для Міліон Едж, готуючись до завтрашнього матчу. Не дарма йому довелося взяти відгул в школі, щоб перемогти у завтрашньому матчі.

До речі, Мінамі повідомляла про рухи Такуми, оскільки Тацуя вирішив долучитися до розслідування що до його прихованих зв’язків. Мінамі хвилювалася, що Такума вступить в контакт з натхненником, поки пропускає школу, але Тацуя вважав це даремним. Сьогодні п’ятниця. І навіть якщо вони не учні маги, підлітки мають відвідувати школу. Тож якщо його навіть не спіймають, гуляючи навколо, він буде виділятися. Задумавши змову (гіпотетично) Такума повинен залишатися непомітним. Тацуя вважав, що він вступатиме в контакт з людьми, що стоять за ним, в ночі. По-перше, Фудзібаяші та її колеги проводять спостереження, тож якщо щось станеться, з ним зв’яжуться.

До ночі Тацуя вирішив зосередитися на навчанні, як старшокласник.

◇ ◇ ◇

– Ціль покарання Савамура Йошіо. Президент Культурної комунікаційної мережі, відомої як «Калнет».

Чжоу Гонґцзінь, поклавши на стіл шкіряний портфель, розмовляв з молодим чоловіком Робертом Сун, що сидів по іншу сторону стола.

Роберт підняв кришку портфеля. В середині лежав автоматичний пістолет, великий ніж, пластикова вибухівка з радіо детонатором та латунне кільце.

– Ви хочете з ним розібратися?

На недоброзичливе запитання Роберта, Чжоу, з сумною посмішкою, похитав головою.

Я б звичайно хотів це зробити, але, нажаль, Савамура Йошіо знаходиться у відряджені до Парижу.

Сказавши це, Чжоу передав Роберту великоформатну файлову теку.

Роберт погортав рідкісний паперовий документ. В який було вкладено фотографії молодої жінки та детальні особисті данні.

– Замість нього ви обрали дочку.

– Буде достатньо для уроку.

Закривши теку з файлами та фото, Роберт повернув погляд на портфель. Його очі зосередились на латунному кільці Антиніту.

– В охороні є маг?

– Він не охорона, але останнім часом часто буває поруч. Він ще дитина, але він з вісімнадцяти Замісних сімей.

– Ось як.

На вустах Роберта з’явилася люта посмішка.

– Це маг створений японською армією...

Якщо говорити точно, розуміння Роберта було технічно невірним. Десять головних кланів, та вісімнадцять замісних сімей - це маги створені в лабораторіях розвитку магії, а не маги розроблені самою армією. Однак Чжоу не мав наміру виправляти незначні непорозуміння. Для Роберта, японські маги були ворогами родини. Він був вмотивованим, було нерозумно охолоджувати його.

– Приготування завершені. Ми змогли підготувати лише два кільця, але пістолети та ножі підготовлені для кількох людей.

– Вистачить. Залиште це мені.

Чжоу Гонґцзінь з усмішкою дивився на Роберта Суна, що підвівся з портфелем і текою в руках.

◇ ◇ ◇

Повернувшись додому Тацуя, зайнявся рідкою домашньою роботою і його увагу відволік сигнал, що прозвучав на краю письмового столу. Сигнал від Фудзібаяші. Він не чув, як слідкують за ціллю, але в Окремого магічного батальйону мало робочих рук, тому, це має бути одиночна робота. Можливо, вона проникнула в систему ідентифікації особистості вуличних камер і стежила коли Такума вийде. Якби там не було, Тацуя не відчував провини, хоча і був співучасником вторгнення в приватне життя через публічну систему.

Замість того, щоб розмірковувати над цим, відклавши мораль в бік, Тацуя підвівся з крісла. Звичайно, щоб приєднатися до Фудзібаяші. Сказавши Міюкі та Мінамі слідкувати за домом, іншими словами наказавши в жодному разі не слідувати за ним, Тацуя сів на свій електромотоцикл.

На очах Тацуї та його друзів, Такума зник у середньо поверховій будівлі з квартирами високого класу. Схоже, він не помітив хвоста. Наданий момент він спробував виявити чи хтось за ним стежить, але спосіб вияву стеження був любительським.

– Схоже, голова родини Шіппо не подумав, щоб син пройшов військову підготовку.

– Хоча і називається вона військовою, але насправді це тренінг для агентів розвідки. До речі, чому тут капітан Санада, та ще й лейтенант Фудзібаяші?

Тацуя припаркував свій мотоцикл на станції й зараз дивився на кондомініум, в який увійшов Такума, з заднього сидіння великого седана. Поруч з ним сиділа Фудзібаяші з інформаційним терміналом, розміром з калькулятор, а на передньому сидінні сидів Санада, що оперував великим планшетом.

– Талановитий і не ладнає з Десятьма головними кланами, він ідеально підходить для нашого підрозділу.

Озирнувшись з переднього сидіння, відповів Санада. Трохи здивований, Тацуя підняв брови.

– Ви збираєтесь запросити його в Окремий магічний батальйон.

– О, ти проти, Тацуя? Якщо ти скажеш, що тобі не подобається Шіппо-кун, нам доведеться відмовитись.

Тацуя нахмурився на слова Фудзібаяші.

– Тобто, ви так говорите ніби я маю право приймати рішення.

– Гей, «спеціальний лейтенант О’Ґурорі Юя» найбільша сила нашого загону. Ми не можемо дозволити собі засмутити тебе.

Звичайно ж, Фудзібаяші жартувала. Але якщо він засмутиться, це призведе до поганих результатів. Так говорив інстинкт Тацуї.

– ...Це не означає що я особливо ненавиджу Шіппо. Якщо з цим не буде проблем, його дії не мають значення, ось що я думаю.

– Тобто до сварок тобі байдуже?

Зі сміхом промовила Фудзібаяші, але Тацуя проігнорував її.

– ...Тож чому ти погодився співпрацювати у нашому розслідувані.

Питання Санади більш точно виразило намір Фудзібаяші, тож Тацуя вирішив відповісти.

– За ним стоять хлопці, схожі на Бланш, тож навіть якщо з Шіппо все минеться, з’явиться наступна проблемна дитина.

Під час слів Тацуї Фудзібаяші вибухнула сміхом. Напевно, думаючи «хто тут проблемна дитина?» Але Тацуя не хвилювався про це.

– Зрозуміло, молодий Шіппо лиш звичайний неслух, але другий, третій і четвертий за ним, можуть викликати неприємності.

– Не тільки неприємності... Але щось подібне.

Голос Тацуї, що відповів Санаді, був сповнений зітханням.

– Ах, почалася розмова. Слухатимеш?

Запитала Фудзібаяші, з навушником біля одного вуха. Мабуть, підслуховуючий пристрій, прикріплений до Такуми, почав передавати розмову з «сірим Кардиналом».

– Так, будь ласка.

Посміхнувшись на відповідь Тацуї, Фудзібаяші вивела звук на динамік автомобіля.

◇ ◇ ◇

Загалом Такума мав невдоволений вираз. Принаймі, таким молодим хлопцем виглядав Шіппо Такума в очах Савамури Макі. Він не був схожим на того радісного, коли повідомив, що його обрали представником першокурсників на Вступній церемонії.

Але сьогодні він був у ще більшому негативі, ніж зазвичай. Могло здатися, що в нього звичайний вираз, але для Макі це було очевидно. Тим більше очі Макі, яка не лиш своїй гарній зовнішності, алей відмінній акторській здатності «обличчям», демонструвати здивування, задоволення, любов та ненависть на екрані, завоювала звання Номера один, серед молодих акторів, не могли помилятися.

– Такума. Я ще не вечеряла. Може складеш мені компанію?

Якщо перейти до головної теми, в такому стані, швидше за все, це приведе до розчарування і хвилювання. Тож Макі планувала виграти деякий час на охолодження під назвою «трапеза».

– В такий час? Хіба це не нашкодить зовнішності?

– Так, вона легенька. Вона майже готова, я принесу.

Макі відійшла до кухні, сприйнявши за позитивну відповідь те, що він не сказав «розтовстієш» чи чогось грубішого.

Вона принесла закуски на нарізаному багеті з шинкою, лососем, помідорами та авокадо. Звичайно, це виглядало легко. Однак не було гарантії, що є малокалорійним.

Такума вже вечеряв, але без вагань потягнувся до бутербродів, зроблених Макі. Приблизно п’ять хвилин від Такуми лунали звуки поїдання і пиття. Такума не помітив, що до соку яким він запивав солодкі закуски був підмішаний алкоголь. Також не помітив що і в самих закусках були сліди лікеру.

Коли Такума прикінчив більшість «легких закусок», Макі заговорила голосом «добросовісної сестри» (до речі, саме в цей момент Фудзібаяші перевела звук на динамік.)

Такума який, як правило, не хотів демонструвати свої слабкі сторони, сьогодні був надто красномовним.

– ...Ось як все сталося. Ти, мабуть, розчарований Такума.

Макі потішила Такуму милим голосом, від якого, якби це почули, шанувальники захоплено зітхнули. Зараз вона сиділа поруч з Такумою на тримісному дивані, тримаючи руки на плечах і говорячи з ним, глядячи прямо в очі.

– Я не розчарований! Це, з самого початку, була не чесна гра! Якби битва продовжилася, я б переміг!

Знову і знову повторював Такума. Однак Макі дивилася на нього без незадоволеного виразу.

– Звісно, Такума. Якби так, ти б переміг. Ти мав отримати повагу і похвалу переможця. Тобі не пощастило, тобі не пощастило.

– Не пощастило?..

– Так. Хоч і кажуть, що удача це частина таланту, але це не правда. Справжній талант зрештою виграє, попри удачу. Однак, у маленьких матчах сам на сам удача може мати вплив. Навіть мені багато разів не щастило і я отримувала погані ролі.

Макі поклала одну руку на плече Такуми, а другу на його спину.

М’який дотик погладив його шкіру, а запах, що нагадував мед, пробудив його нюх.

– Так що усе добре, Такума. Тобі, вчора, просто не пощастило. Такий маленький матч не вплине та твоє майбутнє.

– Справді...

Після повторення подібних фраз, Такума нарешті показав іншу реакцію. Макі подумки зітхнула і подумала, що слід дати йому ще один поштовх.

– Правда. Тож бадьорись.

Макі поклала руку Такуми собі на коліно. Вона не збиралась його спокушати, але слабкий Такума стимулював її грайливість.

Рука Такуми потроху сковзнула з коліна до її стегна. Як Макі і розраховувала. Вона носила вільну, відкриту з переду, сукню. Спідниця мала довгий поділ, але груди були широко відкриті, тканина була досить тонка, щоб проглядалась оголена шкіра. Відчуття оголеної шкіри Макі передавалися через спідницю, і самоконтроль Такуми, ослаблений алкоголем, був зірваний.

Такума відкинув руку Макі та обхопив рукою її стегно.

У наступний момент його руки тримали плечі Макі.

Макі лише формально опиралася силі що штовхала її.

◇ ◇ ◇

– Ого, який розвиток подій.

Тацуя не звернув уваги на Фудзібаяші, якій явно було цікаво. Він не був здивований, здається не мав презирства. У нього було не зацікавлене, прохолодне обличчя, без хвилювання і рум›янцю.

– Це може згодитися.

Відповів Тацуя незвично сухим тоном, слухаючи голосні звуки через пристрій підслуховування.

– Що ти плануєш?

З зацікавленим поглядом запитала у Тацуї Фудзібаяші, з радісним обличчям.

– Нещодавно, у ЗМІ шуміли про проституцію хлопця з актрисою.

Тацуя все ж відповів на питання офіційним тоном.

– ...Шантаж?

Усмішка Фудзібаяші дала тріщину.

– У деяких випадках, можна скористатися засобами масової інформації.

– ...Ну, ну, ти так миттєво це вигадав.

Висловив своє враження з похмурим обличчям Санада, що міг вигадати будь-які злі хитрощі, якщо задіяні технології. Однак при цьому, він наголосив на слові «миттєво», схоже, він гадав, що зміг би це вигадати, з часом.

– Якщо він стане головним правопорушником, це буде занадто великою шкодою для школи й, можливо, це більше не можна буде використати для переговорів, тому ми припустимо, що він в середині спроби вступити в стосунки.

Легко зробив пропозицію Тацуя, не зачеплений реакцією Фудзібаяші та Санади.

◇ ◇ ◇

Притиснута Такумою на дивані, Макі спокійно спостерігала за ним. З виразом на сто відсотків задоволена дією. Хоча не настільки, порівняно з Такумою, алкоголь в крові притупив причини зупинятися. Однак, хоч в її очах були сліди ейфорії, одночасно вона прикидалася, глядячи на дурного хлопця на собі. Макі вже освоїла здатність відокремлювати відчуття тіла від ментального задоволення.

Тож навіть якщо Такума не помітив, Макі помітила щось дивне. Зі слабким звуком від›їхала стулка на балконі. Хоч він однозначно був зачинений. До того ж незважаючи нате, що балкон був обладнаний охороною системою з атакуючими функціями, що межували з незаконними.

Сигналізація не спрацювала. Охоронці, схоже, навіть не помітили.

– Проникнення! Злодій!

Жаліючи, що не впевнилася, що все зачинено, занадто поклавшись на систему безпеки, закричала Макі відштовхуючи Такуму.

Впавши на підлогу він відреагував на її крик.

Поспішно вставши та поглянувши в той бік, куди дивилася Макі. Але швидше, ніж він розгледів зловмисників, отримав слабкий удар в обличчя. Коли він усвідомив, що його щось вдарило, Такума знову впав на підлогу, після нападу непереборної сонливості.

– Такума?!

Оскільки вона прикрила рот рукою, крики Макі стали приглушеними. Вона знала, чому Такума впав. Це був справжній аналог, реквізиту для зйомок. Такума отримав удар в обличчя губчастою кулькою, вимоченою в надзвичайно швидкодіючому снодійному. З короткою тривалістю ефекту. Однак навіть через п’ять хвилин вас не розбудять.

Борючись зі страхом, Макі поглянула у бік балкона. Стулку і штору вже закрили. Перед нею стояла чорна постать в з чорними очима під маскою, що мала щось на зразок складених крил. ...Своїм виглядом він нагадував персонажа зі старого кіно, навіяного кажаном. Якщо до маски додати вуха, вийде один в один. Правду кажучи, це вбрання - маскувальне обладнання, в якому використовуються матеріали, що поглинають електромагнітні хвилі, але Макі не могла цього знати.

– Леді, ви в безпеці?!

Нарешті до вітальні вскочили дві охоронниці. Якраз в це момент чудовисько скинуло крила на підлогу. Тільки побачивши його, дві жінки охоронниці зрозуміли хто зловмисник і кинулися на нього.

В нього підготовлена лише одна кулька зі снодійним? Злодій в чорному залишився на місці та прийняв бій. В обох руках охоронці тримали палиці для бою в приміщеннях. Не прості палиці чи кийки, це зброя, яка поєднує функції булави та блекджеку14, ручка виготовлена з гнучкого матеріалу, а кінчик був загорнутий в гуму, для збільшення ваги.

Чудовисько спокійно прийняло удар палицею. Не рукою, а захованою в рукавицю кистю.

Перш ніж інша охоронниця виступила, він зайшов у тінь першого, так що його могла досягти лише одна палиця. Тож потрібно було захиститися лише від неї. Тримаючи одну з них, він обмежив дії противника і його кулак націлився в тіло охоронниці що не могла втекти.

Жінку охоронця здуло.

Від бойової сили, випромінюваної його тілом тіло іншого охоронця заклякло.

Чудовисько було невблаганним.

Воно викинуло чорний кулак.

Охорона Макі була нейтралізована без жодних зусиль.

Ставши перед Макі, що від перенапруження, впавши, розпласталася на дивані, чудовисько заговорило знайомим голосом.

– Не могли б ви поправити свій наряд?

Почувши це, Макі згадала, що вона напівгола. Сукня повністю розперезалася і лише рукав приховував частини тіла. Ще залишалася білизна, але на відкритій шкірі залишилися сліди пройдених стадій.

– О, чи варто мені одягатися?

Макі, зі всіх сил стримуючи своє тіло від тремтіння, прийняла звабливу позу, перед якою, на зорі її акторської кар›єри, не могли встояти режисери. Якщо цей монстр саме такий, яким вона його вважає, він неодмінно стрибне на неї. Вона не знала, яка його мета, але Макі була впевнена, що якщо у них будуть такі стосунки, вона переможе.

Але її схема розлетілася вже на першому кроці. Ні, вона не змогла зробити навіть перший крок.

– Звичайно. Але якщо вам зручно, можете залишити все так.

У Макі було відчуття що її облили холодною водою. Холодний гнів, від травмованої гордості, переважав страх. З розгніваним виразом, вона поправила одяг.

– ...Так добре? До речі, як довго ти носитимеш цю штуку? Вона тобі не личить, Шіба Тацуя-кун.

«Тією штукою», несмішливим тоном Макі назвала цілковито чорну маску монстра-кажана, яку носив Тацуя, хоч, на справді, це був нещодавно розроблений шолом з м’якого матеріалу. Однак те, що вона хотіла особливо виділити це «Шіба Тацуя-кун». Іншими словами це означало «Я знаю, хто ти насправді», але, попри закрите маскою обличчя, вона зрозуміла, що його вираз зовсім не змінився. Або ж він сам дав їй це зрозуміти.

– Перейдімо до переговорів.

Тому що Тацуя природно ігнорував провокацію Макі.

– Переговори? Цікаво, з якого приводу.

Макі не переймалася своєю гордістю. Вона знала, що зараз вона слабка. З огляду на попередню сцену, можна зрозуміти, насильство проти нього марне. Жіноча зброя також навряд чи буде корисною. Вона знала, що вибору майже не було.

– Спочатку послухайте це.

Коли прозвучали ввічливі слова, Макі відчула себе незручно. Однак, ця штука вибухнула одним пострілом, коли вона почула голоси, що лунали з термінала в руках Тацуї.

Це були голоси її та Такуми, коли вони обіймалися на дивані.

– Ти підслуховував!? Ти збоченець!

Макі ненавмисно показала зловісну усмішку, що було небажано, враховуючи ситуацію, яка склалася. У той момент вона подумала «прокляття!», але не могла контролювати свої емоції.

– Якщо це потрапить до ЗМІ, це стане великою проблемою.

Однак зі словами Тацуї, сказаними після припинення відтворення, серце Макі обвіяло холодом і воно охололо.

– Щось схоже, підняло переполох в новинах... Навіть колишній кумир, що вже була в роках, потрапила в немилість, що ж станеться з прекрасною актрисою у розквіті сил.

– Чого ти хочеш?!

Істерично закричала Макі, перервавши слова Тацуї. Макі більше гнівалася на її попередню необачність, ніж на підлу погрозу хлопця перед нею.

– Є дві вимоги.

Промовив спокійний голос, на відміну від Макі. Байдужий баритон підсилив її тривогу.

– Перше Порвіть з Шіппо. О, я не маю на увазі, ум, що ви не можете робити таких речей.

– Я зрозуміла.

Макі що намагалася зрозуміти в якому напрямку йде розмова, кивнула з похмурим голосом.

– Друге. Будь ласка, не чіпайте більше учнів старшої школи.

– ...В якому сенсі?

Макі не прикинулася не розуміючою. Вона не могла зрозуміти мету прохання Тацуї. Вона розуміла сенс, але не могла втямити, чому він про це просить.

– Я не знаю подробиць того, до чого ви прагнете. Можливо, це й корисно магам, але мене це не цікавить. Не могли б ви не порпатися навколо мене?

– Що?...

Макі поглянула на Тацую в чорній масці з відкритим ротом.

– Якщо це студент коледжу чи старший, вони вже повнолітні, щоб ви не робили я не заважатиму. Поки мені це не зашкодить. Можете погодитися на ці умови?

– Е, так... Якщо це задовольнить.

Вона почувалася розчарованою. І заради цього він діє як бандит, - думала вона.

З іншого боку, це моторошно. Зумисне проникнення, напад, залякування. З погляду закону, його дії, безумовно кримінальний злочин. Він з легкістю вчинив його заради такої дрібниці.

Цей хлопець не боїться ні закону, ні державної влади...

Раптом усвідомила Макі.

– Ти, хто ти такий?..

Злякано запитала вона. Логіка говорила не запитувати про це. Але вона не могла не запитати. Цієї ночі вона вперше усвідомила, що присутність не відомого може настільки лякати.

– Коли я отримаю підтвердження виконання умови, я зітру цей аудіо запис.

Вона не отримала відповіді на своє питання.

– Дякую за продуктивні переговори.

Буркнув Тацуя знову надягши «річ, що нагадувала складені крила» і виходячи на балкон.

Макі поспішно кинулася за ним.

Та хлопець в чорному костюмі раптово зник з балкона.

◇ ◇ ◇

Тацуя підтвердив, що Макі поглянула вниз з балкона і розвернулась. Він стояв на даху квартири. За першим планом він повинен був спуститися на землю, за допомогою планера в рюкзаку, але він змінив план, помітивши підозрілу тінь в нічному небі.

Чорна тінь була невеликим дирижаблем. Тацуя, на якусь мить, подумав, що цей таємничий дирижабль належить відділу розвідки Сил Самооборони, що був причетний до інциденту два місяці тому, але з його форми було видно, що він помилився. Це була форма розповсюдженого типу дирижабля для аерофотозйомки, використовувана інформаційними та кінокомпаніями. Однак, можливо, на ньому можуть бути погані наміри, корпус був пофарбований в абсолютно чорний. Тацуя подумав, якщо у чорного дирижабля зі зйомкою, в чорному небі метою має бути підглядання.

– Лейтенант, бачите дирижабль, що наближається до апартаментів Савамури Макі.

Запитав він у Фудзібаяші, через пристрій зв›язку

– Так, я піймала його. З того часу як Тацуя був у кімнаті актриси. Не очікувала, що він знизиться

– Знаєте його приналежність?

– Відповідно до плану польоту, телестудія.

Назва компанії яку назвала Фудзібаяші була місцевим кабельним мовником в регіоні південного Канто, що спеціалізувався на плітках у сфері розваг і є конкурентом телевізійної станції, пов’язаної з батьком Макі.

– Вони націлені на скандал з Савамурою Макі?

– Думаю, можливість цього не дорівнює нулю.

Огида в голосі Фудзібаяші, мабуть, емоційна реакція на підглядання.

– Лейтенант, можете відключити радіолокатор сайонових часток у цій місцевості? П’яти хвилин вистачить.

– Ти плануєш зупинити підглядання.

– Так.

З іншого боку, Тацуя вирішив втрутитись у не закону зйомку, оскільки не хотів марнувати переговори з Макі. Якби Такуму сфотографували в кімнаті Макі, це був би скандал, навіть якщо вони не були посеред того вчинку.

– Позбудься за три хвилини.

Наказав Тацуї голос Санади.

– Зрозумів.

Коли Тацуя правою рукою витягнув свій улюблений пристрій Сілвер Хорн «Трайдент» і прицілився на дирижабль, в ту ж секунду, двері гондоли відчинилися та опустилася мотузкова драбина.

«Схоже, вони планували не лише зйомку, але й проникнення, попри власні попередні дії», пробурмотів подумки Тацуя, активувавши техніку стрибка до входу гондоли.

Тацуя не міг зрозуміти значення розлючених слів, які зазвучали одразу після того, як він застрибнув у дирижабль. Хоча йому здалося, що це континентальна мова Східної Азії, Тацуя не володів китайською або мандаринською мовою.

Однак, він відразу зрозумів, що ситуація, відрізнялася від очікуваної. Очевидно, що ці хлопці, які націлили на нього зброю - не телевізійники.

Звичайно, Тацуя не дозволив зробити постріл. Трайдент в його правій руці вже був в режимі очікування. У переключені між цілями Розпаду не було часової затримки.

На Тацую було націлено п’ять стволів.

Усі вони втратили форму пістолета, розсипавшись по підлозі.

Реакція людей підданих магії Розпаду Тацуї, була напрочуд швидкою.

Двоє людей, з лівого та правого боку, замахнулися на Тацую кулаками. На середніх пальцях яких тьмяно сяяли кільця латунного кольору. Шум мисленнєвих часток наповнив гондолу. Перешкоди випромінюванні Антинітом.

Двоє людей, що стояли посередині, вихопили ножі та кинулися до Тацуї в гондолі, що погойдувалася.

Палець Тацуї на CAD, двічі ворухнувся.

Магія Розпаду інформаційної структури стерла структуру випромінених перешкод.

Обидва коліна усіх п’ятьох зловмисників були пробиті й вони впали на підлогу.

Але це ще не був не кінець. Незабаром до того, як чоловік, який стояв в центрі, впав, Тацуя помітив, що він зробив жест, ніби щось натиснув в руці.

Тацуя вистрибнув через відкриті двері гондоли.

Зі спалахом пролунав ревучий звук і гондолу охопило полум’я.

Вільно падаючи, Тацуя розумів, той факт, що це не закінчиться безпечно. Але зараз було дещо важливіше, ніж це. Було б катастрофою, якби дирижабль упав серед вулиці між кондомініум.

Під впливом вибуху, Тацуя крутнувся і розвернувся. Націливши CAD Трайдент на дирижабль, що падав з тріском розвалюючись.

Падаючи спиною, він активував Туманне розсіювання.

Спостерігаючи як залишки дирижабля зникають з пилом, викликав зі збережених магічних послідовностей Інерційний контроль. Відразу після цього, Тацуя відчув сильний удар в спину.

Він впав на дах протилежної будівлі від квартири Макі. Через висоту багатоповерхівки, відстань падіння була короткою, інерційний контроль спрацював неадекватно, а завдяки планеру, що він носив на спині, котрий спрацював як подушка, переломів усього тіла вдалося уникнути. Однак якби не спрацювало «відновлення», він не зміг встати та ходити.

– Тацуя-кун, що сталося?!

Голос Фудзібаяші з пристрою зв’язку, справді був знервований.

– Я не впевнений. Думаю на телевізійній станції є підказка. Схоже, дирижабль був викрадений.

Додавши невдоволеним голосом «можливо, телевізійна станція не обкрадена, а спільник», Тацуя залишив дах, де зникли сліди падіння.

◇ ◇ ◇

Невдача атаки Роберта Суна на Савамуру Макі швидко стала відома Чжоу Гонґцзінь. Якби операція пройшла успішно, підлеглий, який чекав, щоб доставити фотографію спотвореної дочки зраднику, повідомив би про це Чжоу.

«Дирижабль, який поглинуло полум’я зник... На подібне здатний тільки один».

На жаль, жодних візуальних доказів не лишилося. Звіти його підлеглих не містили нічого особливого, там лише зазначено, що той зник в повітрі, Чжоу міг точно здогадатися хто саме порушив усю ситуацію.

«…Трясця. Знову він».

Все що він про нього знав, це його образ з обличчям прихованим шоломом та прізвисько «Правиця демона», «Махешвара». Окупанти з якими він співпрацював в «Інциденті в Йокогамі», також постраждали від цього невпізнаного мага. Можна сказати, що великі втрати від «Махешвари», були головними причинами провалу операції вторгнення.

Програш сил коаліції «Великого Азійського Союзу» в інциденті в Йокогамі не приніс жодних незручностей Чжоу. Спочатку він хотів, щоб армії Японії та коаліції Великого Азійського Союзу розгромили одна одну. Хоча це була одностороння перемога японської армії, що не відповідала його планам, ослаблення Великого Азійського Союзу повністю їм відповідало.

Однак, цього разу, він не міг так просто сміятися над цим.

«Здається, нам потрібно з’ясувати, хто він насправді».

Розмірковуючи про це, він також відчув необхідність внесення змін в політику засобів масової інформації, над якою зараз працює.

«Зрештою, намір господаря - це помста тим, хто знищив Дайкан...» Справжня ціль - це не якась абстрактна група під назвою «Японські маги», а ця родина.

І Чжоу знав впливових людей, які мали особливі стосунки з «тією родиною».

Це не так чудово, як «вбивання клину» між ними, але від спроби проблемне буде.

Чжоу опустив очі на чарку з саке, і почав розробляти якісь плани.