– Хтось зрадив нас...
Нахмурив красиві брови Чжоу Гонґцзінь, проглядаючи звіт на автоматичній прокрутці. Нахмурити брови. Для нього було незвично так явно проявляти невдоволення.
Щойно дата на календарі змінилася з двадцять шостого на двадцять сьоме квітня. Але він цього не помітив. Настільки сильно Чжоу Гонґцзінь був зосереджений на цьому звіті.
Прокрутка зупинилася і Чжоу підняв погляд на інформаційний термінал. Злегка зітхнув і потягнувся за бокалом вина на столі. Він вже в третє перечитав цей звіт. В описі помилок не знайдено. Насправді він і не думав що там є помилки, але врешті-решт потрібно було скористатися силою алкоголю, щоб стерти відчуття даремності роботи, що в кінцевому випадку виходило з неприємних фактів.
Цей звіт описував тенденції громадської думки. Це результат дослідження вражень не магів, утому числі здобутих незаконними засобами.
Звіт, що був би достатньо товстим, якби був надрукований на папері, вказував, що негативні настрої стосовно магів були поширеніші, ніж у кінці минулого року. Особливо це стало помітно в кінці минулого місяця. Його робота зі ЗМІ, безумовно, окупилася.
Однак результат не відповідав очікуванням Чжоу. Мабуть, він не досяг рівня, на який розраховував. Безумовно, є й несподіваний фактор презентації Першої старшої. Однак був розрив між запланованими та фактичними значеннями, який не можна було пояснити такими нерівностями.
– Пояснень немає, навіть якщо врахувати втручання Розен... Зрештою, ви маєте на увазі, що деякі ЗМІ не працювали відповідно до інструкцій.
Те що він вивів на екран, це загальна кількість годин відео на день, в якому критично повідомлялося про магів. Було очевидно, що тих хто слідує плану бракує. Іншими словами, деякі компанії, які керують рекомендованими новинами, включаючи телевізійними, не дотримуються домовленості.
– Вони нерозумно порушили наш контракт... Я не полюбляю агресивних заходів, але.
Всі свої дії Чжоу проводив не офіційно. Тож договору, який підтверджує його юридичну силу, не існує. Ось чому він мав забезпечити ефективність договору. Навіть якщо це словесна обіцянка, ні, тому що це словесна обіцянка, будь-якими способами, нагороджуючи за виконання. Караючи за недотримання.
– До речі, вже пів року, як ми запросили племінника старшини Сун... Пора попросити їх зробити дещо для нас.
Чжоу Гонґцзінь вирішив покарати зрадників за допомогою своїх друзів.
◇ ◇ ◇
П’ятниця, двадцять сьоме квітня. Цього дня Такума пропустив школу.
Він цьогорічний представник першорічок і є відомим серед них. Багатьом однокласникам було відомо про переполох, що стався вчора. Через відсутність наступного дня. На адресу першорічки лунали різні чутки.
Він програв сестрам Саєгуса і не виходить з дому.
Ні, він залишився дома як покарання від старшокласників.
Він не постраждав, але не прийшов через шок від програшу.
Він переміг, але добровільно залишається дома, беручи на себе відповідальність за спричинену метушню.
Зрештою на нього наклали покарання, але, сидячи дома, він планує помсту старшокласникам.
Ці чутки здебільшого ґрунтувалися на зловмисних намірах. Однак деякі з них наближалися до фактів.
– Пан брат Тацуя. Сьогодні Шіппо Такума відсутній.
Будучи обізнаний в фактах, ще до того, як Мінамі покірно надіслала йому електронний лист, він практично здогадувався про причини.
Такума не був покараний. Це не чутка, а факт. Правдиві чутки (скоріш за все) базуються на майбутньому матчі зі старшим учнем.
Міліон Едж, який можна назвати унікальною технікою сім’ї Шіппо, це колоніальний контроль, яка активується без використання CAD. Суть його полягає в умовній затримці магічної техніки, що перебуває в режимі очікування до безпосередньої активації сайонами оператора. Крім складності колоніального контролю, сама ідея використання техніки з затримкою, щоб оминути процедуру маніпулювання CAD, не є рідкісною. Наприклад, Магічна куля Татлум дому Голді, містить той самий принцип.
Те що робить Міліон Едж унікальним, це його метод підтримки режиму очікування. Він записаний у вигляді заклинання, що активується безпосередньо перед активацією. На перший погляд, техніка схожа на техніку гравірування, але у гравіруванні мисленнєві частки перетікають від символу до символу, для побудови магічної формули, змінюючи подію, тоді як у випадку з Шіппо, це техніка умовної затримки, що не потребує безпосередньої побудови магічної послідовності. Перед ворогом, вам не потрібно витрачати час, щоб активувати техніку.
Натомість потрібно заздалегідь записати магію в стані очікування. Гравірування може бути вирізане машиною, якщо вона містить інформацію, необхідну для побудови магічної послідовності. Оскільки, по суті це те саме, що записувати стартову церемонію в CAD. Однак методика Шіппо вимагає від мага записати магію в тій же процедурі, що фактично й активує її.
Запис є одноразовим. Оскільки він активує лише ту магію, яку зупинили безпосередньо перед її активацією, вона, він, звісно, відрізняється від «запису магії багаторазового використання», до якого прагне Тацуя. Іншими словами, Міліон Едж - це магія, що потребує попередньої, ґрунтовної підготовки.
Такума буде наполегливо працювати над тим, щоб створити середовище для Міліон Едж, готуючись до завтрашнього матчу. Не дарма йому довелося взяти відгул в школі, щоб перемогти у завтрашньому матчі.
До речі, Мінамі повідомляла про рухи Такуми, оскільки Тацуя вирішив долучитися до розслідування що до його прихованих зв’язків. Мінамі хвилювалася, що Такума вступить в контакт з натхненником, поки пропускає школу, але Тацуя вважав це даремним. Сьогодні п’ятниця. І навіть якщо вони не учні маги, підлітки мають відвідувати школу. Тож якщо його навіть не спіймають, гуляючи навколо, він буде виділятися. Задумавши змову (гіпотетично) Такума повинен залишатися непомітним. Тацуя вважав, що він вступатиме в контакт з людьми, що стоять за ним, в ночі. По-перше, Фудзібаяші та її колеги проводять спостереження, тож якщо щось станеться, з ним зв’яжуться.
До ночі Тацуя вирішив зосередитися на навчанні, як старшокласник.
◇ ◇ ◇
– Ціль покарання Савамура Йошіо. Президент Культурної комунікаційної мережі, відомої як «Калнет».
Чжоу Гонґцзінь, поклавши на стіл шкіряний портфель, розмовляв з молодим чоловіком Робертом Сун, що сидів по іншу сторону стола.
Роберт підняв кришку портфеля. В середині лежав автоматичний пістолет, великий ніж, пластикова вибухівка з радіо детонатором та латунне кільце.
– Ви хочете з ним розібратися?
На недоброзичливе запитання Роберта, Чжоу, з сумною посмішкою, похитав головою.
Я б звичайно хотів це зробити, але, нажаль, Савамура Йошіо знаходиться у відряджені до Парижу.
Сказавши це, Чжоу передав Роберту великоформатну файлову теку.
Роберт погортав рідкісний паперовий документ. В який було вкладено фотографії молодої жінки та детальні особисті данні.
– Замість нього ви обрали дочку.
– Буде достатньо для уроку.
Закривши теку з файлами та фото, Роберт повернув погляд на портфель. Його очі зосередились на латунному кільці Антиніту.
– В охороні є маг?
– Він не охорона, але останнім часом часто буває поруч. Він ще дитина, але він з вісімнадцяти Замісних сімей.
– Ось як.
На вустах Роберта з’явилася люта посмішка.
– Це маг створений японською армією...
Якщо говорити точно, розуміння Роберта було технічно невірним. Десять головних кланів, та вісімнадцять замісних сімей - це маги створені в лабораторіях розвитку магії, а не маги розроблені самою армією. Однак Чжоу не мав наміру виправляти незначні непорозуміння. Для Роберта, японські маги були ворогами родини. Він був вмотивованим, було нерозумно охолоджувати його.
– Приготування завершені. Ми змогли підготувати лише два кільця, але пістолети та ножі підготовлені для кількох людей.
– Вистачить. Залиште це мені.
Чжоу Гонґцзінь з усмішкою дивився на Роберта Суна, що підвівся з портфелем і текою в руках.
◇ ◇ ◇
Повернувшись додому Тацуя, зайнявся рідкою домашньою роботою і його увагу відволік сигнал, що прозвучав на краю письмового столу. Сигнал від Фудзібаяші. Він не чув, як слідкують за ціллю, але в Окремого магічного батальйону мало робочих рук, тому, це має бути одиночна робота. Можливо, вона проникнула в систему ідентифікації особистості вуличних камер і стежила коли Такума вийде. Якби там не було, Тацуя не відчував провини, хоча і був співучасником вторгнення в приватне життя через публічну систему.
Замість того, щоб розмірковувати над цим, відклавши мораль в бік, Тацуя підвівся з крісла. Звичайно, щоб приєднатися до Фудзібаяші. Сказавши Міюкі та Мінамі слідкувати за домом, іншими словами наказавши в жодному разі не слідувати за ним, Тацуя сів на свій електромотоцикл.
На очах Тацуї та його друзів, Такума зник у середньо поверховій будівлі з квартирами високого класу. Схоже, він не помітив хвоста. Наданий момент він спробував виявити чи хтось за ним стежить, але спосіб вияву стеження був любительським.
– Схоже, голова родини Шіппо не подумав, щоб син пройшов військову підготовку.
– Хоча і називається вона військовою, але насправді це тренінг для агентів розвідки. До речі, чому тут капітан Санада, та ще й лейтенант Фудзібаяші?
Тацуя припаркував свій мотоцикл на станції й зараз дивився на кондомініум, в який увійшов Такума, з заднього сидіння великого седана. Поруч з ним сиділа Фудзібаяші з інформаційним терміналом, розміром з калькулятор, а на передньому сидінні сидів Санада, що оперував великим планшетом.
– Талановитий і не ладнає з Десятьма головними кланами, він ідеально підходить для нашого підрозділу.
Озирнувшись з переднього сидіння, відповів Санада. Трохи здивований, Тацуя підняв брови.
– Ви збираєтесь запросити його в Окремий магічний батальйон.
– О, ти проти, Тацуя? Якщо ти скажеш, що тобі не подобається Шіппо-кун, нам доведеться відмовитись.
Тацуя нахмурився на слова Фудзібаяші.
– Тобто, ви так говорите ніби я маю право приймати рішення.
– Гей, «спеціальний лейтенант О’Ґурорі Юя» найбільша сила нашого загону. Ми не можемо дозволити собі засмутити тебе.
Звичайно ж, Фудзібаяші жартувала. Але якщо він засмутиться, це призведе до поганих результатів. Так говорив інстинкт Тацуї.
– ...Це не означає що я особливо ненавиджу Шіппо. Якщо з цим не буде проблем, його дії не мають значення, ось що я думаю.
– Тобто до сварок тобі байдуже?
Зі сміхом промовила Фудзібаяші, але Тацуя проігнорував її.
– ...Тож чому ти погодився співпрацювати у нашому розслідувані.
Питання Санади більш точно виразило намір Фудзібаяші, тож Тацуя вирішив відповісти.
– За ним стоять хлопці, схожі на Бланш, тож навіть якщо з Шіппо все минеться, з’явиться наступна проблемна дитина.
Під час слів Тацуї Фудзібаяші вибухнула сміхом. Напевно, думаючи «хто тут проблемна дитина?» Але Тацуя не хвилювався про це.
– Зрозуміло, молодий Шіппо лиш звичайний неслух, але другий, третій і четвертий за ним, можуть викликати неприємності.
– Не тільки неприємності... Але щось подібне.
Голос Тацуї, що відповів Санаді, був сповнений зітханням.
– Ах, почалася розмова. Слухатимеш?
Запитала Фудзібаяші, з навушником біля одного вуха. Мабуть, підслуховуючий пристрій, прикріплений до Такуми, почав передавати розмову з «сірим Кардиналом».
– Так, будь ласка.
Посміхнувшись на відповідь Тацуї, Фудзібаяші вивела звук на динамік автомобіля.
◇ ◇ ◇
Загалом Такума мав невдоволений вираз. Принаймі, таким молодим хлопцем виглядав Шіппо Такума в очах Савамури Макі. Він не був схожим на того радісного, коли повідомив, що його обрали представником першокурсників на Вступній церемонії.
Але сьогодні він був у ще більшому негативі, ніж зазвичай. Могло здатися, що в нього звичайний вираз, але для Макі це було очевидно. Тим більше очі Макі, яка не лиш своїй гарній зовнішності, алей відмінній акторській здатності «обличчям», демонструвати здивування, задоволення, любов та ненависть на екрані, завоювала звання Номера один, серед молодих акторів, не могли помилятися.
– Такума. Я ще не вечеряла. Може складеш мені компанію?
Якщо перейти до головної теми, в такому стані, швидше за все, це приведе до розчарування і хвилювання. Тож Макі планувала виграти деякий час на охолодження під назвою «трапеза».
– В такий час? Хіба це не нашкодить зовнішності?
– Так, вона легенька. Вона майже готова, я принесу.
Макі відійшла до кухні, сприйнявши за позитивну відповідь те, що він не сказав «розтовстієш» чи чогось грубішого.
Вона принесла закуски на нарізаному багеті з шинкою, лососем, помідорами та авокадо. Звичайно, це виглядало легко. Однак не було гарантії, що є малокалорійним.
Такума вже вечеряв, але без вагань потягнувся до бутербродів, зроблених Макі. Приблизно п’ять хвилин від Такуми лунали звуки поїдання і пиття. Такума не помітив, що до соку яким він запивав солодкі закуски був підмішаний алкоголь. Також не помітив що і в самих закусках були сліди лікеру.
Коли Такума прикінчив більшість «легких закусок», Макі заговорила голосом «добросовісної сестри» (до речі, саме в цей момент Фудзібаяші перевела звук на динамік.)
Такума який, як правило, не хотів демонструвати свої слабкі сторони, сьогодні був надто красномовним.
– ...Ось як все сталося. Ти, мабуть, розчарований Такума.
Макі потішила Такуму милим голосом, від якого, якби це почули, шанувальники захоплено зітхнули. Зараз вона сиділа поруч з Такумою на тримісному дивані, тримаючи руки на плечах і говорячи з ним, глядячи прямо в очі.
– Я не розчарований! Це, з самого початку, була не чесна гра! Якби битва продовжилася, я б переміг!
Знову і знову повторював Такума. Однак Макі дивилася на нього без незадоволеного виразу.
– Звісно, Такума. Якби так, ти б переміг. Ти мав отримати повагу і похвалу переможця. Тобі не пощастило, тобі не пощастило.
– Не пощастило?..
– Так. Хоч і кажуть, що удача це частина таланту, але це не правда. Справжній талант зрештою виграє, попри удачу. Однак, у маленьких матчах сам на сам удача може мати вплив. Навіть мені багато разів не щастило і я отримувала погані ролі.
Макі поклала одну руку на плече Такуми, а другу на його спину.
М’який дотик погладив його шкіру, а запах, що нагадував мед, пробудив його нюх.
– Так що усе добре, Такума. Тобі, вчора, просто не пощастило. Такий маленький матч не вплине та твоє майбутнє.
– Справді...
Після повторення подібних фраз, Такума нарешті показав іншу реакцію. Макі подумки зітхнула і подумала, що слід дати йому ще один поштовх.
– Правда. Тож бадьорись.
Макі поклала руку Такуми собі на коліно. Вона не збиралась його спокушати, але слабкий Такума стимулював її грайливість.
Рука Такуми потроху сковзнула з коліна до її стегна. Як Макі і розраховувала. Вона носила вільну, відкриту з переду, сукню. Спідниця мала довгий поділ, але груди були широко відкриті, тканина була досить тонка, щоб проглядалась оголена шкіра. Відчуття оголеної шкіри Макі передавалися через спідницю, і самоконтроль Такуми, ослаблений алкоголем, був зірваний.
Такума відкинув руку Макі та обхопив рукою її стегно.
У наступний момент його руки тримали плечі Макі.
Макі лише формально опиралася силі що штовхала її.
◇ ◇ ◇
– Ого, який розвиток подій.
Тацуя не звернув уваги на Фудзібаяші, якій явно було цікаво. Він не був здивований, здається не мав презирства. У нього було не зацікавлене, прохолодне обличчя, без хвилювання і рум›янцю.
– Це може згодитися.
Відповів Тацуя незвично сухим тоном, слухаючи голосні звуки через пристрій підслуховування.
– Що ти плануєш?
З зацікавленим поглядом запитала у Тацуї Фудзібаяші, з радісним обличчям.
– Нещодавно, у ЗМІ шуміли про проституцію хлопця з актрисою.
Тацуя все ж відповів на питання офіційним тоном.
– ...Шантаж?
Усмішка Фудзібаяші дала тріщину.
– У деяких випадках, можна скористатися засобами масової інформації.
– ...Ну, ну, ти так миттєво це вигадав.
Висловив своє враження з похмурим обличчям Санада, що міг вигадати будь-які злі хитрощі, якщо задіяні технології. Однак при цьому, він наголосив на слові «миттєво», схоже, він гадав, що зміг би це вигадати, з часом.
– Якщо він стане головним правопорушником, це буде занадто великою шкодою для школи й, можливо, це більше не можна буде використати для переговорів, тому ми припустимо, що він в середині спроби вступити в стосунки.
Легко зробив пропозицію Тацуя, не зачеплений реакцією Фудзібаяші та Санади.
◇ ◇ ◇
Притиснута Такумою на дивані, Макі спокійно спостерігала за ним. З виразом на сто відсотків задоволена дією. Хоча не настільки, порівняно з Такумою, алкоголь в крові притупив причини зупинятися. Однак, хоч в її очах були сліди ейфорії, одночасно вона прикидалася, глядячи на дурного хлопця на собі. Макі вже освоїла здатність відокремлювати відчуття тіла від ментального задоволення.
Тож навіть якщо Такума не помітив, Макі помітила щось дивне. Зі слабким звуком від›їхала стулка на балконі. Хоч він однозначно був зачинений. До того ж незважаючи нате, що балкон був обладнаний охороною системою з атакуючими функціями, що межували з незаконними.
Сигналізація не спрацювала. Охоронці, схоже, навіть не помітили.
– Проникнення! Злодій!
Жаліючи, що не впевнилася, що все зачинено, занадто поклавшись на систему безпеки, закричала Макі відштовхуючи Такуму.
Впавши на підлогу він відреагував на її крик.
Поспішно вставши та поглянувши в той бік, куди дивилася Макі. Але швидше, ніж він розгледів зловмисників, отримав слабкий удар в обличчя. Коли він усвідомив, що його щось вдарило, Такума знову впав на підлогу, після нападу непереборної сонливості.
– Такума?!
Оскільки вона прикрила рот рукою, крики Макі стали приглушеними. Вона знала, чому Такума впав. Це був справжній аналог, реквізиту для зйомок. Такума отримав удар в обличчя губчастою кулькою, вимоченою в надзвичайно швидкодіючому снодійному. З короткою тривалістю ефекту. Однак навіть через п’ять хвилин вас не розбудять.
Борючись зі страхом, Макі поглянула у бік балкона. Стулку і штору вже закрили. Перед нею стояла чорна постать в з чорними очима під маскою, що мала щось на зразок складених крил. ...Своїм виглядом він нагадував персонажа зі старого кіно, навіяного кажаном. Якщо до маски додати вуха, вийде один в один. Правду кажучи, це вбрання - маскувальне обладнання, в якому використовуються матеріали, що поглинають електромагнітні хвилі, але Макі не могла цього знати.
– Леді, ви в безпеці?!
Нарешті до вітальні вскочили дві охоронниці. Якраз в це момент чудовисько скинуло крила на підлогу. Тільки побачивши його, дві жінки охоронниці зрозуміли хто зловмисник і кинулися на нього.
В нього підготовлена лише одна кулька зі снодійним? Злодій в чорному залишився на місці та прийняв бій. В обох руках охоронці тримали палиці для бою в приміщеннях. Не прості палиці чи кийки, це зброя, яка поєднує функції булави та блекджеку14, ручка виготовлена з гнучкого матеріалу, а кінчик був загорнутий в гуму, для збільшення ваги.
Чудовисько спокійно прийняло удар палицею. Не рукою, а захованою в рукавицю кистю.
Перш ніж інша охоронниця виступила, він зайшов у тінь першого, так що його могла досягти лише одна палиця. Тож потрібно було захиститися лише від неї. Тримаючи одну з них, він обмежив дії противника і його кулак націлився в тіло охоронниці що не могла втекти.
Жінку охоронця здуло.
Від бойової сили, випромінюваної його тілом тіло іншого охоронця заклякло.
Чудовисько було невблаганним.
Воно викинуло чорний кулак.
Охорона Макі була нейтралізована без жодних зусиль.
Ставши перед Макі, що від перенапруження, впавши, розпласталася на дивані, чудовисько заговорило знайомим голосом.
– Не могли б ви поправити свій наряд?
Почувши це, Макі згадала, що вона напівгола. Сукня повністю розперезалася і лише рукав приховував частини тіла. Ще залишалася білизна, але на відкритій шкірі залишилися сліди пройдених стадій.
– О, чи варто мені одягатися?
Макі, зі всіх сил стримуючи своє тіло від тремтіння, прийняла звабливу позу, перед якою, на зорі її акторської кар›єри, не могли встояти режисери. Якщо цей монстр саме такий, яким вона його вважає, він неодмінно стрибне на неї. Вона не знала, яка його мета, але Макі була впевнена, що якщо у них будуть такі стосунки, вона переможе.
Але її схема розлетілася вже на першому кроці. Ні, вона не змогла зробити навіть перший крок.
– Звичайно. Але якщо вам зручно, можете залишити все так.
У Макі було відчуття що її облили холодною водою. Холодний гнів, від травмованої гордості, переважав страх. З розгніваним виразом, вона поправила одяг.
– ...Так добре? До речі, як довго ти носитимеш цю штуку? Вона тобі не личить, Шіба Тацуя-кун.
«Тією штукою», несмішливим тоном Макі назвала цілковито чорну маску монстра-кажана, яку носив Тацуя, хоч, на справді, це був нещодавно розроблений шолом з м’якого матеріалу. Однак те, що вона хотіла особливо виділити це «Шіба Тацуя-кун». Іншими словами це означало «Я знаю, хто ти насправді», але, попри закрите маскою обличчя, вона зрозуміла, що його вираз зовсім не змінився. Або ж він сам дав їй це зрозуміти.
– Перейдімо до переговорів.
Тому що Тацуя природно ігнорував провокацію Макі.
– Переговори? Цікаво, з якого приводу.
Макі не переймалася своєю гордістю. Вона знала, що зараз вона слабка. З огляду на попередню сцену, можна зрозуміти, насильство проти нього марне. Жіноча зброя також навряд чи буде корисною. Вона знала, що вибору майже не було.
– Спочатку послухайте це.
Коли прозвучали ввічливі слова, Макі відчула себе незручно. Однак, ця штука вибухнула одним пострілом, коли вона почула голоси, що лунали з термінала в руках Тацуї.
Це були голоси її та Такуми, коли вони обіймалися на дивані.
– Ти підслуховував!? Ти збоченець!
Макі ненавмисно показала зловісну усмішку, що було небажано, враховуючи ситуацію, яка склалася. У той момент вона подумала «прокляття!», але не могла контролювати свої емоції.
– Якщо це потрапить до ЗМІ, це стане великою проблемою.
Однак зі словами Тацуї, сказаними після припинення відтворення, серце Макі обвіяло холодом і воно охололо.
– Щось схоже, підняло переполох в новинах... Навіть колишній кумир, що вже була в роках, потрапила в немилість, що ж станеться з прекрасною актрисою у розквіті сил.
– Чого ти хочеш?!
Істерично закричала Макі, перервавши слова Тацуї. Макі більше гнівалася на її попередню необачність, ніж на підлу погрозу хлопця перед нею.
– Є дві вимоги.
Промовив спокійний голос, на відміну від Макі. Байдужий баритон підсилив її тривогу.
– Перше Порвіть з Шіппо. О, я не маю на увазі, ум, що ви не можете робити таких речей.
– Я зрозуміла.
Макі що намагалася зрозуміти в якому напрямку йде розмова, кивнула з похмурим голосом.
– Друге. Будь ласка, не чіпайте більше учнів старшої школи.
– ...В якому сенсі?
Макі не прикинулася не розуміючою. Вона не могла зрозуміти мету прохання Тацуї. Вона розуміла сенс, але не могла втямити, чому він про це просить.
– Я не знаю подробиць того, до чого ви прагнете. Можливо, це й корисно магам, але мене це не цікавить. Не могли б ви не порпатися навколо мене?
– Що?...
Макі поглянула на Тацую в чорній масці з відкритим ротом.
– Якщо це студент коледжу чи старший, вони вже повнолітні, щоб ви не робили я не заважатиму. Поки мені це не зашкодить. Можете погодитися на ці умови?
– Е, так... Якщо це задовольнить.
Вона почувалася розчарованою. І заради цього він діє як бандит, - думала вона.
З іншого боку, це моторошно. Зумисне проникнення, напад, залякування. З погляду закону, його дії, безумовно кримінальний злочин. Він з легкістю вчинив його заради такої дрібниці.
Цей хлопець не боїться ні закону, ні державної влади...
Раптом усвідомила Макі.
– Ти, хто ти такий?..
Злякано запитала вона. Логіка говорила не запитувати про це. Але вона не могла не запитати. Цієї ночі вона вперше усвідомила, що присутність не відомого може настільки лякати.
– Коли я отримаю підтвердження виконання умови, я зітру цей аудіо запис.
Вона не отримала відповіді на своє питання.
– Дякую за продуктивні переговори.
Буркнув Тацуя знову надягши «річ, що нагадувала складені крила» і виходячи на балкон.
Макі поспішно кинулася за ним.
Та хлопець в чорному костюмі раптово зник з балкона.
◇ ◇ ◇
Тацуя підтвердив, що Макі поглянула вниз з балкона і розвернулась. Він стояв на даху квартири. За першим планом він повинен був спуститися на землю, за допомогою планера в рюкзаку, але він змінив план, помітивши підозрілу тінь в нічному небі.
Чорна тінь була невеликим дирижаблем. Тацуя, на якусь мить, подумав, що цей таємничий дирижабль належить відділу розвідки Сил Самооборони, що був причетний до інциденту два місяці тому, але з його форми було видно, що він помилився. Це була форма розповсюдженого типу дирижабля для аерофотозйомки, використовувана інформаційними та кінокомпаніями. Однак, можливо, на ньому можуть бути погані наміри, корпус був пофарбований в абсолютно чорний. Тацуя подумав, якщо у чорного дирижабля зі зйомкою, в чорному небі метою має бути підглядання.
– Лейтенант, бачите дирижабль, що наближається до апартаментів Савамури Макі.
Запитав він у Фудзібаяші, через пристрій зв›язку
– Так, я піймала його. З того часу як Тацуя був у кімнаті актриси. Не очікувала, що він знизиться
– Знаєте його приналежність?
– Відповідно до плану польоту, телестудія.
Назва компанії яку назвала Фудзібаяші була місцевим кабельним мовником в регіоні південного Канто, що спеціалізувався на плітках у сфері розваг і є конкурентом телевізійної станції, пов’язаної з батьком Макі.
– Вони націлені на скандал з Савамурою Макі?
– Думаю, можливість цього не дорівнює нулю.
Огида в голосі Фудзібаяші, мабуть, емоційна реакція на підглядання.
– Лейтенант, можете відключити радіолокатор сайонових часток у цій місцевості? П’яти хвилин вистачить.
– Ти плануєш зупинити підглядання.
– Так.
З іншого боку, Тацуя вирішив втрутитись у не закону зйомку, оскільки не хотів марнувати переговори з Макі. Якби Такуму сфотографували в кімнаті Макі, це був би скандал, навіть якщо вони не були посеред того вчинку.
– Позбудься за три хвилини.
Наказав Тацуї голос Санади.
– Зрозумів.
Коли Тацуя правою рукою витягнув свій улюблений пристрій Сілвер Хорн «Трайдент» і прицілився на дирижабль, в ту ж секунду, двері гондоли відчинилися та опустилася мотузкова драбина.
«Схоже, вони планували не лише зйомку, але й проникнення, попри власні попередні дії», пробурмотів подумки Тацуя, активувавши техніку стрибка до входу гондоли.
Тацуя не міг зрозуміти значення розлючених слів, які зазвучали одразу після того, як він застрибнув у дирижабль. Хоча йому здалося, що це континентальна мова Східної Азії, Тацуя не володів китайською або мандаринською мовою.
Однак, він відразу зрозумів, що ситуація, відрізнялася від очікуваної. Очевидно, що ці хлопці, які націлили на нього зброю - не телевізійники.
Звичайно, Тацуя не дозволив зробити постріл. Трайдент в його правій руці вже був в режимі очікування. У переключені між цілями Розпаду не було часової затримки.
На Тацую було націлено п’ять стволів.
Усі вони втратили форму пістолета, розсипавшись по підлозі.
Реакція людей підданих магії Розпаду Тацуї, була напрочуд швидкою.
Двоє людей, з лівого та правого боку, замахнулися на Тацую кулаками. На середніх пальцях яких тьмяно сяяли кільця латунного кольору. Шум мисленнєвих часток наповнив гондолу. Перешкоди випромінюванні Антинітом.
Двоє людей, що стояли посередині, вихопили ножі та кинулися до Тацуї в гондолі, що погойдувалася.
Палець Тацуї на CAD, двічі ворухнувся.
Магія Розпаду інформаційної структури стерла структуру випромінених перешкод.
Обидва коліна усіх п’ятьох зловмисників були пробиті й вони впали на підлогу.
Але це ще не був не кінець. Незабаром до того, як чоловік, який стояв в центрі, впав, Тацуя помітив, що він зробив жест, ніби щось натиснув в руці.
Тацуя вистрибнув через відкриті двері гондоли.
Зі спалахом пролунав ревучий звук і гондолу охопило полум’я.
Вільно падаючи, Тацуя розумів, той факт, що це не закінчиться безпечно. Але зараз було дещо важливіше, ніж це. Було б катастрофою, якби дирижабль упав серед вулиці між кондомініум.
Під впливом вибуху, Тацуя крутнувся і розвернувся. Націливши CAD Трайдент на дирижабль, що падав з тріском розвалюючись.
Падаючи спиною, він активував Туманне розсіювання.
Спостерігаючи як залишки дирижабля зникають з пилом, викликав зі збережених магічних послідовностей Інерційний контроль. Відразу після цього, Тацуя відчув сильний удар в спину.
Він впав на дах протилежної будівлі від квартири Макі. Через висоту багатоповерхівки, відстань падіння була короткою, інерційний контроль спрацював неадекватно, а завдяки планеру, що він носив на спині, котрий спрацював як подушка, переломів усього тіла вдалося уникнути. Однак якби не спрацювало «відновлення», він не зміг встати та ходити.
– Тацуя-кун, що сталося?!
Голос Фудзібаяші з пристрою зв’язку, справді був знервований.
– Я не впевнений. Думаю на телевізійній станції є підказка. Схоже, дирижабль був викрадений.
Додавши невдоволеним голосом «можливо, телевізійна станція не обкрадена, а спільник», Тацуя залишив дах, де зникли сліди падіння.
◇ ◇ ◇
Невдача атаки Роберта Суна на Савамуру Макі швидко стала відома Чжоу Гонґцзінь. Якби операція пройшла успішно, підлеглий, який чекав, щоб доставити фотографію спотвореної дочки зраднику, повідомив би про це Чжоу.
«Дирижабль, який поглинуло полум’я зник... На подібне здатний тільки один».
На жаль, жодних візуальних доказів не лишилося. Звіти його підлеглих не містили нічого особливого, там лише зазначено, що той зник в повітрі, Чжоу міг точно здогадатися хто саме порушив усю ситуацію.
«…Трясця. Знову він».
Все що він про нього знав, це його образ з обличчям прихованим шоломом та прізвисько «Правиця демона», «Махешвара». Окупанти з якими він співпрацював в «Інциденті в Йокогамі», також постраждали від цього невпізнаного мага. Можна сказати, що великі втрати від «Махешвари», були головними причинами провалу операції вторгнення.
Програш сил коаліції «Великого Азійського Союзу» в інциденті в Йокогамі не приніс жодних незручностей Чжоу. Спочатку він хотів, щоб армії Японії та коаліції Великого Азійського Союзу розгромили одна одну. Хоча це була одностороння перемога японської армії, що не відповідала його планам, ослаблення Великого Азійського Союзу повністю їм відповідало.
Однак, цього разу, він не міг так просто сміятися над цим.
«Здається, нам потрібно з’ясувати, хто він насправді».
Розмірковуючи про це, він також відчув необхідність внесення змін в політику засобів масової інформації, над якою зараз працює.
«Зрештою, намір господаря - це помста тим, хто знищив Дайкан...» Справжня ціль - це не якась абстрактна група під назвою «Японські маги», а ця родина.
І Чжоу знав впливових людей, які мали особливі стосунки з «тією родиною».
Це не так чудово, як «вбивання клину» між ними, але від спроби проблемне буде.
Чжоу опустив очі на чарку з саке, і почав розробляти якісь плани.
Далі
Том 12. Розділ 16 - [16]
[16] Субота, двадцять восьме квітня, п›ятнадцята година. Томіцука і Такума, під керівництвом Хаторі зібралися в третій тренувальній залі, у назначений час. Хаторі буде суддею цього матчу. Будучи причиною чи наслідком, сьогодні Тацуя виступав спостерігачем в цьому матчі. До речі, Тацуя переконався, що Такума, не мав наслідків від вчорашньої ночі. Не тільки фізичних, алей психологічних. Напевно, актриса відмінно зіграла свою роль. Але разом з тим це наводило на думку, що вони не говорили про «розрив». Тацуя подумав, що це цілком очікувано. Окрім цього, тут також присутні Міюкі від студентської ради, Савакі і Мікіхіко від дисциплінарного комітету та Кіріхара від Клубного комітету. Кіріхара приніс дерев’яний меч і навіть отримав дозвіл на використання CAD. Вони були тут як надзвичайні рефері у випадку необхідності. Тому що цей матч буде проходити за спеціальними правилами. Якщо бути точним, до правил додали спеціальний виняток. А саме «немає обмежень на використання Міліон Едж». Що до Міліон Едж, його використання не буде припинено, незалежно від його потужності. Матч зупинять лише тоді, коли буде зрозуміло, що це завдасть супротивнику надмірної шкоди. У нормальному розумінні, ця умова занадто ризикована. Також однобічна гра для супротивника. Однак, супротивник у цьому матчі, Томіцука, сам запропонував це правило. Напевно, у Томіцуки є секретний спосіб заблокувати Міліон Едж. Такума це розумів і почувався незручно. Йому здавалося, що йому говорили, ніби козир родини Шіппо це дрібниця. Але, в першу чергу, поєдинок був організований в результаті протесту Такуми проти дискваліфікації та програшу, через використання Міліон Едж. Тож Такума вітав це рішення і це було правило на яке він не міг скаржитися. Томіцука і Такума, на відстані стояли один напроти одного. Сьогодні Такума також одягнув комбінезон для занять на вулиці. З іншого боку, Томіцука одягнув уніформу для Магічних бойових мистецтв. Сорочка з довгими рукавами без ґудзиків, з захисними подушечками на ліктях, вільні штани затягнуті на щиколотках і наколінниками. На ногах було м’яке взуття для єдиноборств. Поверх рукавичок вісім широких кілець огортали пальці, виключаючи великі, слугуючи пристроєм воду спеціалізованого CAD для магічних бойових мистецтв. Одне кільце відповідало одній кнопці, а рух пальця (стиснутий великим пальцем) або фокусування мисленнєвих часток на пальці, вибір Послідовності активації, який передавався на корпус CAD на зап›ясті, підключеного до рукавички. Кільця були покриті м’якою смолою, щоб їх не можна було використовувати як зброю. Це був стиль для офіційних матчів. Іншими словами, Томіцука підготувався цілком серйозно. Хаторі стояв між ними та пояснював правила. Хоча це так називалося, не було багато чого пояснювати. Це формальність. Переглянувшись з двома людьми, Хаторі підняв руку. Почуття напруги відразу посилилося. Усі світки цієї ситуації, відчули, відмінну не ментальну хвилю, іншу від мисленнєвих часток, зіткнення між Томіцукою та Такумою. Томіцука трохи присів. Такума поклав праву руку на книгу, активаційне середовище, що тримав у лівій руці. Ніхто, крім задіяних людей, не робили жодного руху чи видавали жодного звуку. У тихому приміщені можна було навіть почути як вдихає Хаторі. – Почали! Порушив тишу голос Хаторі. Такума ворухнувся першим. Може було точніше сказати, що Томіцука не рухався. Такума відкрив «книгу» і затиснув пальцями правої руки першу десятку сторінок. Він розірвав усі сторінки за раз. Ні, приклавши свою силу, він перетворив їх на конфетті. Клинки з квадратних аркушів паперу, загальною кількістю вісімдесят тисяч. Такума, схоже, обрав тактику, детально контролювати певну кількість лез, а не наривати мільйони лез одразу. З іншого боку, Томіцука не рухався, а просто дивився на чотири потоки паперових аркушів, що мчали до нього. З його пози, здавалося, що це акумулювання сили. І таке припущення було вірним. Аркуші паперу, що плили повітрям нагадували білі смужки. Що нагадувало чотири змії, які повзли по хмарах. Ікла націлені на ліве та праве передпліччя та стегна. Такума мав намір завдати школи рукам та ногам Томіцуки, щоб обмежити рух. Незадовго до того, як потік папірців досяг Томіцуки, конфетті зменшився в довжину, збільшивши щільність. Атака сповільнилася, і відразу після цього швидкість різко збільшилася. Скупчення паперових лез чіплялися за кінцівки Томіцуки, розриваючи шкіру. Водночас. Вибухом світла мисленнєвих часток охопило усе тіло Томіцуки. У цьому невидимому світлі, леза поверталися до форми паперу. Вісімдесят тисяч паперових аркушів втрачали здатність пливти в повітрі та перетворюючись на конфетті, розсипались по підлозі. Савакі, Кіріхара та Мікіхіко підняли руки перед очима. Тацуя, Міюкі та Хаторі, усі троє, також прищурили очі від засліплення. Вони знали що це за світло. – Переривання техніки?.. Пробурмотів здивований голос Мікіхіко. – У цій школі, є інші люди крім Тацуї, що можуть її використовувати?.. І навіть наш однорічка?.. Переривання техніки - рідкісна техніка, малої кількості користувачів. Це був загально прийнятий факт, а не припущення Мікіхіко. Двоє людей з одного року, в тій же школі. Не дивно, що він здивувався. – Слід додати, контактного типу. Доповнила слова Мікіхіко Міюкі. – Саме так! Як і очікувалося, пані Шіба, ви можете це зрозуміти! Закивав сильніше, ніж потрібно, після її слів Савакі. – Навіть так, Томіцука мотивований. Савакі старший в клубі, знав, що Томіцука міг використовувати те, що Міюкі назвала «Переривання техніки контактного типу». Ця техніка зводила нанівець магію, яка торкається вас - природний ворог Міліон Едж, що перетворював простий аркуш паперу в летюче лезо внаслідок безпосередньої модифікації події за допомогою магії. Савакі також розумів, що причиною того, що Томіцука оголосив це особливе правило, було те, що він був впевнений у цій техніці. Тож Савакі чекав Переривання техніки Томіцуки, але сьогоднішній той був яскравішим, ніж він очікував. Це радувало Савакі. У ментальності Савакі багато частин, що не втратили духу хлопчиська. Але на відміну від спостерігачів-старшокласників, Такума не мав часу захоплюватися. Зараз він повністю розумів сенс нинішніх атаки та оборони. Міліон Едж не працювала проти Томіцуки. Лише один напад дав йому це зрозуміти. «... Ні, це просто говорить, що атаки з фронту не проходять! Лише вчора ти дізнався, що магія залежить від того, як ти її використовуєш!» Томіцука спостерігав за Такумою, що надихався цією ситуацією. У Такуми було повно прогалин. Томіцука знав, що якщо захоче, він може негайно закінчити матч. Але це безглуздо. Він знав, що цей матч не повинен просто закінчитися. Такума зрештою вирішив змінити стійку. Поряд з цим, Томіцука також збільшив активність мисленнєвих часток. Рука Такуми, роблячи вид, що перегортає сторінки книги потягнулася до CAD. Активувалася магія Повітряна куля. Сім стиснутих повітряних мас з високою швидкістю, пострілом, помчали у напрямку Томіцуки. Не помітивши результатів, Такума кинув чергове заклинання. Як і очікувалося, Такума не думав, що вдасться розібратися з Томіцукою повітряними кулями. Ця атака не мала іншого наміру, окрім осліплення. Такума намагався зайти у фланг Томіцуки за допомогою магії Самоприскорення. Однак. Перш ніж Такума рушив Томіцука вже чекав його. – Гу-ха. Від комбінації важкого удару в торс та руку. Не в змозі встояти, Такума звалився на підлогу. Принаймні, він не відпустив книгу, середовище активації. Шукаючи поглядом Томіцуку, Такума бойовим духом здув затуманення свідомості. Томіцука не продовжував атаку, а дивився на нього в низ. Зазвичай, гарне навіть дещо дитяче обличчя, зараз дивилося на нього, в низ, з виразом презирства, ніби на брудну бродячу собаку. Так це виглядало в очах Такуми. Пристрасний спалах люті на мить перевершив страх. Такума піднявся на одне коліно і відкрив книгу в лівій руці. Шматки паперу, що вдвічі перевищували вісімдесят тисяч, вдарили Томіцуку. Цього разу вони не були розділені на чотири потоки, а сконцентрувалися в один. Колоніальний контроль мав менше перешкод, оскільки «колонія» збільшилася. Об’єднавши магічну силу з чотирьох потоків, Такума кинув лобовий виклик перериванню техніки Томіцуки. Це було прикриття для наступного удару, що був активований через мить. Завдяки яскравому сяйву мисленнєвих часток, випущених Томіцукою, конфетті, що нараховували сто шістдесят тисяч аркушів паперу, осипалися на підлогу, наче пил. Наче пробившись через білу хмару, двісті тисяч клинків, що вивільнилися за один раз, перетворилися на смерч і атакували Томіцуку з-під ніг. Такума подумав, що все було вирішено. Переривання техніки - це техніка, що відразу вивільняла велику кількість мисленнєвих часток. Вони не лише повинні були бути вивільнені, потрібно було підтримувати тиск, доки не здується магічна послідовність. Це не можливо підтримувати з таким інтервалом. Однак сподівання Такуми не виправдалися. Невдовзі він зрозумів, що це було лише його бажання, а не факт. До цього часу він не розумів. Переривання техніки та контактне переривання техніки це аналогічні техніки. Як тільки торкнулися до тіла Томіцуки, двісті тисяч лез перетворилися на двісті тисяч папірців. Такумі, що тільки-но підвівся, цього разу, Томіцука завдав вирішального удару. – Достатньо. Переможець, Томіцука. У відповідь на оголошення переможця Хаторі, Томіцука злегка вклонився. Потім прихилився на одне коліно біля Такуми, що впав на підлогу. – Шіппо, ти при тямі? Такума стогнав від болю, тож був у свідомості. Як і планувалося, оскільки Томіцука бив лише у певні точки. – Так. Кашлянувши кілка разів нарешті відповів Такума. – Тоді підводься. Відпочинь біля стіни. – ...Так. Переповнений почуттям поразки, Такума послухався Томіцуку, не замислюючись що ховається за цією вказівкою. Похитуючись, тримаючись за живіт він повільно пішов до бічної стіни, протилежної від свідків. Оперся спиною об стіну та опустився на підлогу. Переконавшись, що Такума дістався до стіни, Томіцука підійшов до Тацуї. – ...Що? Тацуя подав йому воду і Томіцука, який хотів щось сказати, нарешті заговорив. – Шіба-кун, можеш зі мною позмагатися! Відкинувши вагання, Тацуя лише схилив голову з питанням «чому?» Оточений підозрілими поглядами, Томіцука зніяковіло відвів погляд. Однак негайно показавши рішучість, хоч і трохи перебільшено, але з виглядом ніби збирається стрибнути з банджі, знову поглянув на Тацую. – Я хочу, щоб Шіппо побачив твої здібності! Томіцука дивився на Тацую з палаючим поглядом. Мабуть, він очікував, що Тацуя кивне у відповідь на його мужність. Однак лише поглибив розгубленість Тацуї. – Не зовсім розумію. Після цих слів, Томіцука розгублено засмутився. – Ну, так. Це було трохи грубо. Я хотів сказати... – Покажемо Шіппо бій між талановитими людьми? Саме Хаторі пояснив усе замість панікуючого Томіцуки. Але навіть це залишалося для Тацуї не зрозумілим. – Чи не краще, для демонстрації справжніх талантів, бій між головою Хаторі зі Савакі-семпаєм. – Шіба, це матиме значення, лише якщо свої здібності продемонструєш ти. Пояснення Хаторі було не поганим. – ...Чи не чудово, Старший брате? Однак, на допомогу Томіцуці та Хаторі прийшов найпотужніший вогонь прикриття. – Якщо потрібно продемонструвати приклад учням молодших класів, думаю, що це найкраща роль члена студентської ради. Чомусь старшокласники та однолітки (крім Тацуї), які почули її, автоматично сприйняли «для члена студентської ради» як «для мого брата». – Я хочу, щоб старший брат показав свою силу. Мотиви Міюкі явно відрізнялися від мотивів Томіцуки. За її посмішкою накопичувалося розчарування. Це досягло такого рівня, що змусило Тацую думати, «залишити все так - погана ідея». – ...Якщо ти так кажеш. Зміна Тацуї, а точніше його речення, мало бути бажаним для Томіцуки. Чомусь Томіцука не міг стримати свої почуття. Подібні емоції відчував не лише він. Ось чому Хаторі збільшив час бронювання цієї зали, з самого початку. Усі присутні тут третьокурсники знали про цей план. Оскільки дозвіл вже був отриманий, вони могли почати матч, як тільки підготують місце. – Будь ласка, залиште це на мене. Саме Міюкі подбала про прибирання паперового пилу, розкиданого по всій підлозі. Коли вона задіяла CAD, в середині приміщення м’яко почав рухатися повітряний потік. Потік повітря кружляв у кожному куточку кімнати та хитро вихиляючись, швидко збираючи сміття в одному місці. Міюкі змусила вбудований пилосос всмоктати макулатуру. Третьокурсники звісно висловили їй похвалу за вміння демонструвати складну і детальну магію, Мікіхіко та Томіцука зітхнули, а Такума був шокованим. Магія, яку щойно продемонструвала Міюкі, технічно перевищувала Міліон Едж Такуми, за винятком зміцнення паперу. – Шіба-кун, цього досить? – Так, жодних проблем. Тацуя передав куртку Міюкі. Залишившись у формі. – Може варто перевзутися? – Ні, можна залишити й це. Це означало, що в бою можна використовувати ноги, взуті в черевики з твердою підошвою. Тацуя і Томіцука стали один на проти одного, в центрі. Суддею залишився Хаторі. Але цього разу оголошення правил було пропущено. – Ви обоє, готові? Тож, почали! Одночасно з сигналом Хаторі, Тацуя та Томіцука одночасно відштовхнулися. Всупереч попередньому матчу, Томіцука зі свого місця агресивно кинувся на Тацую. Однак, Тацуя відступив ще швидше. Одним стрибком він стрибнув в кінець кімнати й направив спеціалізований CAD у формі пістолета на Томіцуку. Встановивши магію розпаду - Туманне розсіювання. Попри злякане обличчя Міюкі, Тацуя активував CAD. ...Нічого не сталося. «Так і думав». На відміну від блідого обличчя Міюкі з прикритим рукою ротом, Тацуя з виразом, що все в межах очікування, стрибнув в бік, ухиляючись від Томіцуки під магією самоприскорення. Це не була сміливість, він спрогнозував, що Туманне розсіювання буде зведено нанівець. В полі зору Тацуї були нечіткі контури тіла Томіцуки, наче вкриті хмарами. Це була фігура Томіцуки, видима з інформаційного виміру. Густа хмара навколо тіла Томіцуки, броня з мисленнєвих часток, що густо покривала інформаційне тіло. Переривання техніки це контрмагія, що відокремлює магічну послідовність від цілі під тиском мисленнєвих часток. Однак Томіцука не обстрілював сайоновими кулями, щоб здувати магічні послідовності. – Магічне вторгнення блокувала товста броня, що оточувала «тіло». Переривання техніки - це постріл, контактне переривання техніки Томіцуки - сталевий вал. Мало того, стіна не мала структури інформаційного тіла. Вона просто містила багато хаотичних мисленнєвих часток. Тацуї не легко буде нейтралізувати цей бар’єр і застосувати магію безпосередньо на Томіцуку. Ця сайонова броня не має значення, якщо опосередковано атакувати магічну подію. Однак, без використання магічної віртуальної області Тацуя був слабким, він був недосконалим магом, що міг використовувати лише магію, яка безпосередньо діяла на ціль. Після того як від п’яти атак ухилилися, Томіцука відчув нетерплячість. Він мав ім’я Нульовий діапазон і не володів дистанційними магічними атаками. Але натомість, навички в магії ближнього бою були значно вдосконалені. І від його атак з легкістю ухилялися. Не за допомогою магії, а за допомогою комбінації магічної майстерності та фізичних навичок. «Очікувано, але щоб настільки...» Зародилися щире захоплення здібностями супротивника. Тоді ж зародився бойовий дух. «Але я не програю. Я не можу програти на такій відстані!» Шіппо зник зі свідомості Томіцуки. Мета цього матчу та його роль вивітрювались з його свідомості. Всі його прагнення зводилися до перемоги. – Вони обоє дивовижні! Я знав про навички Томітсуки, але Шіба-кун перевершив очікування. – Я вражений що Томіцука, здатен протистояти брату Шіба. Просто здивувався Мікіхіко, слухаючи розмову старшокласників. Його думка співпадала і з Кіріхарою. Він не думав, що є одноліток, який міг би відповідати бойовим здібностям Тацуї. Здавалося, Мікіхіко вперше бачив, як Тацую тиснуть. Тацуя вже не міг просто ухилятися від атак Томіцуки. Якщо не відбиватися, настане той момент, що він не впорається. Тримаючи CAD у правій руці, у Тацуї не було шансів. Через обмеження правил матчу, не можна завдавати удару CAD. Однак, навіть зважаючи на це, атаки Томіцуки невпинно переслідували Тацую. Раптом Мікіхіко звернув увагу на людину по сусідству. Там він побачив Міюкі, що з непроникним обличчям пильно стежила за своїм старшим братом. Сидячи впершись спиною до стіни, Такума був вражений атакуючими та оборонними діями перед ним. На перший погляд, здавалося, що вони просто били один одного. Ні, здавалося, що це матч з бойових мистецтв, бо іноді виконувався удар ногою. Однак високорівнева магія була додана до кожного удару. Він зазнав великого потрясіння, тому що мав талант зрозуміти це. Томіцука скорочував відстань зі швидкістю, недоступною оку. Для збільшення швидкості тіла використовувалася магія самоприскорення, але це аж ніяк не описати словами «швидко настільки можливо». Вона контролювалася не в межах, яку можна було контролювати свідомо, а в останні хвилини, на межі яку свідомість ледве встигала. Його темп трохи невпорядкований. Щойно він ступив, щоб рушити у перед, його відволікло коливання підлоги. Звичайно, вібрація викликалася магією Тацуї. Однак якщо спробувати спрямувати вібраційну хвилю до місця де стоїть Томіцука, вона буде зведена нанівець лише шляхом Переривання техніки контактного типу, що (здається) завжди активна. Такума відчув це на собі. Однак тремтіння, віддача від вібрації, що виникло неподалік від цього, було фізичним ефектом і не могло бути скасоване Перериванням техніки. Якщо це ґрунт або бруківка на дорозі, віддача була б недостатньою. Однак підлога тренувальної зали була помірно твердою та еластичною, щоб пом’якшити падіння і не перешкоджати руху. Втручання магії зважало на це. Рухи Томіцуки сповільнилися для пошуку стійкості, і обчислення позиції тіла в голові, відволікали його рухи. У цей невеликий проміжок, Тацуя спрямував CAD на Томіцуку натиснув курок. Разом з тим, магія Коливань атакувала Томіцуку, швидше ніж Такума встиг помітити розгортання послідовності активації. Коливаючи мисленнєві частки, ця техніка поєднувала Магію Коливань і несистемну магію. Магія недостатньо потужна, щоб пробити захист Томіцуки. Такума припустив, що це, ймовірно, техніка, яка надавала пріоритет швидкості над потужністю. Він розсудив, що не зміг розпізнати послідовність активації, лише тому, що вона була налаштована таким чином. Може, це продуктивність CAD. Однак, навіть якщо вона не мала сили перемогти, не означало, що це не мало ефекту. З реакцією на хвилю коливань мисленнєвих часток, мисленнєві частки навколо Томіцуки також незначно заколивалися. Вони стали шумом, що став дивним екраном, перекривши й притупивши сприйняття Томіцуки. І наступною була реальна атака. Ліва долоня Тацуї вдарила Томіцуку. Такума відчув, що на його долоні також була якась магія. Тацуя повторив атаку, не повторюючи попередньої схеми. Цього разу Томіцука захистився і перейшов у захист. Права рука, що підтримувала Переривання техніки, заблокувала ліву долоню, що несла магію вібрацій. Томіцука безперервно блокував постійні, мінливі атаки лише одним щитом. Ліва рука Томіцуки спрямувалася до живота Тацуї. Тацуя ледве зсунув праву руку на нижній удар, який досить важко заблокувати. Томіцука активував магічне прискорення «Експлоушін15». В середині активації, Тацуя активував Переривання техніки, щоб знищити магію під час активації. Тацуя далеко відплигнув в бік, уникаючи атаки. Такума спостерігав за цим, забувши дихати. Він не міг повірити в те, що відбувається. Він був наляканий, від того що здавалося ніби його чутливість до магії зійшла з розуму. Магія прискорення Томіцуки, була розвіяна під час активації. На основі модифікації попередньої події, Тацуя активував власну магію прискорення. «Хіба таке можливе?!» Захотілося викрикнути Такумі. Якби його шок був трохи меншим, він би закричав. Звичайно, якщо це однотипна модифікація події, нову магію можна активувати, не перешкоджаючи потужності зміни події, що відбулася раніше. А оскільки «Експлоушін» продовжував вектор прискорення у формі півсфери з точки активації, бічне прискорення не порушувало цього визначення. Але, не лише не порушувало. Щоб використовувати магію інших, підключивши нову модифікацію події в тому напряму де опір закону фізики слабший. Такума навіть не розглядав таку можливість. Те що він бачив перед собою, безумовно, та сама «магія», яку використовував він. Це були техніки, що належали до тієї ж системи. Однак рівень відрізнявся від його власної магії. Такума був повністю розбитий рівнем атаки та оборони, що розгорталися перед ним. «Мої атаки не дістають!» Томіцука поступово ставав нетерплячим. Він так довго ще не бився. Пройшло десять хвилин, з моменту початку матчу. Але на відміну від фізичного самопочуття, його розум відчував, ніби він боровся десяток годин. Потік був сприятливим для нього. Без сумніву, він мав перевагу. Томіцука був впевнений у своїх судженнях. Він був попереду, хоча чистих ударів не було, але його удари неухильно чинити шкоду поверх захисту. То цього висновку дійшов Томіцука. Але пошкодження отримав не лише Тацуя. Томіцука відчував що його тіло поступово накопичувало шкоду. Атаки супротивника були заблоковані. Пошкодження, які він відчував, не фізичні, а ілюзорні. Однак ілюзія, безумовно, потроху розгойдувала його щит. В атаці, що постійно змінювала схему, лише одне було незмінним - накладена несистемна магія коливань. Вібрація, що відбивалася від щита і зникала, передавала хвилю самого щита, в момент зникнення. Томіцука відчував що хвиля струшувала частки Сайонів, розширюючи силовий потік мисленнєвих часток, так само як тверде тіло розширюється завдяки теплу, відповідно зменшуючи щільність. Томіцука не міг кинути свої мисленнєві частки на відстані. Їх можна було розширити лише доти, доки це можна було описати, як тісний контакт з тілом. Саме ця вада робила його непридатним у використанні дистанційної магії. Маг, до якого зверталися батьки, пояснив що його «ядро» було настільки сильним, що потужно притягало мисленнєві частки, так що не давало, як зазвичай, вільно витікати, віддалятися. «Контактне переривання техніки», яке обговорювали Міюкі та Савакі, - продукт його дещо проклятої конституції. Томіцука вже змирився з цією своєю особливістю. З деякою винахідливістю він зумів трохи застосовувати діапазон магії та змінив цю характеристику на зброю, якої в інших магів в ближньому бою не було. Ударні хвилі, якими Савакі стріляє зі швидкістю викиду кулака, яким президент клубу Магічних бойових мистецтв, дав бентежну назву «Матч-Панч16», що було секретом, відомим лише членам клубу - атака, що могла вразити чистою фізичною силою, потребувала «трохи потужнішу» силу захисту, але він був абсолютно впевнений проти тих типів технік, що торкалися його безпосередньо магічними послідовностями. Однак поле мисленнєвих часток, що не повинно було поширюватися, поступово розширювалося, під ударами Тацуї. Томіцука був шокований цим. Це був не просто переляк або боягузтво, це був шок, схожий на той, який відчула людина, що заглянула у скриньку Пандори. Поле мисленнєвих часток, що не повинно було розширюватись, розширювалася. Хіба це не надія якої не повинно було існувати. Томіцука стримав своє збурене серце. Його опонент не той кого можна перемогти, думаючи про зайві речі. Він вирішив скористатися козирем, щоб покінчити з цим. Все тіло Томіцуки повністю покрилося мисленнєвими частками. Це відчув не лише Тацуя, але й усі, хто дивився цей матч. Тіло Томіцуки різко прискорилося. І лише Тацуя та Савакі зрозуміли що це не завдяки магії Самоприскорення. Частки сайонів, що просто чіплялися за тіло Томіцуки, наче безформна хмара, швидко зорганізувалися. Вони займали позицію по волі Томіцуки. Середня точність ударів Томіцуки стала більшою, ніж будь-коли. На його нозі розгорнулася магічна послідовність «Нагрівання». Якщо просто зробити ним удар, шкода буде такою ж, як під дією електромагнітних хвиль мікрохвильової печі. Тацуя спробував заблокувати удар з магією нагріву, Перериванням техніки, використовуючи лікоть як точку її локалізації. Однак права стопа Томіцуки неприродно зупинилася безпосередньо перед контактом з лівим ліктем Тацуї. Магія Нагріву звелася нанівець Перериванням техніки, що виходила з ліктя. Але Томіцука прорахував це з самого початку. З зупиненою правою ногою в момент удару, Томіцука виставив в перед правий фук. Ні це не фук. Це був удар долонею, а не кулак. Іншими словами, це був ляпас. Мало того, у позі з напруженою талією, не має можливості завдавати потужного удару. І все-таки, ляпас Томіцуки був швидким і сильним. Тацуя, що присів, щоб заблокувати удар, не міг уникнути цього ляпасу. Пах, прозвучав глухий удар – Старший брат! Піднявся крик, з якого виривався шок. Тіло Тацуї покотилося по землі. Опустивши праву ногу і повернувши праву руку, стоячи на одній лівій нозі, Томіцука, в позі схожій на ляльку, моргнув. – ...Томіцука несподівано підступний. Цей негідник націлився на вухо брата Шіби. Кіріхара знав, Томіцука бив зігнувши пальці, щоб сконцентрувати тиск повітря в точці удару. – Хо, він сам відстрибнув! У такому стані зміг перевершити «Селф Маріонетте17» Томіцуки. Гарна робота, Шіба-кун! В той час, як двоє третьокурсників коментували нинішню атаку та оборону, Тацуя встав. Як і зауважив Савакі, він відкотився, щоб збільшити дистанцію. Здивований вираз Томіцуки був викликаний тим, що він відчув контакт, але не відчув жодного опору. Якби той напружив шию, щоб захистити голову від тряски, і напружив ноги чи талію, він би відчув тильний опір. Якби той розслабився для того, щоб відскочити від удару супротивника, долоня відчула б м›якість. Іншими словами, Тацуя розслабився, приклавши трохи зусиль. Томіцука придушив здивування, що піднімалося в його душі й знову активував «Селф Маріонетте». Це магія з типу Руху. Техніка, руху власним тілом з використанням магії Руху лише на опорно-руховому апараті. Складна магічна послідовність що максимально опиралася обмеженням магії, щоб не перевершити межу руху суглоба. Це не магія, якою можна робити все що хочеш. Завдяки механізму сучасної магії, вона лише відтворювала малюнок руху. Однак, це дозволяло здійснити атаку, на зразок попередньої, що ігнорувала динаміку і структуру людського тіла. Томіцука використовував власне тіло як маріонетку, ставши лялькою, якою сам і маніпулював, він атакував Тацую, рухами що суперечили бойовим мистецтвам. ...Тацуя спостерігав за мисленнєвими частками що підтримували тіло Томітсуки. Все тіло покривала єдина магічна послідовність. Ця техніка складна навіть для провідних магів. Оскільки він не втручався в цю магію. Хаотичні мисленнєві частки, які щойно оточували його тіло, упорядкувалися і зорганізувалися, реконструюючись в інформаційне тіло, яке не мало жодних магічних технік окрім Селф Маріонетте. Невпорядкований хаос перетворився на впорядкований світ. Метод і форму. Тобто структуру. «Розпад» Тацуї це руйнування структури. Не матеріальну річ не можливо знищити, але якщо це щось що можна сприйняти, навіть якщо це сама інформація, він може її розкласти. Хмара хаотичних мисленнєвих часток, що покривала тіло Томіцуки, сформувала форму відповідно до його магії. Тацуя розумів це завдяки «здатності бачити саму Ідею (форму)». В цьому він побачив шанс на перемогу. Влив сайони в CAD. Не імітував використання CAD, а завдяки йому активував магію Розпаду. Обравши магію «розкладання техніки». Курок було натиснуто. Магія Тацуї руйнувала інформаційну структуру, та стирала броню Томіцуки, що набула цієї структури. Не захищена бойова маріонетка наблизилася до Тацуї В лівій руці якого зібралася маса сайонів. Тверда і міцна настільки, що проб’є броню Томіцуки, якщо та встигне відновитися. Не для того, щоб приховати силу, а щоб перемогти. Тацуя обрав Магічну кулю, якою можна пробити ненадійну броню, а не свою унікальну магію, яку ця броня може зупинити. Високо твердий, високого тиску Дальній удар, «Бронебійна куля» (назва вигадана Якумо), розроблена проти нелюдського ворога, вилетіла з руки Тацуї в вразивши Томіцуку, який перетворився на бойову ляльку. Отримавши не матеріальний удар, Томіцука відлетів назад. Це побічний ефект від Селф Маріонетте. Отримавши потужний прямий удар, магічна послідовність розхиталася. Магічна послідовність, яка виконала не послідовну команду, зупинилася з логічною помилкою. Томіцука відкинутий власною магією, знерухомлено впав, розпластавшись на спині. Оскільки не зміг вчасно відновити тонус розслаблених м’язів, він зазнав невеликого струсу. – ...Переможець, Шіба. Підтвердивши, Хаторі оголосив перемогу Тацуї. – Ст... Сказавши «старший брат», Міюкі опустила погляд. Можливо, забувшись, вона хотіла стрибнути на Тацую, але згадавши про свою роль, зупинилася в останню хвилину. Піднявши погляд, Тацуя посміхнувся Міюкі. Кивнувши на яскраву посмішку своєї сестри, Тацуя розвернувся. Повернувши CAD з правої руки до кобури, він підійшов до Томіцуки, що все ще лежав на підлозі. – Томіцука, можеш підвестися? Все ще лежачи, Томіцука правою рукою вхопив, протягнуту праву руку Тацуї. – Дякую. З підтримкою Тацуї, Томіцука встав. Він трохи похитувався, але, здається, його струс не був дуже сильним. Тож Томіцука швидко відновив твердість ніг. – Як і очікувалося, ти сильний, Шіба-кун. – Ти також, Томіцука. Досить добре все виконав. Томіцуці, що слухняно зняв свій шолом, Тацуя відповів з посмішкою і трохи червоним обличчям. Повз них хтось пробіг. – А, ей, Шіппо! Такума відвернувся і вибіг з третьої зали. ◇ ◇ ◇ Позаду гаража Робоклубу, був відкритий простір, що межував з зовнішнім тренувальним полем і був гарним місцем для особистих зустрічей. Але Такума прийшов сюди не для цього. Він просто тікаючи світ за очі опинився в цьому місці. Деякий час, Такума стояв перед великим деревом, хоч це не мало якогось «магічного» значення. Однак, мабуть, через те, що не міг стримати свої почуття, він раптом почав колотити по стовбуру правою рукою. – Чорт, чорт, чорт! Знову і знову він колотив кулаком. – Припини, Шіппо. Ти ж поранився. Коли його голос, що викрикував прокляття, почав тремтіти, позаду почувся дзвінкий голос. Такума швидко обернувся на зад. Там, з враженим виразом, стояла Касумі. – Саєгуса, ти! Побачивши його лютий погляд, вона підняла руки та потрусила ними з посмішкою. – Ах, не зрозумій мене не правильно. Не те, що я спеціально стежу за тобою. Я тут випадково. Сказавши це, Касумі підійшла до хмурого Шіппо. Діставши хустинку, склала з неї пов’язку, взяла руку Такуми, поки той дивився на неї. – Що ти робиш? – А-х... Шкіру обдер. Побачивши кровотечу, Касумі обернула хустинку навколо правої руки Такуми. – Має поганий вигляд, але магія зцілення навряд чи знадобиться. Краще сходити до лазарету. На слова Касумі, Такума нічого не відповів. Просто дивився на хустинку, що просякла його кров’ю. – Ой, хустинку повертати не треба. – ... Такума все ще не рухався, Касумі глибоко зітхнула. – Думаю, тебе там сильно побили. – ... – Зрештою, старшокласники це потужна стіна. – ...Чому? Такума все тримав погляд опущеним. – Хм, ти про що? Нарешті помітивши його реакцію, Касумі підтримала його репліку. – Чому вони такі сильні! Крик болю. Касумі подумала, що саме такий голос називають «рвати кров›ю». ...Інтуїтивно вона розуміла, що знає хто «вони». – Хіба вони не такі ж учні які ми?! Лиш на рік старші! Але чому вони такі сильні?! – Хіба мають бути причини? – Що?!. Касумі подумала, що у них нарешті налагодилася розмова, але, звісно, не сказала цього. – Звісно, вони сильні, бо сильні. Ну... Якщо все ж пошукати причину, можливо, вони багато працювали, щоб стати сильними, вірно? – Але я теж!.. – Угу. Я впевнена, що ти теж наполегливо працюєш. Я теж багато працюю. Але вони сильніші, хіба не через те що зробили усе можливе? – ... – Ти ж не можеш заперечувати талант? Я думаю, що більша частина моєї сили зумовлена талантом. – ... – Але «сила», що тебе шокувала... Я впевнена, вона народилася з чогось іншого, ніж талант, не згоден? Такума підняв погляд і поглянув прямо в очі Касумі. В очах Такуми плавали сльози відчаю. – Ну мене не дуже цікавить ця «сила». Якщо ти хочеш бути сильнішим, це лише твоя проблема, сила Шіппо, безумовно, належить лише Шіппо. З цими словами, Касумі швидко розвернулася і зникла з поля зору Такуми. Такума ще раз вдарив стовбур дерева, але перев›язаною долонею, а не кулаком. ◇ ◇ ◇ Після розставання з членами клубного комітету, включаючи Хаторі, Тацуя повернувся до кімнати студентської ради, сів за свій стіл і запустив функцію спілкування. Повідомлення, яке його пальці набирали, з неймовірною швидкістю перебираючи по клавіатурі, призначалося ще одному присутньому в цій кімнаті. – Так, господарю. Відповідь повернулася через активну телепатію, сфокусованою на Тацуї. – Заміна даних завершена? Інші члени студентської ради не повинні це чути. – Відповідно до вашого наказу, дані змінювалися в режимі реального часу. Пролунала очікувана ним відповідь. – Господарю. Я допомогла вам? – Так, гарна робота. Подякував він монстру, що зберігав його таємницю. – Відпочивай сьогодні. – Так, господарю, переходжу в режим очікування. Наказавши ляльці відпочивати, Тацуя стер записи переписки.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!