[1]

[1]

Кінець квітня дві тисячі дев’яносто сьомого року. Точна дата і час не зазначалися. Перш за все, ця зустріч була не з тих, про яку можна згадувати в офіційних документах.

– Такі подробиці нападу на табір Нансо зазначені у звіті старшого сержанта Тооями.

Шеф Інукаі, безпосередній начальник Тооями Цукаси, завершив читання звіту своєї підлеглої й повернувся на своє місце.

– Ви не підтвердили особу нападника, вірно?

– Так. Не підтверджено.

Негайно ствердно відповів, на питання одного з присутніх, Інукаі

– Однак із ситуації зрозуміло хто нападник. Я не можу припустити нікого іншого, крім Шіби Тацуї з родини Йотсуба.

– Згода.

– Дійсно.

Пролунали голоси інших, цього разу погоджуючись зі словами Інукаі. І на противагу не було голосів, які звинуватили його в поспіху.

Керівники служби розвідки Сил Самооборони, що тут зібралися, визнали Тацую винуватцем нападу на таємний табір Нансо, на об’єкт, в якому знаходилися нелегальні оперативники USNA.

Правда, у цьому випадку їм буде байдуже, навіть якщо звинувачення будуть фальшивими.

Яким би не був департамент розвідки, вони зазвичай не доходять висновків так недбало. Будь-то лише формальність, у будь-якому випадку збиралися докази та свідчення.

Але ця зустріч, була секретною виконавчою нарадою, служби розвідки Сил Самооборони. Це неофіційне зібрання, що проводилося лише при виникненні потреби. Оскільки це неофіційна зустріч, докази не потрібні. Це було просто місце де вони могли суб’єктивно судити про те, чи є певна особа, чи група людей шкідливою для нації.

– Вважаю необхідними нагляд за Шібою Тацуєю, як небезпечною людиною.

– Чи не потрібно його негайно усунути?

Пролунали голоси, що вимагали більш жорсткої реакції, на пропозицію Інукая.

– З позиції, що він є небезпечним елементом, це розумно, але сила якою він володіє, безумовно не доступна. Хоч за ним стоїть родина Йотсуба, сила атаки, що перевищує магію Тоями, виглядає привабливою.

Після зауваження Інукаі, підвівся начальник першого відділу особливих операцій. Відділ спеціальних операцій — підрозділ, який наче не існує навіть у дуже таємничому департаменті розвідки сил Самооборони, що мав не постійну структуру, в яку входило від одного до тринадцяти відділів.

– Є ще одна не підтверджена інформація про Шібу Тацую, на яку потрібно зважати.

– Хо. Що ж це, начальнику Онда.

Заступник директора проявив цікавість та закликав продовжувати. Директора на цьому засіданні не було. Заступник директора також був особою не розкритою публічно.

– Як ви всі знаєте, між родиною Йотсуба та бригадою один-нуль-один існують відносини співпраці

Всі присутні за столом кивнули, на слова Онда.

– І що?

Заохотив продовжувати, заступник директора, також продемонструвавши обізнаність про ці стосунки.

– Як офіцер бригади один нуль один, Шіба Тацуя може бути магом, який випалив територію навколо морського порту Чінхенґу, наприкінці жовтня минулого року.

– ...«Палаючий Хеллоуїн»?...

Заступник директора, особа якого зберігалася в таємниці, був керівником таємної частини справ Сил Самооборони. Тож, як і очікувалося, він не міг залишитися спокійним після цих слів.

Не лише він. Кімната для нарад наповнилася важкою тишею, більше ніж на хвилину.

– ...Невже той стратегічний маг — Шіба Тацуя?

Перепитав у Онди Інукая. Хоча він працівник тіні, який регулярно займається незаконними справами, він розумів важливість магів стратегічного класу для національної оборони. Він думав, що якщо Шіба Тацуя був магом, який спричинив «Палаючий Хеллоуїн», з ним не так просто буде розібратися.

– Це не підтверджено. Однак навіть якщо Шіба Тацуя є магом стратегічного класу, не можна залишити його, як небезпечний елемент.

Відповів Онда Інукаі, начальнику того ж рангу, єдиний без потрясіння на обличчі.

– Неприємно, якщо надмірна сила зосереджена в руках однієї людини, саме тому ми не можемо не звертати на нього увагу. Це моя думка.

Свідомо включаючи у свої судження військові формулювання, Онда підкреслив, що він є членом структури, що стоїть над законом.

Можливо, отримавши натхнення від його непохитної позиції, заступник директора прийшов до тями.

– ...Ви праві. Розробімо і проведемо для Шіби Тацуї програму перевиховання.

– Я згоден.

– Думаю це розумно.

Учасники засідання висловили підтримку рішення заступника директора.

◇ ◇ ◇

Наприкінці квітня, Казама та його підлеглі, яких відправили на Хоккайдо, повернулися до штабу бригади один-нуль-один.

– Казама та сто дев’яносто п’ять підлеглих, щойно повернулись.

На краще, що всі повернулися благополучно.

Окремий магічний батальйон, під командуванням Казами, позиціонується як «батальйон», самостійний підрозділ, але нараховував не більше, ніж дві роти персоналу. Цього разу було відправлено близько половини. Кількість тих хто повернувся, про яких повідомив Казама, співала з кількістю відправлених, цього разу. Іншими словами, жертв не було

Після звіту підполковника Казами про повернення, генерал-майор Саекі, керівник бригади, трохи розслабила обличчя. Хоча втрата військ в бою неминуча, вони повернулися з нулем.

Зокрема, Окремий магічний батальйон, який характеризується як експериментальний підрозділ, має передову магічну зброю, магічні тактики й багато хто з магів володіє особливими здібностями. Незалежно від моральних цінностей, цінність, як військових людських ресурсів, вище ніж в інших підрозділах. Хоча вона знала ситуацію зі щоденних звітів, можливо, Саекі змогла відчути полегшення після фактичного повернення всіх учасників.

– Підполковник, тим хто повернувся буде надана триденна спеціальна відпустка. З дозволом вийти.

– Дуже вам дякую. Всі зрадіють.

Стоячи у стійці «вільно», Казама злегка розслабив обличчя.

Видавши «угу», Саекі злегка кивнула, закрила повіки й злегка видихнула.

Коли вона відкрила очі, то вираз її обличчя, що дивилося на Казаму, належало одному з провідних стратегів Сил Самооборони.

Вираз обличчя Казами також напружилося.

– Вчора зі мною зв’язався майор Онда.

– Майор Онда... Це хто?

Казама, як частина військового апарату, регулярно перевіряв новини щодо появи кадрів в армії. Він не міг стверджувати, що пам’ятає всі дані, але був впевнений, що якщо це старший офіцер, вищий за польового, він запам’ятав би його. І він мав би пам’ятати ім’я «Майор Онда».

– Майор Онда — начальник відділу спеціальних операцій.

– Підрозділ особливих операцій розвідувального департаменту?..

Саекі не мала права віддавати прямі команди та повноважень командуючого над відділом розвідки. Керівник відділу розвідки не зобов’язаний звітувати перед Саекі.

Іншими словами, цей «контакт» був обумовлений приватними зв’язками, і майор Одна є одним із джерел інформації генерал-майора Саекі. Так витлумачив отриману інформацію Казама.

Можливо, Онда також використовував Саекі, як джерело інформації.

– І що нам повідомив майор Онда?

Саекі відповіла на питання Казами, не вагаючись.

– Спеціальний лейтенант О’Ґурорі був включений до списку цілей чистки Розвідувального департаменту. Така ціна атаки на таємний табір розвідувального департаменту.

– ...Точніше, вони мають намір ліквідувати спеціалізованого лейтенанта?

Хоча він не підвищував голос, в тоні Казами, так і чулося «неймовірно».

– Це не страта. Здається, вони вирішили схопити та перевиховати.

– Це дурня.

Казама говорив так, ніби це Саекі планувала якусь дурницю, а не відділ розвідки.

– Звісно. Ні, виховання, це не доречне тут слово. Промивання мізків, з великою ймовірністю пошкодить магічні навички.

– Ваша ясновельможність, не згоден.

Не розуміючи, що намагається сказати Казама, Саекі закликала його продовжити.

– Можливо, ліквідувати спеціального лейтенанта і вдасться. Однак захопити його абсолютно не можливо. Добре, якщо відділ розвідки просто знищать, у гіршому випадку, Токіо потоне у морі вогню.

Саекі звузила очі й кинула на Казаму суровий погляд. Ніби підозрювала у підготовці масштабної диверсії самого Казаму.

– ...Думаєте спеціальний лейтенант, може зайти так далеко.

Ваш підлеглий вважає, визначення Департаментом розвідки спеціального лейтенанта небезпечним елементом, правильним. Він найбільший егоїст. Спеціальний лейтенант не здатен пожертвувати собою чи своїми родичами заради нації, чи її громадян. Він людина, найбільш непридатна для військової служби.

– Він ідеальний, з погляду здібностей, але з погляду особистості — усе як і сказав полковник.

Здається Саекі не заперечувала щодо відсутності у Тацуї службової мотивації.

– Однак їх визначення рівня небезпеки надто наївне. Навіть без використання Матеріал бурст, спеціальний лейтенант здатен знищити місто за одну ніч.

– Ви високо цінуєте спеціального лейтенанта О’Ґурорі, чи не так?

– Якщо в реальному світі є фінальний бос, як в історіях чи іграх, це він.

– Фінальний бос? Тоді де той сміливий герой, що закінчить історію щасливим кінцем.

– Він ще не з’явився. Тож ми не повинні його провокувати, хоча б до тих пір, поки не з’явиться герой.

Саекі та Казама одночасно зітхнули. Обоє однаково самопринизливо посміхнулись. Їм здавалося дивним, що вони серйозно розмірковують про героїв та фінального боса.

– Нумо передамо вашу думку до розвідувального департаменту, через майора Онду. Не знаю наскільки це матиме значення. ...Дякую за старанну роботу. Підполковник, ви вільні.

– Так.

Казама відав честь Саекі та залишив її кабінет.

◇ ◇ ◇

Після занять другого травня.

Не знаючи що його знайомі говорять про нього, як про великого демона, Тацуя повернувся до повсякденного життя.

Не лише він.

Переполох з викраденням Шіїни, що сталося наприкінці квітня, врешті-решт, був сприйнятий як непорозуміння через відсутність зв’язку, і в Першій старшій це вже стало подією минулого. Напад, з яким зіштовхнулись Міюкі та Мінамі, що стався приблизно в той же час, не був поширений серед учнів, остільки здавалося, нічого не сталося.

Після занять, як завжди, члени студентської ради, включаючи Тацую, звично працювали у студентській раді.

З вчорашнього дня, студентська рада, на додачу до звичайної роботи, розпочала підготовку до Турніру дев’яти шкіл. Правила цьогорічних змагань ще не надійшли, але вони почали з базової підготовки, що не буде даремною втратою, якщо, як і минулого року, змагання будуть змінені.

Тацуя перевірив список CAD для турніру. Існують обмеження що до специфікацій CAD, що використовувалися на змаганнях. Потрібно підтримувати рівень технічного забезпечення в межах певного діапазону. Оскільки обмежень що до програмного забезпечення не існує, навіть якщо обладнання знаходиться на одному рівні, швидкість зчитування даних та зручність використання операційної системи є факторами, що впливають на результат.

Подібно до минулорічних змін дисциплін, параметри CAD також можуть змінити. Однак збирати інформацію заздалегідь не марно. Навіть знання Тацуї, що сам бере участь у розробці CAD, як Таурус Сілвер, не охоплювали всі останні розробки обладнання. Хоча це і була робота студентської ради, для Тацуї вона була дуже приємною.

– Майстре.

Прозвучав голос, перервавши роботу.

До Тацуї голосом, а не телепатією, звернулася Піксі.

– Що?

Відповів Тацуя, не відриваючи погляд від екрана.

– Надійшли ・ важливі ・ новини.

– Важливі новини?

Тацуя поглянув на Піксі.

– Новини про стратегічну магію.

Тацуя перевів погляд і переглянувся з Міюкі, що підняла голову на слова Піксі.

– Виведи на стіну.

Виконуючи вказівку Тацуї, Піксі знайшла запис новин і вивела його на великий настінний екран, для відтворення.

Не лише Тацуя, але й уся решта членів студентської ради перевели туди погляд.

Атмосфера зацікавленості, незабаром набула серйозності.

Під час перегляду почувся крик, схожий на стриманий переляк, але до завершення відео з новиною, ніхто нічого не сказав.

– Цього разу Африка?..

Першою висловила своє враження Ідзумі.

– Гвінейська затока, регіон дельти ріки Нігер... Зараз це був регіон, що фактично контролюється Великим Азійським Союзом.

– Так.

Підтвердила слова Хоноки, Шізуку, що прийшла сюди відпочити.

– Оскільки це зона конфлікту. Її використання було більш ймовірним, ніж в Європі чи Північній Америці.

Здавалося, Тацуя теж не міг стримати думку, «неможливо».

В новинах повідомлялося, що була використана стратегічна магія «Громова вежа», спричинивши багато жертв в районі дельти ріки Нігер. І заяву сил Великого Азійського Союзу, що це визнавала.

Справді, використання Синхронізед Леніа Фюжн у Південній Америці знизило психологічний бар’єр на використання магії стратегічного класу. Знизивши обмеження на використання.

Але суспільство... Ні погляди усього світу стали суворішими.

Звичайно, не лише погляди. На Бразилію з усього світу сипалися звинувачення бразильської армії, через використання Синхронізед Леніа Фюжн. Навіть після місяця, натиск не знизився.

Однак, Великий Азійський Союз не намагався приховати використання стратегічної магії. Навпаки, вони голосили про використання «Громової вежі». Наче вони хизувалися результатом цієї битви перед усім світом.

– Це прощупування Франції?

– Це була їх основна мета.

Умовно кивнув, на запитання Міюкі, Тацуя.

Під час світової війни, в Африку кинулися потужні держави, в пошуках ресурсів. В державах були як і національні сили, так і повстанці. Дії великих країн, що стимулювали розпалювання війн, прихованими маніпуляціями з тіні або прямим вторгненням, щоб «забезпечити» себе ресурсами з його нетрів, знищили держави африканського континенту.

Навіть зараз через тридцять років після світових війн, конфлікт все ще тривав, хоч і епізодично і в менших масштабах. Бій у районі Гвінейської затоки, між Великим Азійським Союзом та Францією, за вплив у регіоні, що був поділений між невеликими озброєними групами, на місцевих племен, нагадував гру в Реверсі.

Великий Азійський Союз взяв під контроль утворену кілька років тому територію у регіоні дельти Нігеру. Але в останні місяці, повстанці, які заявили, що є послідовниками міжнародної терористичної організації MEND (Рух визволення дельти Нігеру), що діяла на початку цього століття, за підтримки Франції, загрожували правлінню Великого Азійського Союзу.

Припущення, що ця магія стратегічного класу мала на меті стримати, та змусити відступити Францію зі своєю підтримкою, повинно бути однією з правильних відповідей.

– Хіба є ще якась мета?

Запитала Ідзумі, а не Міюкі. Все ще не можна сказати, що вона була відкрита з Тацуєю. Вона не дуже часто першою починала з ним розмову, але зараз, схоже, цікавість взяла гору.

– Була використана магія «Громова вежа». Однак оператором Великий Азійський Союз оголосив не Лю Юнде, а дівчину, на ім’я Лю Лі Лей

– Я також помітила цей момент в новинах. Це означає, що сенс був в оголошені нового національного мага стратегічного класу?

– Це, повинно бути оприлюднення, але, схоже, це вже не можливо приховувати.

– Що ви маєте на увазі?

Не лише Ідзумі питально схилила голову. Хонока та Шіїна також мали зацікавлений вираз обличчя.

Лю Юнде більше року не з’являвся на офіційних заходах. Минулого року, навіть був відсутній на військовому параді, який неодмінно відвідував, кожного року. Про його теоретичну смерть, вже деякий час шепотілися серед військових, але, схоже, вони більше не можуть її приховувати.

Тацуя знав, що Лю Юнде був вбитий в «Палаючому Хеллоуїні», відразу після інциденту. Однак Великий Азійський Союз приховував цю інформацію. Тож він говорив на рівні знань здогадливих людей.

– Тоді Лю Юнде вже мертвий, а Лю Лі Лей його наступниця?

– Оголошення про існування мага стратегічного класу це елемент стримування. Думаю, це демонстрація Великого Азійського Союзу існування заміни стратегічного мага, навіть якщо Лю Юнде помер.

– Це перевірка Франції та демонстрація світові?

З виразом переконаності, пробурмотіла Ідзумі.

Навіть у кав’ярні Ейнебрізеде збиралися лише трирічки, коли до них приєдналися Лео та Еріка, головною темою була стратегічна магія, застосована в Африці.

– Але, хіба це не є також провокацією сусідніх країн?

З початку розмови Тацуя повторив те саме пояснення, яким відповів Ідзумі в кімнаті студентської ради, що до того, чому Великий Азійський Союз оголосив про використання стратегічної магії. І це питання було реакцією Еріки на нього.

– І це вони розуміли. Коротко кажучи, стримування є загрозою для інших країн.

Тацуя хотів був відповісти, але замість нього відповів Мікіхіко. Здавалося, подібне не личило його м’якому характеру, але подібна манера не рідкість для сучасних старшокласників.

– Новому члену Тринадцяти апостолів чотирнадцять років? Навіть молодша від нас.

Через годину після першого звіту, Великий Азійський Союз надав більш детальний пресреліз. Основним змістом було звинувачення у нелюдських вчинках ворожих загонів і апелювання до законності застосування стратегічної магії, але він також включав рекламну інформацію про нового «Апостола».

З перших новин було відомо лише ім’я та стать Лю Лі Лей. Лео не єдиний, хто здивувався, коли в офіційній заяві Великого Азійського Союзу прозвучало, що це чотирнадцятирічна дівчина.

– Її вік дивує, але така маленька дівчинка — стратегічний маг...

– Дійсно. Хоча в різних країнах ситуація може відрізнятися, але це в голові не вкладається...

Висловила згоду зі співчутливими словами нахмуреної Хоноки Мідзукі.

– Думаю, ця бідна дівчинка, робить те, що кажуть дорослі. Вона визнана на національному рівні, гадаю для неї це гарна ситуація.

В тоні Еріки звучало легке розчарування, оскільки раніше в Японії були випадки, коли діти подібного віку ставали об’єктами магічних експериментів. Подібне не обмежувалася Японією та Великим Азійським Союзом, така трагедія повинна відбуватися по всьому світу. На фоні безлічі жертв похованих в темряві, дівчині, яку випхнули на сцену на світлі, безумовно, пощастило.

– Я здивована, що її показали.

Перш ніж зауваження Еріки потонуло в атмосфері цього місця, слова Шізуку спрямували інтерес усіх в іншому напрямку.

– Вірно. Цілком нормально коли приховують особисту інформацію стратегічного мага, але те, що вони не лише оголосили її ім’я та вік, ай показали її на відео, безумовно дивно.

Міюкі продовжила слова Шізуку, з наміром уникнення похмурої теми, але як вона і сказала, усіх дуже здивувало, що зовнішність Лю Лі Лей була продемонстрована публічно.

– Якщо ця дівчина справді користувач Громової вежі.

Після цих слів Тацуї, не лише Міюкі та Шізуку продемонстрували вираз «Ах...» Вони, схоже, забули, про можливість, що дівчина, яку назвали Лю Лі Лей, може бути чиїмось прикриттям.

– Думаю, що військові Великого Азійського Союзу мають намір зробити її символом підняття морального духу.

– Оскільки, така молода дівчина робить усе можливе, дорослі будуть демонструвати більшу мотивацію?

Мабуть, сама Еріка не бажала продовжувати показувати роздратування. Тож вона люб’язно, детальніше розтлумачила туманне припущення Тацуї.

– Ну, десь так.

Не те що він не міг зрозуміти її почуття, тому Тацуя додав до своєї відповіді гірку посмішку.

– Тобто Великий Азійський Союз визнав смерть Лю Юнде, щоб змінити образ «хороброї дівчинки, що йде шляхом свого діда»?

– Не знаю, чи справді вона його онука.

Зі злою посмішкою відповіла на слова Мікіхіко Еріка. Згідно з оголошенням великого Азійського Союзу, Лю Лі Лей була онукою Лю Юнде.

– Змінимо тему...

Сказавши це, Лео перервався на півслові, тож Мікіхіко запитав «Що таке?», закликаючи продовжити.

– ...Чи правда, що було вісімсот загиблих?

Стимульований Мікіхіко, Лео все ж висловив своє питання.

– Можливо це не брехня, що в районі жорстких бойових дій жило мало цивільних. Та хіба це не занадто мало? Це ж магія стратегічного класу?

Погляди усієї компанії, чомусь спрямувалися на Тацую.

– Жертв менше, ніж від Синхронізед Леніа Фюжн. Громова вежа — це магія для знищення підприємств та інфраструктури, а не прямого вбивства людей.

– Хіба Громова вежа не магія, що метає блискавки?

Запитала Мідзукі, з розгубленим обличчям.

– Громова вежа складається з двох магій різного типу: магію, що викликає лавину електронів над цільовою областю та магії, що переривчасто і не рівномірно знижує електричний опір на цій області.

Навіть після цих слів Тацуї, у Мідзукі на обличчі залишався вираз не розуміння.

Тацуя перевів погляд на Мікіхіко. В погляді було питання, «можеш пояснити замість мене».

Мікіхіко прийняв пропозицію. Якщо сказати, що він не мав на думці показати себе у хорошому світлі перед Мідзукі, це, мабуть, було б брехнею.

– Простіше кажучи, магія, що спричиняє лавину електронів, це процес генерації електричного струму, необхідної для блискавки, а нерівномірне зниження електричного опору, це просто процес підлаштування опору до рівня в якому відбувається пробій діелектрика. А викликаючи її з перервами в короткі проміжки, генеруються безперервні удари блискавки.

– ...Іншими словами, це магія кидання блискавок, одна за одною?

Мідзукі дивилася в його обличчя серйозним поглядом, щоб не пропустити жодного слова з пояснення Мікіхіко, але знається вона не змогла зрозуміти усе повністю.

– Вірно. Ти правильно зрозуміла.

Але Мікіхіко дав їй м’яку оцінку. Не зрозуміло чи нерозуміння цього обмежувалося лише Мідзукі, чи стосувалося і решти присутніх.

– Громова вежа характеризується концентрацією на кількості ударів, а не силі одного.

Мікіхіко перевів погляд на Тацую. Коли Тацуя кивнув лише очима, Мікіхіко продемонстрував вираз легкого полегшення, можливо, тому що був трохи невпевнений у своїх знаннях.

– ...Замість того, щоб скинути надпотужну блискавку в одне місце, одна магія може створити широкий спектр блискавок, певної потужності. Ця магія кошмар для легкоозброєної піхоти, але вона не буде фатальною, якщо мати хороший захист від удару блискавки. Але там, де магія має інший ефект, вона перевершує очікування.

– Це руйнування інфраструктури?

– От як. Переривчасті удари блискавок, через короткі проміжки часу, означають, що електромагнітні поля в цій області безперервно і швидко коливаються. Мало того, на той момент електричний опір усіх об’єктів в районі знижується до рівня, що викликає пробій діелектрика в останню хвилину. Не вдаючись в подробиці, Громова вежа — це магія, що завдає серйозної шкоди електронним пристроям на широкій області.

– Іншими словами, справжня сутність Громової вежі — це магічна ЕМІ-зброя.

Вставив слово Лео.

– Принцип інший, але з погляду на ефект, можна сказати й так.

Навіть якщо це зауваження завадило його розмові з Мідзукі, Мікіхіко не образився.

– Кількість загиблих була малою, оскільки сила прямого враження була не високою. Здається, я розумію теорію. Але це піднімає інше питання.

– Що за питання?

– Це зона де вже за довгий час відбувається бій за боєм. Там же не могли побудувати високотехнологічне місто? Припускаю, що єдиною технікою, яку могла пошкодити ЕМІ-зброя, це обладнання для добування ресурсів?

– Деталі мені не відомі, але припускаю, що так і є.

– Хіба не Великий Азійський Союз контролював цей гірничодобувний комплекс? Тоді, чи Великий Азійський Союз зазнав втрати від ЕМІ-зброї? Для чого використовувати магію, що тобі ж і нашкодить?

Мікіхіко, поглядом з проханням про допомогу, поглянув на Тацую.

Тацуя не панікував і не став жалітися, а просто відповів.

– Раніше була інформація, що Великий Азійський Союз почав поступатися в районі дельти Нігеру. Завдяки безпілотній автоматичній зброї, яку надала Франція, здається, ворожі збройні формування відхопили близько половини території, що фактично була під їх контролем.

Лише цього пояснення було достатньо, щоб Лео почав розуміти.

– Безпілотна зброя?.. Ось воно що.

– Навіть якщо це завдало шкоди гірничодобувному обладнанню, вони віддали пріоритет знешкодженню безпілотної зброї.

Мікіхіко дійшов до розуміння того ж самого.

Однак Тацуя не дав найвищої оцінки інтерпретації цих двох.

– Мотивом використання Громової вежі на своїй території, були заходи проти безпілотної зброї. Але не варто і згадувати, що ця магія має силу вбити. Легкоозброєні солдати, що не мають достатнього захисту від розрядів та цивільні у легкому одязі з легкістю загинуть.

Обличчя Лео та Мікіхіко напружились. Вони вже й забули, що кількість людських жертв не дорівнює нулю.

– Фактична кількість жертв... Перевищує заявлену?

З жахом запитала Міюкі.

– Проблема Громової вежі полягає в тому, що вона паралізує і медичні установи. Навіть якщо вони не помруть миттєво, є багато людей, яким не зможуть допомогти...

З похмурим виразом на обличчі, відповів Тацуя.