Погоня (частина друга) \Ілюстрації

Том 29. Розділ 1 - [8]

[8] Час наближався до двадцятої години. Але попри це, сухопутні, морські чи повітряні відомства, які брали участь у командуванні і стратегічному плануванні Сил Самооборони, зберігали таку ж інтенсивність роботи, як протягом дня. Флот Нового Радянського Союзу поки що відійшов від узбережжя півострова Ното, але жодної угоди про припинення вогню поки не підписано. Навіть без оголошення війни, Японія і Новий Радянський Союз все ще перебували у військовому конфлікті. Поки ця військова напруга триватиме, світло у відомствах не згасне. Командування бригади один-нуль-один Сил Самооборони винятком не було. Командира бригади один-нуль-один окремого магічного батальйону, підполковника Казаму, в свій кабінет покликала командуюча батальйону, генерал-майор Саекі. Казама не є членом командування бригади, але займає свою посаду, як довірена особа Саекі. Сам Казама з готовністю погодився з цією роллю і завжди очікував в своєму кабінеті, щоб з’явитися до командувача бригади. – Люй Ґанху, який вчора таємно проникнув до Мацуе, сьогодні був нейтралізований в місті Комацу. – Його спіймали? Питанням відповів на слова Саекі Казама. – Ні, здається, його вбили. Це був лейтенант Чіба Наоцуґу з Національної академії оборони, що тимчасово приєднався до піхотного взводу першої дивізії. – «Ілюзорний клинок», який є студентом, але як особливий випадок отримав звання молодшого лейтенанта? Вбив Люй Ґанху, якого іноді називають найкращим у світі майстром ближнього бою. Якщо це так, то нашому батальйону потрібні такі кадри. Саекі слухала похвалу Казами з незацікавленим виразом. В її думках просто не було місця для Чіби Наоцуґу. Якби Люй Ґанху здолав інший офіцер, поліцейський чи цивільний, Саекі почувалася б так само. – Ми повинні радіти, що вдалося запобігти диверсії заздалегідь, але... «Тигр людожер» теж напрочуд неадекватний. Поскаржилась Саекі. Не залежно від того, хто б чув їх... Схоже, вона сподівалася, що диверсія Люй Ґанху завершиться успішним вбивством Лю Лі Лей. Замість того щоб удати що не почув ці нерозсудливі слова, Казама просто проігнорував їх. Він знав очікування Саекі ще позавчора. По правді кажучи, Саекі та Казама ще раніше отримали інформацію про проникнення Люй Ґанху в країну. Лейтенант Фудзібаяші Кійоко, що була ад’ютантом Казами, яку ті, хто знав про її здібності, називали «електронною відьмою». Це двозначне прізвисько мага, який добре володіє магією, що здатна втручатися в електро та радіохвилі, і водночас було титулом хакера з диявольськими навичками, з якими вона завиграшки маніпулювала інформаційними мережами. Мережа Чжоу Гонґцзіня закрита не лише електронним захистом від злому, а й магічним. Однак на полі електромагнітних мереж, здібності Фудзібаяші виявилися кращими. Через Фудзібаяші, Саекі і Казама отримали листування Чень Сян Шення і Мінору, який видавав себе за Чжоу Гонґцзіня. Саекі та Казама знали час і місце проникнення Люй Ґанху. Вони навіть могли схопити його прямо на березі. Насправді Казама збирався особисто повести своїх людей до порту Мацуе. Однак Саекі не дозволила Казамі діяти. Мало того, вона наказала не поширювати цю інформацію. Саекі, хоча і не охоче, мала намір підтримати диверсію Люй Ґанху. Казама звісно запитав, навіщо. Взагалі-то, в армії, накази командування не обговорюються. Але він був не повноцінним солдатом, він не міг прийняти необґрунтований наказ. Казама в більшості отримував холодне ставлення, оскільки в молоді роки часто робив більше ніж очікувалося. Попри гіркий досвід, його характер так і не виправився. Саекі була готова дати Казамі пояснення. ...Новий Радянський Союз відправив флот на південь під приводом вимоги видачі лейтенанта Лю. ...Якою б не була справжня мета Нового Радянського Союзу, без лейтенанта Лю їх дії втратять виправдання. ...Навіть без вторгнення Нового Радянського Союзу, існування лейтенанта Лю є великим ризиком. ...Можливість того, що вона повернеться на батьківщину і націлить «Громову вежу» на Японію, не мала. Ліквідація лейтенанта Лю, Люй Ґанху, є вигідною в для Японії. ...Сили Самооборони критикуватимуть за те, що вони не захистили біженців. Втрата міжнародної репутації неминуча. ...Однак переваги видалення лейтенанта Лю з країни переважають над недоліками. ...Також зручно, що до нагляду за лейтенантом Лю причетний пан Ічідзьо Масакі з Десяти головних кланів. ...Звинувачення в нездатності запобігти вбивству лейтенанта Лю, впадуть на Ічідзьо-куна, що перебуває на тій же базі. ...Вбивство мага-біженця, магом-агентом. Можна очікувати, що критика Десяти головних кланів буде більшою, ніж Сил Самооборони. Таким був розрахунок Саекі. Казамі залишилося стати її спільником. Однак, результат виявився не таким, як хотілося Саекі. Люй Ґанху був убитий, не отримавши можливості вторгнутися на базу, а його підлеглих послідовно пов’язали. – Наявність лейтенанта Чіби не входила до розрахунків. Цими словами Саекі визнала, що її очікування не виправдались. – Здається, початково, піхотний взвод був направлений для захоплення Кудо Мінору. Слова Казами, здавалося, були сказані для втішання. Схоже, Саекі це відчула, і підозріло поглянула на нього. – Здається, Кудо Мінору ховається в лісі Аокігахару. – Ця інформація була спростована, в результаті пошуків взводу ударної піхоти. – Хоч цей взвод пильний до його ясновельможності Кудо, навички його людей мізерні. Мабуть, вони не змогли подолати бар’єр. Схоже, Казама вважав, що Мінору все ще ховався в лісі. Саекі могла це зрозуміти, але вона не могла зрозуміти, чому він про це заговорив. – Ви впевнені, що не хочете його схопити? Схоже, Казама не мав наміру говорити таємниче. Він легко дав зрозуміти про що говорить. – Ми? Саекі не могла передбачити запитання Казами, бо воно було безглуздим. – Чому бригада один-нуль-один повинна займатися захопленням Кудо Мінору? Контрпитання Саекі було скоріше непрямою відповіддю, що відхиляла пропозицію Казами, ніж висловлюванням сумніву. – Переслідування грабіжників і вбивць не входить до наших обов’язків. – Однак якщо цим займусь я, то ми зможемо виявити місце знаходження Кудо Мінору. У словах Казами не було сумнівів. Не було вагань чи блефу. Його називали «фахівцем в боях в джунглях», не лише за навички ведення партизанської війни. Древня магія «Тенґу», яку опанував Казама, демонструє найвищу ефективність в лісі. Казама був упевнений, що як би надійно Мінору не сховався за бар’єром, він завжди зможе його знайти, поки той знаходиться в лісі. Однак Саекі відповіла запереченням. – Скажу ще раз, пане підполковнику. Це не входить до обов’язків бригади один-нуль-один. – Чи можна не зважати на Паразита, що має силу вбити Кудо Рецу? Крім того, якщо ми спіймаємо Кудо Мінору власноруч, думаю, ми втремо ніс Десяти головним кланам. – Якщо Кудо Мінору не проявляє ворожості до держави, хлопця слід ігнорувати. Сильним тоном підсумувала Саекі. Казама широко розкрив очі й підняв брови, демонструючи своє здивування. Він не озвучив свого запитання. Тож Саекі могла проігнорувати це запитання Казами, але вона цього не зробила. – ...Поки Кудо Мінору продовжує тікати, лейтенант О’Ґурорі, ні, Шіба Тацуя буде зайнятий переслідуванням і не зможе відволіктись на інші справи. – Інші справи? Існує ризик, що Тацуя створить зайві клопоти? Чи було нерозуміння Казами справжнім, чи удаваним. У будь-якому випадку, це було причиною для Саекі зітхнути. – Полковнику, ви повинні були бачити інформацію надану родиною Міцуя. Шіба Тацуя планує напад на в’язницю USNA, Мідвей. Саекі називала Ічідзьо Масакі «кун», а Тацую просто на ім’я. Свідомість Казами ненадовго зачепилась за це, але він не став запитувати причину цього. – Ви допомагаєте Кудо Мінору, щоб завадити Тацуї відправитись на острів Мідвей? Натомість запитав він. – Я не заперечую, що бездіяльність — це пасивна підтримка. Однак Шіба Тацуя не зважає на обмеження накладені державою. Не думаю, що заборона на виїзд буде ефективною. «Безперечно.» Подумки погодився Казама. Тацуя робитиме все, що йому заманеться, нелегально залишить країну, викравши літак чи човен, він навіть може полетіти самостійно. Навіть якщо виїзд буде розкритим, заборонити в’їзд чи арештувати не можливо. Він є найбільшою силою Японії та її найпотужнішою стратегічною зброєю. – Підполковнику, ви не повинні щось робити з Кудо Мінору. – Вас зрозумів. Витягнувшись по струнці, відповів Казама Саекі, котра знову нагадала йому про це. ◊ ◊ ◊ Іллігал MAP. Незаконний взвод магів-ліквідаторів (illegal Mystic Assassin Platoon). Магічний підрозділ, що спеціалізувався на місіях з ліквідації, які не повинні були випірнути на поверхню, це взвод, що складався з трьох загонів «Колдуелл», «КонНебула», «Хорсехеад». Формально це організація, що не належить до армії жодної країни, але насправді це магічний підрозділ під безпосереднім командуванням Об’єднаного комітету Начальників Штабів USNA, і можна сказати, що, в системі командування, це побратим Зірок. Тож якщо порівняти з офіційним визнанням і без нього, може варто називати їх зведеним братом і позашлюбною дитиною? Оскільки початковий ланцюжок командування такий самий, може виявитися так, що фактичним керівником може виявитися та сама людина. Аль Ван, керівник загону Іллігал MAP Хорсехеад, відправленого до Японії, надіслав електронне повідомлення полковнику Полу Уокеру, командуючому бази Зірок, з запитом подальших інструкцій, оскільки саме Уокер був контактною особою, яка передає Іллігал MAP, розпорядження Генерального штабу. Строго кажучи, зараз Іллігал MAP керує не весь Генеральний штаб, а радикальна фракція проти Японії Генерального штабу. Це група, яка наполягає на тому, що Шіба Тацуя, небезпечний стратегічний маг, який похитує гегемонію USNA, має бути ліквідований. Полковник Уокер відповідав за командування Іллігал MAP, як провідний високопоставлений офіцерів радикальної фракції. Дата змінилася, і після опівночі дванадцятого липня за японським часом він нарешті отримав відповідь від Уокера. Що стосується часу, то, враховуючи різницю в часових поясах, це було неминуче. А з того що члени загону не соромлячись стежили за капітаном Аль Ваном, який розшифровував повідомлення, можна було зрозуміти, що Хорсехеад вже довго чекали цієї відповіді. – Не поводьтесь як школярі! Я прочитаю вголос, як тільки дешифрування закінчиться, тож зачекайте! Можливо його дратувало те, що у нього стоять над душею, Аль Ван вилаявся до своїх підлеглих, наче великий пес що обтрушується від води. В загоні Хорсехеад навіть наймолодшому учаснику було більше тридцяти років. – Тож фраза «не поводьтесь як школярі» підходила сюди якнайкраще. Люди Аль Вана тихо відійшли від його спини. Але вони не відчували провини. Це можна було зрозуміти з того, що більш ніж половина з них все ще тримали в руках баночки з пивом та ха́йболом1. Іллігал MAP незаконний підрозділ. Від самого початку, в ньому не можливо було очікувати дисципліни регулярних військ. Перш за все, керівник загону не вимагав цього від своїх підлеглих. Аль Ван відірвав своє обличчя від дисплея, після завершення дешифрування, і навіть не змінив виразу обличчя, коли побачив, що його підлеглі п’ють. – Капітан, що там з батьківщини? – Ну, як і очікувалось. Хоча він відповів доречною фразою, але його обличчя говорило «це ж природно». – Змін в плані не має. Ми ігноруємо Анджі Сиріус. – Тобто ціль лише Шіба Тацуя Поцікавилась одна з підлеглих, більш менш ввічливим тоном. Включаючи командира, в загоні Хорсехеад було десять людей. І ця підлегла була однією з двох жінок в загоні. – Саме так. Діємо, як обговорювалося раніше. Еллі, ти та Джулія, з Франком візьмете на себе Мітсуї Хоноку, Гейб, Генрі, Іґґі візьмуть Шібату Мідзукі. Берт, Чарлі та Дон будуть в запасі, у цій схованці, разом зі мною. – Так точно. – Але капітан, ми будемо використовувати заручників? Якщо це не спрацює, нас як зазвичай відправлять назад на виховання. «Виховання», про яке говорив Аль Ван, це промивання мозку. Виманювання на заручників і ліквідація цілі, це тактика, яку вправно використовували всі три загони Іллігал MAP. – Тоді хіба недостатньо одного заручника. Поставив під сумнів, затверджений план, замісник командира, Берт Лі. Він не вперше про це говорив. Він повернувся до тієї ж теми, яку піднімав під час вчорашнього обговорення. – Ціль Шіба Тацуя, за інформацією, він з родини тих самих Йотсуба. Не знаю наскільки їх прізвисько «Недоторкані» відповідає реальності, але ми не повинні діяти недбало, оскільки не знаємо його справжніх навичок. – Берт, вже все вирішено. Зараз ми не військово службовці, ми повинні підкорятися рішенню капітана. Вірно? Член загону, на ім’я Чарлі Чан, який першим запитав Аль Вана, дружнім тоном, звернулась до Берта Лі. Голос був більше «дражливим», ніж «докірливим». Берт Лі замовкнув, з невдоволеним обличчям. Як було зрозуміло з їх реплік, в Хорсехеад атмосфера була далекою від гармонії. І нікого в загоні це не турбувало. Керівнику загону Аль Вану теж було байдуже. – Берт, якщо ти впевнений у собі, можеш піти ризикнути своєю шиєю сам. – ...Капітан у нас ти. Я виконуватиму твої накази. Іллігал MAP був підрозділом від членів якого можна було легко позбутись, якщо вони діяли занадто свавільно. Їх не використовували як матеріал для експериментів, оскільки вони вважалися більш корисними у своїй нинішній позиції. Поки вони можуть ліквідувати визначену ціль, атмосфера в загоні значення не мала. Так вважали не лише в загоні «Хорсехеад», а й у всьому Іллігал MAP. ◊ ◊ ◊ Вранці п’ятниці, дванадцятого числа. – Старший брате, ми пішли. – Так, будьте обережні. Ліно, залишаю Міюкі на тебе. – Покладись на мене. Коли Тацуя провів Міюкі та Ліну, що пішли до Першої старшої. Не було ще й сьомої години. Вони вийшли з дому раніше, ніж зазвичай, тому що Міюкі врахувала час на зняття маскування. Тацуя і сьогодні не пішов до школи. Провівши їх, він негайно пішов до лабораторії в підвалі кондомініуму. Тацуя отримав опис Послідовності активації і особливості процесу «Костюмованого параду» від Фудзібаяші Кійоко, яка відвідала його вчора від імені глави родини Фудзібаяші, а також документи з описом деталей «Масиву слідів восьми солдатів». «Масив слідів восьми солдатів» - древня магія східно-азійського континенту, техніка створення бар’єра. Цілком можливо, що схованка, де зараз ховається Мінору, побудована Чжоу Гонґцзінем з використанням «Масиву слідів восьми солдатів». Щоб розкрити місце знаходження Мінору і повернути Мінамі, він повинен впоратися з «Костюмованим парадом» і «Масивом слідів восьми солдатів». Наданий час, припускається, що бар’єр створений «Масивом слідів восьми солдатів». Щоб звести нанівець ці дві магії, Тацуя з вчорашнього дня працює над аналізом «Костюмованого параду» і «Масиву слідів восьми солдатів». – «Костюмований парад» приблизно зрозумілий. А з «Масивом слідів восьми солдатів» проблеми. Сидячи за столом в лабораторії, в голос підтвердив вчорашні досягнення і труднощі Тацуя. Вчора, коли він отримав від Фудзібаяші послідовність активації та інструкцію користування «Костюмованого параду», було вже за дев’яту годину. Дані записані у форматі сучасної магії Тацуя зрозумів без проблем. Навіть врахувавши час на їжу, ванну, сон тощо, від початку аналізу Тацуї пройшло приблизно десять годин. Тацуя вже з’ясував, що це за магія «Костюмований парад» родини Кудо. – І все ж... Несподівано, що різниця з «Костюмованим парадом», який використовує Ліна, настільки велика. Зрозуміло, що його не можливо зруйнувати таким же чином... Костюмовані паради родини Кудо та Ліни однакові в обробці та процесі копії Ейдосу, для приховування оригінального. Однак в техніку родини Кудо додано процес перетворення відредагованої та обробленої копії Ейдосу на штучного духа, штучне незалежне інформаційне тіло. В результаті, після активації магії, маг може використовувати такі операції, як техніки обслуговування, відновлення, модифікації та переміщення. За допомогою цього механізму можна ще більше обдурити очі противника, привернувши його увагу до інформаційного тіла маскувальної копії, а потім трохи зсунути копію від оригіналу. Оскільки вони не перекриваються повним накладанням, навіть якщо маскувальне інформаційне тіло знищити, під ним нічого не буде. Крім того, якщо змінити деталі маскувального інформаційного тіла, вже розпізнаного опонента, він вже не зможе на нього націлитись Однак тепер, коли механізм зрозумілий, його можна буде нейтралізувати, навіть якщо «Костюмований парад» не видно безпосередньо. Якщо Мінору не вніс серйозних змін в техніку родини Кудо, непряме «Переривання техніки» може розкласти магічну послідовність. Однак Тацуя ще не пробував цього на практиці. Він вже знав координати схованки, в якій утримували Мінамі, і не подані маскуванням «Костюмованого параду», а справжні. Якщо за ці три дні вона нікуди не переміщувалась, її можна обмежити областю радіусом ста метрів в лісі Аокігахару. Попри це, Тацуя, прийшовши на місце, не зміг знайти схованку. Древня магія східного азійського континенту «Примарний крок» порушувала його почуття напрямку. «Масив слідів восьми солдатів» - це масштабний бар’єр, створений закопаними тілами мертвих з образою, і завдяки цим образам безперервно підтримується ефект «Примарного кроку», протягом тривалого часу. Якщо цей бар’єр не буде зламаний, Тацуя не зможе дістатися до схованки, в яку привезли Мінамі. Навіть якщо вдасться вигнати Мінору з його схованки, його буде важко захопити, якщо йому не вдасться нейтралізувати «Примарний крок». Якщо не вдасться правильно визначити напрямок, в якому втекла людина, яку треба піймати її навіть не вдасться відстежити. – Зрештою, якщо не впоратися з «Примарним кроком», тобто «Масивом слідів восьми солдатів», Мінору і Мінамі знайти не вдасться. Пробурмотів Тацуя, наче говорячи самому собі. ◊ ◊ ◊ Мінору, прокинувшись більше ніж на годину раніше, ніж зазвичай, ходив по схованці. Він назвав це перевіркою бар’єра, але більше він мав намір позбутися сонливості. Мінору не зміг заснути минулої ночі. Через знервованість від розчарування його прорахунку, що Люй Ґанху не зміг виграти йому часу. Мінору мав намір залишити свій нинішній сховок, поки Люй Ґанху підняв би галас. Він вважав, що Тацуя незабаром знайде це місце. Наразі, «погляд» Тацуї обманювали «Костюмований парад» і «Масив слідів восьми солдатів», але Мінору розумів, що це не надовго. Це не було «не чітким передчуттям». За рівнем шкоди, яку отримала магічна послідовність, він здогадувався, що магія майже перестала діяти. Саме його нетерпіння змусило Мінору прийняти пропозицію Реймонда, з якою він раптово погодився у мережі «Паразитів», минулої ночі. Він помітив це вже в кінці розмови, коли ліг спати. Він не зміг заснути, шкодуючи, що легко піддався вмовлянням Реймонда. Реймонд запропонував взяти Мінамі та втекти з Японії. Він сказав, що, як засіб виходу з країни, він підготує військове судно. Мінору погодився на пропозицію. Не запитавши думку Мінамі. Він зрозумів, що вчинив недбало, незабаром після закінчення розмови з Реймондом. Але він шкодував не про те, що погодився на пропозицію Реймонда. Він досі не скасував своєї згоди. Ось про що шкодував Мінору. Якщо Мінору захоче, він завжди може зв’язатися з Реймондом. Для спілкування Паразитів не потрібно жодних інструментів, виснажливих процедур або ритуалів. Мінору робив все можливе, щоб заблокувати, те що зазвичай завжди було підключено. Тому, коли він зрозумів, що не отримав згоди Мінамі, він міг легко зняти блокування і відмовитись. Проте Мінору цього не зробив. Лежачи в ліжку, він продовжував хвилюватись і залишив усе як є. Він розумів свій справжній намір. Він дуже хотів забрати Мінамі кудись далеко. «...Але я вирішив.» Не примушувати її. Якщо Мінамі забажає, він негайно поверне її до Тацуї та Міюкі. Мінору знову змусив себе присягнутись. «Натомість, поки не почую відповідь пані Мінамі... ніколи не піймають.» Так подумав Мінору і пішов на компроміс всередині себе. – «Костюмованого параду» для цього не достатньо. Втекти не вдасться. Він вирішив, що ця схованка встоїть не довго, бо розумів, що Тацуя в недалекому майбутньому зруйнує «Костюмований парад». Тоді, навіть якщо він вибереться з-під цього бар’єру і спробує втекти, є ймовірність того, що його відразу ж спіймають, лише з одним «Костюмованим парадом». «Що ж робити? Я не встигну вигадати нову магію.» «Думай.» «Думай, Кудо Мінору.» Мінору озирнувся по сторонах, на зелені стіни, що його оточували, і на яскраве хмарне небо, не шукаючи підказки. Це був жест умовного рефлексу, щоб зменшити задуху, що виникла від думок, які зайшли в глухий кут роздумів. Однак неприродне небо, перед очима Мінору, надихнуло його. Яскраве небо розсіюючи відбите від землі світло, ставало мутно-білим, наче матове скло в сонячний день. Від цього можна було легко зрозуміти, що там була стіна бар’єра. «Лише з «Костюмованим парадом» від «погляду» пана Тацуї не втекти.» «Тоді чому б не поєднати «Костюмований парад» і «Примарний крок»?» «Це місце ще не знайшли, тому що не лише мій «Костюмований парад», але й «Масив слідів восьми солдатів», побудований Чжоу Гонґцзінем, блокує наближення Тацуї.» «Перенести «Масив слідів восьми солдатів» не можливо.» «Проте розгорнути «Примарний крок» і «Костюмований парад» одночасно, зараз для мене можливо.» «Примарний крок» - це магія, що обманює відчуття напрямку.» «Але Пан Тацуя повинен готувати контрзаходи проти «Примарного кроку»...» – ...Я зможу це зробити. Прошепотів, підбадьоривши себе Мінору. Однак зморшки, що розгладились між бровами, повністю не зникли. «Питання втому, що використати як приманку, щоб накласти копію Ейдосу...» В плані втечі досі не вистачало важливих елементів. ◊ ◊ ◊ П’ятниця, дванадцяте липня дві тисячі дев’яносто сьомого року, сьома ранку. З простого оголошення розпочалося таємне засідання виконавчого комітету Служби розвідки, Сил Самооборони. Ця зустріч не була ані регулярною, а ні офіційною. Це неофіційне зібрання, що проводилося лише при виникненні потреби. Його скликав керівник Служби військової розвідки, у відповідь на ситуацію, якщо вважав це необхідним. І воно було свідченням що департамент розвідки визначив, що така надзвичайна ситуація сталася. – Конкретних таємних агентів виявити не вдалося, але здається певним, що взвод незаконних магів-вбивць армії USNA проникнув до столичного регіону. – Іллігал MAP?.. Загін вбивць, який навіть в армії USNA називають «незаконним» був тією ситуацією, з розряду надзвичайних. – Які підстави думати, що вони точно проникнули, якщо ви навіть не виявили агентів? На запитання заступника директора департаменту розвідки, про існування якого зовні й не знали. – У записах про в’їзд за десяте липня виявлено дані людей, які ймовірно є членами Іллігал MAP. Не встаючи з крісла, відповів начальник Десятого відділу контррозвідки Токійського підрозділу контррозвідки столичного регіону, Інукаі. «Десятим» відділ називався не тому, що був десятим за порядком, а, тому що він безпосередньо тісно співпрацює з родиною Тояма з Вісімнадцяти додаткових сімей – Десятого числа... Скористались моментом. Ніхто не озвався, попросивши пояснень сказаного заступником. З відведенням флоту Нового Радянського Союзу, уряд, о дев’ятій тридцять, десятого числа, оголосив про відновлення повітряних та морських маршрутів. Те що іноземні агенти проникнуть в той момент, коли контроль послаблять, було очікувано, тому в аеропортах та портах, служби безпеки збільшили пильність Але в цей момент, до Японії хлинув потік гостей, що довго чекали шансу для в’їзду і це не дало можливості для детальної перевірки кожного. ...Усі керівники Департаменту розвідки, присутні на цьому зібрані, поділяли жаль з цього приводу. – Наскільки велика група проникнула? Запитав Інукая Онда, начальник відділу спеціальних операцій. Оскільки вони пройшли офіційні імміграційні процедури, вони ще небезпечніші, ніж ті, що проникнули незаконно, проте... За оцінками, кількість зловмисників приблизно десять оперативників. Відомо, що Іллігал MAP складається з трьох загонів. Можливо, відправили один з них. Будь ласка, погляньте на це. Відповідаючи, Інукаі активував консоль під рукою. Останні слова були адресовані всім присутнім. На дисплеї настільного термінала, розташованого перед кожним членом, з’явилися паспортні дані. Десять сторінок файлу даних, одна сторінка — одна людина. Деякі взяли з підставок на столі Розумні окуляри. Побачивши, що учасники завершили читати дані, Інукаі продовжив виступ. – Занадто небезпечно довіряти цим паспортам, але, враховуючи їх зовнішність і псевдоніми, можна припустити, що вторгнення здійснив загін «Хорсехеад». – Це загін вбивць, магів азіатської зовнішності? У розвідки відсутні персональні дані членів Іллігал MAP. Однак вони намагалися з’ясувати що це за підрозділ. Характеристика про яку говорив один з присутніх, збігалася з зображеннями, відображеними перед ними. – Ви знаєте їхні цілі? На запитання, яке прозвучало з місця поруч із заступником директора. – На жаль, ні. Однак, враховуючи поточну ситуацію, існує велика ймовірність того, що це вбивство Шіби Тацуї. Впевненим тоном відповів Інукаі, вказавши, що це припущення. – Так. Я теж так думаю. Після того, як Ондо підтримав припущення Інукая. – Ми вже намагалися виправити його минулого місяця, але що робитимемо цього разу? Про реагування на Іллігал MAP запитуйте у заступника директора. – Начальник Онда. Що ви думаєте? Заступник директора не відповів на запитання, а запитав думку Онда. Перш ніж відповісти, Онда глянув на Інукаі менше ніж на секунду. За цей короткий час переконавшись, що їхні думки збігаються. – Попри ідеалістичність, ця людина корисна для нашої країни. Навіть якщо він нам не підкоряється, домовитися можливо. – Крім того, у вівторок, ЗМІ повідомили його ім’я широкій громадськості, як співрозробника нової магії стратегічного класу, що відкинула кораблі Нового Радянського Союзу. Якщо він потрапить до ситуації, коли його спробує вбити іноземний терорист, уряд буде підданий суспільній критиці. Слідом за начальником Онда, опосередковано висловив свою думку заступнику начальника, начальник Інукаі. – Вірно. Вбивство Шіби Тацуї Іллігал MAP має бути недопущене. Мало того, щоб дозволити свавілля іноземних оперативників на нашій землі, не може бути й мови. Не варто відмовлятися від принципів. Хоча пропозиція цих двох була завуальована, замісник директора зрозумів їх. – Начальник Інукаі. – Так. Коли заступник директора заговорив іншим тоном, Інукаі підвівся. – Надайте старшому сержанту Тооямі можливість відновити свою честь. Наказав заступник директора Інукаі, що став по струнці. ◊ ◊ ◊ Сьома тридцять ранку. Точніше в межах п’яти хвилин, але Міюкі та Ліна прибули до кімнати студентської ради Першої старшої, приблизно за тридцять хвилин до початку занять. Їх привітала Ідзумі. Вона вчора вже бачила маскування Міюкі, тому не розгубилася. Натомість інша молодша учениця демонструвала величезне здивування. Сьогодні, рано в ранці, крім Ідзумі, до кімнати студентської ради прийшла Шіїна. – Шіїна-чан Ти досить рано, щось сталося? Тебе щось хвилює? Запитала Міюкі, знявши маскування, у Шіїни, яка округлила очі, побачивши це перетворення. Міюкі не змушувала членів студентської ради робити ранкову роботу. Зазвичай, приходячи до школи, вона прямує до класу. Ідзумі завжди приходила до школи зарано, але, мабуть, в неї була причина небажання залишатися вдома, для Шіїни ж було незвично з’являтися в кімнаті студентської ради перед початком уроків. – Так, ні, це... Незрозуміло відповіла Шіїна. Якщо поглянути, на її обличчі відображалося вагання і похмурість. – ...Президент, насправді... Є деяка розмова... Постійно запинаючись, нарешті змогла вимовити Шіїна. – До мене, підемо в інше місце? Схоже, Шіїна досі була у полоні вагань. Прочитавши це з виразу її обличчя, Міюкі запропонувала поговорити наодинці. – Міюкі-семпай. Сьогодні я залишу вас раніше, – невимушено підвелася і вклонилася Ідзумі. – Так, дякую за наполегливу працю. До вечора. Міюкі розуміла справжні наміри Ідзумі. Тож відповіла їй невимушеним тоном. – Так. Тоді до зустрічі. Ідзумі вийшла з кімнати студентської ради. – Міюкі, я також піду до класу. У цей момент, Ліна розуміла, що Ідзумі навмисно залишила своє місце, і трохи невпевнено попрямувала до дверей. Зі звуком закривання дверей, Міюкі, посміхаючись, повернулася до Шіїни. – Сядьмо, Шіїна-чан? Піксі, напої, будь ласка. – Зрозуміла. Піксі, яка за наказом Тацуї, проживала в кімнаті студентської ради, на прохання Міюкі, активувала сервер напоїв. Вона Повернулася з кутка кімнати з крижаною кавою з молоком для Міюкі та крижаним какао (зі збільшеною кількістю сиропу) для Шіїни. Шіїна напружено підняла склянку какао. Зволоження горла не змінило скованість в її погляді, і вона не могла почати розмову. Міюкі не підганяла Шіїну. Невимушено піднявши склянку кави з молоком. Рожеві губи огорнули напівпрозору соломинку. Біле горло злегка рухалося, повертаючи склянку на стіл з легким зітханням. Міюкі, піднявши очі від склянки, помітила, що Шіїна дивиться на неї, наче хоче з’їсти. – ...Що сталося? До початку занять ще був час і Міюкі планувала почекати, поки Шіїна почне говорити самостійно. Однак відчувши підозру від цього погляду, вона не могла не запитати. – Ох! Ем, власне, вдома, тато і брат! Вона не могла чесно зізнатися, що була захоплена сексуальною привабливістю, і Шіїна поспішно перейшла до головної теми з почервонілим обличчям. Звичайно, Міюкі помітила неприродне ставлення Шіїни. Подібна поспішність була знайома Міюкі (однак вона не розуміла причини), досвід підказував, що давати цьому спокій, найкращий спосіб впоратися з цим. Тож Міюкі мовчки чекала продовження слів Шіїни. – ...Мій батько і брат мають намір розповісти Силам Самооборони... про плани Шіби-семпая. В кінці голос Шіїни став тихим. Все-таки, Міюкі що сиділа перед нею, почути її було не важко. Протягом останніх трьох місяців Шіїна стала називати Тацую «Шіба-семпай», а Міюкі «президент». Міюкі добре це знала і не могла зрозуміти не правильно. – План шановного Тацуї? Можливо, це стосовно тієї справи, коли він був у вас днями. – Так... Це той випадок. Тон Міюкі не був різким, але вираз обличчя Шіїни був переляканим, а її постава стиснулася разом з голосом. «Днями», як сказала Міюкі, це коли Тацуя відвідав сім’ю Міцуя і був проінформований про оборонні позиції острова Мідвей. У той час, коли Міцуя Ґен запитав про його наміри, Тацуя відповів: «щоб зрозуміти, чи можна організувати втечу мага ув’язненого в Мідвей». Шіїна каже, що її батько і брат збираються розповісти це Силам Самооборони. – Он як... З цим нічого не поробиш. Батько Шіїни-чан також посадова особа. Міюкі не запитала подробиць, ніби знущалася з Шіїни. Те, що тривожило Міюкі, це те, кому родина Міцуя повідомила в Силах Самооборони. Однак Шіїна не обов’язково знає такі подробиці. Міюкі вирішила, що краще розвідати самій, аніж запитувати та ставити молодшу студентку в незручне становище. – Брат сказав, що розповість «генерал-майору Саекі з бригади один-нуль-один». Однак її хвилювання було марним. Без запитання Міюкі, Шіїна розповіла хто отримувач таємного повідомлення. Несподівано прозвучало знайоме ім’я, але Міюкі не була шокованою. Шіїна лиш сказала, що сім’я Міцуя надішле інформацію Саекі, а не про те, що Саекі намагається зрадити Тацую. Але навіть у цьому випадку Міюкі була лише здивована. Міюкі від початку не дуже подобалися Саекі та Казама, які нав’язують Тацуї небезпечну роботу. Якщо Саекі займе позицію, яка є шкідливою для Тацуї, Міюкі без вагань визнає бригаду один-нуль-один ворогом. – Дякую, Шіїна-чан Я повідомлю це шановному Тацуї. Проте вона мусила повідомити Тацуї. Так вважала Міюкі. ◊ ◊ ◊ Фудзібаяші, яка учора взяла вихідний і виконала обов’язки гінця батьківського дому, як завжди вийшла на роботу о восьмій ранку. Вона працювала в штабі батальйону, виконуючи обов’язки ад’ютанта командира Окремого магічного батальйону. За винятком, коли її відправляли для виконання операцій, її місцем роботи був кабінет командира батальйону. Казама, господар кабінету, виходив на роботу в різний час. Іноді він з’являвся далеко за південь, а іноді раніше за Фудзібаяші. Казама нічого не казав, якщо Фудзібаяші виходила на роботу пізніше за нього. Перш за все, двері цієї кімнати були налаштовані так, щоб її не можна було відчинити до восьмої години. Фудзібаяші не знала, як Казама, за таких обставин, входить до неї. Її це дуже цікавило, але інтуїція їй підказувала, що краще не питати. Казама з’явився за хвилин десять після Фудзібаяші. Вона негайно підвелася зі свого місця і вставши перед столом Казами, за який той вже сів, вклонилась. Обмінявшись вітаннями, звіривши розклад на сьогодні та розпорядження командування бази. Після ранкової рутини, Казама поцікавився вчорашніми успіхами. – З приводу Тацуї. Фудзібаяші почала звітувати, назвавши Тацую не звичним Тацуя-кун, ні «Спеціальним лейтенантом О’Ґурорі». – У відповідь на прохання Фудзібаяші, захопити Кудо Мінору виключно силами родини, він попросив приєднатися до операції з захоплення. Голова родини погодився. Це була не військова операція і зазвичай вона не повинна була доповідати про неї. Однак і Фудзібаяші і Казама поводились так, наче доповідати це звичайна справа. – Що на рахунок часу і місця? – Зустріч завтра опівдні на національній трасі, на північний захід від Вітряної печери Фудзі. – Зрозуміло. Дякую. – Так. Фудзібаяші вклонилась і повернулась на своє місце. Казама не запустив термінал на столі, а залишився спертим на спинку стільця. Настільки, що коли він підняв обличчя до стелі, здавалося, що він збирається здрімнути. Фудзібаяші потайки поглянула на його обличчя. Вона поняття не мала, про що думав її начальник.

Читати