Вигнаний Бог битв

Клік-клік, тап-тап...

Пара спритних рук швидко пурхала над клавіатурою та клацала мишею, видаючи ритмічні звуки, що нагадували жваву симфонію. Екран спалахнув яскравим світлом, і противник упав на землю в бризках крові.

—Хе-хе, – хмикнув Є Цьов, прибравши сигарету, яка теліпалася у куточку рота. Сріблясто-сірий дим клубочився у повітрі. Але Є Цьов геть на це не зважав, продовжуючи чаклувати з мишею та клавіатурою. Витягнута сигарета швидко згасла в чудернацькій попільничці, яка стояла неподалік, а рука Є Цьова знову метнулася до клавіатури. Щойно він збирався сказати кілька слів супернику, як несподівано скрипнули двері кімнати.

Навіть не глянувши, ніби тільки цього і чекав, він одразу запитав:

—Усі в зборі?

—Так! – коротко відповіла Су Мучен.

—Тоді ходімо! – Є Цьов відхилив запит суперника на наступний матч і плавно витягнув карту з пристрою для входу в онлайн-гру «Слава». Прямуючи до дверей, він підхопив куртку з вішака.

На вулиці давно стояла ніч, але в приміщеннях клубу «Славетна ера» світло досі горіло. Є Цьов та Су Мучен вийшли з кімнати та попрямували в кінець коридору до просторого конференц-залу. На стінах висіли цифрові екрани, які транслювали поточні рейтинги Професійної ліги «Слави» та різноманітні статистичні дані бійців.

Команда «Славетна ера» – 19 місце, передостаннє.

Для команди, яка в минулому тричі поспіль вигравала чемпіонський титул, подібний результат був особливо болісним. На додачу, наче в насмішку, він ще й підсвічувався у таблиці.

Проте в залі атмосфера не була напруженою, скоріше навпаки – досить жвавою. Гравці «Славетної ери» скупчилися навколо новенького, ніби зірки навколо місяця. Більшість навіть не помітили, як увійшов Є Цьов, а решта просто окинули його холодними та презирливими поглядами.

—Є Цьов, клуб вирішив, що команду очолить новобранець Свень Сян. Відтепер саме він гратиме твоїм персонажем Осінній листок, – менеджер клубу, помітивши хлопця, одразу ж підійшов до нього та поставив перед фактом, не марнуючи час на зайві тактовності. Усім своїм видом він показував, що просто позбувається використаного туалетного папірця.

Тільки-но Су Мучен відкрила рот, щоб дещо сказати, Є Цьов легенько смикнув її за рукав. Він тихо усміхнувся й похитав головою, натякаючи, що ані трохи не здивований.

—Брате Є, вибач, що зайняв твоє місце, тільки-но потрапивши до команди, – на лівому боці столу було місце, яке належало капітану команди «Славетна ера». Тобто там мав би сидіти Є Цьов, але Свень Сян невимушено розвалився в кріслі, заледве окинувши його поглядом. Це було не просто ігнорування, а демонстрація повної зневаги. А от від Су Мучен, яка прийшла разом із Є Цьовом, він не міг відвести очей.

Чесно кажучи, Су Мучен і справді була привабливішою і не дарма носила титул першої красуні професійної ліги. Навіть зірки шоубізнесу і то навряд змогли б із нею конкурувати. Що й казати, давнішні члени «Славетної ери», які бачили її щодня, теж на мить були приголомшені. Але швидко оговталися, адже сьогодні тут була важливіша людина, якій слід було приділити увагу.

—Ха-ха, круто брате Сян, це місце наче створене для тебе, – усі відразу ж загомоніли, почувши слова Свень Сяна.

—Так, на відміну від декого морально застарілого!

—Недарма Осінній листок віддали брату Сяну! Тільки він зможе повернути істинну велич Бога битв.

Усі дивилися на Свень Сяна, геніального гравця нового покоління Професійної ліги «Слави». У минулому сезоні він здобув титул «кращого новачка», в поточному – вивів посередню команду «Підкорювачі небес» на восьме місце, вони мали всі шанси пробитися в плей-офф. Але в міжсезонні під час трансферного вікна він перейшов до «Славетної ери», яка переживала не найкращі часи. Усе тому, що, попри жахливий виступ, команда мала персонажа, якого всі називали Богом битв – бойового мага Осіннього листка.

Свень Сян був надто молодим і грав у лізі лише два роки, але члени «Славетної ери» безсоромно підлещувалися до нього, називаючи старшим братом. Не було секретом, що він стане майбутнім капітаном команди, тож юнак із легкістю приймав їхні лестощі. Тільки через деякий час він знайшов у собі сили кинути зневажливий погляд на Є Цьова.

—Є Цьове, передай карту персонажа Свень Сяну! – наказав менеджер клубу.

Хоча до цього хлопець залишався зовні спокійним, у цю мить у нього раптом защеміло у грудях. Є Цьов і Осінній листок – зв’язок між ними був очевидним. Саме це ім’я він обрав, вперше потрапивши до «Слави».

Є Цьов дослівно перекладається як осінній листок.

Десять років – вони були єдиним цілим протягом усіх цих років. Колишній новачок поволі став визнаним експертом і отримав прізвисько «Довідник Слави», а непомітний бойовий маг перетворився на славнозвісного Бога битв. Але сім років тому, коли він потрапив до професійної ліги, Є Цьов підписав контракт та передавав усі права на Осіннього листка клубу. Хлопець прекрасно розумів, що рано чи пізно настане день, коли він буде змушений віддати акаунт. І ось це нарешті сталося.

Пальці Є Цьова ледь помітно тремтіли. Для професійного гравця тверді руки були обов'язковою умовою. Як ветеран, він мав неймовірну силу волі, однак зараз нічого не міг із собою вдіяти. Су Мучен мовчки відвернулася. Вона не хотіла цього бачити, однак нічим не могла зарадити.

На очах у всіх присутніх, хто насолоджувався його нещастям, Є Цьов простягнув сріблясту картку Осіннього листка Свень Сяну. В погляді новачка відчувалися жадібність та нетерпіння. За останні два роки «Славетна ера» значно погіршила свої результати, однак він охоче перейшов до цієї команди виключно заради цього легендарного акаунта. Попередній власник, Є Цьов, останніми роками виступав не найкраще й часто сварився з керівництвом клуба. Свень Сян був упевнений на сто відсотків, що легко зможе його замінити.

«Нарешті він мій!» – у мить, коли він торкнувся картки, Свень Сян відчув збудження. Але коли спробував забрати її, то відчув легкий опір.

Помітивши вагання Є Цьова, Свень Сян гордливо хмикнув:

—Відпусти, брате Є. Глянь на свої руки, вони ж тремтять! Як такі руки можуть проявити силу Бога битв? Краще залиш усе на мене! І я знову прославлю його! Щодо тебе? Твій час минув!

Досі, за винятком тієї миті, коли передавав картку персонажа, Є Цьов поводився здебільшого байдуже. Але після останніх слів Свень Сян раптом побачив різкий спалах в його очах й із подивом помітив, як руки Є Цьова перестали тремтіти.

—Тобі подобається ця гра? – раптом запитав хлопець, дивлячись Свень Сяну просто в очі.

—Що? – здивовано перепитав той.

—Якщо подобається, то поводься гідно, замість порожнього вихваляння.

—Та як ти смієш? Яке тобі взагалі діло? - Свень Сян раптом втратив самоконтроль. У цю мить він, сам не розуміючи чому, відчув себе на голову нижчим за Є Цьова. Однак не збирався програвати йому в силі волі. Він прийшов сюди, щоб замінити Є Цьова, щоб отримати акаунт Бога битв, Осінній листок.

—Бережи його, – прошепотів Є Цьов, відпускаючи картку та розвертаючись, щоб піти.

—Є Цьове! – раптом звернувся до нього менеджер.

Хлопець зупинився й трохи нахилив голову, чекаючи, що той скаже.

—Клуб зараз не може виділити тобі інший акаунт. Однак ти можеш залишитися, як партнер для тренувань.

Партнер для тренувань… Людині, яка стояла на початку цілої епохи в лізі, експерту, який отримав усі індивідуальні нагороди «Слави», пропонували настільки жалюгідну посаду.

Свень Сян явно був у захваті від цього рішення й негайно ж голосно розсміявся:

—З досвідом брата Є він легко впорається. Тільки ти заслуговуєш бути кращим партнер для тренувань у Професійній лізі «Слави»!

—Ха-ха, – Є Цьов теж посміявся з його жарту, а потім повернувся до менеджера:

—Посада партнера для тренувань? Гадаю, не варто. Анулюйте контракт.

—Розірвати контракт? Тобто ти розриваєш контракт з клубом? – здивовано запитав менеджер, ніби обдумуючи щось важливе.

—Так. Я прошу розірвати контракт.

—Не роби цього! – Су Мучен кинулася зупинити Є Цьова. У Професійній лізі діяли суворі правила. За винятком надзвичайних обставин, якщо гравець ініціював розірвання контракту, то мав сплатити штраф. Контракт Є Цьова зі «Славетною ерою» мав закінчитися через півтора року. Примусове розірвання завдало б величезних збитків, але понад усе Су Мучен боялася його втратити.

—Шефа досі немає, хоча б зачекай, поки він не з’явиться, перш ніж продовжувати цю розмову! – сказала дівчина, сподіваючись, що Є Цьов одумається.

Хлопець давно помітив насмішкуватий вираз на обличчі менеджера. Тому похитав головою на слова Су Мучен і гірко усміхнувся:

—Мучен, ти хіба не розумієш? Моя відставка і є його метою. Клубу від мене жодної користі, я просто стаття розходів.

—Припини! Як ти можеш бути статтею розходів? Твої навички не поступаються нікому! – заперечила дівчина.

—Ігрові навички вже давно нікого не хвилюють. Це лише бізнес, – відповів Є Цьов. —А я? Я ніколи не був комерційно привабливим.

—Ні, був, але сам вирішив від усього відмовитися, – раптом втрутився менеджер.

—Так, я зробив свідомий вибір, – погодився Є Цьов.

Зараз Професійна ліга «Слави» процвітала і спонсори стікалися звідусіль. Відомих гравців активно запрошували для участі у рекламі та на телебачення. Але навіть бувши топовим гравцем, Є Цьов відкидав усі пропозиції, та відмовлявся від інтерв’ю чи пресконференцій. Як і колишні перші анонімні користувачі інтернету, він ніколи не розкривав своєї справжньої особистості.

Авжеж це викликало крайнє невдоволення клубу. У їхніх очах він був золотою жилою, яка просто лежала, замість приносити прибуток. Тривалий час вони мирилися з цим лише тому, що його видатна майстерність приносила клубу славу. Але коли досягнення пішли на спад, це стало неважливим.

—Комерціалізація ліги допомогла нам вижити, проте зрештою… – Є Цьов раптом замовк. Він і сам не знав, було це на добре, чи навпаки усе зруйнувало. Теперішня ліга прагла виключно грошей та потонула у жадобі. Для власників команд найважливішим стало отримання прибутку.

Су Мучен мовчала. Вона пройшла той самий шлях, що і він, вона теж була ветераном і звісно бачила усе на власні очі, на яких зараз показалися сльози. Вона розуміла, що Є Цьов дійсно хоче піти, і якщо вона намагатиметься зупинити його, то зробить тільки гірше.

—Якщо так, то я…

—Не треба, – посміхнувся Є Цьов, перебиваючи її. Він знав, що вона хоче сказати.

—Не хвилюйся, я ще не втратив надії. Незабаром я повернуся.

—Оце так! Тепер ти більше схожий на того амбітного Є Цьова, якого я знаю. Тоді поговоримо про штраф! Чесно кажучи, ти з нами багато років і зробив чималий внесок у репутацію клубу, тож ми не будемо занадто тиснути. Якщо хочеш піти, пропоную обговорити деталі. Що скажеш?

—Кажи прямо. Які умови? – запитав Є Цьов.

—Лише одна: офіційно оголосити про відставку, – відповів менеджер.

—Відставка? То он як ви не тиснете? – обурилася Су Мучен.

Цього року Є Цьову виповнилося 25 років. Чималий вік в професійному кіберспорті, тож відставка виглядала цілком логічним рішенням. Але хлопець чітко дав зрозуміти, що не хоче залишати гру. Умова менеджера явно била по живому.

Згідно з правилами ліги, гравці, які йшли у відставку, хоч і могли повернутися, але протягом року не мали права брати участь в професійних змаганнях. Це запобігало маніпуляціям зі зміною команд, коли гравець раптом йшов у відставку і повертався вже наступного дня.

Кар’єра Є Цьова добігала кінця. Для хлопця кожен день був на вагу золота, проте зараз від нього вимагали змарнувати цілий рік. Через рік, навіть якщо захоче повернутися, буде надто пізно. До того ж цілий рік він не матиме гідного суперництва, щоб підтримувати рівень майстерності. Навіть зважаючи на колишню славу, навряд якась команда все ще буде готова прийняти його. На додачу, Є Цьов мав фатальну ваду: він відмовлявся від будь-якої комерційної діяльності.

Проте, хоч умова і здавалася неприйнятною, він кивнув головою.

—Я згоден!

—Ти збожеволів? – закричала Су Мучен.

—Я і так важко гарував всі ці роки. Що поганого в тому, щоб трохи відпочити? – відповів він, усміхаючись.

—Що…невже ти щось задумав? – не зрозуміла дівчина.

—Нічого особливого, – відповів Є Цьов, підходячи до столу, щоб підписати папери. Хлопець поглянув на них і усміхнувся, усе було підготовлено заздалегідь. Подумавши про це, він швидко поставив підпис.

Настав час рушати далі…

Востаннє окинувши поглядом місце, де провів сім років, він мовчки розвернувся та пішов.

—Я тебе проведу, – Су Мучен єдина пішла із ним.

---

Підтримуйте військо та наближайте перемогу.
Підтримати перекладача: MONO | Privat | Patreon | Donatello
Бібліотека Полум'яного альянсу – Yan Alliance | Полум'яний альянс ✙ Тут книги починають говорити