Післямова

Послухайте про далекобійну зброю!

Всім привіт і доброго дня, це Асато Асато.

Такі речі, як важка артилерія та ракети, часто залишаються поза увагою в подібних історіях про роботів, тому я хотіла дозволити їм цього разу зайняти центральне місце. Хіба вам не хочеться побачити, як машину знищують вогнем на ураження, без натяку на елегантність чи холоднокровність? Тому що я люблю це бачити. Я дуже люблю це бачити.

Ось чому цього разу ворог - це

рейкова гармата

на

залізничній артилерії!!!

Сучасна наддалекобійна гармата, рейкова гармата, і наддалекобійна гармата часів Другої світової війни, залізнична гармата, в дуеті, про який можна тільки мріяти!

...Так, вибачте, я просто дуже хотіла це зробити. До біса реалізм.

Перепрошую за довге очікування, але «86 - Вісімдесят шість, том 3: Забіг крізь поле бою (Фініш)» нарешті вийшов друком.

Коли я тільки працювала над сюжетом, «Забіг крізь поле бою» мав бути легшою історією. Зрештою, враховуючи, наскільки похмурим був перший том, я подумала, давайте просто зробимо те, про що говорить назва, і зробимо історію про те, як Вісімдесят шість біжать через нове поле бою! Але чомусь, коли я взялася за роботу, виявилося, що це зовсім не така легка історія, як я думала.

Вам доведеться прочитати її, щоб дізнатися, наскільки це складна історія, але якщо ви запитаєте мою думку як автора, то це через те, як Шін руйнує сюжет. Як так сталося, що і розвиток, і розв'язка сюжету виявилися настільки різними, що єдиною частиною, яка залишилася незмінною з ранніх чернеток, стала лише фраза «Ворог - це Рейкотрон»...!

Хай там як, ось коментарі цього разу:

•    Нахцерер:

Химера, схожа на Каспійське морське чудовисько¹ + характеристики найбільшого у світі транспортного літака Ан-225 Мрія + подібність до стелс-бомбардувальника B2 Spirit. Варто зазначити, що цей клас зброї існує в реальному світі, але його технічні характеристики та використання зовсім інші. Так, мені дуже хотілося це зробити, тому до біса реалізм (опустимо)

•     «Пекло, яке ви всі так любите, прямує до нас!»

Ця репліка, виголошена в розділі 7, була натхненна словами відповідального за мене редактора Кійосе, які він сказав, коли було оголошено про манґа-адаптацію книги. (Не в тому сенсі, що ситуація погіршується, а скоріше, що далі буде багато роботи. Це було сказано жартома, щоб було зрозуміло). Як тільки я це почула, я подумала, що сержант просто зобов'язаний був сказати цю фразу! І відтоді я сиджу з цією думкою.

•      Фідо:

Говорити лише про Кійосе було б трохи несправедливо, тому я розповім про іншого редактора, Цучію. Милі дизайни I-IV були лише половиною причини, чому Фідо відродився після того, як він загинув наприкінці першого тому. Іншою причиною була безмежна любов Цучії до Фідо. Я маю на увазі, що при кожній нашій зустрічі Цучія продовжував дошкуляти мені тим, чи повернеться Фідо, чи ні...

І наостанок, кілька слів подяки.

Моїм редакторам, Кійосе та Цучії. Щиро дякую за те, що завжди стримували мене, коли я ставала занадто дикою, і за те, що стримували Шіна, коли він збивався зі шляху.

Шірабі. Майже весь цей том - одна величезна батальна сцена! А це означає, що тут повно крутих ілюстрацій. Вибач, що звалила на тебе стільки роботи.

I-IV. Цього разу у нас було два Ґоліафи, і вони обидва були настільки вражаючими...! Я хотіла додати далекобійну артилерійську гармату відтоді, як ви почали займатися дизайном мехів, тому я дуже рада.

Автору манги, Йошіхарі. Щоразу, коли я бачу ваші детальні портрети персонажів та вражаючі розкадровки, я продовжую думати, «що так хочу це прочитати!» Я не можу дочекатися, коли почнеться видання. Я так хочу це прочитати...!

І всім вам, читачі, хто взявся за цю книгу. Дуже, дуже вам дякую. У третьому томі Шін нарешті отримав свій час у центрі уваги, але я буду щаслива, якщо ви збережете його у своїх серцях і після цього.

Далі, четвертий том буде легкою історією! Дійсно легка історія про те, як він, Лена та інші Вісімдесят шість нарешті зустрілися віч-на-віч і трохи поспілкувалися! Тоді до зустрічі!

У будь-якому випадку, я сподіваюся, що хоч на короткий час мені вдалося показати вам ту стежку, що веде до заходу сонця, до поля бою, яким він блукає, де багряні сутінки та лазурова ніч зливаються воєдино.

Під час написання цієї післямови грала музика: «Seirankeppūroku»

від Ali Project