Огляд: Літо, коли згасло світло

Природньо, якщо молодечі стосунки, змінюються, коли люди дорослішають. Втім у манзі Літо, коли згасло світло концепція розставання та віддалення між близькими людьми розглядається у спотвореному вигляді, зображуючи, що відбувається, коли людина, що віддаляється, буквально стає кимось — чи чимось — іншим.

Йошікі та Хікару - друзі дитинства, які були нерозлучні протягом більшої частини свого життя в маленькому селі. Одного доленосного літа динаміка між ними починає змінюватися і Йошікі дізнається, що тіло Хікару було викрадено потойбічним жахом і що ця істота тепер закохалася в нього.


Окрім бодіхоррору, критики та шанувальники відзначають також емоційну складову манґи. Зокрема, переживання Йошікі. Хоча "новий" Хікару зберігає усі спогади, людина, з якою Йошікі провів своє дитинство, назавжди пішла і хлопець навіть не мав змоги із нею попрощатись. Відсутність завершення та таємниця, чому істота в тілі Хікару настільки одержима Йошікі дозволяє розкрити в манзі багато психологічних моментів, поєднавши хоррор із особистою драмою персонажів.

Йошікі переживає цілком природній та очікуваних страх перед новим Хікару, водночас відчайдушно чіпляючись за надію, що, можливо, якимось чином він зможе вдавати, що все добре, і не втратити єдину найважливішу йому людину. Цей психологічний дисонанс робить манґу надзвичайно цікавим та жахливим досвідом.