Атака Титанів: Ерен сподівається на поразку

Ще один пост присвячений першій серії третьої частини останнього сезону Атаки Титанів. Гул уже дійшов до Марлі і натовпи чоловіків, жінок та дітей, розчавлені та спалені нестримною силою титанів стіни. Якщо колись у Ерена і був шанс спокутувати свою провину, то, схоже, нині цей шанс втрачено разом із Марлі. 

Фінальна битва стрімко наближається - Мікаса, Армін та решта групи наздоганяють Ерена в останній спробі зупинити його. Під час раптового повороту подій вони розуміють, що хлопець насправді дозволяє їм спробувати себе перемогти. Якщо це так, то чи дійсно Ерен хоче довести свій план до кінця? Або є частина його, яка насправді хоче поразки?

В перших кількох сценах ми бачимо, як Ерен рятує хлопчика від жорстокого побиття, але потім плаче, бо знає, він помре, щойно почнеться гуркіт землі. У цьому прояві співчуття, що зовсім нехарактерно новому Ерену, він стає на коліна перед хлопчиком та просить вибачення. Це вперше, коли Єгер демонструє щось інше, крім цілковитої відданості плану геноциду. Незалежно від того, чи передумає Ерен, очевидно, що біль і смерть, які він завдасть, не залишають його байдужим.

Армін раптом усвідомлює, що їх команда вільна робити, що їм заманеться, хоча Ерен має здатність підпорядкувати всіх титанів своїй волі, відповідно, він навмисно дає їм свободу зупинити його. Він попереджає товаришів, що їм доведеться вбити його, якщо вони хочуть зупинити його план. Та не маючи наміру змінювати своєї думки, чому він дає їм шанс на боротьбу?

Як варіант, Ерен, насправді не вірить у те, що друзі справді можуть його здолати, однак дозволяє їм спробувати, ніби останній вияв своєї прихильності до друзів дитинства, від яких він назавжди віддалився. Не забирати їх свободу волі - його останній прояв доброти. Проте чому ж він плакав і просив пробачення? Схоже, його сльози є свідченням того, що десь підсвідомо Ерен сподівався, що все обернеться інакше. Та зараз він зайшов занадто далеко, убив надто багато людей, аби спокутувати свою провину і повертатися назад. Його душа кричить і шукає кращий спосіб звільнити свою расу, але знаходить лише знищення світу проти якого бореться, тож, здається, може сподіватися лише на те, що Мікаса та Армін покінчать із ним та його руйнівним планом.

Ми ніколи не отримаємо чіткої відповіді на це запитання. Ця історія, ймовірно, закінчиться смертю Ерена і, незалежно від того, хотів він аби його зупинили чи ні, це не матиме великого значення. Та десь глибоко в душі, дитина, якоюсь колись був Ерен, усе ще шукає світ за стіною, крихту надію, що хтось завадить його наміру - він все ще, як і раніше, кличе друзів на допомогу.