Лів Ройдез репетиторка молодої леді з аристократичної сім'ї. Щоб купити ліки для своєї хворої сестри, вона кілька разів позувала оголеною моделлю для картини. Вона вважала, що для її репутації це не постане проблемою — зрештою, художник зобразив лише її оголену спину, приховуючи обличчя дівчини. Так вона думала до тих пір, поки хтось не придбав картину, яка розкривала її профіль. * * * «Господь може вислухати, але Він не виконає твоє бажання». Слова були промовлені достатньо голосно, щоб Лів відчула усю їхню цинічність. «Влада досягати чогось лежить у руках людини, міс Ройдез». Його низький голос просякнутий холодом, був таким чарівним, як пісня сирен. Блакитні очі чоловіка, які були прикуті до статуї в храмі, перевели погляд на Лів. «Тож молися мені». Кутки вуст маркіза скривились в лихій посмішці. Цей швидкоплинний момент зорового контакту був схожий на вічність. «Хто знає? Може станеться диво».