Опис
Ну, ми й поїхали. Усю дорогу слухали музику та перемовлялися. А от коли вже заїхали на вулицю, де живуть наші батьки, довелося загальмувати. Попереду йшов хлопчина з повними сумками в руках, я йому посигналив, і він, мабуть, злякавшись, послизнувся і впав.
— Телепортувався? — засміявся я.
— Він просто впав, придурок, — не оцінила мого жарту сестра.
Я вирішив вийти допомогти бідному, потерпілому хлопцеві. І ось підійшовши до нього я простягнув руку.
— Невдала телепортація?
— Ага, точку телепортації не поставив з переляку, — відповіло це диво, явно намагаючись зрозуміти чому не може хоча б сісти.