Роман "Таємна служниця графа" настільки сильно мене захопив, що я вирішила зробити його аматорський переклад українською.
У центрі сюжету — Паула, дочка злиденного орендаря, яку з випадкового збігу обставин найняли служницею до знатного графського дому Беллуніта. Але… її пан — сліпий? І ще й з жахливим характером.
Цей сюжет, як гірська річка, з часом стає глибшим, швидшим, повноводнішим.
Я люблю порівнювати авторку з матір’ю, яка дає дитині ліки, а потім солодкий сироп. Ви обов’язково мене зрозумієте, коли прочитаєте.
У цьому творі взагалі нема картонних героїв.
Головна героїня — не тендітна троянда, а людина з пилом на пальцях і шрамами на пам’яті. Граф — не казковий принц, а той, хто колись плакав, бо не знав, як жити.
Це роман, який я навряд чи колись забуду. Для тих, хто шукає літературу, що залишає післясмак.
Читати
