Після початку зими дощ лив уже два дні.
Роланд притулився до робочого столу і дивився на затуманене місто за вікном. Вітер здував дощові краплі на скло, по ньому стікали хвилі води. Обриси міста спотворювались через брижі. Будинки і вулиці здавалася зігнутими та деформованими, на відміну від їхнього минуло охайного вигляду. Через відсутність ефективних дренажних засобів по кам’яній дорозі текла вода, що здалеку була схожою на багато кристалічних струмків.
Далекі гори та ліси були огорнуті туманом, і здавалися частинкою загубленого світу.
Подібний пейзаж у його минулому світі був би визначною туристичною пам’яткою, але Роланд більше хотів би побачити джунглі зі сталі і бетону. Через дощ будівництво міської стіни також довелося зупинити. Це зробило його менш щасливим щодо вчорашнього успішного «переконання» посланця фортеці.
– Ви щойно сказали, що повітря навколо нас складається з різних газів, це правда?
Ясний голос перебив думки Роланда, Анна запитала і кліпнула своїми гарними блакитними очима.
– Кхм, пані Анно, вам слід звертатися до Його Високості з пошаною, – нагадав головний лицар, який стояв збоку.
– Не бурчи так, – Роланд обернувся: – Вона тепер моя учениця.
Оскільки йшов дощ, він покликав Картера і двох відьом послухати його лекцію – так, він вирішив провести курс природних наук. Його надихнула школа каменяра Карла. Якщо він зміг це зробити, то чому б не спробувати й інженеру-механіку? Чому існувала дискримінація? Хіба не через незнання? Протягом будь-якого періоду історії загальна освіта – найефективніший спосіб сприяти розвитку цивілізації.
Спочатку він також хотів, щоб помічник міністра теж прийшов, проте оскільки той останнім часом був надто зайнятий адміністративною роботою, то ввічливо відхилив цю пропозицію. Роланд не знав чому, та з початку зими Баров узяв на себе майже всю роботу по щоденному управлінні Прикордонним Містом.
Почувши про можливість отримати нові знання, в очах Анни відразу спалахнула допитливість. Нана також зраділа, бо їй не потрібно було лікувати поранених тварин. Щодо Картера, то він не мав особливої роботи, тому відвідував уроки, щоб побачити, яку нову нісенітницю придумав принц.
Але невдовзі після початку лекції лицар заплющив очі. Нана також не горіла бажанням навчатись, збентежено дивлячись лише на два слова «Природні науки». Здавалося, Анна зрозуміла тільки загальну ідею, проте намагалась запам’ятати все, що почула. Роланду довелося зупинитися, щоб дати трійці переварити отриману інформацію.
Почувши запитання Анни, принц усміхнувся і кивнув:
– Авжеж, хоча цього не видно неозброєним оком вони дуже схожі.
– Ваша Високосте, я не розумію, оскільки всі вони виглядають однаково, як ви можете зрозуміти, що це різні гази? – Картер поставив слова принца під сумнів.
– Я можу вам це довести.
Роланд знав, що більшість людей буде збентежена цими словами і загадковими теоріями. Він вирішив показати простий експеримент, щоб пробудити їхню цікавість.
Свічка, склянка, дерев’яний таз і миска з вапняною водою – це те, що він приготував заздалегідь. Хоча в цю епоху було тільки блідо-коричневе скло, і хоча воно набагато менш прозоре, ніж звичайне скло, його все одно вистачить для простого досліду. Зрештою, для цього простого експерименту не потрібно спостерігати за процесом змін.
Роланд заздалегідь провів дослід, результати показали, що хоча в цьому світі існувала магія, закони природи були такими ж, як і на Землі. Він попросив Анну запалити свічку, а потім поставив її у таз.
– Процес горіння вимагає особливого газу, який до того ж пов’язаний з усіма живими організмами, якщо ми припинимо дихати, то будемо як ця свічка. Дивіться. – Роланд накрив свічку склянкою, і, після того, як полум’я двічі смикнулось, воно незабаром згасло.
– Повітря вичерпалось, Ваша Високосте, у цьому нема нічого дивного, – несхвально сказав головний лицар. – Звичайно, ми помремо без повітря, наприклад, якщо впадемо у воду.
Нана кілька разів кивнула.
– Отже, ти думаєш, що в склянці більше нічого нема? – запитав Роланд, наливши у таз вапняну воду, вода швидко заповнила перевернуту склянку до половини і зупинилась.
Це був класичний дослід, який часто використовували багато вчителів початкових класів, щоб викликати у дітей інтерес до природних наук. Роланд досі пам’ятав своє здивування, коли вчитель це показав. Саме в той момент він, не озираючись назад, пішов шляхом науки і техніки.
Роланд обережно нахилив склянку і побачив, як кілька бульбашок повітря піднімаються з вапняної води.
Після цього вапняна вода стала злегка каламутною, і трохи білої суспензії повільно з’явилось у склянці.
– Якби у склянці нічого не було, ми б не побачили бульбашок і змін у вапняній воді. Це доводить, що повітря містить щонайменше два види газів. Насправді горіння свічки поглинає лише частинку повітря, тоді як інша не бере участі у процесі горіння. Хоча вони схожі – без кольору і без запаху – їхня природа абсолютна різна.
– Здається… здається, це так, – Картер довго думав, перш ніж заговорити, – але яка користь від цього знання?
– Якщо ми можемо отримати попередній газ, то можемо змусити полум’я горіти довше, а якщо інший – то швидко загасити вогонь! – несподівано сказала Анна.
«Вона просто геній», – подумки похвалив Роланд. Хоча Анна припустилась невеликої помилки, дівчина відразу змогла пов’язати властивості різних газів і з можливим використанням. Це, безумовно, геніально. Очевидно, що вона не здобула системної сучасної освіти, але все одно Анна швидко обдумала це, що доводить – її логічні здібності виходять за рамки звичайних людей – принаймні вони набагато кращі, ніж у головного лицаря.
– Правильно, відтоді, як люди навчились користуватись вогнем, вони відділились від тварин. Ймовірно все почалося як випадковість, можливо, блискавка потрапила в дерево і підпалила його, або від іскри, що з’явились від удару каменя об камінь, щось загорілось. Але якби цього ніхто не помітив і не спробував використати, ми б мало відрізнялись від тварин, – переконливо сказав Роланд. – Мета цього досліду – показати вам, що допитливість і мислення є рушійною силою людського розвитку. У природі сховано багато подібних сил, що чекають, коли ми їх відкриємо і використаємо.
Після того, як він закінчив говорити, Картер все ще сумнівався, тоді як Нана мала вражений, але збентежений вигляд, наче не могла зрозуміти, про що принц говорив. Тільки Анна схилила голову, ніби про щось думала.
Гаразд, Роланд зітхнув, занадто розвинута ідея буде не приголомшувати, а бентежити. Рівень їхнього мислення показував, що вони не можуть зрозуміти значення цих сил, доки не побачать на власні очі. Лише тоді вони збагнуть, які дивовижні сили приховані у природі.
У цю мить чайник, що висів над вогнищем у каміні, видав дзвінкий звук – кришка злегка рухалась від пару.
– А, вода закипіла, – Картер підійшов, зняв чайник з вогню спеціальною виделкою, і незабаром звук стих. Він обернув навколо ручки шматок тканини, а потім наповнив усім чашки водою.
До прикладу, коли Роланд протягнув руку, щоб притримати чашку, то відчув тепло, що йшло від неї. З відкриттям вогню став відомим принцип кипіння води. Багато людей були свідками «кипіння води», але ніхто не думав, що водяна пара, яка тихо піднімалась угору, може мати величезну енергію.
За кілька сотень років водяна пара стане рушійною силою розвитку людства і швидко змінить історію. Хоча принцип простий, через обмежені технології це буде не першочерговим вибором, коли справа стосується сільського господарства. Але цей світ інший, Роланд думав про те, що тут є відьми. Використовувати магію для битв і війн – це спосіб варварів… Натомість застосувати магію для створення і заміни деяких ключових технологій для швидкого розвитку – ось це правильний спосіб використання магії.
Вони поговорили до заходу сонця і повечеряли разом, після чого Роланд пішов до своєї спальні.
У цю епоху не було нічного життя і більшість людей рано лягали спати, якщо не займались коханням. Він міркував, щоб покликати служницю для деяких фізичних розваг, але зрештою не міг цього зробити через свою сором’язливість.
Як тільки він запалив свічку в кімнаті, за його спиною хтось зааплодував, а потім сказав:
– Це був прекрасний урок. Я не очікувала, що Ваша Високість насправді буде вченою людиною.
Голос належав незнайомій жінці. Роланд покрився холодним потом. Незнайомка, яка раптом опинилась у його кімнаті, – хто це ще може бути, крім вбивці? Він кинувся до дверей, та перші ніж він устиг торкнутись ручки, відчув, як щось пролетіло поряд з вухом. Коли Роланд оговтався, то побачив, що у дверях застряг срібний кинджал, і він був на відстані пальця від його щоки.
Всі перекладені розділи тут.
Список романів і мальописів, які перекладаю тут.
