Хай Фен, Цар Звірів, не тільки вийшов зв'язати людей, але й не зміг зробити це настільки добре. Він міг лише попросити Чжу Чжаня про допомогу: «Чжу Чжане, той вузол, про який ти говорив, що він затягується, коли його тягнути, як він робиться?»
Зрештою, Чжу Чжань був вихідцем з великого племені. З усіх них Чжу Чжань знав найбільше видів вузлів!
І раніше, коли Хай Фен вчився в'язати вузли, Чжу Чжань також поспішав навчити його — він дуже хотів вислужитися перед таким Царем Звірів, як Хай Фен, ще тоді.
А тепер... Чжу Чжань підійшов і продовжував вчити його.
Хай Фен довго намагався, але так і не навчився цього робити. «Як клопітно. Навіщо їх зв'язувати, якщо їм і так добре? Просто вбити їх теж працює».
Люди з племені Великого Ведмедя, здавалося, не переймалися, коли чули слова Хай Фена.
Хай Фен завжди жив у морі, де слабкі були лише їжею для сильних. В його очах люди, яких він не знав, були такими ж, як риби та креветки в морі, тому він часто не сприймав життя інших людей серйозно. Однак він не вбивав людей, яких знав.
Після спілкування з ним протягом останніх кількох тижнів Плем'я Великого Ведмедя більше не боялося Хай Фена.
Однак, коли Чжу Янь та інші почули це, вони не могли не затремтіти від страху, коли подумали про те, що вони бачили по дорозі сюди.
Ці люди померли від того, що їх кинула на смерть людина, яка стояла перед ними, чи не так?
Невже Чжу Чжань навмисне погано навчав його вузлів, бо хотів, щоб його теж кинули на смерть?
«Чжу Чжань, навчи його як слід. Благаю тебе, навчи його як слід». Хтось не стримався і почав плакати — він не хотів, щоб його кинули на смерть!
Рука Чжу Яня була зламана, і він відчував неймовірний біль. В цей час він також не міг втриматися, щоб не сказати: «Я не втечу, навіть якщо мене не зв'яжуть, правда!»
«Ти не смій тікати. Я вб'ю кожного, хто посміє спробувати втекти!» Хай Фен говорив спокійно, але саме тому, що він був таким спокійним, він здавався ще страшнішим.
Однак Сі Баобей зовсім не боявся: «Дідусю, ти не можеш вбивати людей».
«Баобею, твій дідусь нікого не вб'є. Я лише лякаю їх.» Погляд Хай Фена був лагідним, коли він дивився на Сі Баобея.
Чжу Янь та інші відчули полегшення, коли почули це.
Хай Фен продовжив: «У кращому випадку, дідусь просто викине їх геть!»
Сі Баобей відповів: «Дідусь кидає їх дуже далеко! Це дивовижно!»
Хай Фен сказав: «Правильно. Зрештою, твій дідусь — Цар Звірів!»
Чжу Янь та інші: «......» Чи були Царі Звірів такими в наш час? Це було неправильно!
До цього часу Чжу Чжу остаточно повірила, що Хай Фен був Королем Звірів. Після цього вона подумала про те, як Чжу Чжань сказав, що їхнє плем'я мало трьох Королів Звірів.
Раніше вона думала, що це неможливо. Але тепер... може, Чжу Чжань не обманював її?
Хіба це плем'я не було занадто хорошим? У них дійсно було три Царі Звірів!
Чжу Чжу не могла не запитати підлеглих Чжу Чжана: «Як мені приєднатися до племені Великого Ведмедя?» Вона не могла дочекатися, щоб приєднатися до цього племені!
«Вождю племені, Чжу Чжу хоче приєднатися до племені Великого Ведмедя». Підлеглий Чжу Чжаня говорив з Сюн Є і дивився на Чжоу Цзи.
Чжоу Цзи любив віддавати накази, але не любив керувати справами. Сказавши, що вони їдуть до Племені Гігантських Свиней, він наказав людям винести крісло, яке вони використовували, щоб перевозити його під час подорожей, і сам сів на нього.
У таких дрібних справах треба було звертатися до вождя племені.
«Тоді приєднуйтесь». сказав Сюн Є. Він вийняв шматок лози та нанизав на неї птахів, яких він убив і почистив.
Минулої ночі, коли прийшла Чжу Чжу, Сюн Є та Чжоу Цзи залишилися в наметі та не виходили з нього. Через це Чжу Чжу не знала, хто такий Сюн Є. Тепер вона була дуже здивована, коли дізналася, що вождь їхнього племені був молодою людиною, яка щойно досягла повноліття.
Як Воїн-Звір високого рівня, Чжу Янь міг спостерігати за навколишнім середовищем, навіть коли йому було боляче. Він був ще більше здивований, коли виявив це — ця людина, яка була навіть молодшою за Чжу Яна, насправді була вождем їхнього племені?!
Якими б недовірливими не були Чжу Янь та інші, Хай Фен нарешті зв'язав їх різноманітними вузлами після тривалої роботи. Після цього він вишикував їх у довгу лінію.
Ці люди все одно не наважувалися втекти, тому він зв'язав їм лише руки — чи не довелося б їм нести цих людей, якби він зв'язав їм ще й ноги? Ні в якому разі!
Коли Чжу Янь та інші були готові, плем'я Великого Ведмедя вже винесло різні пакунки, які вони не винесли вчора через дощ, і було готове до від'їзду.
Всі були сповнені енергії, коли вони рушили вперед, прямуючи до Племені Гігантських Свиней.
Чжу Янь та інші під проводом Хай Фена йшли позаду. Вони були явно поранені, але навіть не наважувалися йти повільно. Їм усім було неймовірно боляче, але ще гірше було те, що техніка зав'язування вузлів у Хай Фена була досить поганою.
Деякі вузли розпадалися, якщо за них хоч трохи потягнути!
Люди, які були зв'язані такими вузлами, переживали, що Хай Фен буде незадоволений, якщо вузли розпадуться, і могли тільки затягувати їх самостійно.
Крім того, мотузка, якою були зв'язані руки деяких з них, була досить крихкою. Вони могли йти тільки швидко, щоб мотузка не порвалася.
«Дідусю, я теж хочу тягнути». Сі Баобей дивився, як Хай Фен водив людей по колу, і дуже заздрив.
Хай Фен оглянув людей, яких він вів, і вибрав кількох найсильніших, щоб віддати їх своєму правнукові. «Ти можеш вести цих людей».
Сі Баобей видав звук визнання, потім повів своїх людей бігти в передню частину групи, потім зупинився, щоб дати всім наздогнати, потім повів їх по колу навколо всіх...
Чжоу Цзи сидів у своєму відкидному кріслі та дещо співчував людям, які були змушені постійно змінювати швидкість, коли їх водив по колу Сі Баобей.
Хоча Сі Баобей був ще молодий, він був добре вихований і був лише в одному кроці від того, щоб стати Воїном Звіра початкової стадії. І оскільки він був молодий... Він був дуже сильний!
Батько Чжу Чжаня був одним з тих, кого він водив за собою. Навіть такому Воїну Звіра високого рівня, як він, було важко втриматися, коли він бігав з Сі Баобеєм.
Звичайно, все це не мало нічого спільного з Чжоу Цзи.
Чжоу Цзи несли інші аж до самого Племені Велетенських Свиней. Сюн Є, який біг поруч з ним, навіть запитав його турботливо: «Чжоу Цзи, ти хочеш щось поїсти?»
«У мене є їжа». відповів Чжоу Цзи, а потім дістав з кишені фрукти, щоб з'їсти.
Люди Племені Великого Ведмедя вже звикли до того, що Чжоу Цзи міг будь-якої миті недбало дістати фрукти. Чжоу Цзи був посланцем Звіробога, можливо, Звіробог дав йому фрукти, щоб він їх з'їв.
Спочатку вони хотіли поснідати вранці, але через те, що не змогли розпалити вогонь, вони нічого не їли та дуже зголодніли!
Люди з племені Великого Ведмедя відчули жадібність до їжі, коли побачили, що Чжоу Цзи їсть, і прискорили темп.
Люди, яких вони вели: Ми благаємо вас, хлопці, чи не могли б ви йти трохи повільніше?
Очевидно, що ні.
Люди з Племені Великого Ведмедя прискорили крок і досягли Племені Гігантської Свині до полудня того ж дня.
Тоді троє молодших братів Чжу Чжаня, які мали одну матір, замишляли проти нього змову. Минулої ночі, скориставшись сильним дощем, Чжу Чжу прокралася назад у плем'я і помстилася їм, зламавши ноги двом з них.
Вона намагалася зламати ноги всім трьом, але їй це не вдалося...
У цей час ці троє людей були зі священником, щоб той міг лікувати поранених.
Чжу Чжу була дуже лютою, коли нападала. Одному з поранених вона відкусила ногу, а в іншого нога була викривлена...
Священник сказав: «Вас обох уже відкинув Звіробог».
«Дурниці. Ми були просто поранені. Що значить «зненавидів Звіробог»? Чоловік зі зламаною ногою був розлючений.
«Хіба Звіробог не ненавидить усіх, хто отримав поранення?» Священник був дуже спокійний. Раніше він мав досить добрі стосунки з цими людьми, але тепер, коли вони стали непотрібними, він більше не мав потреби підтримувати з ними будь-яку дружбу.
Пам'ятаючи про це, священник продовжив: «Я погано спав минулої ночі. Піду спочатку відпочити».
«Священник!» Вони втрьох ще більше розлютилися.
Священник позіхнув і зібрався йти, але врешті-решт не зміг піти.
Ззовні почулися панічні голоси: «Вождь племені повернувся...»
Троє синів Чжу Яня були трохи шоковані. Для їхнього батька було добре, що він повернувся. Але чому люди, які кричали, виглядали такими переляканими?
Вони залишилися в темряві, не знаючи, що ті, хто був за межами племені та бачив Чжу Яна та інших, вже були до смерті налякані.
Їхнього могутнього вождя племені насправді привели назад інші!
Невже їхнє плем'я стало мішенню для іншого сильнішого племені? Чи збиралися їх знищити?
Ці люди якраз думали про це, коли почули, як хтось сказав: «Плем'я гігантських свиней, так? Нехай ваші люди поспішають привітати нас».
Плем'я Великих Свиней побудувало стіну навколо свого поселення, і вони здавалися набагато більш процвітаючими, ніж Плем'я Трави або навіть Плем'я Великого Ведмедя. У цей момент їхній народ ховався за муром і не наважувався відчинити двері.
Людиною, яка говорила раніше, був Сюн Ці. Побачивши, що люди з Племені Гігантської Свині не реагують, Сюн Ці подивився на Чжу Чжаня і сказав: «Чжу Чжань, ти зроби це!»
Всі вони були з Племені Гігантської Свині, тому було краще, щоб Чжу Чжань спілкувався з цими людьми.
Чжу Чжань не відмовився. Він підійшов до них і сказав: «Я Чжу Чжань! Я повернувся! Відчиніть двері!»
«Це Чжу Чжань!» Люди з Племені Гігантських Свиней впізнали Чжу Чжаня. Багатьом серед них подобався цей чоловік, який щодня наполегливо полював. На жаль, вождь їхнього племені вигнав цього чоловіка...
Тепер, коли Чжу Чжань повернувся, хтось одразу ж заговорив: «Відчиніть двері, Чжу Чжань повернувся!»
«Ми не можемо відчинити! Хіба ви не бачите, що вони зв'язали вождя?»
«Ці люди, мабуть, прийшли до нашого племені, щоб зробити нам неприємності. Ми не можемо відчинити двері!»
Люди з племені гігантських свиней почали сперечатися між собою.
Сі Баобей довгий час змушував людей бігати навколо. Він був і втомлений, і голодний: «Дідусю, я голодний. Я хочу їсти».
Хай Фен почув це і сказав: «Чому ви знову безглуздо базікаєте? Хіба це повинно викликати стільки клопоту? Це всього лише щось маленьке, що впаде, якщо його штовхнути».
Він штовхнув стіну і перекинув її, коли говорив. «Гаразд! Тоді заходьте! Але спершу давайте щось поїмо».
Люди з племені гігантських свиней: «......»
