Перший день зборів і підготовчий період

Розділ 28. Перший день зборів і підготовчий період
 

Боналт: «Лідере!? Ви хіба не повертаєтесь сьогодні до академії?».
Разе: «Доброго ранку, капітане. Так. Я збираюся телепортуватися назад через 30 хвилин, тому мені потрібно закінчити це до того часу».
Разе все одно мала сьогодні вийти на роботу, хоча незабаром мали розпочатися збори першого дня в академії. Боналт дивився на свою начальницю з побожністю.
Вона працювала щодня протягом усіх шкільних канікул і, здавалося, дуже схудла. Вона завжди була маленької статури, тому, коли вона схудла, це викликало занепокоєння.
Разе: «Якщо я не подам звіт про нові види в Зоні 15 професору Йор, вона може увірватися в академію».
Йор Картон Федрік була божевільною вченою, яка вивчала монстрів. Люди називали її «Диявол у лабораторному халаті». Коли Боналт згадав це ім'я, його обличчя пересмикнулося від тривоги.
Боналт: «Я не здивуюся, якщо вона це зробить».
Разе: «Так».
Разе мовчки ворухнула рукою і написала звіт якомога детальніше.
— Я закінчила. Ну що ж, капітане Боналт. Мене знову не буде деякий час. Я розраховую на тебе.
Боналт: «Так».
Разе зраділа, що у неї такий надійний підлеглий. Вона посміхнулася йому, а потім телепортувалася додому. Вона переодяглася в нову сукню, яку їй подарували підлеглі. Вона не звикла носити спідниці, але це був цінний подарунок від товаришів. Вона швидко переодяглася, а потім перевірила свій зовнішній вигляд перед дзеркалом.
— Скоро буде Бойова Фієста. Сподіваюся, нічого не трапиться.
Разе зібралася з духом і знову телепортувалася до Центріору.
* * *
— Разе-тян!
Коли вона прибула до Центріору, першою, хто покликав її, був її ангел. Коли Разе насолоджувалася божественною присутністю Фолії, вони ніби опинилися в іншому світі. Разе зловила Фолію, коли та стрибнула на неї.
Разе: «Давно не бачились. Як поживаєш?».
Фолія: «Чудово!».
Обійнявши Фолію, Разе зрозуміла, що вона справді повернулася до академії.
Карна: «Фоліє-сан, Разе виглядає так, ніби вона не може дихати».
Фолія: «О! Карна-сама!».
Тріо возз'єдналося, і Разе знову тримала під боки двох гарненьких дівчат. Спочатку три дівчини пішли до гуртожитку, щоб переодягнутися у форму. Потім вони знову зібралися в актовій залі.
Під час збору вчителька розповіла їм про «Бойову Фієсту». Турнірний матч, в якому братимуть участь усі студенти, розпочнеться через тиждень. Для студентів 3-го курсу ця подія могла вплинути на їхні перспективи працевлаштування, тому вони відчували більший тиск.
Коли оголошували турнірну таблицю, то тут, то там лунали звуки шуму.
Суперником Разе в першому матчі був студент 2-го курсу з класу Б. Спочатку вона думала, що буде боротися за перемогу в турнірі, а потім переможе Адіса. Але після розмови з Харленс Разе довелося програти перший матч, тому що їй потрібно було негайно приєднатися до команди безпеки.
Харленс знав, що Разе буде легко виграти цей турнір, тому попросив її утриматися. Крім того, на турнір прийдуть подивитися батьки. Через свою професію вона повинна була залишатися непомітною і не привертати до себе уваги під час турніру.
— Вуу, я так хвилююся... — Фолія зблідла від хвилювання. Разе помітила обручку на її пальці. Вона подивилася на Фолію, як мати на свою дитину.
Разе: «У тебе все буде добре. У тебе є особливий шарм».
Фолія: «Хе-хе. Це мені дав Зейл-сама. Він був зайнятий, тому ми не могли зустрітися протягом останньої половини канікул. Але він сказав, що ми скоро знову зустрінемося».
Фолія щасливо посміхнулася. Разе відчула, що прапор був гарно прикріплений. Вона приєдналася до Фолії та теж щасливо посміхнулася.
До початку турніру у них цілий тиждень були лише практичні заняття. Великий тренувальний майданчик був переповнений учнями, які практикували свої чари. Викладачі також спостерігали за ними, даючи учням поради, коли це було необхідно.
Звичайно, не всі студенти старанно займалися. Деякі студентки були зайняті вболіванням за красивих хлопців. У цьому не було нічого нового. Разе подумала, що ці дівчата сподіваються вийти заміж за гроші. Інакше навіщо б вони нехтували своїми заняттями, аби тільки підбадьорити інших?
Агов! (っ`Д´)っっっ)3 `)･∵.
Раптом Разе почула сильний жіночий голос, що доносився зовсім поруч, і попрямувала туди, де стояв натовп. У центрі натовпу стояла знайома рудоволоса дівчина. Вона била студента 3-го курсу.
Разе: «Аліса-сенпай?».
Аліса подивилася на хлопця, який присів на землю і повільно видихнув. Разе дивилась на неї з приголомшеним обличчям.
— Як і очікувалося від насіння 2-го року[1]. Навіщо комусь битися з нею?
    [1] мова про Алісу яка має яскраве майбутнє.
— Цей хлопець, мабуть, дурень. Він, мабуть, недооцінив її, бо вона простолюдинка і молодша за нього.
— Він хотів похвалитися, але зрештою засоромився.
Разе прислухалася до слів інших учнів і здивувалася, дізнавшись про іншу сторону Аліси. Здавалося, що добрий і близький їй старшокласник був не такою вже й простою людиною.
— А? Гранолі-сан? — Разе обернулася, коли почула, що хтось кличе її на ім'я.
Разе: «Мюнхен-сенпай».
Називай мене просто Х'ю. А я називатиму тебе Разе».
Разе дала Х'ю своє запрошення на день народження Рубена, і відтоді вони стали друзями.
Х'ю: «Що ти тут робиш? Ти прийшла подивитися на метушню, спричинену Фервором?».
Разе: «Так, мені стало цікаво».
Х'ю: «У цей період мішенню зазвичай стають простолюдини. Зазвичай аристократи не наважуються створювати проблеми, тому вони використовують цю можливість, щоб виплеснути свій гнів. Разе, ти теж маєш бути обережною».
Х'ю знизав плечима. — Але може статися і навпаки. Ми теж не повинні зважати на свій статус чи стримуватися. Шкода, що я не вмію битися. Ха-ха-ха».
Разе: «Я теж. Не люблю, коли мене ранять».
Х'ю: «Вони не будуть перегинати палицю, бо на них дивитимуться глядачі та вчителі».
Разе: «Я рада це чути».
Поки вони розмовляли, Разе побачила, як учень, який був на тренувальному матчі, спробував атакувати за допомогою магії землі, але промахнувся і попрямував до Карни, яка стояла поруч. Разе негайно активувала свою магію.
— Карна! — Рубен теж це помітив і кинувся рятувати Карну. Разе хвилювалася, що Рубен може поранитися, тому вона телепортувала м'яч з бруду на пагорб за тренувальним майданчиком. Залишилася лише красива сцена, як Рубен обіймає Карну, захищаючи її від небезпеки.
Це просто нещасний випадок? Разе деякий час дивилась на ситуацію, але не могла знайти жодного підозрілого елементу. Ця подія не була записана в Книзі Пророцтв, тож це має бути випадковістю.
Х'ю: «Разе?».
Разе: «Так?».
Х'ю: «Коли я повернувся додому під час свята, я побачив, що в наш магазин доставили хороший товар. Це косметичний продукт. Я припускаю, що дівчатам подобаються такі речі. Прийми його на знак нашого нового знайомства. Я принесу наступного разу».
Разе: «Не треба було. Ого, дякую!».
Х'ю: «Не згадуй про це. У мене є передчуття, що колись ти станеш великою».
~Як і очікувалося від сина купця. У тебе гарне око.
Разе вирішила, що колись, коли вона зможе ходити по магазинах, не турбуючись про свою особистість, вона обов'язково відвідає крамницю Х'ю. Попрощавшись з ним, Разе пішла тренуватися, готуючись до турніру. Вона не практикувала ніякої магії. Замість цього вона відтискалась, присідала, бігала і робила субурі[2].
    [2] субурі: тренувальний замах мечем.
Коли вона була зайнята тренуванням, зайшов її класний керівник, Хьюґан.
Хьюґан: «Гранолі. Ти єдина, хто не зголосився на турнір».
Разе: «Людина, яка піклувалася про мене, була недоступна, вона не змогла прийти».
Хьюґан: «...Гаразд. Я розумію. Я буду вболівати за тебе, тож роби все можливе».
Разе: «Дякую».
Разе відчувала себе погано через те, що змусила Хьюґана хвилюватися, але вона нічого не могла вдіяти. Роблячи субурі, вона подумала про сувеніри, які отримала від Фолії та Карни, і вирішила приготувати для них щось натомість.
— Як спекотно.
Разе примружила очі під різким сонячним промінням. За допомогою магії телепортації вона створила рушник і витерла піт.