План де-хікізація

Минуло кілька днів відтоді, як я вбила змію.

Я не знаю скільки днів відтоді минуло, бо не відчуваю плин часу в підземеллі.

Тим часом моє життя складалося з їжі та сну.

Здається, я ніяк не можу доїсти змію, а через те, що нова їжа потрапляє в павутиння, неможливо звідси піти.

Спочатку це здавалося перепочинком, але тепер може бути шкідливим.

Такими темпами я знову стану Хікі!

Я кинула погляд на гору здобичі, яку вбила за останні кілька днів.

Справді, гора.

Звісно, не зрівняється горою Ямада.

Це нагадує мені однокласника Ямаду-куна в моєму попередньому житті.

Гаразд, зараз це не важливо.

Так чи інакше, здобич накопичується і накидається в купу.

Тут зібрані всі монстри, які забрели в павутину.

Раніше я з’їдала, все що вполювала, але зараз маю спершу доїсти змію, перш ніж почати інших монстрів. Така історія цієї купи.

Серед них не було нікого, хто б зміг прорвати тенета, тож я без проблем з ними розібралася.

Дехто був 6-го рівня і ще кілька сильних, але тепер вони є частиною гори.

Ну, високий рівень не завжди означає міць.

Мій рівень 9-й.

В цьому ми із змією рівні.

Але з точки зору бойових здібностей, змія в рази сильніша.

Навпаки, я впевнена, що не зможу перемогти монстрів нижчого рівня без використання своїх ниток.

Мені здається, що найголовніше у вимірі сили - це вид.

Навіть суперники одного рівня, якщо вид одного перевершує інший, то у другого, швидше за все, немає шансів.

Єдиний випадок, коли перевага і слабкість визначаються рівнем, - це коли вони належать до одного виду.

Якщо довести до крайнощів, то якби той гігантський павук, який, мабуть, найсильніший з усіх, кого я знаю, був 1-го рівня, я б нізащо не змогла його перемогти.

Навіть якщо він буде 1-го рівня, як би я не намагалася протистояти цьому величезному тілу, в кінцевому підсумку я легко помру.

Я думаю, що краще думати про різницю рівнів, як про еталон.

Якщо подумати, то між мною і змією була не просто різниця в рівнях.

Насправді, мені вдалося перемогти, тому що я побудувала свій притулок, але якби я зіткнулася зі змією без будь-якої підготовки, то кінець би був бідній мені.

Можна сказати, що мені неабияк пощастило.

Що ж до змії, то приблизно три чверті її вже зникло в моєму шлунку.

Чи слід вважати, що я з'їла три чверті величезного тіла, чи що залишилася ще чверть?

Є ще трупи монстрів, які нагромадилися горою, тому я повинна сказати, що залишилася ще чверть.

З таким запасом гора може почати гнити, перш ніж я зможу її з’їсти.

Ну, я маю Стійкість до гниття, тож у мене все одно не болітиме живіт.

Насправді, для підвищення навички навіть краще, якщо їжа зіпсується.

На смак?

Я їла багато отруйної, огидної їжі, тож тепер я витримаю невелику кількість гнилого смаку.

Уму.

Схоже, я не зможу піти, поки не перетравлю всю цю їжу.

Якщо мені вдасться з'їсти змію, інші демони не такі великі, тож, думаю, я їх осилю.

Вірніше, якщо я не зроблю все можливе, щоб закінчити їсти, я дійсно повернуся до свого буття Хікі.

Це місце мало бути простим притулком, але через тривалість мого перебування тут, він розростається до розміру мого попереднього будиночку.

Хм?

Якщо він стає більшим, то може зловити більше здобичі? 

Хм?

Ні, ні.

Монстрам не спаде на думку напасти на мій притулок, якщо він здаватиметься міцним.

Мій попередній будинок був спроектований, щоб ловити здобич, тому я зробила нитки якомога менш помітними, але цей притулок створювався для оборони, тому таких модифікацій в нього немає.

Поки я думала, від нитки передалася відбрація.

Здається, щось знову потрапило в павутину.

Уф.

Їжі знову побільшає.

Я не уявляла, що мене буде турбувати наявність велизних запасів їжі.

У всякому разі, я йду до здобичі, що потрапила в сітку.

Здається, вона лютує з великою силою, я спіймала велику рибу?

Якщо так, моє домосідство продовжиться.

Мені хотілося б маленьку, але це просто забаганка від наявної розкоші?

『Елро Ранданель 3 рівень. Не вдалося оцінити статус』

『Елро Ранданель 3 рівень. Не вдалося оцінити статус』

『Елро Ранданель 4 рівень. Не вдалося оцінити статус』

Троє монстрів потрапили в павутину.

А, як той, якого я спіймала в попередньому будинку.

Всі троє одного виду?

Але вони можуть мати більшу вагу, ніж один великий монстр.

В м’ясному еквіваленті.

У всякому разі, я додаю більше нитки, щоб утримати їх в павутині.

Знімати цілу сітку - нова навичка, якої я навчилася, відколи почала прокрастинувати тут.

Це зручно, тому що мені не потрібно від'єднувати кожен шматок сітки окремо.

Я встановлюю нову павутину і повертаюся до притулку, тягнучи монстрів.

Тьху, три монстра справді важкі.

Треба було нести по одному, замість того, щоб надривати спину.

Досей!

Ох, це було важко.

Тіло болить.

Навіть здоров'я помітно падає.

Чорт, вони мають заплатити за це.

Хоч це і нерозумно, але мені байдуже.

Отже, кусь, кусь, кусь!

《Досягнуто ліміт очок досвіду. Індивід, Малий Менший Таратект піднявся з 9 рівня до 10》

《Всі базові здібності зросли》

《Надано бонусні бали майстерності навичок》

《Ви отримали очки навичок》

《Умови виконано. Індивід, Малий Менший Таратект, може еволюціонувати》

...що?