«Я не очікував, що ти відділишся від групи*», — зі змішаними почуттями сказав Му Вейюнь, коли дізнався про це. — «Шень Сяо Янь, приготувати тобі червоні яйця*?»
Шень Цін'янь засміявся: «Йди геть, це не наш звичай. Там, звідки ми родом, ми знаходимо когось самотнього і даємо йому добрячого прочухана. Іди сюди, дай тату тебе провчити.»
«Гаразд, досить», — очі Му Вейюнь скривилися від сміху. — «Я думав, що містер Досконалий Ґу не здатен на це, але в підсумку він дозволив тобі відпочивати цілий день. Цк-цк, він справді щось.»
Шень Цін'янь, з червоним обличчям, відштовхнув Му Вейюня, що наближався. «Досить жартувати. Я покличу тебе поїсти пізніше. Можеш вибрати все, що захочеш.»
«Звісно!»
Так минув місяць, і Шень Цін'янь був цілком задоволений. Адже його хлопець мав міцну спину і нирки*, а іноді навіть залишався у нього на вихідні.
Однак настрій у Ґу Юньдзюе був не дуже гарний.
Лі Сюнь подивився на друга з ноткою сарказму: «Юньдзюе, я думав, що ти забув про мене як про друга.»
Почувши це, Ґу Юньдзюе ніяк не відреагував. Натомість він взяв сигарету, яку йому простягнув Лі Сюнь.
Лі Сюнь здивувався: «Я думав, ти не куриш.»
«Це ж ти мені її передав, так?» — Ґу Юньдзюе видихнув дим, явно в поганому настрої. — «Останнім часом я погано себе почуваю.»
Лі Сюнь не міг не нахмуритися: «Чому? Хіба ти не ладнаєш з Шень Цін'янєм протягом останнього місяця? Невже ти втомився від нього? Якщо ти втомився, просто піди. Це не така вже й велика справа.»
«Я просто... неважливо», — Ґу Юньдзюе зробив паузу, перш ніж продовжити: «Що ти думаєш про Шень Цін'яня?»
Лі Сюнь не зрозумів, чому Ґу Юньдзюе запитав про це, але все одно відповів: «Він виглядає пристойно, він гарний хлопець з університету мистецтв. Він подобається багатьом дівчатам.»
«Ти говориш лише про його зовнішність», — Ґу Юньдзюе змахнув попіл. — «Ти не знаєш, що він не тільки гарний, але й лагідний, вихований, і він чудово готує. Я відчуваю, що не повинен так з ним поводитися.»
Серце Лі Сюня вискочило з грудей: «Ти закохався в нього?»
Ґу Юньдзюе, здавалось, розгублено подивився на Лі Сюня. «Він такий лагідний і вихований. Останнім часом мені хочеться його відпустити, але я не можу себе контролювати. Наші тіла настільки сумісні. Але він, здається, не хоче мене бачити. Коли ми займаємося сексом, він просить зав'язати йому очі.»
Вираз обличчя Лі Сюнь скривився: «Це...»
Ґу Юньдзюе перебив Лі Сюня і продовжив: «Крім того, Шень Цін'янь, можливо, боїться, що буде боротися, тому іноді він просить мене зв'язати йому руки і ноги. Через кілька разів на його зап'ястях і щиколотках залишилися сліди.»
Лі Сюнь невиразно подивився на Ґу Юньдзюе: «Юньдзюе, я не знав, що ти цікавишся такими речами.»
«Мені весело», — зітхнув Ґу Юньдзюе, — «Але він занадто добрий. Чи можу я так поводитися з таким добрим хлопцем?»
Вираз обличчя Лі Сюня став холодним. Він поплескав Ґу Юньдзюе по плечу і насмішкувато запитав: «Юньдзюе, про що ти хвилюєшся? Минув лише місяць, а ти вже дав йому більше ста тисяч. Він просто іграшка. Ти купив його за гроші, і він погодився. Не треба так перейматися. Це лише гра в рабство. У нашому колі є люди, які роблять набагато екстремальніші речі. Те, що ти робиш, ніщо в порівнянні з ними.»
Ґу Юньдзюе відштовхнув руку Лі Сюня і промовчав.
«Те, що я сказав - правда», — байдуже посміхнувся Лі Сюнь. — «Інакше навіщо б ти витрачав стільки грошей? Роби, що хочеш.»
Ґу Юньдзюе дав сигареті догоріти в руці, перш ніж сказати: «Побачимо.»
«Молодший, чому ти не приходив до мене на вечерю останніми днями?»
Шень Цін'янь пішов прямо до університету фізичного виховання і легко знайшов Ґу Юньдзюе.
Побачивши, що Шень Цін'янь прийшов до нього особисто, Ґу Юньдзюе був приголомшений. «Ти вперше прийшов, щоб знайти мене.»
«О? Справді?» — Шень Цін'янь раптом відчув, що не був хорошим хлопцем, і обережно запропонував: «Тоді мені відтепер приходити до тебе щодня?»
Він просто боявся, що він здасться Ґу Юньдзюе настирливим, а крім того, життя першокурсників і без того було яскравим. Він не повинен весь час думати про свого хлопця.
Поки Шень Цін'янь бурмотів собі під ніс, відчуваючи гордість за те, що він такий уважний, в очах Ґу Юньдзюе це виглядало як...
«Не треба, просто роби те, що хочеш.»
Вираз обличчя Старшого здавався таким неохочим, що це тільки додало йому занепокоєння.
«Гаразд», — збентежився Шень Цін'янь, але зрозумів, що Ґу Юньдзюе не любить настирливих людей. Він не міг не зітхнути з полегшенням, дякуючи за те, що його відпустили. — «Молодший, ти прийдеш на вечерю сьогодні ввечері? Сьогодні...... я приготував тушковану яловичину з картоплею. Хіба це не твоя улюблена страва? І я приготував багато.»
Це було близько, подумав Шень Цін'янь з полегшенням. Він ледь не сказав, що тітка гарно впоралася.
Але я сам розрізав картоплю!
«Ти прийшов до мене тільки заради тушкованої яловичини з картоплею?»
Шень Цін'янь відчув, що Ґу Юньдзюе трохи розсердився. Він завагався: «Тоді ти залишишся на ніч?»
Як старший може бути таким милим? Як я взагалі можу його відпустити?
«Юньдзюе, я порозпитував. Шень Цін'янь - гетеросексуал.»
Слова Лі Сюня несподівано пролунали у його вухах.
Якби він не застосовував примус і погрози, використовуючи випускний для залякування Шень Цін'яня, то той ніколи не був б з ним.
Ґу Юньдзюе ненадовго заплющив очі, а потім пильно подивився на Шень Цін'яня. «Гаразд, я повернуся сьогодні ввечері.»
Звісно, Гу Юньдзюе не злився на нього, хоча мав би бути роздратованим.
Шень Цін'янь посміхнувся звуженими очима. «Тоді я чекатиму на тебе сьогодні ввечері.»
Як тільки він закінчив говорити, Шень Цін'янь розвернувся і пішов.
Ґу Юньдзюе простягнув руку, щоб схопити його, але запізнився на крок. Він міг лише безпорадно спостерігати, як інша людина йде геть.
Перший крок - невірний, і відтоді, як би він не старався, кожен наступний крок був невірним.
Шень Цін'янь відчував, що Ґу Юньдзюе все ще поводиться дивно. Навіть коли він їв тушковану яловичину з картоплею, вираз його обличчя був похмурим, ніби він затаїв глибоку образу.
«Молодший, тебе щось турбує останнім часом?» занепокоєно запитав Шень Цін'янь. Кілька днів тому він замовив спеціальне маленьке вбрання, думаючи, що зможе трохи розважитися з Ґу Юньдзюе сьогодні ввечері.
Тепер йому було надто соромно про це говорити.
Побачивши стурбований погляд Шень Цін'яня, обличчя Ґу Юньдзюе потемніло. «Нічого страшного. Я закінчив їсти, я повернуся назад.»
То що ж, у біса, сталося?
Шень Цін'янь не був задоволений цим. Він схопив Ґу Юньдзюе за руку, насупився, нервово ковтаючи, а потім люто промовив: «Т...ти залишишся на ніч.»
Ґу Юньдзюе на мить був приголомшений. Він подивився вниз на руку Шень Цін'яня, що стискала його зап'ястя, його очі потемніли. «Гаразд.»
Як я можу відштовхнути свого старшого, який сам проявив ініціативу?
Шень Цін'янь нарешті був задоволений. Які проблеми можуть виникнути у першокурсника?
Їм слід просто зосередитися на правильному знайомстві!
Ґу Юньдзюе мучився. Чим краще Шень Цін'янь ставився до нього, тим більше він відчував себе жахливою людиною.
*
«Юньдзюе, чому ти знову п'єш?» — Лі Сюнь холодно спостерігав, як Ґу Юньдзюе топить свій смуток. — «Тобі так сильно подобається Шень Цін'янь?»
Ґу Юньдзюе підняв голову, побачив, хто прийшов, і одним ковтком випив свій напій. «Мені потрібно знайти свого старшого.»
Обличчя Лі Сюня потемніло. «Що ти хочеш від нього? Ти справді закохався в нього? Ґу Юньдзюе, він натурал!»
«Ти маєш рацію», — Ґу Юньдзюе опустився на своє місце, видаючи самопринизливий сміх. — «Лі Сюнь, я таке сміття.»
Лі Сюнь придушив свій гнів і сів поруч з Ґу Юньдзюе. «Я вип'ю з тобою.»
Му Вейюнь не очікував, що зустріне Ґу Юньдзюе, який запиває свої печалі, коли зайшов до інтернет-кафе в пошуках знайомства.
Він посварився з Сяо Янем?
Му Вейюнь відчув, що це неправильно, і негайно надіслав Шень Цін'яню адресу. «Твій хлопець тут, приїжджай швидше!»
Через півгодини Шень Цін'янь у паніці прибіг туди.
Коли він побачив Ґу Юньдзюе, що напівлежав в обіймах Лі Сюня, він відчув дивне відчуття тривоги.
Його хлопець з кимось іншим був нулем*?
Відкинувши цю ненадійну думку, Шень Цін'янь поспішив до них. Перш ніж він встиг заговорити, він побачив, як Ґу Юньдзюе раптово відштовхнув Лі Сюня, змусивши його спіткнутися.
Шень Цін'янь: «...»
Тож раніше це була лише його уява.
«Не підходь так близько до мене», - все ще бурмотів Ґу Юньдзюе. — «Я хочу знайти свого старшого.»
Старший Шень Цін'янь швидко протиснувся. «Молодший, я тут.»
Обличчя Лі Сюня стало чорним, як дно каструлі*.
«Мм.»
«Шень Цін'янь.»
«Я тут!»
«Старший.»
«Я тут», — Шень Цін'янь швидко допоміг йому піднятися. — «Навіщо ти стільки випив? Дозволь мені відвести тебе назад.»
Закінчивши говорити, Шень Цін'янь вибачливо подивився на Лі Сюня. «Спасибі, що подбав про Юньдзюе.»
Лі Сюнь байдуже подивився на Шень Цін'яня. «Я його найкращий друг.»
Шень Цін'янь був спантеличений. «Тоді дякую, найкращий друже?»
Не дочекавшись реакції Лі Сюня, Шень Цін'янь забрав Ґу Юньдзюе і пішов геть..
З п'яним високим хлопцем було важко впоратися.
Тепер Шень Цін'янь шкодував про це. «Треба було попросити твого доброго друга Лі Сюня допомогти подбати про тебе. Юньдзюе, прокидайся, давай спочатку відведемо тебе в душ.»
Почувши своє ім'я, Ґу Юньдзюе розплющив очі, його погляд миттєво прояснився.
Але Шень Цін'яню здалося дивним. Чому Ґу Юньдзюе дивився на мене з такою провиною?
Чи зраджував Ґу Юньдзюе, коли був п'яний?
Це не може бути правдою. Якби це було так, як би Му Вейюнь міг приховати це від мене?
«Спочатку відпочинь», — Шень Цін'янь нахилився і торкнувся чола Ґу Юньдзюе. — «Я піду замовлю тобі супу від похмілля.»
Зрештою, сам він не зміг би сам цього зробити.
«Не йди.»
Шень Цін'яня прямо затягли в обійми Ґу Юньдзюе, тримаючи так міцно, що він не міг поворухнутися.
«Не треба, не треба божеволіти, коли п'яний», — Шень Цін'янь не знав, сміятися йому чи плакати. — «Я вже прийняв душ.»
Ґу Юньдзюе ігнорував його спротив і продовжував тримати його, навіть неспокійно притискаючись до нього. Шень Цін'янь міг лише безпорадно дозволити йому робити те, що йому заманеться.
Лише коли Шен Цін'ян вже майже заснув в його обіймах, він раптом почув, як Ґу Юньдзюе звернувся до нього зі словами:
«Шень Цін'янь, мені шкода.»
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!