Вірний песик-шоу*
Вірний песик принца[1] Песик-шоу — типаж пасивних персонажів в BL, які всього себе присвячують партнеру.
Реальність дуже жорстока. Тао Вень вперше за свої тридцять років нарешті знайшов собі чоловіка. Підготував основу для їхнього палкого любовного роману, плануючи втратити цноту. А коли він сором'язливо запропонував партнеру роздягнутися та повеселитися, то раптом усвідомив, що... вони обидва пасиви.
Чорт! Якби ж він тільки знав, не став би та щасливо платити за номер!
Чому в романах активів завжди більше? Там купа чоловіків рветься в активну роль, але реальність, на жаль, була в цьому плані суворою, і знайти собі актива було надзвичайно складною задачею.
Тао Вень розпрощався з чоловіком, з яким планував перевірити ліжко на міцність. Обидва були засмучені, але домовилися й надалі продовжити спілкування. Після цього Тао Вень пригнічено звернувся до інтернету за веброманами.
В романах світ завжди був прекрасним. Після невдач на особистому фронті Тао Вень любив читати милі та затишні романи без трагічних подій — вони були його розрадою та заспокоювали зранену душу. Найулюбленішим типом персонажів для нього, безумовно, був вірний песик-шоу.
Переглядаючи список романів, Тао Вень натрапив на один з відповідним теґом. За відсутності актива, він і пасивом може обійтися. Тож чоловік захоплено взявся за прочитання.
Авторський стиль був прекрасним, але з перших сторінок стало очевидно, що автор — з тих людей, які обожнюють доводити читача до сліз. Тао Веня дуже засмутив сюжет, і якби не песик-шоу, який йому так сподобався, навряд чи він зміг би витримати стільки драми. Але він тримався.
Актив був не просто поганцем*, а відвертим покидьком. Тао Вень сів за читання, аби заспокоїти серце, а в результаті йому його розбили. Проте, він готовий був терпіти всю драму та непорозуміння, якщо персонажів чекає щасливий фінал.
[2] Покидьок-ґун — типаж активних персонажів в BL. Типовий bad boy, часто аб'юзер.
Однак, варто було покидьку-ґуну зрозуміти, що він теж кохає шоу, як його улюблений відданий песик помер! Взяв і помер!
У історії виявився сумний фінал. Відданий песик-шоу до самого кінця знав тільки насильства. І навіть попри те, що актив покаявся у своїх діях, його вбив власний старший брат — Імператор.
Клятий фінал! Тао Вень витріщався в монітор, сподіваючись, що снитиметься автору в кошмарах. Хіба можна було ще сильніше розчарувати читача?! Шоу був поранений, захищаючи актива, але той повірив словам інших і вирішив, що його зрадили! Звісно ж, врешті-решт покидьок-ґун таки дізнався правду, але це вже занадто!!!
Тао Вень очікував драму, але щоб шоу реально помер... Ніби автор писав це виключно для того, аби помститися за щось суспільству!
Якби у нього був такий вірний і відданий таємний охоронець, він точно не поводився б з ним, як принц з роману! Та й наскільки треба бути безмозким, щоб образити Імператора! Воно й не дивно, що йому це повернулося.
Він... обов'язково спокусив би свого охоронця! Ох, ні, якщо й спокушати охоронця, то Тао Веню довелося б бути зверху...
Подумавши про це, Тао Вень ще сильніше засмутився від того, що сам був пасивом. І яким щасливий він був, знайшовши партнера, з яким можна було б позбутися цноти, тільки щоб потім виявилося, що обидва — пасиви... Ну трагедія ж!
З важким серцем Тао Вень ліг в ліжко. Було холодно, тож він увімкнув обігрів на ковдрі...
Тао Веню вже було чхати, згорів він заживо чи його вбило струмом. Єдине, що він знав, це те, що помер він у єдиному спадку батьків — маленькому будиночку розміром в п'ятдесят квадратних футів*.
[3] ~15 метрів
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!