Мутація Підземелля

Розділ 3: Мутація Підземелля

Її завданням сьогодні було розвідати ведмедя з класом лідера.

Якщо ситуація буде сприятливою, вона спробує перемогти його або швидко втекти. Якщо не сприятливою — все одно втече якомога швидше.

«Айя~ Стільки ведмедів високого рівня», — подумала Широ, розглядаючи ведмедів на території.

[Ведмідь Рівень 20 – Уповноважений]

[Ведмідь Рівень 18 – Уповноважений]

[Ведмідь Рівень 20 – Уповноважений]

[Ведмідь Рівень 20 – Уповноважений]

Більшість ведмедів були приблизно 20 рівня. Їй треба було простежити, щоб не привернути їхню увагу до того, як вона дістанеться обеліска.

Причина, через яку їй необхідно було дістатися обеліска сьогодні, полягала в тому, що ведмеді майже підкорили весь поверх. Затримуватися довше було б трохи нерозумно.

Маневруючи між деревами, Широ намагалася бути якомога тихішою.

Лише через кілька годин вона нарешті досягла краю лісу. Обеліск стояв перед нею, але поруч був і ведмідь.

[Крижаний Елементальний Ведмідь Рівень 20 – Клас Лідер – Уповноважений]

Ще гіршою ситуацію робило те, що це був Крижаний Елементальний Ведмідь. Її крижана магія Рангу 1 навіть не могла розірвати йому зад.

«Клас лідера, ймовірно, дає йому опір до крижаної магії, не кажучи вже про те, що це буквально Крижаний Елементальний Ведмідь», — подумала Широ, розглядаючи його величезну фігуру.

Заввишки 3 метри, ведмідь мав чорне як безодня хутро з льодом, що виступав із хребта. Очі ведмедя світилися блакитним, коли він оглядав своїх охоронців.

Біля нього було 5 ведмедів 20 рівня, він простягнув лапу до одного з них.

*БУМ!

Вдаривши одного з ведмедів, лідер кинув труп собі в пащу і почав смачно жувати.

«Цей... Цей ведмідь щойно одним ударом убив уповноваженого монстра 20 рівня?!» — подумала Широ, її очі розширилися від шоку.

Звісно, вона могла чути, наскільки сильним є клас лідера, але побачити це на власні очі — зовсім інша справа.

«Я точно помру, якщо спробую помірятися з ним силою крижаної магії. Залишеється тільки тікати через обеліск», — подумала дівчинка з похмурим виразом.

Залишаючись нерухомою на одному місці, вона ретельно спостерігала за рухами ведмедя, визначаючи оптимальний момент для того, аби побігти до обеліска.

Після кількох годин спостереження вона дійшла висновку, що кожен момент був найоптимальнішим, оскільки клятий ведмідь не зрушив ані на міліметр.

Вона намагалася привернути його увагу, кидаючи каміння, щоб створити шум в іншому місці, але ведмідь посилав туди своїх підлеглих.

Кинувши камінь ще разок, Широ врешті вирішила побігти в той момент, коли біля ведмедя буде найменше його посіпак.

«ЗАРАЗ!» — подумала вона, зірвавшись прямісінько до обеліска. Її серце шалено калатало від хвилювання, оскільки лідер помітив її майже миттєво.

Швидко щитом сформувавши блок льоду, Широ сподівалася, що це блокуватиме лапу ведмедя достатньо довго, аби вона змогла ухилитися.

Але лід виявився не міцнішим за повітря, бо лапа його легко розтрощила. Стрибнувши вперед, Широ прикрила голову руками, намагаючись перекотитися.

*БУУУМММ!!!!

Земля здригнулася, коли лапа майже поцілила в дівчинку. Удар все ж відкинув її вперед, змусивши важко перекотитися по землі.

[Здоров'я: 680/1200]

— Ург... От же сука, — пробурмотіла Широ, відчуваючи біль у всьому тілі.

Ведмідь не дав їй шансу отямитися, замахнувшись своєю другою лапою.

Як добре, що сила першої атаки відкинула її прямісінько до обеліска.

[Телепортація Обеліска]

[3П]

[2П] <-

[1П]

Негайно натиснувши на 1П, її зір розмився, і сніжну дівчинку телепортувало на край лісу.

Зітхнувши з полегшенням, вона відкинулася назад, чекаючи, поки її здоров'я відновиться.

Коли хтось використовував обеліск, він не телепортував їх до іншого обеліска. Замісто цього він переміщав їх на край обраного поверху, і тому вони мусили дійти до обеліска знову.

На її щастя, це означало, що вона була ближче до входу в підземелля.

Взявши кілька шматочків каменів мани, які вона тримала в інвентарі як пайок, дівчинка кинула їх до рота, згадуючи попередній бій.

«Його сила була вищою, ніж я думала. Аби миттєво розтрощити крижаний блок Рангу 1, його СИЛ має бути в районі 200 або вище. Гадаю, цей ведмідь лідерського класу хоч і був на 20-му рівні, але фактично нічим не поступався ведмедям [Без Класу] 30-40 рівня», — зважила Широ, зрозумівши, що це означало, що Крижаний Елементальний Ведмідь був рівноцінний монстру низького/середнього Рангу D.

«Не дивно, що він зніс половину мого здоров'я навіть не поціливши в мене», — подумала вона з полегшенням. Якби лапа влучила, це, безумовно, вбило б її одним ударом.

«Ця леді встигла пережити цілу безліч атак. Я відмовляюся бути вбитою як муха!» — подумала Широ, встаючи. Вона хотіла залишити Підземелля якомога швидше.

Брама підземелля була такою, як там написано. Велетенська брама. Її було неважко помітити, оскільки неподалік від неї виднілися велетенські двері.

Ідучи до дверей, вона помітила вирізьблені на них гравюри.

— Ведмеді, вовки, крижані елементалі... Просто типове підземелля рангу E, га? — пробурмотіла вона. Саме брама підземелля давала людям певне уявлення того, що саме в ньому варто чекати.

Помітивши якийсь рух коло дверей, Широ миттєво сховалась за стовбуром дерева і, примруживши очі, спостерігала за відкриттям воріт. 

З’явилася група з п’яти людей. Судячи з їхнього посереднього спорядження, вони були новачками. Випромінювана ними аура теж не становила загрози для Широ — вона розуміла, що без зусиль розправиться з будь-ким із них у бою сам на сам.

*СКРГГГ

Двері повільно зачинилися за загоном з 5 людей. Вони балакали безтурботно, ніби були на пікніку, а не в підземеллі.

«!!!!», — Її увагу привернув рух на дверях.

Початкові різьблення та зображення змінилися, деформувалися, і загальна картина стала іншою.

Мутація підземелля.

Ймовірність мутації підземелля була невеликою, адже вона змінювала б його фундаментальні властивості. Серед сотні підземель, можливо, лише одне чи два зазнали б мутації.

Зараз підземелля змінювалося — в центрі лісу спалахнуло оранжеве світло.

[Відбулася мутація підземелля]

[Поточне місцеперебування – Обвуглений Ліс Вогняних Елементалів 1П]

[Ранг – E+/D-]

«Вогняні Елементалі? Джекпот!», — подумала Широ з усмішкою, це означало, що її лід дійсно щось зробить. Вона могла б, напевно, назбирати кілька рівнів і, можливо, кинути виклик Крижаному Елементальному Ведмедю. Чи радше Вогняному Елементальному Ведмедю через мутацію.

Однак у її голові залишалося одне питання.

«Чому я не постраждала?»

«Може, це тому, що я технічно не є частиною цього Підземелля? Отже, якщо вони подолають Підземелля і відбудеться очищення Підземелля, я маю бути в безпеці... Краще не ризикувати поки що», — подумала вона, оскільки її гіпотеза могла бути неправильною і стерти її зад з лиця цього Підземелля.

Група п'ятьох також, здавалося, панікувала, оскільки вони кілька разів намагались марно гамселити ворота.

Підкрадаючись ближче до них, Широ хотіла з'ясувати, чи зможе вона зібрати деяку інформацію про те, де вона і в якому часовому періоді вона знаходиться.

Трішки визирнувши, її блакитні очі кліпнули декілька разів й ретельно озирнулася.

Розвідник, здавалося, щось помітив, оскільки він випустив стрілу в її напрямку.

— Ой! — Широ була здивована цим раптовим пострілом. Швидко пригнувшись, вона подивилася на стрілу, що встромилась у дерево.

«Грубіяни!» — подумала вона, повертаючись до групи.

[Сінь Фен – Рівень 15 – Мечник]

[Джін – Рівень 14 – Лучник]

[Клер – Рівень 15 – Жриця]

[Бонні – Рівень 14 – Вбивця]

[Тревор – Рівень 18 – Охоронець]

Вони зайняли свої позиції: Тревор попереду, Сінь Фен і Бонні позаду нього. Джін і Клер розташувалися позаду.

Тревор вдарив своїм щитом, викрикуючи на неї.

[Провокація Не Спрацювала]

— Га? Айя! Ви п'ятеро хочете вбити цю леді?! — закричала Широ, відстрибуючи назад, щоб уникнути чергової стріли.

Трохи посковзнувшись на землі, вона підняла погляд і побачила Охоронця, що мчав на неї зі щитом.

Створивши блок льоду, вона заблокувала атаку, змусивши Охоронця на мить заціпеніти.

Перекотившись убік, вона уникнула удару вбивці. Її інстинкти спрацьовували, що було досить очікувано – вона не просто так була найсильнішою людиною у своєму попередньому житті.

При перекаті вона направила долоню, і куля льоду Рангу 1 вистрілила у вбивцю.

Вбивцю було влучено, але її тіло спалахнуло білим світлом, зцілюючи її.

— Тск, — Широ клацнула язиком, перш ніж відступити у ліс. Групова битва була невигідною для неї зараз. Вони були слабшими за неї, якби вона билася з ними сам на сам, але зараз це був бій 5 проти 1.

Вона приземлилася на гілку і швидко стабілізувалася.

Дивлячись на п'ятьох, що пильно слідкують за нею, в її голову прийшла ідея, і вона кинула їм провокаційну посмішку.

***

Це мав бути наш випускний іспит. Ми мали підкорити Підземелля рангу E, перш ніж піти.

Ми були на вершині класу, тому вчителі були впевнені, що ми точно подолаємо Підземелля.

— Перевірте свої мінімапи. Потрапити в засідку біля входу справа небажана, — сказав я своїм друзям дитинства.

— Знаю-знаю, — відповів Джін, наш розвідник.

Наша група трохи поговорила, але ми завмерли, коли відчули стрибок мани.

— Фен! Це Підземелля мутує! — вигукнула Клер, доки я і Тревор кинулися відчинити ворота, але марно.

— Нам доведеться чекати, поки вчителі надішлють членів рангу D або вище, щоб відкрити ці двері, — сказав я з похмурим виразом. Ситуація не виглядала дуже добре, але ми могли вижити, якщо триматимемо оборону і чекатимемо на порятунок. Дехто спробував би очистити Підземелля, але ми знали краще.

Мутація Підземелля означала, що монстри ставали сильнішими, тому було б самогубством намагатися продовжувати без достатньої підготовки.

Лише коли не лишалось інших варіантів, група мала спробувати очистити його без підготовки.

Джін, здавалося, помітив монстра, бо вистрілив у напрямку, де був монстр.

— Ой!

Ми почули тихий голос, що вигукнув від здивування й усі насторожились.

[Широ – Рівень 16 – Сніжна Дівчинка]

[Здоров'я: 1200/1200]

[Мана: 1950/1950]

Іменований монстр!

Були випадки, коли монстр отримував ім'я. Вони не лише давали більше здобичі, але й досвід, який ти отримував за вбивство одного з них, також значно збільшувався.

Навіть якби вона не була іменованою, нам все одно довелося б убити її, оскільки вона могла піти покликати підмогу, поставивши під загрозу нашу безпеку.

Ми переглянулися, перш ніж увійти у формацію, якої навчала нас школа.

Тревор використав Провокуючий Крик, але Сніжна Дівчинка, здавалося, не відреагувала. Джін випустив ще одну стрілу, щоб побачити, чи зможе він влучити в неї.

Ухиляючись назад, вона відкрила рот і почала говорити, але все, що ми чули, було беззвучне відлуння.

— Фен, думаю, вона може бути розумним монстром, — сказав Тревор з похмурим виразом.

— Я теж подумав, — відповів я. Це зробило б бій важчим, бо вона цілком могла б заманити нас у пастку.

Тревор кинувся до неї з Ударом Щита в надії оглушити її. Однак те, у що він влучив, було блоком льоду. Бонні, рятуючи Тревора, швидко спробувала поцілити в дівчинку.

Сніжна Дівчинка перекотилася вбік, перш ніж поцілити Крижаною Кулею у Бонні. Клер не гаяла часу, швидко зціливши Бонні.

— Господи, це ніби битися з інструктором, — сказала Бонні з похмурим виразом, доки ми не зводили погляду зі Сніжної Дівчинки, що стояла на гілці.

— Хіба Сніжна Дівчинка не мала бути слабким монстром рангу E? — сказав Тревор, не втрачаючи пильності.

— Але ця – іменований монстр. Ми не можемо оцінювати іменованих монстрів тією ж логікою, — відповів я, і мої друзі похмуро кивнули.

Сніжна Дівчинка, здавалося, зупинилася на мить, перш ніж спалахнула провокаційною посмішкою. Вона повернулася і зникла в лісі, залишивши нас самих.

— Хм... Не переслідуйте. Навіть якщо вона приведе підкріплення, нам потрібно дочекатися вчителів, — сказав я, і мої друзі погодилися. Переслідування її принесло б нам ще більше небезпеки.

***

— Вони залишились? — пробурмотіла Широ, побачивши, що п'ятеро не переслідують її.

— А я думала, що вони ще зелені, але, здається, основи вони знають, — сказала вона, сідаючи на гілку.

— Хм... поточні цілі, поточні цілі. Номер 1 – Досягти 20 рівня. Номер 2 – Залишити це Підземелля, — пробурмотіла Широ, коли вогняна лисиця стрибнула на неї.

Вона махнула рукою, і спис із льоду пронизав лисицю крізь рот, миттєво вбивши її.

Оскільки це був монстр із вогняним атрибутом, він мав слабкість до льоду та води, що призвело до миттєвого вбивства.

— Слабак, — сказала маленька дівчинка, розгойдуючи ногами вперед-назад.

Її початковою метою було заманити групу в ліс, щоб влаштувати засі
дку та вбити їх по одному. Але тепер цей план летів шкереберть — залишається дізнатись про світ, коли вона покине підземелля.