Відкрита стратегія

Розділ 651. Відкрита стратегія
 

У Золотому соборі в Альто, Фіалка.
Було близько до вечора. На чолі з Філібеллом, Госсетом та іншими священиками закінчили недільну молитву. Не кажучи ні слова, Філібелл підвівся і повернувся до своєї вітальні. Раніше він залишався, щоб проповідувати або наставляти священиків.
— Що сталося? — розгублено запитав вірянин у червоній мантії.
Госсет похитав головою, — Не знаю. Його Високопреосвященство вже місяць поводиться дивно.
— Місяць? Це якось пов'язано з Голосом Аркани? Кажуть, що Його Святість — це Вікен, чаклун лиха... — червона мантія була неабияк налякана.
Священики нижчого та середнього рангу вже встигли збайдужіти до неодноразово повторюваних чуток, адже вагомих доказів на їхню підтримку не було, а сама історія здавалася їм навіть дещо неправдоподібною. Однак для тих, хто був старшим за рангом, хто знав деякі приховані історії та таємниці Церкви, вони виявили, що ряд деталей у цій чутці справді відповідає історії. Можливо, в цьому була частка правди.
Звичайно, в історії існували всілякі можливості, і вигадати, здавалося б, розумну історію було неважко. Тому до цього не ставилися дуже серйозно. Однак, коли про це знову заговорили, червона мантія все ж таки відчув неабияку стурбованість.
Госсетт підняв очі і серйозно сказав, — Так... Я пам'ятаю, що це почалося після того, як Його Високоповажність був присутній на екстреній нараді, яку проводив Його Святість...
— Не бачу зв'язку... — з похмурим виразом обличчя промовив червона мантія. Здавалося, що в його голові крутилися якісь погані асоціації.
Госсет примусив себе посміхнутися, — Я теж. Я маю на увазі... Будь-яка ревна віруюча людина засмутилася б, почувши такий наклеп.
У вітальні Філібелла.
Філібелл, Світлий Ангел, сидів за столом, занурений у свої думки, дивлячись на мерехтливу свічку. День сутенішав, і світло свічки освітлювало його бороду.
Раптом палаюча свічка злегка зашуміла, а потім різко піднялася вище, відбиваючи червоне світло на обличчя Філібелла.
— Ти готов, Філібел? — хрипким голосом заговорила свічка, — Це може допомогти тобі повернути втрачену віру і ще на крок наблизити тебе до Бога Істини. Нам не потрібно, щоб ти робив багато, просто дай нам ключову інформацію, коли настане вирішальний момент.
Філібелл виглядав похмурим. Він злегка примружив очі і промовив до свічки, — Ти ніяк не можеш піднятися до Гірського Раю. Звідки ти можеш знати, що він — найвищий Господь, лише з записів Короля-Сонця? Я тобі не повірю. І я не зроблю того, що колись зробив Північний Екстреміст! Це непрощенна зрада Господнього благословення!
— Ти назвав його титулом, а не ім'ям, Філібел, — хихикнула свічка, мерехтячи вогником, — Ти не можеш брехати переді мною. Яке б минуле не було у Його Високоповажності і звідки б він не прийшов, після того, як він інтегрувався в Гірський Рай, він став істинним богом, найвищою істотою, що перевершує всіх напівбогів, «Господом», як ви, жерці, називаєте його. Зараз він лише тимчасово спить, і чим більше у нього буде послідовників, тим швидше він прокинеться. Філібелл, ти збираєшся зрадити Бога Істини, як Бенедикт III?
— Атлант, я знаю, що ти граєш з людською свідомістю. Але зі мною це не спрацює. Ти маєш піти, або я увімкну тут божественні кола. — Помовчавши трохи, Філібелл рішуче промовив.
Свічка наполягала, — Філібел, я відчуваю, про що ти насправді думаєш. Якщо захочеш, ми завжди чекатимемо на твоє приєднання. Ось побачиш. Священиків, включаючи Річарда, в церкві Холма дуже швидко побільшає за короткий проміжок часу, оскільки наше відкриття в Царстві Воріт знаходиться за межами твоєї уяви. Ми зараз навіть на крок далі, ніж ті, що на півночі. Вони навіть не наблизилися до Гірського Раю.
Потім свічка замерехтіла, і голос зник.
Філібелл мовчки увімкнув захисні божественні кола в Золотому соборі, і його обличчя виглядало досить похмурим. Після того, як всі божественні кола були активовані, і після того, як він наклав Благословенне Царство, Філібелл нарешті посміхнувся загадковою посмішкою. Його зіниці засяяли чистим світлом.
— Наше світле майбутнє походить від процвітання Церкви. Його Святість зробив щедру пропозицію, і ми не ідіоти, щоб розколотися самостійно. Атлант, ти так недооцінюєш Його Святість...
У маєтку за межами Альто.
Атлант заплющив очі. Перед ним стояв срібний свічник. У цей час полум'я свічки раптом закрутилося і спроектувало на стіну невпізнанну фігуру.
— Хто це?! — Атлант раптово розплющив очі і з великою тривогою втупився в фігуру на стіні.
Світло свічки мерехтіло, викривляючи фігуру, і з неї долинав старий голос, — Неважливо, хто я. Важлива інформація, яку я несу тобі.
— Що? — Атлант був досить обережний, намагаючись зрозуміти наміри несподіваного «відвідувача».
Полум'я відповіло, — У мене є багато. Я можу розповісти тобі, як стати напівбогом, у тому числі, як піднятися до легендарності, як накопичувати силу емоцій, як трансформувати тіло, що таке особливе магічне коло, секрети кування особливих божественних предметів...
— Ти Бенедикт III... Ні, ти Вікен... — голос Атланта підвищився. На щастя, Атланта тут насправді не було. У цій кімнаті знаходився лише його клон-голем.
Полум'я засміялося, — Я вже говорив, що це не має значення. Важливо те, чи хочеш ти піднятися на вершину легенд і стати напівбогом!
Атлант глузливо посміхнувся, — То ти вважаєш мене ідіотом? Що я скористаюся методом, підказаним моїм ворогом?
Полум'я сіпнулося, — Це нормально, якщо ти не довіряєш, але я думаю, що тобі не завадило б прочитати повний матеріал з цього приводу. Ти завжди зможеш перевірити метод самостійно, і мені не потрібно, щоб ти щось робив для мене.
— Як це тобі від мене нічого не потрібно? — трохи здивувався Атлант.
Полум'я трохи розвеселила реакція Атланта, — Що ти маєш, Атлант? Я просто показую тобі свою милість. Дуглас, Фернандо і Люсьєн Еванс знайшли більшість секретів, щоб стати напівбогами, але вони ніколи не наважувалися поділитися ними з тобою. Я інший. Я розповім тобі усе.
— Отже, внутрішній конфлікт — це те, чого ти хочеш... — Атлант нарешті зрозумів, що робить Вікен, але не став чинити опір. Тут був лише клон голема, тому будь-яка змова йому не зашкодить.
Тонка нитка полум'я досягла голови Атланта і почала передавати йому знання.
Через деякий час, коли Атлант закінчив читати матеріал, з'явилася тоненька ниточка полум'я. Свічка також згасла, залишивши Атлантові легеньке хихикання. Як було сказано, свічка ніколи не просила Атланта пообіцяти щось зробити!
— Цар Лих справді дуже щедрий... — нарешті випустив Атлант довге зітхання. Бенедикт III прямо поділився з ним секретом, як стати напівбогом, абсолютно безкоштовно! Це мало стати великою принадою, яка могла б легко спричинити легендарні війни. Однак тепер секрет був скинутий на нього, як безкоштовна картопля в полі!
Хоча Атлант і знав секрет, його шанси стати напівбогом все ще були дуже малі, адже попереду на нього чекали незліченні труднощі та небезпеки. Але принаймні тепер він знає єдиний спосіб піднятися до рівня півбога!
Атлант приблизно уявляв собі, що хоче зробити Бенедикт III. Заплющивши очі, Атлант не міг не читати таємницю знову і знову, хоча добре розумів, що вона означає. Таємниця була надто захоплюючою, щоб він міг сказати «ні».
Як колись сказав Еванс, це була відкрита стратегія, тож не було потреби в обіцянках чи контрактах.
...
У зимовому місяці теорія хвильової механіки була додана до «Основ нової алхімії», незважаючи на велике небажання Хайді.
Увійшов пан Ернесто з деканату і оголосив дві речі: По-перше, що академія збирається відвезти всіх студентів на північ для проходження практики, щоб покращити їхні пригодницькі навички та всебічну компетентність, а по-друге, що вийшов останній випуск «Аркани».
Вираз його обличчя був досить веселим. Він щойно позбувся важкого каменю, який довгий час не давав йому спокою.
— Досить товстий, чи не так? — сказав Оноре своїм колегам. Останнім часом він був одержимий вивченням хвильової механіки, і тому вважав, що отримав більш глибоке розуміння нової алхімії.
Гортаючи журнал, Оноре зрозумів, чому цього місяця Аркани додали додатковий обсяг. Його Високоповажність пан Еванс опублікував статтю, в якій за допомогою строгої математики продемонстрував зв'язок між хвильовою механікою та матричною механікою. Демонстрація довела, що це дві різні презентації однієї і тієї ж теорії. Оскільки математичний інструмент, який він використовував у цій роботі, був досить рідкісним у попередніх дослідженнях, пан Люсьєн Еванс додатково пояснив його. Метод полягав у застосуванні геометрії Вежі у тривимірній ситуації до більшої кількості вимірів і навіть нескінченних вимірів. Щоб відрізнити його від геометричного простору Еванса, він був названий геометричним простором Еванса-Левського.
Насправді, якби не зусилля, докладені Левскі та іншими арканістами Вежі в попередні роки після того, як Природа була створена на геометрії Еванса, робота Люсьєна була б набагато, набагато товстішою. Через те, що їхні дослідження були на більш ранній стадії, Люсьєн міг би використовувати велику кількість посилань замість того, щоб пояснювати все.
Але все ж таки саме ця робота офіційно встановила статус Гільбертового простору з Землі [1].
    [1] - https://uk.wikipedia.org/wiki/Гільбертів_простір
В останні роки загальна теорія відносності підтвердила цінність геометрії Еванса, яка раніше вважалася абсолютно марною, а ідеї Люсьєна звільнили арканістів Вежі від обмежень, що накладалися на їхню власну уяву і знання. Тому розвиток математики був стрімким, і багато арканістів зробили свій великий внесок. Вони перестали шукати практичне значення математичної моделі, оскільки не могли, та й не хотіли перейматися цим, натомість вони займалися математикою заради неї самої.
Тим часом, прогрес у математиці також допоміг їм краще зрозуміти найсучасніші теорії арканів. Їхній прогрес у магії був набагато швидшим, ніж вони очікували. Тепер Левський впритул наблизився до старшого рангу!
— У мене паморочиться в голові від доповіді містера Еванса, — Кларк потер очі.
Оноре посміхнувся, — Так, я знаю. Але ця робота остаточно підтвердила хвильову механіку. Тепер нам нема про що турбуватися.
Він був у дуже веселому настрої.
Цю радість поділяла більшість арканістів, які читали цю статтю. Навіть ті, хто віддавав перевагу матричній механіці та характеристиці переривчастості, змушені були визнати успіх хвильової механіки.